Відкрити головне меню

Спєшнєв Олексій Володимирович  (27 березня 1911, Харків — 1994, Москва) — радянський і російський кінодраматург, режисер. Лауреат Державної премії Білоруської РСР (1967) за фільм «Москва—Генуя» (у співавторстві).

Спєшнєв Олексій Володимирович
Народився 27 березня 1911(1911-03-27)
Харків, Російська імперія
Помер 1994
Москва, Росія
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність кінорежисер, сценарист
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Заклад Всеросійський державний інститут кінематографії
IMDb nm0818385
Нагороди та премії
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Народився 1911 р. в Харкові в родині колишнього революціонера-петрашевця. Закінчив кіношколу Б. В. Чайковського (1929). Друкувався з 1929 р. Працював сценаристом на «Мосфільмі» (19321934), художнім керівником Об'єднаної студії у Ташкенті (19421945).

Викладав у Всесоюзному державному інституті кінематографії (19581967).

Нагороджений медалями. Був членом Спілки письменників Росії.

Творчість

За власними сценаріями поставив кінофільми: «Москва—Генуя» (1964, у співавторстві з В. Корш-Сабліним i П. Армандом), «Тисяча вікон» (1967, у співавторстві з В. Роговим), «Чорне сонце» (1970, співавтор сценарію з К. Кисельовим), «Хроніка ночі» (1972), «Плата за істину» (1978, співавтор сценарію з Б. Могилевським).

Автор сценаріїв до декількох російських картин, а також — українських: «П'ятий океан» (1940, у співавторстві з О. Філімоновим), «Нерозлучні друзі» (1952, у співавторстві з О. Батровим), «Звичайна історія» (1960).

Написав сценарії до двох мультфільмів режисера М. Серебрякова (студія «Союзмультфільм»): «Поїзд пам'яті» (1975, фільм на основі життя і творчості чилійського поета Пабло Неруди) і «Притча про артиста. „Лицедій“» (1989, за участю М. Серебрякова).

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С314—315;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.405.