Список найбільших куполів світу

стаття-список у проекті Вікімедіа

Список найбільших куполів світу подано у хронологічному порядку створення за їхнім внутрішнім діаметром.

У світіРедагувати

Список будівель, що отримали титул найбільшої будівлі світу

Час створення Діаметр куполу Назва Місцевість Будівник Примітки
1250 р. до н. е. — І ст. н. е. 14,5 м Скарбниця Атрея МікениГреція Стародавня Греція
Місто-держава Мікени
1 ст. до н. е. — 19 н.е 21,5 м Храм Меркурія БайаІталія Стародавній Рим
1 ст. до н. е. — 19 до н. е. 25,0 м Терми Агріппи РимІталія Стародавній Рим Перші терми з купольною центральною будівлею
Початок 2 ст. — 128 30,0 м Терми Траяна Рим • Італія Стародавній Рим Напівкупол
128 — 1436 43,4 м Пантеон Рим • Італія Стародавній Рим Найбільший неармований бетонний купол•Найкраще збережена антична будівля Риму
1436 — 1873 42 — 45 м Санта-Марія-дель-Фйоре Флоренція • Італія Флорентійська республіка перший подвійний ренесансний купол
1873 — 1937 108,0 м Ротонда ВіденьАвстрія Австро-Угорська імперія
Harkort’sche Fabrik
Металева конструкція покрита деревом і гіпсом
1957 — 1963 109,0 м Belgrade Fair – Hall 1 БелградСербія СФРЮБеоградски сајам Найбільший напружений бетонний купол світу
1963 — 1965 121,9 м Assembly Hall ШампейнІллінойсСША Іллінойський університет в Урбана-Шампейн Залізобетонний купол. Архітектор Макс Абрамовіч
1965 — 1975 195,5 м Астродом Х'юстонСША Hermon Lloyd & W. B. Morgan • Walter P Moore Engineers and Consultants Стальна конструкція • Перший закритий стадіон світу з кліматконтролем
1975 — 2001 207,0 м Мерседес-Бенц Супердоум Новий ОрлеанСША Curtis & Davis, Statik Sverdrup & ParcelAmerican Bridge Company Стальна конструкція • Конструктор Натаніель Куртіс
2001 — 2009 274 м Ойта Банк Доум ОйтаЯпонія Конструктор Кісьо Курокава
2009 — 275 м AT&T Стедіум АрлінгтонТехасСША HKS, Inc.

Відомі куполиРедагувати

Час створення Діаметр куполу Назва Місцевість Будівник Примітки
бл. 64 13,48 м Domus Aurea РимІталія Стародавній Рим Перший купол на плані багатокутника (октаедр). Перший у палацовій архітектурі
ХІ — сер. ХІІ ст. 25,6 м Флорентійський баптистерій ФлоренціяІталія Єпископ ФлоренціїКапітула Найбільший купол на Європи поміж собором Святої Софії та Флорентійським собором
1227 21,0 × 16,9 м Костел Св. Гереона КельнНімеччина ЄпископКапітула каноніків Купол на плані десятикутника
1405 18,2 м Мавзолей Ходжи Ахмеда Ясаві ЯсиКазахстан Тимур Подвійний купол
1436 42-45 м Санта-Марія-дель-Фйоре Флоренція • Італія Флорентійська республіка Перший подвійний ренесансний купол
1557 27,2 м Сулейманіє Джамі СтамбулТуреччина Османська імперія Архітектор Сінан
1575 31,2 м Мечеть Селіміє ЕдірнеТуреччина Османська імперія Архітектор Сінан
1590 42,34 м Собор Святого Петра РимВатикан Святий Престол Подвійний купол
Архітектори Джакомо делла ПортаДоменіко Фонтана
1616 23,5 м Блакитна мечеть СтамбулТуреччина Османська імперія
1641 17,7 м Тадж Махал АґраІндія Імперія Великих Моголів
1710 30,8 м Собор святого Павла ЛондонВелика Британія Британська імперія
1743 26,15 м Фрауенкірхе ДрезденНімеччина Магістрат Архітектор Георг Бар
Найбільший кам'яний купол на північ від Альп
1781 36,0 м Собор Св. Блеза Санкт-БлазінНімеччина Бенедиктинці На час будівництва третій купол Європи з дерев'яним каркасом. Після пожежі 1874 залізний каркас і напружений бетон
1871 39,0 м Ротонда Моста МостаМальта Міщани Четвертий за величиною купол світу після двох у Римі, Флоренція
1914 42,5 м Гановерський Конгресцентр ГановерНімеччина Пауль БонацФрідріх Шолер
1929 60,0 м Ринок Базелю БазельШвейцарія Франц ДішінгерУльріх Фінстервальдер
1944 61,0 м Бункер Фау-2Купол Ельфо ВізернФранція Третій Рейх Залізобетонний купол товщиною 5 м
1975 53,0 м Астрофізична обсерваторія ЗеленчуцькаРосія СРСР Купол 6-метрового телескопу
1999 38,0 м Рейхстаг БерлінНімецька імперія Німеччина Стальний каркас, скло • Архітектор Норман Фостер
2000 110,0 м Проект Едем КорнуолВелика Британія Велика Британія Стальна конструкція. Архітектор Ніколас Грімшоу

КонтинентиРедагувати

Найбільші куполи за континентами

ЄвропаРедагувати

Час створення Діаметр куполу Назва Місцевість Будівник Примітки
1250 р. до н. е. — І ст. н. е. 14,5 м Скарбниця Атрея МікениГреція Стародавня Греція
Місто-держава Мікени
1 ст. до н. е. — 19 н.е 21,5 м Храм Меркурія БайаІталія Стародавній Рим
1 ст. до н. е. — 19 до н. е. 25,0 м Терми Агріппи РимІталія Стародавній Рим Перші терми з купольною центральною будівлею
Початок 2 ст. — 128 30,0 м Терми Траяна Рим • Італія Стародавній Рим Напівкупол
128 — 1436 43,4 м Пантеон Рим • Італія Стародавній Рим Найбільший неармований бетонний купол•Найкраще збережена антична будівля Риму
1436 — 1873 42 — 45 м Санта-Марія-дель-Фйоре Флоренція • Італія Флорентійська республіка перший подвійний ренесансний купол
1873 — 1937 108,0 м Ротонда ВіденьАвстрія Австро-Угорська імперія
Harkort’sche Fabrik
Металева конструкція покрита деревом і гіпсом
1957 — 1963 109,0 м Belgrade Fair – Hall 1 БелградСербія СФРЮБеоградски сајам Найбільший напружений бетонний купол світу
2012 — 120,0 м Saldome 2 РайнфельденШвейцарія Häring & Co. Найбільший дерев'яний купол Європи. Склад солі Об'єднаних швейцарських солеварень

АвстраліяРедагувати

Час створення Діаметр куполу Назва Місцевість Будівник Примітки
1988–2000 133,0 м Бутсвордский суперкупол ПертАвстралія

АзіяРедагувати

Час створення Діаметр куполу Назва Місцевість Будівник Примітки
691 — 1659 20,40 м Купол Скелі Єрусалим Імперія Омейядів Перша ісламська монументальна споруда у візантійському стилі
1659 — 1960 37,0 м Гол Гумбаз БіджапурІндія Біджапурський султанат Мавзолей султана Біджапуру Мухаммад Аділ-шаха (1627–57)
1934–1960 60,0 м Новосибірський театр опери та балету НовосибірськСРСР СРСР Залізобетон
1937–1960 45,0 м Центральний ринок Пном Пеня ПномпеньКамбоджа Жан Деспо • Володимир Кандауров Залізобетон
1960–2001 108.0 м Аранета Колізей Кесон-СітіФіліппіни Амадо Аранета Знаний як «Великий купол»
2001 — 2009/14 274 м Ойта Банк Доум ОйтаЯпонія Конструктор Кісьо Курокава

АмерикаРедагувати

Час створення Діаметр куполу Назва Місцевість Будівник Примітки
1864–1867 29.0 м Капітолій ВашингтонСША США Архітектор Томас Волтер
1867–1902 46,0 м Табернакль Солт-Лейк Солт-Лейк-СітіЮтаСША США Архітектор Генрі Гроу
1902–1955 61,0 м Вест-Баден-Спрінгс-Готель Вест-Баден-СпрінгсІндіанаСША США Архітектор Гаррісон Олбрайт
1955–1963 101,5 м Колізей Шарлотт ШарлоттПівнічна КаролінаСША Томпсон • Стрітт Стальний купол
1963–1965 121,9 м Зал асамблей ШампейнІллінойсСША Іллінойський університет в Урбана-Шампейн Залізобетонний купол. Архітектор Макс Абрамовіч
1965 — 1975 195,5 м Астродом Х'юстонСША Hermon Lloyd & W. B. Morgan • Walter P Moore Engineers and Consultants Стальна конструкція • Перший закритий стадіон світу з кліматконтролем
1975–1992 207 м Луїзіана Супердом Новий ОрлеанЛуїзіанаСША Структурна сталева рама • Архітектор Натаніель Куртіс
1992–2009 256 м Джорджія Дом АтлантаДжорджіяСША Світовий Конгрес Центр Джоджії Тенсегрітні структури
2009 — 275,0 м AT&T Стедіум АрлінгтонТехасСША HKS, Inc.

АфрикаРедагувати

Час створення Діаметр куполу Назва Місцевість Будівник Примітки
ІІ ст. — 1988 22,0 м Терми Антонія КарфагенТуніс Римська імперія Сім куполів діаметром 17 м — 22 м
1988–1997 90,0 м Базиліка Пресвятої Діви Марії Миру ЯмусукроКот-д'Івуар Кот-д'Івуар Збудована за взірцем Собору Святого Петра у Римі
1997 — 140,0 м Кока-Кола Купол ЙоганнесбургПАР Спортивна арена

УкраїнаРедагувати

Час створення Діаметр куполу Назва Місцевість Будівник Примітки
375–602 2,85 м Ротонда в Херсонесі Херсонес ТаврійськийКрим Візантійська імперія Форма рівнораменного хреста
989—996 Десятинна церква Київ Володимир Святославич
ХІІ ст. бл. 7,5 м Василівська ротонда Володимир-Волинський можливо, Роман Мстиславич Восьмипелюсткова форма • Мурована
ХІІ ст. 18,5 м Олешківська ротонда ОлешківІвано-Франківська область Дерев'яна

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Erwin Heinle, Jörg Schlaich: Kuppeln aller Zeiten, aller Kulturen. Stuttgart 1996, ISBN 3-421-03062-6 (нім.)
  • Jürgen Rasch: Die Kuppel in der römischen Architektur. Entwicklung, Formgebung, Konstruktion. In: Architectura, Bd. 15 (1985), стор.117-139 (нім.)
  • Werner Müller: dtv-Atlas Baukunst I. Allgemeiner Teil: Baugeschichte von Mesopotamien bis Byzanz. 14. Aufl., 2005, ISBN 3-423-03020-8 (нім.)