Список замків Естонії
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Будівництво замків в Естонії розпочалося приблизно у XIII столітті — попередні оборонні споруди являли собою укріплені городища та дерев'яні фортеці. Вторгнення німців та данців на естонські землі круто змінило розвиток архітектури — з'явилися перші будівлі у романському стилі. Спочатку в замках розміщувались тільки орденські конвенти та єпископські капітули, але пізніше вже кожен землевласник намагався зводити для себе власний замок — мизу.
Замки ділилися на два основних типи — Орденські, тобто укріплення Лівонського ордену та Єпископські, які належали Дерптському та Езель-Вікському єпископствам.
Основний список ред.
| Зображення | Назва | Оригінал назви | Дата будівництва | Місцезнаходження | Спорудник | Інші відомості |
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Замок Хелме (Хелмет) | ест.Helme ordulinnus; нім. Ordensburg Helmet | перша половина XIV ст. | Поселення Хелме, повіт Валгамаа | Являв собою неправильний овал розміром 120х60 м.
Замок деякий час перебував в руках німців, росіян, поляків, доки у 1658 р. не був зруйнований шведами. | |
 |
Замок Ліхула | ест.Lihula linnus | 1238 — 1242 | Місто Ліхула, повіт Ляянемаа | Орден меченосцев та Езель-Вікський єпископ | До побудови фортеці у Вана-Пярну, замок у Ліхула залишався резиденцією Сааре-Ляенемааського єпископа.
Під час Лівонської війни 1563-81 рр. був знищений.[1] |
 |
Замок Маазілінн (Зонебург) | ест.Maasilinn; нім. Soneburg | 1345[2] | Селище Маазі на острові Сааремаа | Магістр Бурхард фон Дрейлебен | Для того щоб виключити будь-яку можливість використання замку шведами у військових цілях, датчани за наказом короля Фредерика II у 1576 р. підірвали його. |
 |
Замок Отепя | ест.Otepää linnus | 1116 — дерев'яний, 1224-1225 — кам'яний | Муніципалітет (місто) Отепя, повіт Валгамаа | Дерптський єпископ | Зруйнований у 1396 р. |
 |
Фортеця Варбола | ест.Varbola Jaanilinn | Х — ХІІ ст. | Селище Полл, повіт Рапламаа | Існують відомості про захоплення фортеці князем новгородським та галицьким Мстиславом ІІ у 1211 р.[3]
Твердиня втратила своє значення наприкінці XIV ст., після Повстання Юрьєвої ночі у 1343 р. | |
 |
Замок Вільянді (Феллін) | ест.Viljandi ordulinnus; нім.Ordensburg Fellin | 1223 р. | Місто Вільянді, повіт Вільяндімаа | Магістр ордену Меченосців Фольквін | У 1600 р. розпочалася довготривала боротьба між Польщею та Швецією, яка тривала до 1629 р. Замок сім разів переходив з рук в руки і в результаті цього був зруйнований та спалений. |
 |
Замок Карксі | ест. Karksi ordulinnus | Вперше згадується під 1248 р. | Містечко Карксі-Нуйа, повіт Вільяндімаа | Магістр Госвін фон Геріке у 1357 р. звів кам'яний замок | У 1703 р., в період Північної війни, замок захопили російські війська. Дещо пізніше, наказом Петра I його було знищено і з тих пір він стоїть в руїнах. |
 |
Замок Лайузе | ест. Laiuse ordulinnus; нім. Schloß Lais | XIV ст. | Селище Лаузевалья, повіт Йиґевамаа | Лівонський орден | В ході Північної війни, після Нарвської битви 1700 р. тут була зимова квартира шведського короля Карла XII та його військ (1700—1701).[4] |
 |
Нарвський замок | ест. Hermanni linnus | Середина ХІІІ ст. (1256 р.) | Місто Нарва, повіт Іда-Вірумаа | Королівство Данія | Замок лежить на кордоні Естонії з Росією по річці Нарва, на березі якої знаходиться Івангородська фортеця.[5] |
 |
Фортеця Пайде | ест. Paide; нім. Schloss Weissenstein | 1265 р. | Місто Пайде, повіт Ярвамаа | Магістр Лівонського ордену Конрад фон Мандерн | Замкова башта нині є символом міста і вперше з'явилася на його гербі ще у 1441 р. |
 |
Замок Пильтсамаа | ест. Põltsamaa ordulinnus; нім. Oberpahlen | 1272 р. | Місто Пильтсамаа, повіт Йиґевамаа | Магістр Лівонського ордену Вальтер фон Нордек (можливо Отто фон Роденштейн)[6] | Замок був резиденцією Орденського фогта. |
 |
Замок Пярну | ест. Pärnu ordulinnus | 1309-1322 або 1324 чи 1328 р. | Місто Пярну, повіт Пярнумаа | Магістр Лівонського ордену Герхардт (Конрад) фон Йорке | |
 |
Церква-фортеця Пьойде | ест. Pöide ordulinnus | ХІІІ ст. | Селище Кахутсі, округ Пьойде, повіт Сааремаа | Лівонський орден | Особливістю церкви є залишки напівциркулярних романських прорізів над колишніми дверима каплиці на північній та південній її сторонах. |
 |
Фортеця Раквере | ест. Rakvere ordulinnus | 1252 р. | Місто Раквере, повіт Ляяне-Вірумаа | Королівство Данія | До ХІІІ ст. на горі Вяллімягі на висоті 25 м знаходилось городище стародавніх естів, що називалося Тарванпяе і вважалося головною фортецею Віруського повіту.[7] |
 |
Замок Тоомпеа | ест. Toompea loss | 1219 р. | Таллінн, повіт Гар'юмаа | Прототип замку, дерев'яну споруду на цьому ж місці було збудовано ще у Х ст. мешканцями середньовічної графства Ревала | В наші дні тут розташовується Парламент Естонської республіки. |
 |
Замок Тарвасту | ест. Tarvastu ordulinnus | XIV ст. | Селище Соовіку, округ Тарвасту, повіт Вільяндімаа | Лівонський орден | Замок, що споруджувався для оборони водяного млина на річці Тарвасту, був економічним центром округи.
Сильно пошкоджений під час Лівонської війни, був остаточно зруйнований у XVI ст. |
 |
Фортеця Тоолсе | ест. Toolse; нім. Tolsburg (раніше Vredeborch) | 1471 р. | Місто Кунда, повіт Ляяне-Вірумаа | Магістр Лівонського ордену Йохан Волтус фон Херсе [8] | Замок повинен був захищати порт Раквере від набігів піратів.
Звернені в бік суходолу стіни фортеці збереглися порівняно непогано, але морська північна сторона капітально зруйнована. |
 |
Замок Васкнарва | ест. Toompea loss; нім. Neuschloss | 1349 р. — дерев'яний, 1427 — кам'яний | Селище Васкнарва (рос. Сыренец), округ Алайие, повіт Іда-Вірумаа | Лівонський орден | Нині від замку збереглись лише руїни стін товщиною у 3 метри, що свідчить про його надзвичайну могутність.[9] |
 |
Замок Вастселііна | ест. Vastseliina piiskopilinnus; нім. Neuhausen | 1333 — 1342 рр. | Селище Вастселііна, повіт Вирумаа | Магістр Бурхард фон Дрейлебен | Від колишньої фортеці-башти зараз залишилася купа каміння, на щастя, збереглися деякі ділянки стіни і багата на ліпнину башта. |
 |
Замок Хаапсалу | ест. Haapsalu piiskopilinnus; нім. Bischofsburg Haapsalu | ХІІІ ст. | Місто Хаапсалу, повіт Ляянемаа | Езель-Вікське єпископство | Архітектура замку змінювалась залежно від розвитку зброї і своїх остаточних розмірів, площі 30.000 м²., товщини стін до 1,8 м та максимальної висоти 10 м, він досяг за часів правління єпископа Йоханнеса IV Кієвельського (1515-1527).
За легендою опівночі в серпні на внутрішній стіні каплиці з'являється образ діви — Білої Дами.[10] |
 |
Замок Колувере | ест. Koluvere piiskopilinnus; нім. Lode | ХІІІ ст. (1226 р.) | Селище Колувере, округ Кулламаа, повіт Ляянемаа | Дворянський рід Лоде | Свого часу фортеця була найбільшим укріпленням на землях Сааре-Ляенемааського єпископства.
У XVIII-XIX ст. належав роду фон Буксгеведен. |
 |
ест. Kuressaare piiskopilinnus нім. Arensburg |
Курессааре | Замок Курессааре | |||
 |
ест. Lihula piiskopilinnus нім. Leal |
Ліхула | Замок Лихула | |||
| ест. Vana-Pärnu piiskopilinnus нім. Alt-Pernau |
Вана-Пярну | Замок Вана Пярну |
Замки Тевтонського ордена ред.
Замки єпископські ред.
Замки західного острівного єпископства ред.
- Фортеця Хаапсалу
- Колувера
- Курессааре
- Ліхула 1/2 фортцеі
Замки талліннського єпископства ред.
Інші замки ред.
Примітки ред.
- ↑ http://www.castle.lv/est/lihula.html
- ↑ «Той самий магістр Бурхард побудував на острові Сааремаа хороший та сильний замок, який брат Госвін пізніше розширив». (Лівонська хроніка)
- ↑ Хроніка Генріха Латвійського
- ↑ http://www.castle.lv/est/lais.html
- ↑ "Белоруссия Литва Латвия Эстония. Справочник-путеводитель" М., "Искусство" Лейпциг "Эдицион" 1986
- ↑ http://www.castle.lv/est/piltsamaa.html
- ↑ В. Прауст "Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости" 2004 г.
- ↑ http://www.baltworld.ru/estonia/useful/253/
- ↑ http://www.castle.lv/est/vasknarva.html
- ↑ http://www.haapsalulinnus.ee/?lang=ru