Відкрити головне меню

Сподумен (англ. Spodumene) — піроксеновий мінерал, що містить літій, алюміній, іносилікати, є джерелом літію.

Сподумен
англ. Spodumene[1][2][3][4]
Spodumene-usa59abg.jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[d][5] і чинний (успадкований, G)[d][6]
IMA-номер IMA1962 s.p.
Клас мінералу Силікат
Підклас Ланцюговий силікат
Група Піроксен
Хімічна формула літій, алюміній, силікат, LiAl(SiO3)2
Ідентифікація
Колір Різноманітні: білий, безколірний, сірий, рожевий, бузковий, фіолетовий, жвтий і зелений, можебути двоколірний; смарагдово-зелений - гіденіт; бузковий - кузніт
Форма кристалів призматична, сплюснута, витягнута, сильно виражені борозни вздовж основної осі, зазвичай громіздкі
Сингонія a = 9.46 Å, b = 8.39 Å, c = 5.22 Å; β = 110.17°; Z = 4
Вид симетрії Моноклінна; 2/m
Спайність Ідеально призматична, два напрямки {110} ∧ {110} на 87°
Злам від нерівного до субконхоїдального
Твердість за шкалою Мооса 6.5–7
Блиск Склоподібне тіло, перлинне на розщепленні
Колір риси білий
Питома вага 3.03–3.23
Розчинність нерозчинний
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення nα = 1.648–1.661 nβ = 1.655–1.670 nγ = 1.662–1.679
Подвійне променезаломлення 54° to 69°
Плеохроїзм Сильний в кунзіту: α-фіолетовий, γ-безколірний; гіденіт: α-зелений, γ-безколірний
Кут/Дисперсія оптичних осей δ = 0.014–0.018
Інші характеристики
Походження назви Горіння[6],
Зола[6]

Зміст

ОписРедагувати

Формула: LiAl[Si2O6]. Або: LiAl(SiO3)2 Містить (%): Lі2О – 8,4; Al2O3 – 27,4; SiO2 – 64,5. Домішки: Na2О до 1,7%; Fe2O3 до 1,6%; FeO, MnO, К2О. Характерна відмінність кристалічної структури – ланцюжки [Si2O6]. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: товстостовпчасті або пластинчасті кристали з вертикальною штриховкою, великі, іноді гігантські – відомі кристали сподумену довжиною 15 м, так на копальні Етта в Блек-Гіллс, шт Півд. Дакота, США знайдено кристал масою до 90 т. Крім того, утворює зливні щільні маси, прихованокристалічні аґреґати. Утворює двійники по (100). Спайність досконала по (110). Густина 3,0-3,2. Тв. 6,75-7,25. Колір білий, сірий, жовтий та ін. Прозорий. Блиск слабкий скляний. Важливий мінерал літієвих пегматитів. Зустрічається разом з амблігонітом, лепідолітом, петалітом, турмаліном, уранінітом, берилом. Літієва руда і дорогоцінний камінь. Прозорі відміни використовують у ювелірній справі.

Звичайна низькотемпературна форма α-сподумену має моноклінну ґратку, високотемпературний β-сподумен кристалізований у тетрагональній системі. Звичайний α-сподумен перетворюється в β-сподумен при температурі вищій 900 °C.[4] Кристали мають сильно виражені борозни вздовж основної осі. Кристалічні грані зазвичай гравіровані і понадщерблювані трикутними позначками.

Зустрічається у вигляді призматичних кристалів від безарвного до жовтуватого, багрянистого чи бузкового кунциту, жовтувато-зеленого, смарагдово-зеленого гіденіту, часто доволі громіздких. В копальні Ета в США знайшли кристал у формі голки довжиною 16 м і масою 100 т[7].

РозповсюдженняРедагувати

Знахідки: о. Утьо і Варутрьоск (Швеція), Пітерхед (Шотландія), Кілліні (Ірландія), Гарц (Австрія), Колорадська золотоносна провінція (Індія), Катумба (Конго-Кіншаса), шт. Массачусетс, Півн. Кароліна та Півд. Дакота (США). В Україні знайдений на Криворіжжі. Назва – від грецьк. “сподіос” – попелясто-сірий (J.B. d’Andrada, 1800). Син. – трифан.

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

  • сподумен-аметист (кунцит – бузковий різновид ювелірного сподумену),
  • сподумен-ізумруд (гіденіт – жовто-зелений, зелений та смарагдово-зелений різновид ювелірного сподумену),
  • сподумен натріїстий (олігоклаз) та сподумен цезіїстий (гіпотетичний (Cs, K, Na) AlSi2O6; утворюється при розкладанні літіїстого та цезіїстого сподумену).

ДжерелаРедагувати

  1. Spodumene, Mindat.org
  2. Anthony, John W., Bideaux, Richard A., Bladh, Kenneth W., and Nichols, Monte C. (1990). Handbook of Mineralogy. Mineral Data Publishing, Tucson, Arizona
  3. Hurlbut, Cornelius S.; Klein, Cornelis, 1985, Manual of Mineralogy, 20th ed., ISBN 0-471-80580-7
  4. а б Deer, Howie and Zussman, Rock Forming Minerals, v. 2 Chain Silicates, Wiley, 1963 pp. 92-98
  5. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  6. а б в Андраде Ж. д. Der eigenschaften und kennzeichen einiger neuen fossilien aus Schweden und Norwegen nebst einigen chemischen bemerkungen ueber dieselben // Allgemeines Journal der Chemie / за ред. A. N. Scherer — 1800. — Т. 4. — С. 28–39.
  7. Метали в періодичній системі Д. І. Менделєєва. Процитовано 28.6.2013. 

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати