Відкрити головне меню

Список римських імператорів

стаття-список у проекті Вікімедіа
Статуя імператора Августа - Divus Augustus — Август Прімапорта у Ватиканських музеях

Першим імператором (в сучасному розумінні) Риму став Октавіан Август: після перемоги над Марком Антонієм і поверненням з Єгипту він влаштував тріумф та 13 січня 27 року до н. е. склав із себе надзвичайні повноваження перед сенатом і оголосив про реставрацію Республіки, але залишив за собою командування 75 легіонами і титул імператора.

Після вбивства імператора Коммода Римська імперія вступила в Кризу третього століття, коли почали з'являтися численні узурпатори . В 395 імперія була остаточно поділена на Західну Римську імперію та Східну Римську імперію.

В 476 був повалений останній Західно-римський імператор Ромул Август (хоча формально імператором вважав себе до 480 року Юлій Непот). Західна Римська імперія впала, а Східна Римська імперія, яка називається істориками з цього часу Візантією, продовжувала існувати ще практично тисячу років, до 1453 , коли Константинополь був захоплений турками-османами, з перервою з 1204 по 1261, коли Константинополь був захоплений хрестоносцями.

Список римських імператорів в хронологічному порядку, курсивом виділені узурпатори. Не позначені полководці, які підняли повстання проти центральної влади, але формально не проголошені імператорами (за винятком тих, які традиційно включаються, наприклад, Макріан Старший). Як співправителі вказані спадкоємці влади (починаючи з середини I століття статус спадкоємця практично завжди збігався з титулом цезаря), офіційні співправителі, іноді — регенти при неактивності імператора.

Зміст

ПринципатРедагувати

Юлії-КлавдіїРедагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Октавіан Август
лат. Gaius Octavius ​​Thurinus
лат. Gaius Julius Caesar Octavianus
Гай Октавій Фурин
після усиновлення (за заповітом) в 44 до н. е. — Гай Юлій Цезар Октавіан
  16 січня 27 до н. е. — 19 серпня 14 н. е., природна смерть Як прийомний син за заповітом (і внучатий племінник) Юлія Цезаря, після збройної боротьби Спадкоємці — Марцелл (25 — 23 до н. е.), Агріппа (23 — 12 до н.е.), з титулом цезаря — Гай (17 г до н. е. — 4 р. н. е.), Луцій (17 до н.е. — 2 н. е.), Агріппа Постум (4 — 6 н.е.), Тиберій (6-14) . 23 вересня 63 до н. е., Рим — 19 серпня 14 н. е., Нола
Тиберій
лат. Tiberius Claudius Nero
лат. Tiberius Julius Caesar Augustus
Тиберій Клавдій Нерон
після усиновлення в 4 році — Тиберій Юлій Цезар Август
  19 серпня 14 — 16 березня 37, цезар з 4 року, офіційний спадкоємець Августа — з 6 року
задушений подушкою префектом преторіанців Макрон
Як прийомний син (і пасинок) Октавіана Августа. Спадкоємці - Германік (14-19, цезар з 4), Друз (21-23, цезар з 4), Нерон (23-27), Друз (23-30), Калігула (31-37); тимчасовий Сеян (23-30). 16 листопада 42 до н. е., Рим - 16 березня 37, Мізенський мис
Клемент
лат. Clemens
(повного імені не збереглося)
Клемент
(повного імені не збереглося)
Зображення не збереглося 16,
узятий в полон і страчений
Раб Агріппи Постума, видав себе за покійного господаря і повстав Суперник — Тиберій Пом. 16
Калігула
лат. Gaius Iulius Caesar Augustus Germanicus
Гай Юлій Цезар Август Германік, відомий під агноменом Калігула (лат. Caligula)   18 березня 37 — 24 січня 41, цезар і спадкоємець Тиберія з 31,
зарізаний змовниками на чолі з Кассієм Хереєю
Як прийомний онук (і внучатий племінник) Тиберія (правнук Октавіана Августа по жіночій лінії). Спадкоємці — Тиберій (37), Лепід (37-38). 31 серпня 12, Анцій — 24 січня 41, Рим
Клавдій
лат. Tiberius Claudius Drusus
лат. Tiberius Claudius Nero Germanicus
лат. Tiberius Claudius Caesar Augustus Germanicus
Тиберій Клавдій Друз
з 4 по 42- Тиберій Клавдій Нерон Германік
пізніше- Тиберій Клавдій Цезар Август Германік
  24 січня 41 — 13 жовтня 54,
отруєний своєю дружиною Агрипіною Молодшою
Як племінник Тиберія Спадкоємець - Британік (з 43), Нерон (з 50). 1 серпня 10, Лугдун - 13 жовтня 54, Рим
Скрібоніан
лат. Lucius Arruntius Camillus Scribonianus
Луцій Аррунтій Камілл Скрібоніан Зображення не збереглося 41,
покінчив з собою
Проголошений військами Суперник — Клавдій Пом. 41
Нерон
лат. Lucius Domitius Ahenobarbus
лат. Nero Claudius Caesar Drusus Germanicus
лат. Nero Claudius Caesar Augustus Germanicus
Луцій Доміцій Агенобарб
після усиновлення в 50 - Нерон Клавдій Цезар Друз Германік
після 54 - Нерон Клавдій Цезар Август Германік
  13 жовтня 54 — 9 червня 68,
покінчив із собою після переходу влади до Гальби
Як прийомний син (і пасинок) Клавдія 15 грудня 37, Анцій - 9 червня 68, Рим
Макр
лат. Lucius Clodius Macer
Луцій Клодій Макр   весна-осінь 68,
убитий
Повстав у кінці правління Нерона пропретора провінції Африка, убитий військами Гальби. Суперники — Нерон, Гальба Пом. 68

1-е міжцарів'яРедагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Ґальба
лат. Servius Sulpicius Galba
лат. Servius Galba Imperator Caesar Augustus
Сервій Сульпіцій Ґальба
як імператор- Сервій Ґальба Імператор Цезар Август
  6 червня 68 — 15 січня 69,
убитий прихильниками Отона
Покликаний противниками Нерона, як імператор проголошений сенатом після самогубства Нерона Цезар — Пізон. 24 грудня 3, околиці Террачини — 15 січня 69, Рим
Отон
лат. Marcus Salvius Otho
лат. Marcus Otho Caesar Augustus
Марк Сальвій Отон
як імператор- Марк Отон Цезар Август
  15 січня — 16 квітня 69,
покінчив із собою після поразки від військ Вітеллія
Проголошений сенатом (після вбивства Ґальби) Суперник — Вітеллій 25 квітня 32, Вітербо — 16 квітня 69, Рим
Вітеллій
лат. Aulus Vitellius
лат. Aulus Vitellius Germanicus Augustus
Авл Вітеллій
як імператор- Авл Віттелій Германік август
  17 квітня — 20 грудня 69,
убитий після поразки військами Веспасіана
Проголошений легіонами, визнаний сенатом після військової поразки Отона Суперник — Отон 25 вересня 15 — 20 грудня 69, Рим

ФлавіїРедагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Веспасіан
лат. Titus Flavius ​​Vespasianus
лат. Titus Flavius ​​Caesar Vespasianus Augustus
Тит Флавій Веспасіан
як імператор- Тит Флавій Веспасіан Цезар серпні
  1 липня 69 — 24 червня 79 Проголошений легіонами, визнаний сенатом після військової поразки Вітеллія Суперник — Вітеллій. Цезарі Тит та Доміціан69). 17 листопада 9, Вікус Фалакріна — 24 червня 79, Рим
Юлій Сабін
лат. Gaius (?) Iulius Sabinus
Гай (?) Юлій Сабін Зображення не збереглося Лідер повстанців галльських племен Суперник — Веспасіан Пом. 79
Тит
лат. Titus Flavius ​​Vespasianus
лат. Titus Flavius ​​Caesar Vespasianus Augustus
Тит Флавій Веспасіан
як імператор- Тит Флавій Веспасіан Цезар Август
  24 червня 79 — 13 вересня 81,
цезар з 69
Старший син Веспасіана Веспасіан;
цезар Доміціан
30 грудня 39, Рим — 13 вересня 81, Рим
Терентій Максим
лат. Terentius Maximus
Терентій Максим
(Лже-Нерон)
Зображення не збереглося 79 — 80 Видавав себе за врятованого імператора Нерона. Суперник — Тит Невідомо
Доміціан
лат. Titus Flavius ​​Domitianus
лат. Titus Flavius ​​Caesar Domitianus Augustus
Тит Флавій Доміціан
як імператор- Тит Флавій Цезар Доміціан Август
  14 вересня 81 — 18 вересня 96,
Цезар з 69;
убитий за наказом своєї дружини Доміцилли
Молодший син Веспасіана Веспасіан;
Тит
24 жовтня 51, Рим — 18 вересня 96, Рим

АнтоніниРедагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Нерва
лат. Marcus Cocceius Nerva
лат. Marcus Cocceius Nerva Caesar Augustus
Марк Кокцей Нерва
як імператор- Марк Кокцей Нерва Цезар Август
  18 вересня 96 — 27 січня 98 Проголошений сенатом 8 листопада 30, Нарні — 27 січня 98, Рим
Траян
лат. Marcus Ulpius Traianus
лат. Caesar Marcus Ulpius Nerva Traianus
лат. Caesar Nerva Traianus Augustus
Марк Ульпія Траян
після усиновлення в 97 - Цезар Марк Ульпія Нерва Траян
як імператор- Цезар Нерва Траян Август
  28 січня 98 — 8 / 9 серпня 117 Популярний полководець, усиновлений бездітним Нервою 15 вересня 53, Бетика — 9 серпня 117, Селінус, Кілікія
Адріан
лат. Publius Aelius Hadrianus
лат. Caesar Publius Aelius Traianus Hadrianus Augustus
Публій Елій Адріан
як імператор- Цезар Публій Елій Траян Адріан Август
  11 серпня 117 — 10 липня 138 Прийомний син (і двоюрідний племінник) Траяна, чоловік його внучатої племінниці. 24 січня 76, Рим — 10 липня 138, Байї, поблизу Неаполя
Антонін Пій
лат. Titus Aurelius Fulvus Boionius Arrius Antoninus
лат. Titus Aelius Caesar Antoninus
лат. Caesar Titus Aelius Hadrianus Antoninus Augustus
Тит Аврелій Фульвій Бойній Аррій Антонін
після усиновлення 25 лютого 138- Тит Елій Цезар Антонін
як імператор- Цезар Тит Елій Адріан Антонін Август
  10 липня 138 — 7 березня 161 Прийомний син Адріана,
одружений на племінниці його дружини.
19 вересня 86, Ланувія, Лаціо — 7 березня 161, Лоріум, Етрурія
Луцій Вер
лат. Lucius Ceionius Commodus
лат. Lucius Aelius Aurelius Commodus
лат. Caesar Lucius Aurelius Verus Augustus
Луцій Цейоній Коммод
після усиновлення в 138- Луцій Елій Аврелій Коммод
як імператор- Цезар Луцій Вер Аврелій Август
  7 березня 161 — березень 169,
в співправлінні з Марком Аврелієм
Син Луція Елія, прийомного сина Адріана;
усиновлений ​​ Антоніном Пієм;
чоловік дочки Марка Аврелія.
Марк Аврелій 15 грудня 130, Рим — січень 169, Алтіум, поблизу сучасної Венеції
Марк Аврелій
лат. Marcus Annius Catilius Severus
лат. Marcus Aelius Aurelius Verus
лат. Caesar Marcus Aurelius Antoninus Augustus
Марк Анній Катилій Север
після усиновлення в 136- Марк Аврелій Елій Вер
як імператор — Цезар Марк Аврелій Антонін Август
  7 березня 161 — березень 169,
в співправлінні з Луцієм Вером ,
березень 169 — 17 березня 180,
одноосібно,
з 177 зробив співправителем сина Коммода
Прийомний син Антоніна Пія,
одружений на його дочці, своїй кузині
Луцій Вер;
Коммод
26 квітня 121, Рим - 17 березня 180, Віндобона
Авіда Касій
лат. Gaius Avidius Cassius
Гай Авіда Касій Зображення не збереглося 175
(у Сирії і Єгипті),
убитий своїми солдатами
Полководець, що підняв повстання і проголосив себе імператором Повстав в правління Марка Аврелія 130, Кіррус, Сирія — липень 175, Сирія
Коммод
лат. Marcus Aurelius Commodus Antoninus Augustus
лат. Caesar Lucius Aurelius Commodus
{ {lang-lat | Caesar Lucius Aurelius Commodus Augustus}}
лат. Caesar Lucius Aurelius Commodus Antoninus Augustus
лат. Caesar Marcus Aurelius Commodus Antoninus Augustus
лат. Caesar Lucius Aelius Aurelius Commodus Augustus
Марк Аврелій Коммод Антонін Август
з 166- Цезар Луцій Аврелій Коммод
з 177 як співправитель свого батька Марка Аврелія- Цезар Луцій Аврелій Коммод Август
після смерті Марка Аврелія- Цезар Луцій Аврелій Коммод Антонін Август
з осені 180 - Цезар Марк Аврелій Коммод Антонін Август
після 191- Цезар Луцій Елій Аврелій Коммод Август
  17 березня 180 — 31 грудня 192,
до цього з 177 співправитель Марка Аврелія ;
задушений в результаті змови рабом Нарцисом
Як син Марка Аврелія Марк Аврелій 31 серпня 161, Ланувія — 31 грудня 192, Рим

2-е міжцарів'яРедагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Пертінакс
лат. Publius Helvius Pertinax
лат. Caesar Publius Helvius Pertinax Augustus
Публій Гельвій Пертінакс
як імператор- Цезар Публій Гельвій Пертінакс Август
  1 січня — 28 березня 193
убитий преторіанцями
Учасник змови проти Коммода, проголошений імператором після його смерті 1 серпня 126, Альба Помпея — 28 березня 193, Рим
Дідій Юліан
лат. Marcus Didius Severus Julianus
лат. Caesar Marcus Didius Severus Julianus Augustus
Марк Дідій Север Юліан
як імператор- Цезар Марк Дідій Север Юліан Август
  28 березня — 1 червня 193,
після того, як війська Септимія Севера підійшли до Риму, був позбавлений влади сенатом і засуджений до смерті
Проголошений преторіанцями після вбивства Пертінакса за хабар Противник — Септимій Север 30 січня 133, Медіолан — 1 червня 193, Рим
Песценній Нігер
лат. Gaius Pescennius Niger
Гай Песценній Нігер   193 — 194
(у Сирії та Єгипті ),
убитий
Полководець, проголошений військами Аналогічно 140 — 194, Сирія
Клодій Альбін
лат. Decimus Clodius Septimius Albinus
Децим Клодій Септимій Альбін   196 — 19 лютого 197
(у Британії та Іспанії ),
після поразки в битві з Септимієм Севером покінчив з собою
Полководець, який оголосив себе імператором Аналогічно 150 — 19 лютого 197, Лугдунум

СевериРедагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Септимій Север
лат. Lucius Septimius Severus
лат. Caesar Lucius Septimius Severus Pertinax Augustus
Луцій Септимій Север
як імператор — Цезар Луцій Септимій Север Пертінакс Август
  9 квітня 193 — 4 лютого 211
з 198 зробив співправителем сина Каракаллу ,
з 209 - і сина Гету
Проголошений військами На початку боровся з трьома попередніми;
Каракалла
11 квітня 146, Лептіс-Магна — 4 лютого 211, Еборакум
Каракалла
лат. Lucius Septimius Bassianus
лат. Marcus Aurelius Antoninus Caesar
лат. Caesar Marcus Aurelius Antoninus Augustus
лат. Caesar Marcus Aurelius Severus Antoninus Pius Augustus
Луцій Септимій Бассіан
з 195 р.- Марк Аврелій Антонін Цезар
з 198 р. як співправитель Септимія Севера - Цезар Марк Аврелій Антонін Август
з 211 р. після смерті Септимія Севера- Цезар Марк Аврелій Север Антонін Пій Август
  з 198 співправитель батька Септимія Севера ;
з 209 співправитель батька Септимія Севера
і брата Гети
;
4 лютого — 26 грудня 211 співправитель брата Гети ;
26 грудня 211 — 8 квітня 217одноосібно;
убитий в результаті змови Макріна
Старший син Септимія Севера Септимій Север;
Гета
4 квітня 188, Лугдунум — 8 квітня 217, Харрана
Гета
лат. Publius Septimius Geta
лат. Caesar Publius Septimius Geta Augustus
Публій Септимій Гета
з 209 р. як співправитель Септимія Севера та Каракалли- Цезар Публій Септимій Гета Август
  з 209 співправитель батька Септимія Севера і брата Каракалли ;
4 лютого 211 — 26 грудня 211
співправитель брата Каракалли ,
який його і вбив
Молодший син Септимія Севера Септимій Север;
Каракалла
28 травня 189, Рим — 26 грудня 211, Рим
Макрін
лат. Marcus Opellius Macrinus
лат. Caesar Marcus Opellius Severus Macrinus Augustus
Марк Опеллій Макрін
як імператор- Цезар Марк Опель Север Макрін Август
  11 квітня 217 — 8 червня 218
в співправлінні з сином Діадуменом ,
був убитий після поразки від військ Елагабала
Прийшов до влади, вбивши Каракаллу Діадумен 11 квітня 217, Шаршал — 8 червня 218, Антіохія
Діадумен
лат. Marcus Opellius Diadumenianus
лат. Marcus Opellius Antoninus Diadumenianus
Марк Опеллій Діадуменіан
як імператор- Марк Опеллій Антонін Діадуменіан
80px 11 квітня 217 — 8 червня 218
в співправлінні з батьком Макріном,
після поразки від військ Елагабала втік, пізніше був убитий
Як син і співправитель Макріна, в 9 років Макрін 14 вересня 208 — 8 червня 218, Антіохія
Елагабал
лат. Varius Avitus Bassianus
лат. Caesar Marcus Aurelius Antoninus Augustus
Варій Авіто Бассіан;
як імператор- Цезар Марк Аврелій Антонін Август
  8 червня 218 — 11 березня 222
убитий преторіанцями після своєї невдалої спроби вбити Александра Севера
Перший онук Юлії Мези, сестри Юлії Домни (дружини Септимія Севера), був оголошений побічним сином Каракалли 204, Рим — 11 березня 222, Рим
Геллій Максим
лат. Gellius Maximus
(повне ім'я не збереглося)
Геллій Максим
(повного імені не збереглося)
Зображення не збереглося 219
(у Сирії)
страчений за наказом Елагабала
Проголошений військами Суперник — Елагабал Пом. 219
Вер
лат. Verus
(повне ім'я не збереглося)
Вер
(повного імені не збереглося)
Зображення не збереглося 219
(у Сирії)
страчений за наказом Елагабала
Проголошений військами Суперник — Елагабал Пом. 219
Селевк
лат. Seleucus
(повне ім'я не збереглося)
Селевк
(повного імені не збереглося)
Зображення не збереглося між 218 та 222
(місце узурпації не з'ясовано)
Проголошений військами Суперник — Елагабал Пом. між 218 та 222
Александр Север
лат. Marcus Julius Gessius Bassianus Alexianus;
лат. Caesar Marcus Aurelius Alexander
лат. Caesar Marcus Aurelius Severus Alexander Augustus
Марк Юлій Гесси Бассіан Алексіано
після усиновлення в 221 р.- Цезар Марк Аврелій Александр
як імператор- Цезар Марк Аврелій Север Александр Август
  13 березня 222 — 19 березня 235
убитий з матір'ю Юлією Мамі солдатами після проголошення Максиміна імператором
Двоюрідний брат Елагабала, другий онук Юлії Мези, сестри Юлії Домни (дружини Септимія Севера), був оголошений побічним сином Каракалли;
усиновлений ​​Елагабалом
Юлія Мамі (224-235), з титуломconsors imperii. 1 жовтня 208, Аркіта, Ліван — 19 березня 235, Могонтіацум

Криза III століттяРедагувати

Всі імператори (і узурпатори) цього періоду померли насильницькою смертю, окрім Гостіліана

Солдатські імператориРедагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Максимін Фракієць
лат. Gaius Julius Verus Maximinus
Гай Юлій Вер Максимін   20 березня 235 — 10 травня 238
усунутий сенатом
22 березня 238

убитий повсталими солдатами
Проголошений військами 173, Фракія — 10 травня 238, Аквілея
Гордіан I (Африканський )
лат. Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus
лат. Caesar Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus Augustus
Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африкан
як імператор- Цезар Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африкан Август
  22 березня — 12 квітня 238
покінчив життя самогубством після звістки про поразку Гордіана II
Проголошений сенатом Гордіан II Бл. 164, Фригія — 12 квітня 238, Карфаген
Гордіан II
лат. Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus
лат. Caesar Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus Augustus
Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африкан
як імператор- Цезар Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африкан Август
  22 березня — 12 квітня 238
загинув у битві з прихильником Максиміна Фракійця - Капелліаном
Син і співправитель Гордіана I Гордіан I 192, Фригія — 12 квітня 238, Карфаген
Пупієн
лат. Marcus Clodius Pupienus Maximus
лат. Caesar Marcus Clodius Pupienus Maximus Augustus
Марк Клодій Пупієн Максим
як імператор- Цезар Марк Клодій Пупієн Максим Август
  22 квітня — 29 липня 238
убитий преторіанцями
Проголошений сенатом в співправлінні з Бальбіном Бальбін, Гордіан III 164 — 29 липня 238, Рим
Бальбін
лат. Decimus Caelius Calvinus Balbinus Pius
лат. Caesar Decimus Caelius Calvinus Balbinus Pius Augustus
Децим Целій Кальвін Бальбін Пій
як імператор- Цезар Децим Целій Кальвін Бальбін Пій Август
  22 квітня — 29 липня 238
убитий преторіанцями
Проголошений сенатом в співправлінні з Пупієном Пупієн, Гордіан III 178 — 29 липня 238, Рим
Гордіан III
лат. Marcus Antonius Gordianus Pius
Марк Антоній Гордіан Пій   29 липня 238 — 11 лютого 244
до 29 липня 238 співправитель Пупієна і Бальбіна,
убитий солдатами
Син Гордіана II або його сестри;
проголошений сенатом як співправитель Пупієна і Бальбіна
Пупієн, Бальбін 20 січня 225 - 11 лютого 244, Фаллуджа
Сабініан
лат. Sabinianus
(повне ім'я не збереглося)
Сабініан
(повного імені не збереглося)
Зображення не збереглося 240
(у Африці)
страчений в Карфагені
Проголошений військами Суперник — Гордіан III Пом. 240
Філіпп Араб
лат. Marcus Julius Philippus
лат. Caesar Marcus Julius Philippus Augustus
Марк Юлій Філіп
як імператор- Цезар Марк Юлій Філіп Август
  2 лютого 244 — вересень / жовтень 249
загинув у битві
Проголошений військами Філіп Молодший Ок. 204 — вересень / жовтень 249, Верона
Філіп Молодший
лат. Marcus Julius Severus Philippus
Марк Юлій Філіп Север   247 — вересень / жовтень 249
убитий преторіанцями
Син і співправитель Філіпа Араба Філіпп Араб 237 — вересень / жовтень 249, Верона
Пакаціан
лат. Tiberius Claudius Marinus Pacatianus
Тиберій Клавдій Марін Пакаціан   248
(у Мезії)
убитий солдатами
Проголошений військами Суперник — Філіпп Араб Пом. 248
Іотапіан
лат. Marcus Fulvius Ru (fus?) Iotapianus
Марк Фульвій Ру (ф?) Іотапіан 80px 249
(у Сирії)
убитий солдатами
Проголошений військами Суперник — Філіпп Араб Пом. 249
Сілбаннак
лат. Mar. Silbannacus
Мар. (-ін?-ій?-цій?) Сілбаннак
(повного імені не збереглося)
  в проміжку між 243 та 253
(ймовірно, в Галлії ),
ймовірно вбито
Проголошений військами Суперник — не з'ясований У проміжку між 243 та 253
Децій Траян
лат. Gaius Messius Quintus Decius
лат. Caesar Gaius Messius Quintus Traianus Decius Augustus
Гай Месій Квінт Децій
як імператор — Цезар Гай Месій Квінт Траян Децій Август
  осінь 249 — 1 липня 251
в 251 проголосив співправителем сина - Гереннія Етруска ;
загинув у битві
Проголошений військами Геренній Етруск 201, Будалія — 1 липня 251, бл. Абрітуса
Геренній Етруск
лат. Quintus Herennius Etruscus Messius Decius
Квінт Геренній Етруск Месій Децій   251
проголошений Децієм Траяном співправителем;
загинув у битві
Старший син Деція Траяна Децій Траян Між 220 та 230, Сірмій — 1 липня 251, бл. Абрітуса
Гостіліан
лат. Gaius Valens Hostilianus Messius Quintus
Гай Валент Гостіліан Месій Квінт   червень — листопад 251
помер в епідемію чуми
Молодший син Деція Траяна і брат Гереннія Етруска;
усиновлений ​​ Требоніаном Галлом після загибелі батька
Требоніан Галл Після 230, Сірмій — листопад 251, Рим
Требоніан Галл
лат. Gaius Vibius Trebonianus Gallus
лат. Caesar Gaius Vibius Trebonianus Gallus Augustus
Гай Вібій Требоніан Галл
як імператор- Цезар Гай Вібій Требоніан Галл Август
червень 251 — серпень 253
до листопада 251 р. як співправитель усиновленого ним Гостіліана;
потім співправителем став його син Волусіан;
убитий своїми солдатами після поразки від Еміліана
Проголошений військами Гостіліан,
Волусіан
206, Перузія — серпень 253, Інтерамна
Волусіан
лат. Caius Vibius Afinius Gallus Veldumnianus Volusianus
Гай Вібій Афіній Галл Вендуміан Волусіан 80px листопад 251 — серпень 253
убитий своїми солдатами після поразки від Еміліана
Син і співправитель Требоніана Галла Требоніан Галл Пом. в серпні 253, Інтерамна
Еміліан
лат. Marcus Aemilius Aemilianus
лат. Caesar Marcus Aemilius Aemilianus Augustus
Марк Емілій Еміліан
як імператор- Цезар Марк Емілій Еміліан Август
  серпень — жовтень 253
убитий своїми легіонерами після проголошення на Рейні імператором Валеріана I
Проголошений військами Бл. 207, Джерба — жовтень 253, бл. Сполетіума
Валеріан I
лат. Publius Licinius Valerianus
лат. Caesar Publius Licinius Valerianus Augustus
Публій Ліціній Валеріан
як імператор- Цезар Публій Ліціній Валеріан Август
  жовтень 253 — червень 260
відразу проголосив співправителем сина - Галлієна
убитий в перському полоні ' '
Проголошений військами Галлієн Бл. 193 — червень 260, бл. Сузи
Галлієн
лат. Publius Licinius Egnatius Gallienus
лат. Caesar Publius Licinius Egnatius Gallienus Augustus
Публій Ліціній Егнацій Галлієн
як імператор- Цезар Публій Ліціній Егнацій Галлієн Август
  жовтень 253 — вересень 268
одноосібно - після загибелі Валеріана I ;
в липні 260 в співправлінні з сином - Салоніном;
помер від рани
Син і співправитель Валеріана I Валеріан I;
Галлієн;
«Тридцять тиранів»
218 — вересень 268, Медіоланум
Салонін
лат. Publius Licinius Cornelius Saloninus Valerianus
лат. Caesar Publius Licinius Cornelius Saloninus Valerianus Augustus
Публій Корнелій Ліциній Салонін Валеріан
як імператор- Цезар Публій Корнелій Ліциній Салонін Валеріан Август
80px липень 260
убитий
Молодший син і співправитель Галлієна Галлієн 242 — липень 260, Колонія Агрипіна
Інгенуй
лат. Ingenuus
(повного імені не збереглося)
Інгенуй
(повного імені не збереглося)
  260
(у Паннонії)
убитий солдатами
Проголошений військами Суперник — Галлієн Пом. 260, Мурса
Регаліан
лат. P (ublius?) C (assius?) Regalianus
П (ублій?) К (ассій?) Регаліан   260
(у Паннонії і Мезії)
убитий
Проголошений військами Суперник — Галлієн Пом. 260, Карнунт
Валент
лат. Valens
(повного імені не збереглося)
Валент
(повного імені не збереглося)
  261
(у Ахеї)
убитий солдатами
Проголошений військами Суперник — Галлієн Пом. 261, Ахея
Макріан Старший
лат. T (itus?) Fulvius Macrianus
Т (ит?) Фульвій Макріан   260 — 261
(у Сирії)
вбиті, Макріан Старший і Макріан Молодший - в поході на Рим, Квієт - правителем Пальміри
За ініціативою Макріана Старшого його сини Макріан Молодший та Квієт військами проголошені співправителями суперник — Галлієн Пом. 261
Макріан Молодший
лат. Titus Fulvius Iunius Macrianus
Тит Фульвій Юній Макріан   Пом. 261
Квієт
лат. Titus Fulvius Iunius Quietus
Тит Фульвій Юній Квієт   Пом. 261, Пальміра
Муссій Еміліан
лат. Lucius Mussius Aemilianus
Луцій Муссій Еміліан   261 — 261 / 262
(у Єгипті)
задушений у в'язниці
Проголошений військами Суперник — Галлієн Пом. 262
Авреол
лат. Manius Acilius Aureolus
Маній Ацилій Авреол   268
Медіолані ),
страчений
Проголошений військами Суперник — Галлієн Між 220 та 230, Дакія — 268, Медіолан

Імператори ГалліїРедагувати

Галльська імперія (лат. Imperium Galliarum) — сепаратистське утворення, що виникло на території римської Галлії під час кризи III століття. Імперія проіснувала з 260-го по 274 рр.. і включала в себе території провінцій Галлії, Іберії, Британії та Німеччини (після загибелі Постума Іберія возз'єдналася з Римською імперією). Столицею імперії стало місто Колонія Агрипіна (лат. Colonia Claudia Ara Agrippinensium) — сучасний Кельн. При імператорах Тетріку I та Тетріку II столиця була перенесена в місто Августа Тверерорум (лат. Augusta Treverorum) — сучасний — Трір. В 274 р. Тетрік I здався імператору Авреліану, і західні провінції знову увійшли до складу Римської імперії

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Постум
лат. Marcus Cassianius Latinius Postumus
лат. Caesar Marcus Cassianus Latinius Postumus Augustus Germanicus Maximus
Марк Кассианій Латиній Постум
як імператор- Цезар Марк Касіян Латиній Постум Август Германік Максим
  260 — 269
убитий власним військом
Проголосив імператором сам себе Суперник — Леліан Галлія — ​​пом. 269
Леліан
лат. Ulpius Cornelius Laelianus
Ульпій Корнелій Леліан   лютий — квітень 269
(у місті Могонтіаціумі );
убитий при облозі міста Постумом
Проголосив імператором сам себе Суперник — Постум Галлія — ​​пом. квітня 269
Марій
лат. Marcus Aurelius Marius
Марк Аврелій Марій   269
(від 3 днів до 3 місяців), убитий
Проголошений військами після вбивства ними Постума Пом. 269
Вікторин
лат. Marcus Piavonius Victorinus
Марк Піавоній Вікторин серпень 269 — 270 / 271
убитий
Проголошений військами Пом. 271, Колонія Агрипіна
Доміціан II
лат. Domitianus
(повне ім'я не збереглося)
Доміціан
(повного імені не збереглося)
270 або 271
доля невідома
Невідомо Пом. 271
Тетрік I
лат. Gaius Pius Esuvius Tetricus
Гай Пій Езувій Тетрік 80px 270 — 274,
з 273 призначив співправителем сина Тетріка II
Проголошений солдатами Тетрік II
Тетрік II
лат. Gaius Pius Esuvius Tetricus
Гай Пій Езувій Тетрік 80px 273 — 274,
співправителем батька Тетріка I
Син і співправитель Тетріка I Тетрік I

Пальмірське царствоРедагувати

Пальмірське царство (260 — 273) — сепаратистська держава з центром в Пальмірі, утворене на території Римської імперії під час її розпаду в III столітті. У нього входили провінції Сирія, Палестина, Єгипет і велика частина Малої Азії. Правителями був прийнятий перський титул царя. Було розгромлено імператором Авреліаном, який створив на повернутій території Restitutor Orientis.

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Оденат
лат. Lucius Septimius Odaenathus
Луцій Септимій Оденат   260 — 267
з 264 призначив співправителем сина Герода;
убитий двоюрідним братом Меонієм
Проголосив царем сам себе Герод
Герод
лат. Herodes Septimius
Герод Септимій   264 — 267,
в співправлінні з батьком Оденатом,
убитий двоюрідним дядьком Меонієм
Старший син і співправитель Одената Оденат
Зенобія
лат. Zenobia Septimia
Зенобія Септимія   267 — 273,
в співправлінні з сином Вабаллатом,
полонена імператором Авреліаном
Друга дружина Одената Вабаллат Пом. в Тібурі
Вабаллат
лат. Lucius Iulius Aurelius Septimius Vaballathus Athenodorus
Луцій Юлій Аврелій Септимій Вабаллат Афінодор 80px 267 -273,
в співправлінні з матір'ю Зенобією ,
полонений імператором Авреліаном
Молодший син Одената Зенобія Пом. в 273 по дорозі в Рим

Іллірійські імператориРедагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Клавдій II
лат. Marcus Aurelius Valerius Claudius
лат. Caesar Marcus Aurelius Claudius Pius Felix Invictus Augustus
Марк Аврелій Валерій Клавдій
як імператор- Цезар Марк Аврелій Валерій Клавдій Пій Фелікс Інвікт Август
80px вересень 268 — січень 270 Проголошений військами після смерті Галлієна 10 травня 213 — січень 270, Сірмій
Квінтілл
лат. Marcus Aurelius Claudius Quintillus
лат. Caesar Marcus Aurelius Claudius Quintillus
Марк Аврелій Клавдій Квінтілл
як імператор- Цезар Марк Аврелій Клавдій Квінтілл
  серпень — вересень 270;
покінчив із собою після переходу військ до Авреліана
Брат Клавдія II, проголошений сенатом 220, Дарданія, Верхня Мезія — 270, Аквілея
Авреліан
лат. Lucius Domitius Aurelianus
лат. Caesar Lucius Domitius Aurelianus Augustus
Луцій Доміцій Авреліан
як імператор- Цезар Луцій Доміцій Авреліан Август
  9 вересня 270 — вересень 275
убитий змовниками
Проголошений військами Узурпатори Феліціссім, Урбан, Фірм, Септимій, Фаустин 214, Сірмій — 15 вересня 275, Візантій
Тацит
лат. Marcus Claudius Tacitus
лат. Caesar Marcus Claudius Tacitus Augustus
Марк Клавдій Тацит
як імператор- Цезар Марк Клавдій Тацит Август
  25 вересня 275 — червень 276
помер, або убитий солдатами
Проголошений сенатом 200, Терні — червень 276, Тіана, Каппадокія
Флоріан
лат. Marcus Annius Florianus
лат. Caesar Marcus Annius Florianus Augustus
Марк Анній Флоріан
як імператор- Цезар Марк Анній Флоріан Август
  липень — вересень 276
покінчив життя самогубством, дізнавшись про проголошення Проба
Захопив владу самовільно, брат Тацита Пом. 9 вересня 276, Тарсус
Проб
лат. Marcus Aurelius Probus
лат. Caesar Marcus Aurelius Probus Augustus
Марк Аврелій Проб
як імператор- Цезар Марк Аврелій Проб Август
  вересень 276 — вересень 282
убитий солдатами
Проголошений військами Узурпатори Сатурній, Прокул та Боноз 19 серпня 232, Сірмій — вересень 282, Сірмій
Сатурній
лат. Sextus (Gaius?) Julius Saturninus
Секст (Гай?) Юлій Сатурній 80px 280
(в Єгипті)

убитий солдатами
Проголошений військами Противник — Проб Пом. 280, Юдея
Прокул
лат. Proculus
(повного імені не збереглося)
Т (ит)? Е (лій)? Прокул
(повного імені не збереглося)
Зображення не збереглося 280
(у Галлії)
страчений
Проголошений військами Противник — Проб Альбенга — 281
Боноз
лат. Bonosus
(повного імені не збереглося)
Боноз
(повного імені не збереглося)
  281
(у Німеччині)
покінчив з собою
Проголошений військами Противник — Проб
Кар
лат. Marcus Aurelius Carus
лат. Caesar Marcus Aurelius Carus Augustus
Марк Аврелій Кар
як імператор- Цезар Марк Аврелій Кар Август
  вересень 282 — серпень 283;
убитий блискавкою
Проголошений військами 224, Нарбо — серпень 283, на річці Тігр
Карін
лат. Marcus Aurelius Carinus
лат. Caesar Marcus Aurelius Carinus Augustus
Марк Аврелій Карін
як імператор- Цезар Марк Аврелій Карін Август
  серпень 283 — липень 285,
до листопада 284 в співправлінні з братом Нумеріаном ,
убитий військами Діоклетіана
Син Кара
Нумеріан,
противники —
Юліан I,
Діоклетіан
Пом. Липень 285, на річці Мораві
Нумеріан
лат. Marcus Aurelius Numerius Numerianus
лат. Caesar Marcus Aurelius Numerius Numerianus Augustus
Марк Аврелій Нумерій Нумеріан
як імператор- Цезар Марк Аврелій Нумерій Нумеріан Август
80px серпень 283 — листопад 284,
в співправлінні з братом Каріном ,
убитий прихильниками свого тестя Аррія Апта
Син Кара
Карін
Пом. листопад 284, Емеза
Юліан I
лат. Marcus Aurelius Sabinus Iulianus
Марк Аврелій Сабін Юліан   листопад 284 — 285
загинув у битві з Каріном
Проголошений військами після повідомлення про вбивство Нумеріана Противник — Карін

ДомінатРедагувати

ТетрархіяРедагувати

Тетрархія (грец. τετραρχία — «правління чотирьох») — назва уряду, в якому влада розділена між чотирма людьми (тетрархами). Як правило, тетрархією називається система управління Римської імперією, введена імператором Діоклетіаном в 293 р. і тривала до 313 р. В 285 р. Діоклетіан призначив воєначальника Максиміана молодшим співправителем ( «цезарем»), а в 286 році — «августом». Діоклетіан управляв східною половиною імперії, а Максиміан — західною. В 293 році, порахувавши, що військові і цивільні проблеми вимагають спеціалізації, додатково були призначені двоє цезарів в помічники августу: Галерій та Констанцій Хлор. Передбачалося, що августи будуть відрікатися після 20-річного правління, а влада буде переходити до цезарів. Чотирма столицями тетрархів були:

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Діоклетіан
лат. Diocles
лат. Caesar Gaius Aurelius Valerius Diocletianus Augustus
Діокл
як імператор- Цезар Гай Аврелій Валерій Діоклетіан Август
  20 листопада 284 —
1 травня 305
Проголошений військами після смерті Кара й убивства Нумеріана під час перської війни Максиміан (WA),
Констанцій I Хлор (WC),
Галерій (EC),
противник — Карін
22 грудня 244, Діоклетія — 3 грудня 311, Салона
Максиміан
лат. Marcus Aurelius Valerius Maximianus Herculius
Марк Аврелій Валерій Максиміан Геркулій 80px 21 липня 285 -
1 квітня 286
(цезар)
1 квітня 286 —
1 травня 305
(WA)
повторно306 — 11 листопада 308,
покінчив з собою
Залучений Діоклетіаном Діоклетіан (EA),
Констанцій I Хлор (WC),
Галерій (EC),
Ліциній (WA) ,
Костянтин I Великий (WC)
250, Сірмій — липень 310, Массалія
Констанцій I Хлор
лат. Marcus Flavius ​​Valerius Constantius
лат. Caesar Marcus Flavius ​​Valerius Constantius Augustus
Марк Флавій Юлій Констанцій
як імператор- Цезар Марк Флавій Валерій Констанцій Август
  293 — 1 травня 305
(WC)
1 травня 305 — 25 липня 306
(WA)
Залучений Діоклетіаном в 293 р.
(WC)
Діоклетіан (EA),
Максиміан (WA),
Галерій (EC) і (EA),
Флавій Север (WC)
31 березня 250, Дарданія — 25 липня 306, Еборакум, Римська Британія
Галерій
лат. Gaius Galerius Valerius Maximianus
лат. Gaius Caesar Galerius Valerius Maximianus Augustus
Гай Галерій Валерій Максиміан
як імператор- Гай Цезар Галерій Валерій Максиміан Август
80px 1 березня або 21 травня 293 — 1 травня 305
(EC)
1 травня 305 — 5 травня 311
(EA)
Залучений Діоклетіаном в 293 р.
(EC)
Діоклетіан (EA),
Максиміан (WA),
Констанцій I Хлор (WC) і (WA),
Флавій Север (WC) і (WA),
Максимін II Дайан (EC) і (EA),
Ліциній (WC) і (WA),
Костянтин I Великий (WC)
Бл. 250, бл. Сердики — 5 травня 311, Сердика
Караузій
лат. Marcus Aurelius Mausaeus Valerius Carausius
Марк Аврелій Мавзей Валерій Караузій   286 — 293
(у Британії)
убитий своїм скарбником Аллектом
Проголосив себе сам Супротивники — тетрархи Белгіка — 293, Римська Британія
Аллект
лат. Allectus
(повного імені не збереглося)
Аллект
(повного імені не збереглося)
  293 — 296
(у Британії)
убитий в битві з Констанцією I Хлором
Після вбивства Караузія Супротивники — тетрархи 296, Римська Британія
Флавій Север
лат. Severus
лат. Caesar Flavius ​​Valerius Severus Augustus
Север
як імператор- Цезар Флавій Валерій Север Август
80px 1 травня 305 — 25 липня 306
(WC)
25 липня 306  — 16 лютого 307
(WA)
покінчив з собою за наказом Максенція
Призначений Галерієм та Констанцієм I Хлором Галерій (EA),
Констанцій I Хлор (WA),
Максимін II Даза (WC),
Костянтин I Великий (WC)
Іллірик — 16 лютого 307, Рим
Максимін II Даза
лат. Maximinus
лат. Caesar Gaius Valerius Galerius Maximinus Augustus
Максимін
як імператор- Цезар Гай Валерій Галерій Максиміан Август
  1 травня 305 — 310
(EC)
310 — травень 312
(EA)
Призначений Галерієм та Констанцієм I Хлором Галерій (EA),
Констанцій I Хлор (WA),
Флавій Север (WC) і (WA),
Ліциній (WA),
Костянтин I Великий (WC)
20 листопада 270, Фелікс Ромуліана — серпень 313, Тарс
Максенцій
лат. Marcus Aurelius Valerius Maxentius
лат. Caesar Marcus Aurelius Valerius Maxentius Augustus
Марк Аврелій Валерій Максенцій
як імператор- Цезар Марк Аврелій Валерій Максенцій Август
  28 жовтня 306 — 28 жовтня 312
(у Римі)
Син Максиміана
проголосив себе сам
Супротивники — тетрархи 278 — 28 жовтня 312, потонув в Тибрі
Ліциній
лат. Flavius ​​Galerius Valerius Licinian Licinius
Флавій Галерій Валерій Ліцініан Ліциній 80px 307 — 11 листопада 308
(WC)
11 листопада 308 — 312
(WA)
312 — 18 вересня 324
(EA)
Призначений Галерієм
задушений за наказом Костянтина I Великого
Галерій (EA),
Констанцій I Хлор (WA),
Максимін II Даза (EC) і (EA), Валент I (WA),
Мартініан (WA),
Костянтин I Великий (WC) і (WA),
Крісп (WC ),
Костянтин II (WC),
263 або 265, Дакія — весна 325, Фессалоніки
Доміцій Александр
лат. Lucius Domitius Alexander
Луцій Доміцій Александр   308 — 311
(у Африці)
Проголошений військом Фрігій — пом. 311, Африка
Валент I
лат. Gaius Aurelius Valerius Valens
Гай Аврелій Валерій Валент   грудень 316 — 1 березня 317
(WA)
страчений Ліцинієм
Призначений Ліцинієм, ним же зміщений Ліциній (EA),
Костянтин I Великий (WA)
Пом. 317
Мартініан
лат. Sextus Marcius Martinianus
Секст Марцій Мартініан   липень — 18 вересня 324
(WA)
страчений Костянтином I Великим
Призначений Ліцинієм Ліциній (EA),
Костянтин I Великий (WA)
Пом. 324, Фессалоніки

Династія Костянтина (2-а Флавіїв)Редагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Костянтин I Великий
лат. Flavius ​​Valerius Aurelius Constantinus
Флавій Валерій Аврелій Костянтин   25 липня 306 — 29 жовтня 312
(WC)
29 жовтня 312  — 19 вересня 324
(WA)
19 вересня 324 — 22 травня 337
( одноосібний імператор)
Син Констанція I Хлора, проголошений за його наполяганням Максиміан (WA),
Галерій (EA),
Флавій Север (WA),
Максимін II Даза (EC) і (EA),
Ліциній (WC), (WA) і (EA),
Валент I (WA),
Мартініан (WA),
Крісп,
Костянтин II,
Констанцій II,
Констант,
Далмацій Молодший,
Ганнібаліан Молодший
27 лютого 272, Наісс — 22 травня 337, Нікомедія
Крісп
лат. Flavius ​​Iulius Crispus
Флавій Юлій Крісп 80px 1 березня 317 — 326
(WC),
убитий за наказом батька
Старший син Константина Великого від першого шлюбу з Мінервіною;
призначений Костянтином Великим
Костянтин I Великий (WA),
Ліциній (EA),
Костянтин II
Констанцій II
Бл. 305, Нікомедія — 326
Костянтин II
лат. Flavius ​​Claudius Constantinus
Флавій Клавдій Костянтин   1 березня 317 — 22 травня 337
(WC)
22 травня 337  — 340
(Галлія, Іспанія та Велика Британія)
в співправлінні з братами Констанцієм II та Константом
,
загинув у битві з Константом
Старший син Константина Великого від другого шлюбу з Фаустою;
призначений Костянтином Великим
Костянтин I Великий (WA),
Ліциній (EA),
Крісп,
Констанцій II,
Констант,
Далмацій Молодший,
Ганнібаліан Молодший
Лютий 317, Арелат — 340, Аквілея
Констанцій II
лат. Flavius ​​Julius Constantius
Флавій Юлій Констанцій 80px 23 листопада 324 — 22 травня 337
(цезар)
22 травня 337  — 340
(азіатські провінції)
в співправлінні з братами Костянтином II та Константом

340 — 350
(східна частина)
в співправлінні з Константом

350 — 3 листопада 361
одноосібно
Другий син Константина Великого від другого шлюбу з Фаустом;
призначений Костянтином Великим
Костянтин I Великий (WA),
Крісп,
Костянтин II,
Констант,
Далмацій Молодший,
Ганнібаліан Молодший,
Констанцій Галл,
Ветраніон,
Юліан Відступник II
7 серпня 317, Сірмій — 3 листопада 361, Мопсустія, Кілікія
Констант
лат. Flavius ​​Iulius Constans
Флавій Юлій Констант   333 — 22 травня 337
(цезар)
22 травня 337 — 340
(балканські провінції)
в співправлінні з братами Костянтином II та Констанцієм II

340 — 350
(західна частина)
в співправлінні з братом Констанцієм II
,
скинутий армією і убитий за наказом Магненція
Третій син Константина Великого від другого шлюбу з Фаустою;
призначений Костянтином Великим
Костянтин I Великий (WA),
Костянтин II,
Констанцій II,
Далмація Молодший,
Ганнібаліан Молодший
323 — 350, бл. Ельно, Галлія
Далмацій Молодший
лат. Flavius ​​Dalmatius
Флавій Далмацій 80px 19 вересня 335 — 337
(цезар)
убитий Костянтином II
Старший син Далмація Старшого, зведеного брата Константина Великого;
призначений Костянтином Великим
Костянтин I Великий (WA),
Костянтин II,
Констанцій II,
Констант,
Ганнібаліан Молодший
Пом. 337
Ганнібаліан Молодший
лат. Flavius ​​Hannibalianus
Флавій Ганнібаліан   335 — вересень 337
(цезар)
убитий Костянтином II
Молодший син Далмація Старшого, зведеного брата Константина Великого;
призначений Костянтином Великим
Костянтин I Великий (WA),
Костянтин II,
Констанцій II,
Констант,
Далмацій Молодший
Пом. у вересні 337
Магненцій
лат. Flavius ​​Magnus Magnentius
Флавій Магн Магненцій   18 січня 350 — 11 серпня 353
(Галлія та Італія)
кинувся на меч
Проголошений військами Магн Деценцій 303, Самаробріва — 11 серпня 353, Лугдунум
Магн Деценцій
лат. Magnus Decentius
Магн Деценцій 80px 350 або 351 — 18 серпня 353
(цезар)
повісився на перев'язі
Брат Магненція,
проголошений Магненціем
Магненцій Пом. 18 серпня 353, Сенони
Ветраніон
лат. Vetranio
(повне ім'я не збереглося)
Ветраніон
(повне ім'я не збереглося)
1 березня — 25 грудня 350
Сірмії ),
позбавлений влади Констанцієм II
Проголошений військами і визнаний Констанцієм II Констанцій II Мезія — 356, Сірмій
Непоціан
лат. Flavius ​​Iulius Popilius Nepotianus Constantinus
Флавій Юлій Попіль Непоціан Костянтин   3 червня — 30 червня 350
Римі)
убитий за наказом Магненція
Онук Констанція I Хлора,
проголошений військами
Пом. 30 червня 350, Рим
Констанцій Галл
лат. Flavius ​​Claudius Constantius Gallus
Флавій Клавдій Констанцій Галл   15 березня 351 — 354
(цезар)
страчений Констанцієм II
Старший син Юлія Констанція, брата Константина Великого;
призначений Констанцієм II
Констанцій II Бл. 335, Масса — 354, Пола
Сільван
лат. Claudius Silvanus
Клавдій Сільван Зображення не збереглося 11 серпня — 7 вересня 355
Колонії Агрипині )
убитий солдатами
Проголосив себе сам Пом. 7 вересня 355, Колонія Агрипіна
Юліан Відступник II
лат. Flavius ​​Claudius Julianus
лат. Flavius ​​Claudius Julianus Augustus
Флавій Клавдій Юліан,
як імператор- Флавій Клавдій Юліан Август
80px 6 листопада 355 — лютий 360
(цезар)
лютого 360 — 3 листопада 361
(серпень)
3 листопада 361 — 26 червня 363
(одноосібно)
Молодший син Юлія Констанція, брата Константина Великого;
призначений Констанцієм II
Констанцій II 331 або 332, Константинополь — 26 червня 363, у битві при Марангу, Месопотамія
Іовіан
лат. Flavius ​​Claudius Iovianus
Флавій Клавдій Іовіан   27 червня 363 — 17 лютого 364 Проголошений військом після загибелі Юліана Відступника II 330 або 331, Сингідунум — 17 лютого 364, Дадастана, Віфінія

Династія Валентиниана-ФеодосіяРедагувати

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Валентиніан I
лат. Flavius ​​Valentinianus
лат. Flavius ​​Valentinianus Augustus
Флавій Валентиніан
як імператор- Флавій Валентиніан Август
  26 лютого — 28 березня 364
(одноосібно),
28 березня 364 — 17 листопада 375
(на Заході),
співправитель Валента II
Проголошений військами,
але прийняв управління лише західною частиною імперії
Валент II,
Граціан
321, Кіба — 17 листопада 375, Брегеціон, на Дунаї
Валент II
лат. Flavius ​​Julius Valens
лат. Flavius ​​Julius Valens Augustus
Флавій Юлій Валент
як імператор- Флавій Юлій Валент Август
  28 березня 364 — 17 листопада 375,
(на Сході),
співправитель Валентиніана I ,
17 листопада 375 — 9 серпня 378 (на Сході),
співправитель Граціана і Валентиніана II ,
загинув у битві з готами
Брат Валентиніана I, призначений ним Валентиніан I,
Граціан,
Валентиніан II
328, Кіба — 9 серпня 378, Адріанопольська битва
Прокопій
лат. Procopius
(повне ім'я не збереглося)
Прокопій
(повне ім'я не збереглося)
26 вересня 365 — 27 травня 366
(у Малій Азії ),
страчений Валентом II
Проголошений військами 325, Кілікія — 27 травня 366, Фракія
Граціан
лат. Flavius ​​Gratianus
лат. Flavius ​​Gratianus Augustus
Флавій Граціан
як імператор- Флавій Граціан Август
4 серпня 367 — 17 листопада 375,
співправитель батька на Заході,
17 листопада 375 — 25 серпня 383 (на Заході),
співправитель Валентиніана II ,
убитий Магном Максимом
Син Валентиніана I, призначений ним Валентиніан I,
Валент II,
Валентиніан II,
Феодосій I Великий,
противник — Магн Максим
18 квітня 359 рік, Сірмій — 25 серпня 383, Лугдунум
Валентиніан II
лат. Flavius ​​Valentinianus
лат. Flavius ​​Valentinianus Augustus
Флавій Валентиниан
як імператор- Флавій Валентиніан Авуст
  375 — 25 серпня 383,
співправитель брата на Заході,
25 серпня 383 — 15 травня 392,
співправитель на Заході узурпатора Магна Максима ,
ймовірно, убитий за наказом Арбоґаста
Брат Граціана, призначений ним Валент II,
Граціан,
Феодосій I Великий ,,
Магн Максим
371 — 15 травня 392 рік, В'єнн
Магн Максим
лат. Magnus Clemens Maximus
Магн Клемент Максим   383 — 25 серпня 383,
противник Граціана,
25 серпня 383 — 387,
співправитель на Заході Валентиніана II ,
387 — 28 серпня 388,
противник Валентиніана II та Феодосія I Великого ,
страчений Феодосієм I Великим
Проголошений військами в Британії Противник — Граціан,
Валентиніан II,
противник — Феодосій I Великий
Бл. 335, Іспанія — 28 серпня 388, Аквілея
Флавій Віктор
лат. Flavius ​​Victor
Флавій Віктор 80px 384 — серпень 388,
співправитель батька - Магна Максима ,
страчений за наказом Феодосія I Великого
Син Магна Максима, призначений ним Магн Максим,
Валентиніан II,
противник — Феодосій I Великий
Пом. в серпні 388, Августа Треверов
Євгеній
лат. Flavius ​​Eugenius
Флавій Євгеній 80px 22 серпня 392 — 6 вересня 394,
страчений Феодосієм I Великим
Проголошений за допомогою Арбоґаста Противник — Феодосій I Великий Пом. 6 вересня 394, на р. Фригід (сучасна Словенія)
Феодосій I Великий
лат. Flavius ​​Theodosius
лат. Flavius ​​Theodosius Augustus
Флавій Феодосій
як імператор- Флавій Феодосій Август
19 січня 379 — 15 травня 392
(на Сході),
15 травня 392 — 17 січня 395
(одноосібно)
Призначений Граціаном Граціан,
Валентиніан II,
Гонорій,
Аркадій,
противники — Магн Максим,
Флавій Віктор,
Євгеній
11 січня 347, Кавка, Іспанія — 17 січня 395, Медіолан

Західна Римська імперіяРедагувати

Після 395 року загального правителя в обох частин держави вже не було, хоча імперія, як і раніше вважалася єдиною, лише керованою двома імператорами і двома дворами. Феодосій I Великий був останнім імператором, який правив об'єднаною Римською імперією.

Ім'я Ім'я українською мовою Портрет Роки правління Прихід до влади Співправителі Роки життя
Гонорій
лат. Flavius ​​Honorius
лат. Flavius ​​Honorius Augustus
Флавій Гонорій
як імператор- Флавій Гонорій Август
  23 січня 393 — 17 січня 395
співправитель з батьком Феодосієм I Великим
17 січня 395 — 15 серпня 423
(на Заході)
Син і співправитель Феодосія I Великого Феодосій I Великий,
Констанцій III,
противники — Костянтин III,
Констант II,
Пріск Аттал,
Іовін,
Севастіян
9 вересня 384, Константинополь — 15 серпня 423, Равенна
Марк
лат. Marcus
(повне ім'я не збереглося)
Марк
(повне ім'я не збереглося)
Зображення не збереглося 406 — 407
(у Британії)
убитий солдатами
Проголошений військами Пом. 407, Велика Британія
Граціан
лат. Gratianus
(повне ім'я не збереглося)
Граціан
(повне ім'я не збереглося)
Зображення не збереглося 407
(у Британії)
убитий солдатами
Проголошений військами Пом. 407, Велика Британія
Костянтин III
лат. Flavius ​​Claudius Constantinus
Флавій Клавдій Костянтин   407 — 409
(у Британії і Галлії)
409 — 411
спільно з Гонорієм та Константа II ,
страчений Гонорієм
Проголошений військами Гонорій,
Констант II
Пом. 18 вересня 411, бл. Равенни
Констант II
лат. Constans
(повне ім'я не збереглося)
Констант
(повне ім'я не збереглося)
80px 408 — 409
(цезар)
409 — 411
спільно з Гонорієм та Костянтином III ,
убитий полководцем Геронтія
Син і співправитель Костянтина III Гонорій,
Костянтин III
Пом. до 18 вересня 411, Вієнна
Пріск Аттал
лат. Priscus Attalus
Пріск Аттал   409
зміщений королем вестготів Аларіхом I
414 — 415
вдруге,
схоплений майбутнім імператором Констанцієм III
Проголошений сенатом за наполяганням короля вестготів Аларіха I,
вдруге — знову вестготами
Пом. після 416, Ліпарські острови
Іовін
лат. Jovinus
(повне ім'я не збереглося)
Іовін
(повне ім'я не збереглося)
  411 — 413
(Галлія)
страчений
Проголошений військами Севастіян Пом. 413, Нарбо
Севастіян
лат. Sebastianus
(повне ім'я не збереглося)
Севастіян
(повне ім'я не збереглося)
80px 412 — 413
(Галлія)
страчений
Брат і співправитель Іовіна Іовін Пом. 413, Нарбо
Констанцій III
лат. Flavius ​​Constantius
Флавій Констанцій   8 лютого — 2 вересня 421
співправитель Гонорія
Призначений Гонорієм його співправителем Гонорій Наісса — 2 вересня 421
Іоанн
лат. Flavius ​​Johannes
Флавій Іоанн   27 серпня 423 — травень 425
полонений і убитий
Секретар Гонорія, після його смерті проголосив сам себе Пом. в травні 425, Аквілея
Валентиніан III
лат. Flavius ​​Placidus Valentinianus
Флавій Плаціді Валентиніан   23 жовтня 423 — 23 жовтня 425
(цезар)
23 жовтня 425  — 16 березня 455
одноосібно,
заколотий на Марсовому полі за наказом Петронія Максима
Син Констанція III, після смерті якого проголошений Феодосієм II (дядьком) 2 липня 419, Равенна — 16 березня 455, Рим
Петроній Максим
лат. Flavius ​​Petronius Maximus
Флавій Петроній Максим   17 березня — 22 квітня 455
забитий каменями черню
Після вбивства Валентиніана III примусив вийти заміж за себе його вдову і захопив владу Пом. 22 квітня 455, Рим
Авіт
лат. Marcus Maecilius Flavius ​​Eparchius Avitus
Марк Мецілій Флавій Єпархій Авіт   10 липня 455 — 6 жовтня 456
відрікся під тиском Ріцімера
Обраний на зборах представників семи галльських провінцій 385, Немесс — початок 457, по дорозі в Галію
Майоріан
лат. Flavius ​​Iulius Valerius Maiorianus
Флавій Юлій Валерій Майоріан   1 квітня 457 — 2 серпня 461
відрікся під тиском Ріцімера
Проголошений у військовому таборі в Равенні під тиском Ріцімера Листопад 420 — 7 серпня 461, Тортона (від дизентерії)
Лібій Север
лат. Flavius ​​Libius Severus Serpentius
Флавій Лібій Север Серпентій   19 листопада 461 — 15 серпня 465
ймовірно, отруєний за наказом Ріцімера
Призначений Ріцімером Луканія — 15 серпня 465
Прокопій Антемій
лат. Flavius ​​Procopius Anthemius
Флавій Прокопій Антемій   12 квітня 467 — 11 липня 472
страчений Ріцімером
Присланий візантійським двором і призначений Ріцімером 12 квітня 467, Константинополь — 11 липня 472, Рим
Олібрій
лат. Flavius ​​Anicius Olybrius
Флавій Аніцій Олібрій   11 липня — 22 жовтня 472
помер від чуми
Проголошений в таборі Ріцімера Пом. 22 жовтня 472
Гліцерій
лат. Flavius ​​Glycerius
Флавій Гліцерій   3 березня 473 — червень 474
скинутий Юлієм Непотом
Проголошений полководцем Гундобадом Пом. після 480
Юлій Непот
лат. Julius Nepos
Юлій Непот   червень 474 — 28 серпня 475
(в Італії)
475 — 480
(сховався в Далмації ),
убитий в особистих покоях,
після звістки про його смерть римський сенат вислав знаки імператорської влади в Константинополь
Призначений візантійським імператором Левом I Макеллою, повалив Гліцерія Ромул Августул 430 — 480, Салона
Ромул Августул
лат. Flavius ​​Romulus Augustus
Флавій Ромул Август   31 жовтня 475 — 4 вересня 476
скинутий Одоакром
Проголошений своїм батьком — магістром армії Орестом Юлій Непот 461 або 463 — після 511

Джерела та літератураРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

Науково-популярна літератураРедагувати

Наукова літератураРедагувати

  • Kienast D. Romische Kaisertabelle: Grundzuge einer romischen Kaiserchronologie. — 3.

Додаткові посиланняРедагувати

Див. такожРедагувати