Відкрити головне меню

Список прем'єр-міністрів Бангладеш складається з 10 осіб. Прем'єр-міністр в Народній Республіці Бангладеш має бути членом парламенту, що отримує довіру більшості депутатів [1]. Прем'єр-міністра призначає Президент Бангладеш. В список включені також один головний міністр і 5 безпартійних Головних радників[en], які очолювали перехідні уряди та мали повноваження близькі до прем'єр-міністровських. Окремо наведено список 5 президентів, які керували урядом, Адміністрацією воєнного стану[en] або перехідною радою за часів, коли посада прем'єр-міністра була скасована.

Форма правління Бангладеш змінювалась кілька разів [2]. Перехід від парламентської до президентської республіки та однопартійної системи стався в січні 1975 року. Під час воєнного перевороту 15 серпня 1975 року та через 3 місяці після нього трьох перших прем'єр-міністрів країни було вбито. Перший перехід виконавчої влади від Адміністрації воєнного стану до Кабінету міністрів стався в 1978—1979 роках, другий — в 1984 році. Парламентська форма правління була повернута в 1991 році. Прем'єр-міністр набув статусу виконавчого голови держави. З 1996 року 13-та конституційна поправка передбачала створення безпартійних перехідних урядів під керівництвом Головного радника на строк до 90 днів для організації виборів. В 2011 році Верховний суд[en] вирішив, що така система не відповідає конституції [3]. В червні того ж року система безпартійних перехідних урядів була скасована парламентом.

Зміст

Прем'єр-міністри та керівники перехідних урядівРедагувати

Представництво за політичними партіями:

Фото Ім'я
(роки життя)
англ. Name
бенг. নাম
Початок правління Кінець правління Партія
1   Таджуддін Ахмед
(1925—1975)
англ. Tajuddin Ahmad
бенг. তাজউদ্দীন আহমদ
11 квітня 1971 12 січня 1972 Авамі Ліг
2   Муджибур Рахман
(1920—1975)
англ. Sheikh Mujibur Rahman
бенг. শেখ মুজিবুর রহমান
12 січня 1972 25 січня 1975 Авамі Ліг
3   Мансур Алі
(1919—1975)
англ. Muhammad Mansur Ali
бенг. মোঃ মনসুর আলী
26 січня 1975 15 серпня 1975 БАКСАЛ
Посада скасована (з 15 серпня 1975 до 29 червня 1978)
гм-1   Машиур Рахман[en]
(1924—1979)
Головний міністр
англ. Mashiur Rahman
бенг. মশিউর রহমান
29 червня 1978 12 березня 1979 Націоналістична
партія Бангладеш
4   Азізур Рахман
(1925—1988)
англ. Shah Azizur Rahman
бенг. শাহ আজিজুর রহমান
15 квітня 1979 24 березня 1982 Націоналістична
партія Бангладеш
Посада скасована (з 24 березня 1982 до 30 березня 1984)
5   Атаур Рахман Хан
(1907—1991)
англ. Ataur Rahman Khan
бенг. আতাউর রহমান খান
30 березня 1984 9 липня 1986 Джатія
6   Мізанур Чоудхурі
(1928—2006)
англ. Mizanur Rahman Chowdhury
бенг. মিজানুর রহমান চৌধুরী
9 липня 1986 27 березня 1988 Джатія
7   Маудуд Ахмед
(1940—)
англ. Moudud Ahmed
бенг. মওদুদ আহমেদ
27 березня 1988 12 серпня 1989 Джатія
8   Казі Ахмед
(1939—2015)
англ. Kazi Zafar Ahmed
бенг. কাজী জাফর আহমেদ
12 серпня 1989 6 грудня 1990 Джатія
Посада скасована (з 6 грудня 1990 до 20 березня 1991)
9.1   Халеда Зіа
(1944—)
англ. Khaleda Zia
бенг. খালেদা জিয়া
20 березня 1991 30 березня 1996 Націоналістична
партія Бангладеш
гр-1   Хабібур Рахман
(1928—2014)
Головний радник[en]
англ. Habibur Rahman
бенг. মুহাম্মদ হাবিবুর রহমান
30 березня 1996 23 червня 1996 Безпартійний
10.1   Хасіна Вазед
(1947—)
англ. Sheikh Hasina
бенг. শেখ হাসিনা
23 червня 1996 15 липня 2001 Авамі Ліг
гр-2   Латіфур Рахман
(1936—)
Головний радник[en]
англ. Latifur Rahman
бенг. লতিফুর রহমান
15 липня 2001 10 жовтня 2001 Безпартійний
9.2   Халеда Зіа
(1944—)
англ. Khaleda Zia
бенг. খালেদা জিয়া
10 жовтня 2001 29 жовтня 2006 Націоналістична
партія Бангладеш
гр-3 Яджуддін Ахмед
(1931—2012)
Президент та
Головний радник[en]
англ. Iajuddin Ahmed
бенг. ইয়াজউদ্দিন আহম্মেদ
29 жовтня 2006 11 січня 2007 Безпартійний
гр-4   Фазлул Хаке
(1938—)
Головний радник (в.о.)[en]
англ. Fazlul Haque
бенг. ফজলুল হক
11 січня 2007 12 січня 2007 Безпартійний
гр-5   Фахруддін Ахмед
(1940—)
Головний радник[en]
англ. Fakhruddin Ahmed
бенг. ফখরুদ্দীন আহমদ
12 січня 2007 6 січня 2009 Безпартійний
10.2   Хасіна Вазед
(1947—)
англ. Sheikh Hasina
бенг. শেখ হাসিনা
6 січня 2009 нині на посаді Авамі Ліг

Президенти — керівники уряду, Адміністрації воєнного стану або перехідної радиРедагувати

Фото Ім'я
(роки життя)
англ. Name
бенг. নাম
Початок правління Кінець правління Партія
1   Хундакар Муштак Ахмед
(1918—1996)
Президент — керівник уряду
англ. Khondaker Mostaq Ahmad
খন্দকার মোশতাক আহমেদ
15 серпня 1975 6 листопада 1975 Авамі Ліг
2 Абу Садат Мухаммед Саєм
(1916—1997)
Президент — Голова Адміністрації воєнного стану[en]
англ. Abu Sadat Mohammad Sayem
আবু সাদাত মোহাম্মদ সায়েম
6 листопада 1975 7 листопада 1976 Авамі Ліг
3   Зіаур Рахман
(1931—1981)
Президент — Голова Адміністрації воєнного стану[en]
англ. Ziaur Rahman
জিয়াউর রহমান
7 листопада 1976 9 квітня 1979 Націоналістична
партія Бангладеш
4   Хуссейн Мухаммед Ершад
(1930—)
Президент — Голова Адміністрації воєнного стану[en]
англ. Hussain Muhammad Ershad
হুসেইন মুহাম্মদ এরশাদ
24 березня 1982 30 березня 1984 Джатія
5   Шахабуддін Ахмед
(1930—)
Президент (в.о.) — керівник перехідної ради
англ. Shahabuddin Ahmed
শাহাবুদ্দিন আহমেদ
6 грудня 1990 20 березня 1991 Безпартійний

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The Constitution of The People’s Republic of Bangladesh [Конституція Народної Республіки Бангладеш]. Ministry of Law, Justice and Parliamentary Affairs. Процитовано 16 квітня 2016. 
  2. Khan Adeeba Aziz. The politics of constitutional amendments in Bangladesh: The case of the non-political caretaker government = Політика конституційних поправок в Бангладеш: неполітичний перехідний уряд // International Review of Law. — Bloomsbury Qatar Foundation Publishing[en], 2015. — № 9. — ISSN 2223-859X. — DOI:10.5339/irl.2015.9. Процитовано 16 квітня 2016.
  3. Full judgment of 13th Amendment published. bdnews24.com[en]. September 16, 2012. Процитовано 16 квітня 2016.