Вікіпедія

Список авіаторок

стаття-список у проєкті Вікімедіа
(Перенаправлено з Список жінок-авіаторів)

Це список відомих авіаторок — жінок, які зіграли провідну роль у галузі авіації, конструкторок, дизайнерок, льотчиць і спонсорок.

Аїда де Акоста пілотує дирижабль Baladeuse у 1903 — перша жінка-льотчиця

Частина з них входять у список дослідниць та мандрівниць. Список космонавток винесений окремо.

Особи ред.

А ред.

Б ред.

 
Вілла Браун, перша афроамериканська жінка, яка отримала лейтенантську посаду у цивільному повітряному патрулі США

В ред.

 
Амелія Ергарт стоїть під носом своєї Lockheed Model 10-E Electra

Г ред.

 
Сабіха Гьокчен, перша турецька жінка-авіаторка

Д ред.

  • Сьюзен Дарсі[en] (нар 1956), перша жінка — льотчиця-випробувачка Boeing.
  • Вера Стродл Даулінг[en] (1918—2015), данська льотчиця-випробувачка у Другій світовій війні, пізніше льотчиця-інструкторка в Альберті, Канада.
  • Мері Гудріч Дженсон[en], перша жінка, що здійснила одиночний переліт на Кубу; перша жінка, яка отримала ліцензію в Коннектикуті[27].
  • Меггі Джі[en], американська авіаторка, яка служила у WASP у Другій світовій війні.
  • Бетті Джілліс[en], піонерка американської авіації;
  • Емі Джонсон, перша жінка, яка здійснила одиночний переліт з Англії до Австралії[28].
  • Галина Джунковська (1922—1985), штурман ескадрильї під час Німецько-радянської війни, Героїня Радянського Союзу[29].
  • Маріана Дреджеску (1912—2013), румунська військова льотчиця у Другій світовій війні.
  • Джессіка Дуброфф (1988—1996), наймолодша дівчинка-авіаторка.
  • Марго Дюк[en], аристократка, яка однією з перших жінок у Великій Британії отримала ліцензію на пілотування[30].
  • Елен Дютрійо[en], перша жінка-льотчиця у Бельгії та у пасажирських перевезеннях; викликала сенсацію, почавши літали без корсета[31].

Е ред.

  • Рут Елдер, льотчиця і акторка, відома як «Міс Америка Авіації»[32].
  • Мері Елліс[en] (1917—2018), остання померла британська льотчиця Другої світової війни.
  • Джейн Ервеу[en] (1885—1955), піонерка французької авіації; отримала ліцензію 7 грудня 1910 року.
  • Амелія Ергарт (1897—1937), перша жінка, яка здійснила одиночний переліт через Атлантику[33], ораторка, письменниця, журналістка та популяризаторка авіації.
  • Амелія Роуз Ерхарт[en] (нар. 1983), репортерка і льотчиця.
  • Лофтія Елнаді[en] (1907—2002), перша жінка Єгипту, яка отримала ліцензію на пілотування (1933 року).

Є ред.

  • Жанна Єгер[en], льотчиця першого безперервного польоту по світу без заправки[34].

З ред.

  • Звєрєва Лідія Віссаріонівна (1890—1916), перша жінка в Російській імперії, яка отримала ліцензію на пілотування.
  • Катерина Зеленко (1916—1941), єдина жінка серед пілотського складу радянсько-фінляндської війни 1939—1940 років, Героїня Радянського Союзу.

І ред.

К ред.

 
Джеральдіна Кобб поруч з капсулою космічної програми «Меркурій 13»

Л ред.

 
Баронеса де Ларош
 
Яніна Левандовська, польська планеристка

М ред.

Н ред.

  • Ляля Насуханова[en] (1939—2000), перша чеченська жінка-льотчиця; намагалась вступити до космонавтського корпусу, але їй відмовили через етнічну приналежність.
  • Каріна Негроне[en] (1911—1991), італійська авіаторка; досягла рекордних 12 043 метрів на пропелерному літаку.
  • Рут Ніколс[en] (1901—1960), встановила багато авіаційних рекордів і започаткувала першу службу швидкої авіаційної допомоги у США[54].
  • Марте Ніль[en] (1878—1928), французька авіаторка; друга жінка в світі, яка отримала ліцензію на пілотування.
  • Євдокія Носаль (1918—1943), українська льотчиця, Героїня Радянського Союзу (1943 — посмертно)[55].

O ред.

  • Рут Лоу Олівер[en], перша жінка-льотчиця, що носила військову форму, і перша, яка доставила повітряну пошту на Філіппіни[56].
  • Фібі Омлі[en], перша жінка, яка отримала ліцензію механіка літака; перша жінка-ліцензована транспортна льотчиця.

П ред.

Р ред.

С ред.

 
Бланш Скотт, «Tomboy of the Air»
 
Нета Снук, яка навчила Амелію Ергарт літати
 
Марина Штирбей, румунська льотчиця

Т ред.

  • Луїза Таден[en], переможниця першого порохового дербі[72].
  • Пенні Томпсон[en], американська авіаторка, промоутерка жіночих міжконтинентальних авіашоу, авіаційна видавчиня.
  • Бонні Тібурзі[en], перша жінка-льотчиця у American Airlines, і перша жінка — льотчиця великої американської комерційної авіакомпанії.
  • Боббі Траут (1906—2003), встановила рекорд на витривалість і стала першою жінкою, що літала всю ніч[73][74].

Ф ред.

  • Валлі Фанк, одна австронавтської з групи Меркурій 13; перша жінка-слідча з безпеки польотів у FAA[75].
  • Росіна Ферраріо[en] (1888—1957), перша італійка, яка отримала ліцензію на пілотування, у січні 1913 року.
  • Амалія Селія Фігуередо[en] (1895—1985), аргентинська авіаторка; Перша жінка в Аргентині, і, можливо, в Латинській Америці, що отримала ліцензію на пілотування у 1914 році.
  • Кетлін Фокс[en] (нар 1951), канадська інструкторка польоту, диспетчерка повітряного руху та керівниця бізнесу.
  • Корнелія Форт (Cornelia Fort; 1919—1943), пілот WASP, перша жінка-льотчиця в американській історії, що загинула на дійсній військовій службі.
  • Матильда Франк[en] (1866—1956), одна з перших у французькій авіації; почала літати у 1910 році.

Х ред.

  • Тадасі Хіодо[en] (1899—1980), перша жінка, яка отримала пілотську ліцензію в Японії, у березні 1922 року.

Ч ред.

Ш ред.

  • Мелітта Шенк фон Штауффенберг, авіаційна інженерка, була льотчицею-випробувачкою Люфтваффе під час Другої світової війни[77].
  • Таммі Джо Шалтс[en] (нар. бл. 1962), одна з перших льотчиць-винищувачок ВМС США, капітан Southwest Airlines Flight 1380.
  • Марина Штирбей[en] (1912—2001), румунська авіаторка, яка заснувала жіночу білу ескадру у Другій світовій війні.
  • Антоні Штрасман[en] (1901—1952), німецька авіаторка (емігрувала до США у 1932 р.), яка 1932 року вилетіла із Німеччини у Пернамбуку, Бразилія. Виконувала пілотажні польоти, у тому числі на національних повітряних перегонах 1930 року в Чикаго.[78]

Я ред.

Організації ред.

Див. також ред.

Список літератури ред.

Цитати ред.

  1. ↑ Ashcroft, Bruce (2006), Latinas in the United States: a historical encyclopedia, Indiana University Press, с. 188—189, ISBN 0-253-34681-9
  2. ↑ Douglas Martin (17 лютого 2000), Jacqueline Auriol, Top French Test Pilot, 82, New York Times, архів оригіналу за 30 жовтня 2021, процитовано 24 березня 2019
  3. ↑ Ruffin, 2011, с. 84.
  4. ↑ Randal Fulkerson (2003), Barnes, Florence "Pancho" Lowe, Encyclopedia of Women in the American West, SAGE Publications: 26—27, ISBN 9781452265261
  5. ↑ Gibson, 2013, с. 136-141.
  6. ↑ Morgan, Woody (6 лютого 2001). Aviation hall of fame induction next for Barr. Lassen County Times. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
  7. ↑ а б Gibson, 2013, с. 145.
  8. ↑ Lebow, 2003, с. 98.
  9. ↑ Lebow, 2003, с. 203-214.
  10. ↑ Gibson, 2013, с. 90-96.
  11. ↑ John Bullock (2002), The Remarkable Mrs Victor Bruce, Fast Women, с. 43, ISBN 9781861054883
  12. ↑ Elizabeth S. Bell (1994), Sisters of the Wind: Voices of Early Women Aviators, с. 78, ISBN 9780962387944
  13. ↑ Gibson, 2013, с. 155-160.
  14. ↑ Edna Gardner Whyte, Aviator, 89, New York Times, 20 лютого 1992, архів оригіналу за 30 жовтня 2021, процитовано 24 березня 2019
  15. ↑ Gibson, 2013, с. 72-78.
  16. ↑ Chinese pilot completes solo around-the-world flight. www.aopa.org. 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 1 грудня 2016.
  17. ↑ index.php. earthrounders.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
  18. ↑ AOPA China Honors Julie Wang (Wang Zheng), First Chinese Person to Fly Solo Around-the-World, at AirShow China 2016. Yahoo7 Finance Australia. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
  19. ↑ Elizabeth Purdy (2011), Women in Aviation, Encyclopedia of Women in Today's World, SAGE, vol. 1: 115, ISBN 9781412976855
  20. ↑ Gibson, 2013, с. 179-185.
  21. ↑ Douglas Martin (9 грудня 2002), Fay Gillis Wells, 94, Aviator and Journalist, New York Times, архів оригіналу за 30 березня 2019, процитовано 24 березня 2019
  22. ↑ Pilot becomes first female Inuk captain for Air Inuit. CBC News (англ.). Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
  23. ↑ M. Şükrü Hanioğlu, Ataturk: An Intellectual Biography, с. 210, ISBN 1400838177
  24. ↑ Gibson, 2013, с. 118-124.
  25. ↑ Claire Cohen (17 березня 2015), Cape Town to Cairo in a Forties plane: Meet Britain's daredevil female aviatrix, Daily Telegraph, архів оригіналу за 30 жовтня 2021, процитовано 24 березня 2019
  26. ↑ Gail Hewlett (2010), Old Bird: The Irrepressible Mrs Hewlett, Matador, ISBN 9781848763371
  27. ↑ «Мері Гудріч Дженсон» [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Жіноча зала слави Коннектикуту.
  28. ↑ Constance Babington Smith (2004), Amy Johnson, Sutton, ISBN 9780750937030
  29. ↑ Джунковская (Маркова) Галина Ивановна // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — С. 426. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  30. ↑ Marcus Williamson (18 травня 2015), The Dowager Marchioness of Reading: Society beauty who defied convention to fly planes and race cars, and outraged many with her views on hooligans, The Independent, архів оригіналу за 25 вересня 2015, процитовано 24 березня 2019
  31. ↑ Lebow, 2003, с. 44-64.
  32. ↑ The Ruth Elder Page of the Parks Airport Register Web Site. Parksfield.org. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 1 березня 2014.
  33. ↑ Welch, 1998, с. 63.
  34. ↑ Tim Brady (2000), Women in Aviation, The American Aviation Experience: A History, SIU Press, с. 401, ISBN 9780809323715
  35. ↑ Diane Langmore (2007), Casey, Ethel Marian (Maie) (1891–1983), Australian Dictionary of Biography, архів оригіналу за 26 вересня 2015, процитовано 24 березня 2019
  36. ↑ Harriet Quimby (1875 - 1912), Fly Girls, PBS, 1999, архів оригіналу за 8 листопада 2016, процитовано 24 березня 2019
  37. ↑ Donald James, Meet: Jerrie Cobb, First woman to undergo the testing developed for the selection of the Mercury Astronauts, Female Frontiers, NASA, архів оригіналу за 4 жовтня 2016, процитовано 24 березня 2019
  38. ↑ Gibson, 2013, с. 197-202.
  39. ↑ Rhonda Smith-Daugherty (2012), Jacqueline Cochran: Biography of a Pioneer Aviator, McFarland, ISBN 9780786489961
  40. ↑ Bessie Coleman (1892 -1926), Fly Girls, PBS, 1999, архів оригіналу за 26 березня 2017, процитовано 24 березня 2019
  41. ↑ Rawlinson Creason, Mary. MDOT. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  42. ↑ Shayler David, Ian Moule (2006), Women in Space, Springer, с. 33, ISBN 9781846280788
  43. ↑ Gibson, 2013, с. 8-15.
  44. ↑ Constance Leathart: The forgotten 'aviatrix' of WW2, BBC, 9 жовтня 2015, архів оригіналу за 30 жовтня 2021, процитовано 24 березня 2019
  45. ↑ Henry Sakaida (2012), Heroines of the Soviet Union 1941-45, Osprey, с. 14, ISBN 9781780966519
  46. ↑ Mary S. Lovell (2011), Straight on Till Morning: The Life of Beryl Markham, W. W. Norton, ISBN 9780393342086
  47. ↑ Françoise Baron Boilley (2013), Marie Marvingt: A l'aventure du sport, Editions L'Harmattan, ISBN 9782336323800
  48. ↑ Thomas, 1996, с. 29.
  49. ↑ Меклин (Кравцова) Наталия Фёдоровна. www.warheroes.ru. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
  50. ↑ Gene Nora Jessen (2002), Ocean Flying, Powder Puff Derby Of 1929, Sourcebooks, с. 269, ISBN 9781402229725
  51. ↑ Douglas, 2015, с. 161.
  52. ↑ Chopper granny rounds globe, The Guardian, 6 вересня 2000, архів оригіналу за 30 жовтня 2021, процитовано 24 березня 2019
  53. ↑ Gibson, 2013, с. 186-191.
  54. ↑ Gibson, 2013, с. 172-178.
  55. ↑ Архівована копія. mycity.kherson.ua. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  56. ↑ Tony Dedal (2008), Wings Over the Philippines, с. 9, ISBN 9711011816
  57. ↑ Gibson, 2013, с. 161-166.
  58. ↑ Lebow, 2003, с. 131-144.
  59. ↑ Veronica Horwell (6 жовтня 2008), Margaret Ringenberg, The Guardian, архів оригіналу за 30 жовтня 2021, процитовано 24 березня 2019
  60. ↑ Jacky Hyams (2012), Molly Rose, The Female Few: Spitfire Heroines of the Air Transport Auxiliary, The History Press, ISBN 9780752481227
  61. ↑ Julie Cummins (2001), Tomboy of the Air: Daredevil Pilot Blanche Stuart Scott, HarperCollins, ISBN 9780060291389
  62. ↑ Kirstin Olsen (1994), Chronology of Women's History, с. 321, ISBN 0313288038
  63. ↑ Carol Butler (2016), A Conversation with Betty Skelton Frankman, Aviatrix Pioneer and the "Fastest Woman on Earth", Quest: The History of Spaceflight, 23 (3), ISSN 1065-7738
  64. ↑ Patricia Sullivan (24 березня 2010), Pioneering pilot Elinor Smith Sullivan dies at 98, Washington Post, архів оригіналу за 6 листопада 2019, процитовано 24 березня 2019
  65. ↑ Gibson, 2013, с. 67-71.
  66. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2018. Процитовано 24 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  67. ↑ Gibson, 2013, с. 192-196.
  68. ↑ Amy Waters Yarsinske (2010), Flyboys Over Hampton Roads: Glenn Curtiss's Southern Experiment, History Press, с. 94, ISBN 9781596299726
  69. ↑ Gibson, 2013, с. 32-40.
  70. ↑ Shepherd, 2004, с. 22.
  71. ↑ Women in Aviation and Space History - Smithsonian National Air and Space Museum. airandspace.si.edu. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
  72. ↑ Janann Sherman (2004), Thaden, Louise, Notable American Women, Harvard University Press, vol. 5: 633—634, ISBN 9780674014886
  73. ↑ Shepherd, 2004, с. 36.
  74. ↑ Gibson, 2013, с. 61-66.
  75. ↑ Gibson, 2013, с. 148-154.
  76. ↑ Gibson, 2013, с. 79-83.
  77. ↑ Ernst Probst (2010), Melitta Gräfin Schenk von Stauffenberg: Deutsche Heldin mit Gewissensbissen, GRIN Verlag, ISBN 9783640545735
  78. ↑ 1926-, Strassmann, W. Paul (Wolfgang Paul), (2008). The Strassmanns : science, politics, and migration in turbulent times, 1793-1993 (вид. English language). New York: Berghahn Books. ISBN 9781845454166. OCLC 145396526.
  79. ↑ Thomas, 1996.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_авіаторок&oldid=41758572