Вікіпедія

Спроба державного перевороту в Чорногорії 16 жовтня 2016 року

Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Політична криза в Чорногорії 2015–2016, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з квітня 2019.

Спроба державного перевороту проти Міло Джукановича 2016 року — змова громадян Сербії, Чорногорії і Росії, що мала на меті, відсторонення від влади прем'єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича, лідера Демократичної партії соціалістів; переворот було заплановано на 16 жовтня 2016 року, день виборів до Скупщини Чорногорії.

Контекст і реакція опозиції в Чорногорії та Сербії ред.

Спроба державного перевороту була виявлена правоохоронними органами Чорногорії; в лютому 2017 року правоохоронні органи країни заявили про причетність до змови російських державних органів[1][2][3] . У квітні 2017 року офіційні звинувачення були пред'явлені зокрема лідерам опозиції Чорногорії.[4] МЗС Росії заявив, що РФ непричатна до планування перевороту[5][6]. Згідно розслідування, до спроби перевороту були причетні державні органи РФ, а його ціллю було недопущення вступу Чорногорії в НАТО[7][8].

Міністр внутрішніх справ Чорногорії Горан Данилович поставив під сумнів факт спроби перевороту[9]. Такої ж думки притримується і один з лідерів опозиції Чорногорії Андрія Мандич[10].

В кінці травня 2017 року Вищий суд Подгориці зняв звинувачення в спробі перевороту з двох діячів опозиційного «Демократичного фронту» — Андрії Мандича та Славена Радуновіча.[11]

Змова і учасники ред.

За даними розслідування, в перевороті повинні були брати участь до 500 людей, розділених на три групи. Перша група бойовиків мала проникнути до парламенту, інша — змішатися з натовпом протестувальників проти результатів виборів прихильників опозиції, а третя — блокувати поліцію. У призначений час друга група повинна була почати заворушення в натовпі, перша — відкрити по людям вогонь, а третя — застрелити прем'єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича[12].

Керівники змови[2][13] ред.

  • Братислав Дікіч - керівник Патріотичного руху Сербії, полковник поліції, колишній глава жандармерії МВС Сербії.
  • Саша Сінджеліч[14] - лідер руху «Сербські вовки».
  • Едуард Шішмаков (спочатку названий як «Широков»), колишній заступник військового аташе в Польщі[15], і Попов Володимир, громадяни РФ.
  • Неманья Рістіч - лідер сербського руху «Заветніци».

Розслідування та кримінальна справа ред.

В кінці жовтня 2016 року прем'єр-міністр Сербії Олександр Вучич повідомив, що в Чорногорії на час відразу після виборів, 16 жовтня, готувався державний переворот, який було попереджено; він заявив: «Заарештовані нами особи діяли в координації з іноземцями. Існують незаперечні докази, що певні особи стежили буквально за кожним кроком прем'єра Чорногорії та інформували про це інших людей, які повинні були діяти відповідно до їх інструкціями. Ми знайшли у них € 125 тис., Спеціальну уніформу, інші речі. За прем'єром Чорногорії стежили за допомогою найсучаснішого обладнання.»[16] Кілька громадян РФ було депортовано із Сербії" за участь в підготовці терористичних акцій в Чорногорії ".[16] У листопаді Прокуратура Чорногорії назвала імена росіян, які підозрюються в підготовці замаху на Міло Джунаковіча і спробі державного перевороту.[17][18]

На початку грудня 2016 року чорногорська преса повідомляла, що Чорногорія оголосила в міжнародний розшук двох громадян Росії Едуарда Широкова і Володимира Попова, а також трьох громадян Сербії за підозрою в організації спроби збройного державного перевороту.[13][19][20]

19 лютого 2017 року спеціальний прокурор Чорногорії Мілівое Катніч повідомив, що обвинувальний висновок у справі про спробу захоплення влади буде готовий до середини квітня; він також повідомив, що справжнє прізвище російського громадянина, підозрюваного в участі у змові, «Едуарда Широкова» — Шішмаков, який раніше був заступником військового аташе в Польщі, звідки він був висланий.[15] Едуард Володимирович Шішмаков був ідентифікований владою Польщі як співробітник військової розвідки Росії.[21] Згідно із заявою Катніча, слідство отримало докази, що за планом з повалення Джукановича стоять «націоналістичні структури з Росії»; чорногорській владі «також стало відомо, що до нього були причетні і російські державні органи».[22][3]

13 квітня стало відомо, що Спеціальна прокуратура Чорногорії направила до Вищого суду країни обвинувальний акт щодо 16-и учасників спроби перевороту в країні 16 жовтня 2016 року, включаючи лідерів опозиції Чорногорії Андрія Мандича та Мілана Кнежевича і 2-х громадян Росії.[4] Захищеним свідком звинувачення виступав учасник змови громадянин Сербії Саша Сінджеліч, який безпосередньо отримував накази від офіцера ГРУ Едуарда Шішмакова, що керував операцією. Саша Сінджеліч раніше був засуджений в Хорватії за вбивство і ховався від правосуддя, що дало опозиції привід для критики на адресу держобвинувачення.[23][24][14] 8 червня 2017 року Верховний суд Чорногорії в Подгориці підтвердив обвинувальні висновки у організації спроби перевороту 14 підозрюваним.[25][26][27]

В кінці травня 2017 року з двох діячів опозиційного «Демократичного фронту» (Андрії Мандича та Славена Радуновіча) Вищий суд Подгориці зняв звинувачення у спробі перевороту.[11]

Міжнародна реакція ред.

Реакція Росії ред.

Російський уряд в листопаді 2016 року заявив, що не має відношення до спроби перевороту[5].

У травні 2017 року у відповідь на приєднання Чорногорії до антиросійських санкцій і їх розширення, Росія доповнила введені з 2015 року санкційні списки Міло Джукановичем, Душко Марковичем, спікером чорногорського парламенту Іваном Брайовічем та рядом інших чорногорських політиків[28][29].

6 жовтня 2017 року Ананьє Нікіч, проти якого чорногорська влада висунули звинувачення в спробі організації державного перевороту, отримав політичний притулок в Росії[30].

Реакція США ред.

Різкій критиці за події в Чорногорії піддав РФ в червні 2017 року впливовий сенатор голова комітету Сенату США з питань збройних сил Джон Маккейн, який закликав законодавців, з огляду на такого роду діяльність керівництва Росії, до посилення американських санкцій.[31][32] У липні 2017 року Комітет Сенату США з питань збройних сил поклав на РФ відповідальність за організацію спроби антиурядового путчу в Чорногорії в 2016 році.[33]

На початку серпня 2017 року віце-президент США Майк Пенс, перебуваючи з візитом в Чорногорії, за повідомленням прес-служба Білого дому, «висловив незмінну підтримку Чорногорії, нашого найновішого союзника по НАТО, і захоплення рішучістю Чорногорії перед обличчям російських спроб відвести Чорногорію в сторону від євроатлантичного шляху»[34][35]; він також заявив: «Наміри Росії стали зрозумілі протягом минулого року, коли підтримувані Москвою агенти намагалися зірвати вибори в Чорногорії, напасти на парламент і навіть вбити вашого прем'єра — щоб відвести чорногорський народ в сторону від вступу в союз НАТО».[36]

Примітки ред.

  1. ↑ RUSI «RAZMATRAJU» DA POMOGNU ISTRAGU SDT [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.] Vijesti , 3 березня 2017.
  2. ↑ а б Чому знову заговорили про «російською путч» в Чорногорії? [Архівовано 5 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Російська служба BBC 20 лютого 2017
  3. ↑ а б 'Russian state bodies' behind Montenegro coup plot says prosecutor [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.] The Telegraph 20 лютого 2017.
  4. ↑ а б Звинувачення двох росіян в підготовці перевороту в Чорногорії відправлено до Вищого суду країни [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.] ТАСС , 13 квітня 2017.
  5. ↑ а б Прокурор Чорногорії звинуватив Росію в причетності до спроби перевороту [Архівовано 10 травня 2019 у Wayback Machine.] Інтерфакс 20 лютого 2017.
  6. ↑ Лавров відповів на звинувачення РФ в причетності до підготовки перевороту в Чорногорії [Архівовано 22 квітня 2019 у Wayback Machine.] Інтерфакс 20 лютого 2017.
  7. ↑ Прокурор Черногории обвинил Россию в причастности к попытке переворота [Архівовано 10 травня 2019 у Wayback Machine.] Интерфакс, 20 февраля 2017.
  8. ↑ Katnić: Širokov je zapravo Šišmakov, bivši ruski ataše u Poljskoj [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.] Vijesti, 19 февраля 2017
  9. ↑ Прем'єр Чорногорії Міло Джуканович: русофобія як панацея від в'язниці. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 10 квітня 2019.
  10. ↑ Андрія Мандич: спроба державного перевороту в Чорногорії — інсценування влади. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  11. ↑ а б ЗМІ: суд зняв звинувачення в підготовці перевороту з представників чорногорської опозиції. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
  12. ↑ Montenegrin prosecutor says Russian nationalists behind alleged coup plot [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.] The Guardian, 6 Nov 2016.
  13. ↑ а б Чорногорія оголосила в міжнародний розшук двох росіян, яких підозрюють у підготовці держперевороту [Архівовано 11 травня 2019 у Wayback Machine.] NEWSru 7 грудня 2016.
  14. ↑ а б Crnogorska oporba optužuje Hrvatsku i NATO da je [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] uz vladu ubojicu
  15. ↑ а б Прокурор Чорногорії підтвер російський слід в спробі перевороту. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
  16. ↑ а б Совбезнимі зусиллями: Ускладнення російсько-сербських відносин зажадало втручання Миколи Патрушева [Архівовано 9 листопада 2018 у Wayback Machine.] Комерсант, 28 жовтня 2016.
  17. ↑ У Чорногорії назвали імена росіян, нібито планували вбити прем'єр-міністра [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.] NEWSru , 18 листопада 2016.
  18. ↑ Nova verzija «državnog udara»: Imenovani Rusi, komandant iz DF [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] Vijesti .
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 10 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 10 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Russia 'linked' to election-day coup plot in Montenegro [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.] Sky News , 21 лютого 2017.
  22. ↑ Bloomberg: Москва замишляла переворот, щоб збити Чорногорію з європейського шляху. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
  23. ↑ SASLUŠAN SINĐELIĆ: Bezbednjacima otkrio sve nakon što je neko pokušao [Архівовано 22 вересня 2017 у Wayback Machine.] da ga ubije
  24. ↑ OPERACIJA DRŽAVNI UDAR: Kako je hladnokrvni ubojica i bjegunac koji je [Архівовано 3 серпня 2018 у Wayback Machine.] osuđen na 21 godinu zatvora u Crnoj Gori postao svjedok pokajnik [Архівовано 3 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Potvrđena optužnica protiv Kneževića i Mandića [Архівовано 7 вересня 2018 у Wayback Machine.] RTCG, 8 червня 2017.
  26. ↑ Montenegro court confirms indictment for Russians accused of involvement in coup plot [Архівовано 17 січня 2019 у Wayback Machine.] The Telegraph, 8 червня 2017.
  27. ↑ Montenegrin Court Confirms Charges Against Alleged Coup Plotters. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  28. ↑ ЗМІ: РФ відповіла на приєднання Чорногорії до антиросійським санкцій. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  29. ↑ Dnevni list — Pobjeda. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  30. ↑ Організатор перевороту в Чорногорії отримав політичний притулок в Росії. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  31. ↑ McCAIN: RUSSIA'S ATTEMPTED COUP IN MONTENEGRO IS DISTURBING [Архівовано 23 грудня 2018 у Wayback Machine.] 20 June 2017.
  32. ↑ John McCain: Russia threat is dead serious. Montenegro coup and murder plot proves it. [Архівовано 10 січня 2019 у Wayback Machine.] USA Today, 29 June 2017.
  33. ↑ У Сенаті США Москву звинуватили в організації держперевороту в Чорногорії: На засіданні, присвяченому ролі РФ в невдалій спробі повалення уряду Чорногорії в 2016 році, американські сенатори прийшли до висновку, що путчем керували з Кремля. [Архівовано 21 грудня 2017 у Wayback Machine.] DW,
  34. ↑ Пенс захоплений рішучістю Чорногорії «в протистоянні Росії» [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] РІА Новини, 02.08.2017.
  35. ↑ Readout of the Vice President 's Working Dinner with Montenegro President Filip Vujanovic and Prime Minister Dusko Markovic [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] White House, 01.08.2017.
  36. ↑ Remarks by the Vice President at the Adriatic Charter Summit [Архівовано 10 грудня 2017 у Wayback Machine.] White House, 02.08.2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спроба_державного_перевороту_в_Чорногорії_16_жовтня_2016_року&oldid=38212790