Відкрити головне меню

Список лауреатів Нобелівської премії з хімії

Якоб Гендрік Вант-Гофф (1852—1911) був першим Нобелівським лауреатом з хімії за відкриття законів хімічної динаміки та осмотичного тиску в розчинах

Нобелівська премія з хімії (швед. Nobelpriset i kemi) — вища нагорода за наукові досягнення в області хімії, щорічно присуджується Шведською королівською академією наук в Стокгольмі. Кандидати в лауреати премії висуваються Нобелівським комітетом з хімії. Премія є однією з п'яти заснованих згідно із заповітом шведського хіміка Альфреда Нобеля (пом. в 1896 році) від 1895 року, що присуджуються за видатні досягнення в хімії, фізиці, літературі, фізіології та медицини та за внесок у встановлення миру.[1]

Перша Нобелівська премія з хімії була присуджена в 1901 році Якобу Вант-Гоффу з Нідерландів. Кожен лауреат отримує медаль, диплом та грошову винагороду, сума якої змінюється протягом років.[2] Нагорода присуджуються в Стокгольмі на щорічній церемонії 10 грудня — в річницю смерті Нобеля.[3]

ЛауреатиРедагувати

Щонайменше 25 лауреатів отримали Нобелівську премію за свій внесок в галузь органічної хімії — це більше, ніж в будь-який інший хімічний розділ.[4] Двом лауреатам — німцям Ріхарду Куну (1938) та Адольфу Бутенандту (1939) — їхній уряд не дозволив прийняти премію. Пізніше вони отримали медалі та дипломи, але не гроші. Єдиним хіміком, хто отримав дві Нобелівські премії з хімії (в 1958 та 1980 роках) був Фредерік Сенгер. Ще двоє отримали по дві Нобелівські премії з різних дисциплін — Марія Кюрі (з фізики в 1903 році та з хімії в 1911 році) та Лайнус Полінг (з хімії в 1954 році та миру в 1962 році).[5] Зі 180 лауреатів (станом на 2018 рік) п'ятеро — жінки: Марія Кюрі, Ірен Жоліо-Кюрі, Дороті Ходжкін, Ада Йонат та Френсіс Арнольд.[6] За всю історію Нобелівської премії з хімії було вісім перерв її присудження: у 1916, 1917, 1919, 1924, 1933 та 19401942 роках.


1901–19101911–19201921–19301931–19401941–19501951–19601961–19701971–19801981–19901991–20002001–20102011—сьогодення


1901—1910Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1901   Якоб Хендрік Вант-Гофф
(1852—1911)
  Нідерланди «На знак визнання величезної важливості відкриття законів хімічної динаміки та осмотичного тиску в розчинах»[8]
1902   Герман Еміль Фішер
(1852—1919)
  Німеччина «За експерименти з синтезу речовин з сахароїдними і пуриновими групами»[9]
1903   Сванте Август Арреніус
(1859—1927)
  Швеція «Як факт визнання особливого значення теорії електролітичної дисоціації для розвитку хімії»[10]
1904   Вільям Рамзай
(1852—1916)
  Велика Британія «На знак визнання відкриття їм в атмосфері різних інертних газів і визначення їх місця в періодичній системі»[11]
1905   Адольф фон Байер
(1835—1917)
  Німеччина «За заслуги в розвитку органічної хімії і хімічної промисловості завдяки роботам з хімії органічних барвників і гідроароматичних сполук»[12]
1906   Анрі Муассан
(1852—1907)
  Франція «За отримання елементу фтору і введення в лабораторну і промислову практику електричної печі названої його ім'ям»[13]
1907   Едуард Бюхнер
(1860—1917)
  Німеччина «За проведену науково-дослідну роботу з біологічної хімії і відкриття позаклітинної ферментації»[14]
1908   Ернест Резерфорд
(1871—1937)
  Велика Британія,
  Нова Зеландія
«За дослідження в області розпаду елементів в хімії радіоактивних речовин»[15]
1909   Вільгельм Оствальд
(1853—1932)
  Німеччина «Знак визнання виконаної ним роботи з вивчення каталізу, а також за дослідження основних принципів управління хімічною рівновагою і швидкостями реакції»[16]
1910   Отто Валлах
(1847—1931)
  Німеччина «На знак визнань його досягнень в області розвитку органічної хімії і хімічної промисловості, а також за те, що він першим здійснив роботу в області аліциклічних сполук»[17]

1911—1920Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1911   Марія Кюрі
(1867—1934)
  Франція «За видатні заслуги в розвитку хімії: відкриття елементів радію і полонія, виділення радію і вивчення природи та сполук цього чудового елементу»[18]
1912   Віктор Гріньяр
(1871—1935)
  Франція «За відкриття реактиву Гріньяра, що сприяв розвитку органічної хімії»[19]
  Поль Сабатьє
(1854—1941)
  Франція «За метод гідрогенізації органічних сполук у присутності дрібнодисперсних металів, який різко стимулював розвиток органічної хімії»[20]
1913   Альфред Вернер
(1866—1919)
  Швейцарія «За роботу про природу зв'язків атомів у молекулах в області неорганічної хімії»[21]
1914   Теодор Вільям Річардс
(1868—1928)
  США «За точне визначення атомних мас великого числа хімічних елементів»[22]
1915   Ріхард Мартін Вільштеттер
(1872—1942)
  Німеччина «За дослідження фарбувальних речовин рослинного світу, особливо хлорофілу»[23]
1916 Премія не присуджувалася
1917 Премія не присуджувалася
1918   Фріц Габер
(1868—1934)
  Німеччина «За синтез аміаку зі складових елементів»[24]
1919 Премія не присуджувалася
1920   Вальтер Герман Нернст
(1864—1941)
  Німеччина «На знак визнання його робіт із термодинаміки»[25]

1921—1930Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1921   Фредерік Содді
(1877—1956)
  Нідерланди «За внесок в хімію радіоактивних речовин і за дослідження походження і природи ізотопів»[26]
1922   Френсіс Вільям Астон
(1877—1945)
  Велика Британія «За зроблене з допомогою винайденого ним мас-спектрографа відкриття ізотопів великого числа нерадіоактивних елементів і за формулювання правила цілих чисел»[27]
1923   Фріц Прегль
(1869—1930)
  Австрія «За винахід методу мікроаналізу органічних речовин»[28]
1924 Премія не присуджувалася
1925   Ріхард Адольф Зігмонді
(1865—1929)
  Німеччина,
  Угорщина
«За встановлення гетерогенної природи колоїдних розчинів і за розроблені у зв'язку з цим методи, що мають фундаментальне значення в сучасній колоїдної хімії, оскільки всі прояви органічного життя врешті-решт пов'язані з колоїдним середовищем протоплазми»[29]
1926   Теодор Сведберг
(1884—1941)
  Швеція «За роботи в області дисперсних систем»[30]
1927   Генріх Отто Віланд
(1877—1957)
  Німеччина «За дослідження жовчних кислот і будови багатьох схожих речовин»[31]
1928   Адольф Отто Рейнгольд Віндаус
(1876—1959)
  Німеччина «За роботи з вивчення будови стеринів і їх зв'язки з вітамінною групою»[32]
1929   Артур Гарден
(1865—1940)
  Велика Британія «За дослідження ферментації цукру і ферментів бродіння»[33]
  Ханс фон Ейлер-Хельпін
(1873—1964)
  Німеччина
1930   Ганс Фішер
(1881—1945)
  Німеччина «За дослідження будови геміна і хлорофілу, особливо за синтез геміна»[34]

1931—1940Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1931   Карл Бош
(1874—1940)
  Німеччина «За заслуги із запровадження і розвитку методів високого тиску в хімії, що є епохальною подією в області хімічної технології»[35]
  Фрідріх Бергіус
(1884—1949)
  Німеччина
1932   Ірвінг Ленгмюр
(1881—1957)
  США «За відкриття і дослідження в області хімії поверхневих явищ»[36]
1933 Премія не присуджувалася
1934   Гарольд Клейтон Юрі
(1893—1981)
  США «За відкриття важкого водню — дейтерію, використовуваного для отримання важкої води (сповільнювача в ядерних реакторах), а також як індикатор біохімічних реакцій в живій тканині»[37]
1935   Фредерік Жоліо-Кюрі
(1900—1958)
  Франція «За виконаний синтез нових радіоактивних елементів»[38]
  Ірен Жоліо-Кюрі
(1897—1956)
  Франція
1936   Петер Йозеф Вільгельм Дебай
(1884—1966)
  Нідерланди «За внесок в розуміння молекулярної структури в ході досліджень дипольних явищ і дифракції рентгенівських променів і електронів в газах»[39]
1937   Волтер Норман Говорт
(1883—1950)
  США «За дослідження вуглеводів і вітаміну С»[40]
  Пауль Каррер
(1889—1971)
  Швейцарія «За дослідження каротиноїдів і флавінов, а також за вивчення вітамінів А і В2»[40]
1938   Ріхард Кун
(1900—1967)
  Німеччина «За його роботу з вивчення каротиноїдів і вітамінів»[41]
1939   Адольф Бутенандт
(1903—1995)
  Німеччина «За роботи по статевих гормонах»[42]
  Леопольд Ружичка
(1887—1976)
  Швейцарія «За роботи по поліметиленах і вищих терпенах»[42]
1940 Премія не присуджувалася

1941—1950Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1941 Премія не присуджувалася
1942 Премія не присуджувалася
1943   Дьєрдь де Хевеші
(1885—1966)
  Угорщина «За роботу із використання ізотопів як мічені атоми при вивченні хімічних процесів»[43]
1944   Отто Ган
(1879—1968)
  Німеччина «За відкриття розщеплювання важких ядер»[44]
1945   Арттурі Ілмарі Віртанен
(1895—1973)
  Фінляндія «За дослідження і досягнення в галузі сільського господарства і хімії живильних речовин, особливо за метод консервації кормів удостоєний премії»[45]
1946   Джеймс Самнер
(1887—1955)
  США «За відкриття явища кристалізації ферментів»[46]
  Джон Говард Нортроп
(1891—1987)
  США «За отримання в чистому вигляді вірусних білків»[46]
  Уенделл Мередіт Стенлі
(1904—1971)
  США
1947   Роберт Робінсон
(1886—1975)
  Велика Британія «За дослідження рослинних продуктів великої біологічної важливості, особливо алкалоїдів»[47]
1948   Арне Тіселіус
(1902—1971)
  Швеція «За дослідження електрофорезу і адсорбційного аналізу, особливо за відкриття, пов'язане з комплексною природою білків сироватки»[48]
1949 Вільям Джіок
(1895—1982)
  США «За внесок в хімічну термодинаміку, особливо в ту її галузь, яка вивчає поведінку речовин при екстремально низьких температурах»[49]
1950   Отто Пауль Герман Дільс
(1876—1954)
  Німеччина «За відкриття і розвиток дієнового синтезу»[50]
  Курт Альдер
(1902—1958)
  Німеччина

1951—1960Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1951   Едвін Маттісон Макміллан
(1907—1991)
  США «За відкриття в області хімії трансуранових елементів»[51]
  Гленн Теодор Сіборг
(1912—1999)
  США
1952   Арчер Джон Портер Мартін
(1910—2002)
  Велика Британія «За відкриття методу розподільної хроматографії»[52]
  Річард Лоуренс Міллінгтон Сінг
(1914—1994)
  Велика Британія
1953   Герман Штаудінгер
(1881—1965)
  Німеччина «За дослідження в області хімії високомолекулярних речовин»[53]
1954   Лайнус Карл Полінг
(1901—1994)
  США «За дослідження природи хімічного зв'язку і її застосування для визначення структури сполук»[54]
1955   Вінсент дю Віньо
(1901—1978)
  США «За роботу з біологічно активними сполуками, і перш за все за вперше здійснений синтез поліпептідного гормону»[55]
1956   Сиріл Норман Гіншелвуд
(1897—1967)
  Велика Британія «За дослідження в області механізмів хімічних реакцій»[56]
  Микола Миколайович
Семенов

(1896—1986)
  СРСР
1957   Александер Тодд
(1907—1997)
  США «За роботи по нуклеотидам і нуклеотидними коензимам»[57]
1958   Фредерік Сенгер
(1918—2013)
  США «За встановлення структур білків, особливо інсуліну»[58]
1959   Ярослав Гейровський
(1890—1967)
  Чехія «За відкриття і розвиток полярографічних методів аналізу»[59]
1960 Віллард Франк Ліббі
(1908—1980)
  США «За введення методу використання вуглецю-14 для визначення віку в археології, геології, геофізиці і інших областях науки»[60]

1961—1970Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1961   Мелвін Калвін
(1911—1997)
  США «За дослідження засвоєння діоксиду вуглецю рослинами»[61]
1962   Макс Фердинанд Перуц
(1914—2002)
  Велика Британія «За дослідження структури глобулярних білків»[62]
  Джон Кендрю
(1917—1997)
  Велика Британія
1963   Карл Ціглер
(1898—1973)
  Німеччина «За відкриття у галузі хімії та технології високомолекулярних полімерів»[63]
  Джуліо Натта
(1903—1979)
  Італія
1964   Дороті Кроуфут Ходжкін
(1910—1994)
  Велика Британія «За визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин»[64]
1965   Роберт Бернс Вудворд
(1917—1979)
  США «За внесок в дослідження органічного синтезу»[65]
1966   Роберт Сандерсон Маллікен
(1896—1986)
  США «За фундаментальну роботу по хімічних зв'язках і електронній структурі молекул, здійснену за допомогою методу молекулярних орбіталей»[66]
1967   Манфред Ейген
(нар. 1927)
  Німеччина «За дослідження екстремально швидких хімічних реакцій, що стимулюються порушенням рівноваги за допомогою дуже коротких імпульсів енергії»[67]
  Роналд Норріш
(1897—1978)
  Велика Британія «За проведене ними дослідження надшвидких хімічних реакцій за допомогою зсуву молекулярної рівноваги дуже коротким імпульсом»[67]
  Джордж Портер
(1920—2002)
  Велика Британія
1968   Ларс Онсагер
(1903—1976)
  США «За відкриття співвідношень взаємності в незворотних процесах, названих його ім'ям, які мають принципово важливе значення для термодинаміки незворотних процесів»[68]
1969 Дерек Харолд Річард Бартон
(1918—1998)
  Велика Британія «За внесок у розвиток конформаційної концепції і її застосування в хімії»[69]
  Одд Хассель
(1897—1981)
  Норвегія
1970   Луїс Федеріко Лелуар
(1906—1987)
  Аргентина «За відкриття першого цукрового нуклеотида і дослідження його функцій в перетворенні цукру і в біосинтезі складних вуглеводів»[70]

1971—1980Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1971   Герхард Герцберг
(1904—1999)
  Канада «За його внесок в розуміння електронної структури і будови молекул, особливо вільних радикалів»[71]
1972   Крістіан Бемер Анфінсен
(1916—1995)
  США «За роботу по дослідженню рибонуклеази, особливо взаємозв'язки між амінокислотною послідовністю і її біологічно активними конферментамі»[72]
Станфорд Мур
(1913—1982)
  США «За внесок в прояснення зв'язку між хімічною структурою і каталітичною дією активного центру молекули рибонуклеази»[72]
Вільям Говард Стайн
(1911—1980)
  США
1973 Ернст Отто Фішер
(1918—2007)
  Німеччина «За новаторську, виконану незалежно один від одного, роботу в області хімії металоорганічних, так званих сандвічевих, сполук»[73]
  Джефрі Вілкінсон
(1921—1996)
  Велика Британія
1974 Пол Джон Флорі
(1910—1985)
  США «За фундаментальні досягнення в області теорії і практики фізичної хімії макромолекул»[74]
1975 Джон Воркап Корнфорт
(нар. 1917)
  Австралія,
  Велика Британія
«За дослідження стереохімії реакцій ферментатівного каталізу»[75]
  Владимир Прелог
(1906—1998)
  Швейцарія «За дослідження в області стереохімії органічних молекул і реакцій»[75]
1976   Вільям Нанн Ліпскомб
(1919-2011)
  США «За дослідження структури боранів, що прояснюють проблеми хімічних зв'язків»[76]
1977 Ілля Пригожин
(1917—2003)
  Бельгія «За роботи по термодинаміці необоротних процесів, особливо за теорію диссипативних структур»[77]
1978 Пітер Денніс Мітчелл
(1920—1992)
  Велика Британія «За внесок в розуміння процесу перенесення біологічної енергії, зроблений завдяки створенню хеміосмотичної теорії»[78]
1979 Герберт Чарлз Браун
(1912—2004)
  США «За розробку нових методів органічного синтезу складних боро- та фосфоровмісних сполук»[79]
Георг Віттіг
(1897—1987)
  Німеччина
1980   Пол Берг
(нар. 1926)
  США «За фундаментальні дослідження біохімічних властивостей нуклеїнових кислот, особливо рекомбінантних ДНК»[80]
  Волтер Гілберт
(нар. 1932)
  США «За їхній внесок щодо визначення послідовності основ у нуклеїнових кислотах»[80]
  Фредерік Сенгер
(1918—2013)
  Велика Британія

1981—1990Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1981 Кен'їті Фукуї
(1918—1998)
  Японія «За розробку теорії перебігу хімічних реакцій»[81]
  Роальд Гофман
(нар. 1937)
  США
1982   Аарон Клуг
(нар. 1926)
  Велика Британія «За розробку методу кристаллографічної електронної мікроскопії та прояснення структури біологічно важливих комплексів нуклеїнова кислота — білок»[82]
1983   Генрі Таубе
(1915—2005)
  США «За вивчення механізмів реакцій з перенесенням електрона, особливо комплексів металів»[83]
1984 Роберт Брюс Мерріфілд
(1921—2006)
  США «За запропоновану методологію хімічного синтезу на твердих матрицях»[84]
1985   Герберт Аарон Гауптман
(1917—2011)
  США «За видатні досягнення в розробці прямого методу розшифровки структур»[85]
  Джером Карлі
(1918—2013)
  США
1986   Дадлі Роберт Хершбах
(нар. 1932)
  США «За внесок у розвиток досліджень динаміки елементарних хімічних процесів»[86]
  Ян Лі
(нар. 1936)
  США
Джон Чарлз Полані
(нар. 1929)
  Канада
1987 Дональд Джеймс Крам
(1919—2001)
  США «За розробку і застосування молекул із структурно-специфічними взаємодіями високої вибірковості»[87]
  Жан-Марі Лен
(* 1939)
  Франція
Чарлз Педерсен
(1904—1989)
  США
1988 Іоганн Дайзенхофер
(1904—1989)
  Німеччина «За встановлення тривимірної структури фотосинтетичного реакційного центру»[88]
  Роберт Хубер
(нар. 1937)
  Німеччина
  Хартмут Міхель
(нар. 1948)
  Німеччина
1989   Сідней Олтмен
(нар. 1939)
  Канада,
  США
«За відкриття каталітичних властивостей рибонуклнеїнових кислот»[89]
  Томас Роберт Чек
(нар. 1947)
  США
1990   Елайс Джеймс Корі
(нар. 1928)
  США «За розвиток теорії і методології органічного синтезу»[90]

1991—2000Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
1991   Ріхард Ернст
(нар. 1933)
  Швейцарія «За внесок у розвиток методології ядерної магнітної резонансної спектроскопії високого розділення»[91]
1992   Рудольф Маркус
(нар. 1923)
  США «За внесок в теорію реакцій переносу електрона в хімічних системах»[92]
1993   Кері Малліс
(нар. 1944)
  США «За винахід методу полімеразной ланцюгової реакції»[93]
Майкл Сміт
(1932—2000)
  Канада «За фундаментальний внесок у встановленні олігонуклеотидно-базованого, локально-орієнтованого мутагенезу і його розвиток для вивчення білків»[93]
1994   Джордж Ола
(1927—2017)
  США «За внесок в хімію карбокатіонів»[94]
1995   Пауль Крутцен
(нар. 1933)
  Нідерланди «За праці з атмосферної хімії, особливо в частині процесів утворення та розкладання озону»[95]
  Маріо Моліна
(нар. 1943)
  США
  Шервуд Роуланд
(1927—2012)
  США
1996   Роберт Керл
(нар. 1933)
  США «За відкриття фулеренів»[96]
  Гаролд Крото
(1939—2016)
  Велика Британія
  Річард Смолі
(1943—2005)
  США
1997 Пол Бойєр
(нар. 1918)
  США «За з'ясування ферментативного механізму, що лежить в основі синтезу аденозін-фосфата»[97]
Джон Вокер
(нар. 1941)
  Велика Британія
  Йенс Крістіан Скоу
(нар. 1918)
  Данія «За відкриття першого іон-транспортного ензима Na+,K+-АТФази»[97]
1998   Вальтер Кон
(1923—2016)
  США «За розвиток теорії функціонала щільності»[98]
Джон Попл
(1925—2004)
  Велика Британія «За розробку обчислювальних методів квантової хімії»[98]
1999   Ахмед Зевейл
(1946—2016)
  Єгипет,
  США
«За дослідження перехідних станів, що виникають під час хімічних реакцій, з використанням фемтосекундної техніки»[99]
2000   Алан Хігер
(нар. 1936)
  США «За відкриття провідності в полімерах»[100]
  Алан Макдіармід
(1927—2007)
  США,
  Нова Зеландія
  Хідекі Сіракава
(нар. 1936)
  Японія

2001—2010Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
2001   Вільям Ноулз
(1917—2012)
  США «За дослідження, що використовуються у фармацевтичній промисловості, — створення хіральних каталізаторів окислювально-відновних реакцій»[101]
  Ріоджі Нойорі
(нар. 1938)
  Японія
Баррі Шарплесс
(нар. 1941)
  США
2002   Джон Фенн
(1917—2010)
  США «За розробку методів ідентифікації та аналізу структур біологічних макромолекул, і, зокрема, за розробку методів мас-спектрометричного аналізу біологічних макромолекул»[102]
  Танака Коїті
(нар. 1959)
  Японія
  Курт Вютріх
(нар. 1938)
  Швейцарія «За розробку застосування ЯМР-спектроскопії для визначення тривимірної структури біологічних макромолекул в розчині»[102]
2003   Пітер Егр
(нар. 1949)
  США «За відкриття іонного каналу»[103]
  Родерік Маккінон
(нар. 1956)
  США «За вивчення структури і механізму іонних каналів»[103]
2004   Агарон Чехановер
(нар. 1947)
  Ізраїль «За відкриття убіквітін опосередкованого розкладання білка»[104]
  Аврам Гершко
(нар. 1937)
  Ізраїль
  Ірвін Роуз
(1926—2015)
  США
2005   Роберт Граббс
(нар. 1942)
  США «За внесок у розвиток методу метатези в органічному синтезі»[105]
  Річард Шрок
(нар. 1945)
  США
Ів Шовен
(1930—2015)
  Франція
2006   Роджер Девід Корнберг
(нар. 1947)
  США «За дослідження механізму копіювання клітинами генетичної інформації»[106]
2007   Ґергард Ертль
(нар. 1936)
  Німеччина «За дослідження хімічних процесів на поверхнях твердих тіл»[107]
2008   Мартін Чалфі
(нар. 1947)
  США «За відкриття та розробку зеленого флюоресцентного білка (GFP)»[108]
  Осаму Сімомура
(нар. 1928)
  США
  Роджер Цянь
(1952—2016)
  США
2009   Венкатараман Рамакрішнан
(нар. 1952)
  Велика Британія «За дослідження структури та функції рибосоми»[109]
  Томас Стейц
(нар. 1940)
  США
  Ада Йонат
(нар. 1939)
  Ізраїль
2010   Річард Гек
(1931—2015)
  США «За реакції крос-каплінгу, що каталізуються паладієм, в органічному синтезі»[110]
  Еїті Негісі
(нар. 1935)
  Японія
  Акіра Судзукі
(нар. 1930)
  Японія

2011—2020Редагувати

Рік Портрет Ім'я Країна[7] Обґрунтування
2011   Даніель Шехтман
(нар. 1941)
  Ізраїль «За відкриття квазікристалів»[111]
2012   Роберт Лефковіц
(нар. 1943)
  США «За дослідження рецепторів G-білків»[112]
  Браян Кобилка
(нар. 1955)
  США
2013   Мартін Карплус
(нар. 1930)
  США
  Австрія
«За розвиток багатомасштабних моделей комплексних хімічних систем»[113]
  Майкл Левітт
(нар. 1947)
  Ізраїль
  США
  Велика Британія
  Арі Варшель
(нар. 1940)
  Ізраїль
  США
2014   Ерік Бетциг
(нар. 1960)
  США «За розвиток флуоресцентної мікроскопії суперроздільної здатності»[114]
  Вільям Мернер
(нар. 1953)
  США
  Штефан Гелль
(нар. 1962)
  Німеччина
2015   Томас Ліндаль
(нар. 1938)
  Велика Британія «За механістичні дослідження щодо репарації ДНК»[115]
  Пол Модрич
(нар. 1946)
  США
  Азіз Санджар
(нар. 1946)
  США
2016   Жан-П'єр Соваж
(нар. 1944)
  Франція «За розробку і синтез молекулярних машин»[116]
  Фрейзер Стоддарт
(нар. 1942)
  Велика Британія
  США
  Бернард Ферінга
(нар. 1951)
  Нідерланди
2017   Жак Дюбоше
(нар. 1942)
  Швейцарія «За розробку кріоелектронної мікроскопії для визначення структури з високою роздільною здатністю біомолекул у розчині»[117]
  Йоахім Франк
(нар. 1940)
  Німеччина
  США
  Річард Гендерсон
(нар. 1945)
  Велика Британія
2018   Френсіс Арнольд
(нар. 1956)
  США «За керовану еволюцію ферментів»[118]
  Джордж Сміт
(нар. 1941)
  США «За фагове відображення пептидів і антитіл»[118]
  Грегорі Вінтер
(нар. 1951)
  Велика Британія
2019   Джон Гудінаф
(нар. 1922)
  США «За розвиток літій-іонних батарей»[119]
Стенлі Віттінгем
(нар. 1941)
  Велика Британія
  Йосіно Акіра
(нар. 1948)
  Японія

1901–19101911–19201921–19301931–19401941–19501951–19601961–19701971–19801981–19901991–20002001–20102011—сьогодення


Кількість лауреатів за країнамиРедагувати

Нижче наведено рейтинг країн відповідно до кількості їхніх Нобелівських лауреатів з хімії. У випадку, коли вказувалася приналежність лауреата до двох країн одночасно, кожній з цих країн надається півбала.

Країна Кількість лауреатів
  США 70
  Німеччина 28
  Велика Британія 27,5
  Франція 9
  Японія 7
  Швейцарія 6
  Швеція 4
  Канада 3,5
  Ізраїль 4
  Нідерланди 4
  Аргентина 1
  Бельгія 1
  Данія 1
  Фінляндія 1
  Італія 1
  Нова Зеландія 1
  Норвегія 1
  Австрія 1
  СРСР 1
  Чехословаччина 1
  Угорщина 1
  Єгипет 0,5
  Австралія 0,5

ПриміткиРедагувати

  1. Alfred Nobel — The Man Behind the Nobel Prize. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-10-07. (англ.)
  2. The Nobel Prize. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-10-07. 
  3. The Nobel Prize Award Ceremonies. Nobelprize.org. Процитовано 2008-10-07. 
  4. Malmström, Bo G.; Bertil Andersson (2001-12-03). The Nobel Prize in Chemistry: The Development of Modern Chemistry. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-10-08. 
  5. Nobel Laureates Facts. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-10-07. 
  6. Women Nobel Laureates. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-10-07. 
  7. а б в г д е ж и к л м н Приналежність до країни за даними nobelprize.org. Національність лауреата може бути іншою.
  8. Нобелівська премія з хімії 1901 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  9. Нобелівська премія з хімії 1902 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  10. Нобелівська премія з хімії 1903 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  11. Нобелівська премія з хімії 1904 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  12. Нобелівська премія з хімії 1905 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  13. Нобелівська премія з хімії 1906 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  14. Нобелівська премія з хімії 1907 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  15. Нобелівська премія з хімії 1908 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  16. Нобелівська премія з хімії 1909 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  17. Нобелівська премія з хімії 1910 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  18. Нобелівська премія з хімії 1911 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  19. Нобелівська премія з хімії 1912 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-07-27. (англ.)
  20. Нобелівська премія з хімії 1911 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  21. Нобелівська премія з хімії 1913 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2013-07-27. (англ.)
  22. Нобелівська премія з хімії 1914 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  23. Нобелівська премія з хімії 1915 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  24. Нобелівська премія з хімії 1918 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  25. Нобелівська премія з хімії 1920 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  26. Нобелівська премія з хімії 1921 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  27. Нобелівська премія з хімії 1922 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  28. Нобелівська премія з хімії 1923 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  29. Нобелівська премія з хімії 1925 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  30. Нобелівська премія з хімії 1926 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  31. Нобелівська премія з хімії 1927 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  32. Нобелівська премія з хімії 1928 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  33. Нобелівська премія з хімії 1929 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  34. Нобелівська премія з хімії 1930 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  35. Нобелівська премія з хімії 1931 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  36. Нобелівська премія з хімії 1932 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  37. Нобелівська премія з хімії 1934 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  38. Нобелівська премія з хімії 1935 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  39. Нобелівська премія з хімії 1936 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  40. а б Нобелівська премія з хімії 1937 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  41. Нобелівська премія з хімії 1938 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  42. а б Нобелівська премія з хімії 1939 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  43. Нобелівська премія з хімії 1943 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  44. Нобелівська премія з хімії 1944 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  45. Нобелівська премія з хімії 1945 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  46. а б Нобелівська премія з хімії 1946 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  47. Нобелівська премія з хімії 1947 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  48. Нобелівська премія з хімії 1948 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  49. Нобелівська премія з хімії 1949 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  50. Нобелівська премія з хімії 1946 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  51. Нобелівська премія з хімії 1951 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  52. Нобелівська премія з хімії 1952 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  53. Нобелівська премія з хімії 1953 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  54. Нобелівська премія з хімії 1954 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  55. Нобелівська премія з хімії 1955 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  56. Нобелівська премія з хімії 1956 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  57. Нобелівська премія з хімії 1957 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  58. Нобелівська премія з хімії 1958 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  59. Нобелівська премія з хімії 1959 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  60. Нобелівська премія з хімії 1960 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  61. Нобелівська премія з хімії 1961 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  62. Нобелівська премія з хімії 1962 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  63. Нобелівська премія з хімії 1963 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  64. Нобелівська премія з хімії 1964 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  65. Нобелівська премія з хімії 1965 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  66. Нобелівська премія з хімії 1966 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  67. а б Нобелівська премія з хімії 1967 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  68. Нобелівська премія з хімії 1968 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  69. Нобелівська премія з хімії 1969 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  70. Нобелівська премія з хімії 1970 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  71. Нобелівська премія з хімії 1971 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  72. а б Нобелівська премія з хімії 1972 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  73. Нобелівська премія з хімії 1973 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  74. Нобелівська премія з хімії 1974 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  75. а б Нобелівська премія з хімії 1975 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  76. Нобелівська премія з хімії 1976 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  77. Нобелівська премія з хімії 1977 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  78. Нобелівська премія з хімії 1978 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  79. Нобелівська премія з хімії 1979 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  80. а б Нобелівська премія з хімії 1980 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  81. Нобелівська премія з хімії 1981 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  82. Нобелівська премія з хімії 1982 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  83. Нобелівська премія з хімії 1983 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  84. Нобелівська премія з хімії 1984 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  85. Нобелівська премія з хімії 1985 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  86. Нобелівська премія з хімії 1986 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  87. Нобелівська премія з хімії 1987 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  88. Нобелівська премія з хімії 1988 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  89. Нобелівська премія з хімії 1989 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  90. Нобелівська премія з хімії 1990 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  91. Нобелівська премія з хімії 1991 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  92. Нобелівська премія з хімії 1992 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  93. а б Нобелівська премія з хімії 1993 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  94. Нобелівська премія з хімії 1994 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  95. Нобелівська премія з хімії 1995 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  96. Нобелівська премія з хімії 1996 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  97. а б Нобелівська премія з хімії 1997 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  98. а б Нобелівська премія з хімії 1998 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  99. Нобелівська премія з хімії 1999 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  100. Нобелівська премія з хімії 2000 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  101. Нобелівська премія з хімії 2001 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  102. а б Нобелівська премія з хімії 2002 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-06-22. (англ.)
  103. а б Нобелівська премія з хімії 2003 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  104. Нобелівська премія з хімії 2004 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  105. Нобелівська премія з хімії 2005 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  106. Нобелівська премія з хімії 2006 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  107. Нобелівська премія з хімії 2007 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  108. Нобелівська премія з хімії 2008 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  109. Нобелівська премія з хімії 2009 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-07-27. (англ.)
  110. Нобелівська премія з хімії 2010 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-10-06. (англ.)
  111. Нобелівська премія з хімії 2011 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-10-05. (англ.)
  112. Нобелівська премія з хімії 2012 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-10-11. (англ.)
  113. Нобелівська премія з хімії 2013 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2014-05-15. Процитовано 2013-10-09.  (англ.)
  114. Нобелівська премія з хімії 2014 року. Nobelprize.org. Процитовано 2014-12-05.  (англ.)
  115. The Nobel Prize in Chemistry 2015. nobleprize.org. The Official Web Site of the Nobel Prize. 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 7 жовтень 2015. Процитовано 7 жовтня 2015. 
  116. The Nobel Prize in Chemistry 2016. nobleprize.org. The Official Web Site of the Nobel Prize. 5 жовтня 2016. Архів оригіналу за 5 жовтень 2016. Процитовано 5 жовтня 2016. 
  117. The Nobel Prize in Chemistry 2017. nobleprize.org. The Official Web Site of the Nobel Prize. 5 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017. 
  118. а б The Nobel Prize in Chemistry 2018. nobleprize.org. The Official Web Site of the Nobel Prize. 3 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  119. The Nobel Prize in Chemistry 2019. nobleprize.org. The Official Web Site of the Nobel Prize. 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019. 

ЛітератураРедагувати