Список муніципалітетів Каталонії

стаття-список у проекті Вікімедіа
Див. також статтю Кумарка.
Адміністративний поділ Каталонії на муніципалітети, кумарки, провінції та баґарії.
Мапа муніципалітетів Автономної області Каталонія (2003 р.).

Нижче подано повний список муніципалітетів Автономної області Каталонія, а також зауваження щодо транскрибування каталонських топонімів українською мовою.

Повний список муніципалітетів Автономної області КаталоніяРедагувати

Алт-АмпурдаРедагувати

Ал-КампРедагувати

Ал-ПанадесРедагувати

Алт-УржельРедагувати

Алта-РібагорсаРедагувати

АнойяРедагувати

БажасРедагувати

Баль-д'АранРедагувати

Бальєс-УксіданталРедагувати

Бальєс-УріанталРедагувати

БарґазаРедагувати

БарсалунесРедагувати

Баш-АмпурдаРедагувати

Баш-ЕбраРедагувати

Баш-КампРедагувати

Баш-ЛюбрагатРедагувати

Баш-ПанадесРедагувати

Башя-СарданьяРедагувати

ҐаррафРедагувати

ҐаррігасРедагувати

ҐаррочаРедагувати

ЖирунесРедагувати

Конка-да-БарбараРедагувати

МарезмаРедагувати

МонсіаРедагувати

НугераРедагувати

Паляс-ЖусаРедагувати

Паляс-СубіраРедагувати

Пла-да-л'АстаньРедагувати

Пла-д'УржельРедагувати

ПріуратРедагувати

Рібера-д'ЕбраРедагувати

РіпульєсРедагувати

СагарраРедагувати

СаґріяРедагувати

СелбаРедагувати

СулсунесРедагувати

ТаррагунесРедагувати

Терра-АлтаРедагувати

УзонаРедагувати

УржельРедагувати

Практична транскрипція з каталанської мови на українськуРедагувати

Див. також статтю Каталанська мова.

ПосиланняРедагувати

  1. Закон «Про мовну політику» № 1/1998 Архівовано 9 липень 2008 у Wayback Machine..
  2. Закони, що регулюють вживання каталанської мови тут Архівовано 13 травень 2008 у Wayback Machine. та тут Архівовано 13 травень 2008 у Wayback Machine..
  3. Закон «Про мови в Українській РСР»
  4. Сайт Інституту статистики Каталонії.
  5. Повна номенклатура каталонської топонімії Архівовано 9 березень 2010 у Wayback Machine..
  6. Плани та мапи Каталонії Архівовано 19 вересень 2008 у Wayback Machine..
  7. Словника каталансько-валенсійсько-балеарської мови.
  8. З сайту „Каталонська енциклопедія”.
    The growing demographic and cultural preponderance of Barcelona finally decided on the tone of the written language: taking advantage of the new analytic and descriptive tools of linguistics and dialectology, and with the institutional support of the Institut d'Estudis Catalans (Institute of Catalan Studies) (1907), Pompeu Fabra (1868-1948) built an orthography that searched for a balance among the language spoken by the middle classes from Barcelona and the necessities of the whole linguistic area, eliminating at the same time most of the Castilian expressions and connecting, in such measure as possible, with the literary language of the classic writers. The professionalism of his work and the institutional support assured the success of Fabra's orthography, disclosed through the Diccionari ortogràfic (1917) and the Diccionari General (1932). The opposition of certain groups that defended a more archaistic and more rustic graph, on one hand, or a more colloquial language from Barcelona on the other (the satirical press, for example), did not prosper, as neither did Antoni M.Alcover's objections. In Valencia, a majority of writers subscribed the orthographic norms of the Institut in an act in Castelló de la Plana in 1932. Fabra's norms have also been implanted in the Roussillon, Andorra and Alghero. Their success has been so overwhelming that, besides resisting the diverse intents of promoting archaistic or secessionist spellings, they have become a kind of a symbol, which has made any revision or elaboration intent to raise sour polemic. When the Catalan self-government was reestablished, the IEC officially recovered its normative authority and in 1985 created the TERMCAT, organism for the terminological normalisation.
  9. Сайт Інституту каталонських студій[недоступне посилання з червень 2019].
  10. Пропозиція щодо фонетичноїстандартизації каталанської мови Архівовано 11 жовтень 2007 у Wayback Machine., I. Argenter, Joan A., ed. II., Proposta per a un estàndard oral de la llengua catalana. 1, Fonètica, Institut d’Estudis Catalans, Secció Filològica, ISBN 84-7283-319-4.
  11. Герона[недоступне посилання з травень 2019].
  12. Місто Жирона у російськомовній енциклопедії
  13. а б Закон 2/1992[недоступне посилання з липень 2019]
  14. Леріда[недоступне посилання з травень 2019].
  15. Сайт словника каталанської-валенсійської-балеарської мови.
  16. Транскрипція слова Urgell (частина назви міста Ла-Сеу-д'Уржель) у каталанській мові
  17. Транскрипція іспаномовної назви міста Ла-Сеу-д'Уржель (Сео-де-Урхель) знаками Міжнародного фонетичного алфавіту
  18. Сайт словника каталансько-валенсійсько-балеарської мови.
  19. Aquest fonema és un dels trets característics del català oriental que es manifesta en la pronúncia de les e o a en posició àtona, i també en els parlars baleàrics per representar algunes e en posició tònica. En català barceloní adopta una variant quasioberta [ɐ], i en alguerès una [a]. Pot portar confusions a l'ortografia ja que, per exemple, en aquests dialectes es pronuncia igual pare i para (/pəɾə/). És un so intermedi entre la e i la a, es troba sempre en posició àtona i es representa ortogràficament amb la grafia a o bé amb la e. Tota a i tota e en posició àtona es pronuncia com a vocal neutra. Vocal neutra
  20. Пропозиція щодо фонетичної стандартизації каталанської мови, стор. 16[недоступне посилання з червень 2019].
  21. Стаття у каталаномовній Вікіпедії – «Нейтральний голосний». Aquest fonema és un dels trets característics del català oriental (excepte en la variant algueresa) que es manifesta en la pronúncia de les e o a en posició àtona, i també en els parlars baleàrics per representar algunes es en posició tònica. Pot portar confusions a l'ortografia ja que, per exemple, en aquests dialectes es pronuncia igual pare i para. És un so intermedi entre la e i la a, el trobem sempre en posició àtona i el representem ortogràficament amb la grafia a o bé amb la e. Tota a i tota e en posició àtona es pronuncia com a vocal neutra.
  22. Сайт Інституту каталонських студій[недоступне посилання з червень 2019], стор. 14. El signe [ɐ] pot ésser emprat per a representar la variant especialment oberta que presenta la vocal [ə] en certs parlars de l’àrea de Barcelona
  23. Розташування звуків взято з www.iecat.net[недоступне посилання з червень 2019] та www.vesna.org.ua.
  24. Див. презентацію на сайті www.slideshare.net.
  25. Граматика каталанської мови на сайті www.orbilat.com.
  26. [v] only occurs in Balearic and southern Valencian as well as northern Valencian and southern Catalonia. Everywhere else, it has merged with [b], з Wheeler, Max W (2005), The Phonology Of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0199258147.
  27. Орфографія каталанської мови[en]
  28. Стаття про літеру «V» — En català representa el fonema fricatiu labiodental sonor ([v]) en les zones en què aquest fonema es conserva i el fonema oclusiu bilabial sonor ([b]) en les zones en què ha desaparegut.
  29. Словник каталансько-валенсійсько-балеарської мови.
  30. Стаття «Бетацизм» у каталаномовній Вікіпедії, Бетацизм на сайті www.geocities.com.
  31. El català té aquest so però no és un fonema sinó un al•lòfon o variant de la oclusiva dental sonora, у каталаномовній Вікіпедії
  32. Звук [z] міг заміняти [d] : BAGÀ, de Bacaudānum, derivat gentilici del nom personal cèltic Bacauda. L'existència de la -d- està documentada en textos medievals: Bagada (a. 1194). La -d- es va convertir normalment en -z-, i així consta documentalment: Bagazani (any 1095), Bagazano (a. 992 i 839). La -z- intervocàlica desaparegué […], на сайті Словника каталансько-валенсійсько-балеарської мови.
  33. Правила транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами,те саме.
  34. Транслітерація англійських слів кирилицею.
  35. Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.16 / А. А. Білас; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укр. «Відтворення арготизмів в українських перекладах французької художньої прози ХІХ — ХХ ст.», електронна версія Архівовано 23 серпня 2007 у Wayback Machine..
  36. У новелі В. Даниленка «Дивертисмент Цепкаленко», у «Кур'єрі Кривбасу» № 204, листопад 2006 р., стор. 3 — 8, електронна версія.
  37. Олена Кондратюк, Молодіжний сленг як мовне явище, журнал «Ї», № 38, 2005 р., електронна версія
  38. Сайт rock.kiev.ua.

Додаткова інформаціяРедагувати