Справа Української військової організації

Справа Української військової організації 1933 року — політична справа, сфабрикована Державним політичним управлінням УСРР. Стверджувалося, що «УВО» нібито планувала повстання проти комуністичного режиму в Україні, координуючи свої дії з реальною закордонною «УВО» під проводом Євгена Коновальця.

Показового процесу у справі не було, хоча до числа обвинувачених додавали так званих учасників упродовж 1933—1934 років. Серед тих, кому інкримінували участь в «УВО», опинилися Матвій Яворський, Михайло Грушевський, Лесь Курбас. Навіть у 1937 тривали арешти за участь в «УВО». Більшість обвинувачених у цій справі загинули в ході репресій. До того ж багатьох із них «прив'язали», окрім «УВО», до інших справ, обвинуватили в участі в інших «організаціях» чи «заколотах». Керівником «УВО» оголосили Олександра Шумського, якому завдяки твердій поведінці та послідовності у викритті дій так званого слідства вдалося відкинути безглузді обвинувачення (хоча після 11 років заслання, в 1946, він був убитий працівниками МДБ СРСР). Особи, обвинувачені в участі в «УВО», офіційно реабілітовані в 1950-ті роки, переважно посмертно.

Репресовані за справою ред.

Усього за цей період у належності до «УВО» обвинувачено 148 осіб. Серед них чимало літераторів, діячів Комуністичної партії Західної України, науковців і викладачів, працівників радянських установ.

Літератори ред.

Діячі КПЗУ ред.

Науковці та викладачі ред.

Василь Гоца, директор Житомирського інституту народної освіти
Євген Черняк, директор Інституту історії української культури в Харкові
В. Борщевський, доцент Одеського університету
В. Бучура, науковий співробітник Харківського географічного інституту
Д. Вахняк, професор Інституту червоної професури у Харкові
Іван Врона, ректор Київського художнього інституту
Василь Десняк, науковець
П. Задерей, співробітник Харківського автодорожнього інституту
О.Іванчевський, викладач німецької мови в Харківському електротехнікумі
Сергій Канюк, директор Центральної наукової бібліотеки у Харкові
Франц Кондрацький, завідувач кафедри Дніпропетрівського інституту інженерів транспорту
М.Кузняк, проф. Маріупольського пед. інституту
О. Огар, науковець
Олександр Осіюк^[1], співробітник Київського енергетичного інституту
Д. Рудик, викладач Київського зоотехнічного інституту
Степан Рудницький, академік ВУАН
В. Фарило, науковець
Микола Христовий, науковий співробітник ВУАН
Ілля Цьокан, професор
Олексій Яворський, науковий співробітник

Інші ред.

Олександр Бадан-Яворенко, професор
Климентій Коник, керівник сектору планування Держплану УСРР
В. Олійник, помічник секретаря ЦК КП(б)У
Юліан Бачинський, співробітник «Української радянської енциклопедії»
М. Грицай, директор харківського видавництва «Молодий більшовик»
С. Попович, літредактор Партвидаву ЦК КП(б)У
Ф. Приступа, референт Наркомосу УСРР
Василь Сірко, секретар Криворізького міськкому КП(б)У
П. Сидоров, робітник Харківського паровозного заводу
Д. Фідек, директор Білоцерківської МТС
П. Журавель, референт «Укрзерноцентру»
М. Заєць, директор комунального банку у місті Артемівськ Донецької області
Д. Клименко начальник ветеринарного управління Київоблздраву
С. Копач-Холодний, інспектор Головліту
Фавст Лопатинський, сценарист Київ. кіностудії
Федір Малицький, редактор «Сільгоспвидаву»
Ю. Михайлов, художник, киянин
Степан Наварський-Еленюк, зав. відділу інформації газ. «Комсомолець України»
М. Панасюк, скульптор
П. Поліщук, студент Харківського ін-ту механізації та електрифікації сільс. госп-ва
В. Сенчина, лікар санаторію «Паризька Комуна» в м. Ялта
О. Сорочан, журналіст
І. Терещенко, вчитель
М. Терлецький студент Харківського університету

Примітки ред.

↑ Юркова О. В. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924–1930 рр.). – К.: Ін-т історії України НАН України, 1999. – 433 с. С. 248

Джерела ред.

Шаповал Ю. І. «Української військової організації» справа 1933 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ukrainskoi_protses_1933 (останній перегляд: 28.08.2022)

[1] Юркова О. В. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924–1930 рр.). – К.: Ін-т історії України НАН України, 1999. – 433 с. С. 248

[1]