Спіросполуки

Спі́росполу́ки (рос. спиросоединения, англ. spiro compounds) — бі- або олігоциклічні сполуки, в яких сусідні цикли мають лише один спільний атом (спіроатом), наприклад, С, N, P, і розташовані взаємноперпендикулярно. У таких сполук термодинамічна стабільність нижча, ніж у відповідної конденсованої сполуки.

До ряду спіросполук належить, зокрема, діуретичний лікарський засіб спіронолактон.

Номенклатура

Назва біциклічних сполук цього класу починається із префікса спіро-, за яким у квадратних дужках через крапку вказуються кількості атомів обабіч вузлового, починаючи з найменшого цикла. Завершується назва позначенням за квадратними дужками алкану, що відповідає загальній кількості атомів у циклах. Нумерація у спіросполуках ведеться, починаючи від найменшого циклу з найближчої до вузла точки, далі крізь вузол і по більшому циклу.

Для олігоциклічних спіросполук додається префікс, який позначає кількість вузових атомів (диспіро-, триспіро- тощо). Шлях нумерації обирається таким чином, щоб вузлові атоми (другий, третій тощо) отримали якомога менші порядкові номери, а у квадратних дужках вказується кількість атомів у циклі від вузла до вузла, в порядку їхньої нумерації.

• 
  Спіро[3.5]нонан
• 
  Диспіро[2.1.5.2]додекан

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
• Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — С. 298. — ISBN 966-7065-87-4.
• Гауптман З., Грефе Ю., Ремане Х. Органическая химия / Пер. с нем. под ред. В. М. Потапова. — М. : Химия, 1979. — С. 206. (рос.)