Список гір на Місяці
Список гір на Місяці перераховує гори та гірські системи Місяця, що мають назви, затверджені Міжнародним астрономічним союзом. Станом на 2015 рік таких гір є 30, а гірських систем — 18[1]. Їх міжнародні назви містять термін Mons (в одному випадку Mont) та Montes відповідно.
В переліку нема найвищих (найвіддаленіших від центру Місяця) його ділянок — вони не виглядають як гори й не отримали назви. Рекордну висоту має місцевість на зворотному боці супутника, на східному краю кратера Енгельгардт (5°24′45″ пн. ш. 158°38′01″ зх. д. / 5.4125° пн. ш. 158.6335° зх. д.) — 10,786 км[2]. Таким чином, вона на 1,3 км перевищує Кордильєри (найбільшу за абсолютною висотою найменовану гірську систему Місяця) та більш ніж на 7 км — гору Гюйгенса та гору Бредлі (найбільші і за абсолютною висотою, і відносно підніжжя найменовані окремі гори)[3]. У кількох випадках назви з терміном Mons отримали досить низькі пагорби (найнижчий із них, гора Агнес, височіє над околицями лише на кілька десятків метрів).
У таблиці наведено абсолютну та відносну висоту гір:
- абсолютна висота виміряна від сфери радіусом 1737,4 км[4][5][6] (що на 250 м більше за середній радіус Місяця)[5]. Її взято з цифрової моделі місячного рельєфу, складеної за даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter[3]. У літературі трапляються й інші значення абсолютної висоти точок місячної поверхні — зокрема тому, що в деяких давніших роботах її відраховували від інших рівнів;
- відносна висота кожної гори виміряна від рівня суміжних із нею низовин. Якщо поверхня цих низовин нерівна, наведено діапазон значень. Дані про висоту гір та їх околиць взято з того самого джерела, якщо не вказане інше.
Окремі гори ред.
Координати вказано для центру ділянки, зайнятої горою ([1]), або для найвищої вершини ([3]).
Гірські системи ред.
Для кільцевих гірських систем — Кордильєр та гір Рука — наведено координати найвищої вершини, для інших — координати центру.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Moon: Mons, montes. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ Highest Point on the Moon. NASA. 27 жовтня 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с За даними лазерного альтиметра на зонді Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS
- ↑ Scholten, F.; Oberst, J.; Matz, K.-D.; Roatsch, T.; Wählisch, M.; Speyerer, E. J.; Robinson, M. S. (2012). GLD100: The near-global lunar 100 m raster DTM from LROC WAC stereo image data. Journal of Geophysical Research. 117 (E12): 3. Bibcode:2012JGRE..117.0H17S. doi:10.1029/2011JE003926.
- ↑ а б Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A. та ін. (2010). Initial observations from the Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA). Geophysical Research Letters. 37 (18). Bibcode:2010GeoRL..3718204S. doi:10.1029/2010GL043751.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) (архів) - ↑ LROC WAC DTM GLD100 118m Aug 2013. astrogeology.usgs.gov. 1 серпня 2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ а б Sheet 65C1S1(50): King Central Peaks // NASA lunar topophotomap (based on Apollo 15 photos). Scale 1:10,000. — ed. 1. — Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center, Washington, D.C, 1975.
Посилання ред.
- Актуальний список найменованих гір та гірських систем Місяця в довіднику МАС
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: гори Місяця
