Відкрити головне меню
Національний банк України

Голова Національного банку України — очільник головного банку країни, який призначається на посаду Верховною Радою за поданням Президента України строком на сім років[1] (до 1999 року — 4 роки).

Зміст

Законодавчі повноваженняРедагувати

До основних обов'язків та повноважень голови Національного банку відносять:

  • керування діяльністю Національного банку;
  • представлення інтересів Національного банку;
  • головування на засіданнях Правління Національного банку;
  • відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку.

Чинним головою Національного банку є Яків Смолій. Усього керувало банком з дня його утворення 10 осіб. З них двічі посаду голови займали: Віктор Ющенко та Володимир Стельмах. За Законом України «Про Національний банк України» посаду більше ніж два строки підряд одна й та сама особа обіймати не може.

Тимчасовим виконувачем обов'язків голови Національного банку був лише Віктор Ющенко у період між 1-м та 2-м його головуванням.

Найдовше головував банком Володимир Стельмах (майже 9 років). Найменше — Степан Кубів (4 місяці).

Голови Національного банку УкраїниРедагувати

№ п/п Голова Національного банку України Фото Час на посаді Роки життя Коротка характеристика головування
1
Матвієнко Володимир Павлович
  6 червня 1991

24 березня 1992
нар. 1938
У 1991 році Володимир Матвієнко призначений першим Головою Правління Національного банку України. На цій посаді він здійснив масштабну організаційну роботу зі створення центрального банку країни, побудови дворівневої банківської системи, проведення реєстрації перших українських комерційних банків. Був ініціатором та безпосередньо забезпечував створення української національної валюти — гривні. Ним були затверджені зразки перших купюр, закладено основи для самостійного випуску українською державою власних грошових знаків, створено Національну скарбницю, Банкнотно-монетний двір, розпочато формування сучасної системи електронних платежів[2].
2
Гетьман Вадим Петрович
 
24 березня 1992

18 грудня 1992
1935

1998
У 1992 році Національний банк України очолив Вадим Петрович Гетьман. За недовгий час головування Вадима Петровича сформовано нову організаційну структуру, запроваджено інноваційні інформаційні технології, запрацювала державна скарбниця, було завершено формування статутного фонду Національного банку, започатковано стабілізаційний фонд національної валюти та утворено офіційний валютний резерв НБУ. Завдяки зусиллям Вадима Гетьмана Україна вступила до МВФ та ЄБРР, було розпочато торги на валютній біржі Нацбанку. Водночас точилися жваві суперечки навколо питання необхідності введення гривні, проте Вадим Петрович був категорично проти виходу України із зони карбованця і тому залишив пост очільника НБУ[3].
3
Ющенко Віктор Андрійович
 
  26 січня 1993

27 січня 1997
нар. 1954
Під час правління Ющенка Віктора Андрійовича Національним банком України відбувся новий етап розвитку економіки. У 1996 році в обіг входить гривня як національна грошова одиниця. На чолі Ющенка Віктора Андрійовича та участю головних спеціалістів Національного банку проведено грошову реформу. В наслідок цієї реформи стало можливим створення стабільної грошової ситуації в державі і перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку[4].
в.о.
Ющенко Віктор Андрійович
 
  27 січня 1997

5 лютого 1997
нар. 1954
Після закінчення терміну повноважень Віктор Ющенко був призначений в.о. голови Національного банку. На розгляд тодішньому президентові Леоніду Даниловичу Кучмі було представлено 4 кандидатури на посаду голови Національного банку, з них й кандидатура Віктор Ющенка, який згодом і обирається вдруге головою Національного банку України.
3
Ющенко Віктор Андрійович
 
  5 лютого 1997

11 січня 2000
нар. 1954
Під час другого головування Віктора Ющенка у Національному банку, Україна пережила фінансову кризу, або «дефолт 1998». Ускладнена фінансова ситуація в Росії спричинила тотальну девальвацію національної валюти — гривні. Її курс різко впав, так як українська економічна система була залежна від зовнішнього постачання, зокрема від російських енергоносіїв. Віктор Ющенко доручає ввести деталізацію цілей купівлі готівкової валюти комерційними банками. При цьому метою цього заходу визначалося обмеження продажу доларів тільки для обмінних пунктів, необмежуючи при цьому заявки для інших цілей.
4
Стельмах Володимир Семенович
 
  21 січня 2000

17 грудня 2002
нар. 1939
У 2001 році політика Національного банку України була спрямована на створення монетарних умов для забезпечення подальшого економічного зростання та досягнення макроекономічних показників; упродовж 20012002 років НБУ знизив рівень облікової ставки, зменшив нормативи обов'язкового резервування та запровадив нові механізми рефінансування банків. Адекватно до змін зовнішніх і внутрішніх чинників НБУ провів валютно-курсову політику, результатом якої стало забезпечення зовнішньої стабільності гривні. Дії Банку під головуванням Володимира Стельмаха сприяли зростанню заощаджень населення та суб'єктів господарювання, розвитку кредитних відносин, а також посиленню економічних інтересів до підвищення ефективності господарювання[5].
5
Тігіпко Сергій Леонідович
  17 грудня 2002

16 грудня 2004
нар. 1960
За головування Сергія Тігіпка Головний банк країни кардинально змінив зовнішній вигляд гривні: запроваджено в обіг з 1 грудня 2003 року — банкноти номіналом 20 гривень зразка 2003, з 29 березня 2004 року — банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004, з 14 червня 2004 — банкноти номіналом 5 гривень зразка 2004, з 28 вересня 2004 — банкноти номіналом 2 гривні зразка 2004[6]. Так само змінили вигляд й монети: з 25 жовтня 2004 — увійшла в обіг монета номіналом 1 гривню зразка 2004. Щодо фінансового курсу, Сергій Тігіпко продовжував політику попередників, зокрема за основу брався курс Володимира Стельмаха. Через політичну діяльність у 2004 році Сергій Леонідович Тігіпко вирішив піти з посади голови НБУ.
6
Стельмах Володимир Семенович
 
  16 грудня 2004

23 грудня 2010
нар. 1939
Під час другого головування Володимира Стельмаха НБУ переживав глобальну фінансову кризу. У сфері заходів з фінансової стабілізації були задіяні антикризові заходи, шо спрямовувалися, в першу чергу, на врегулювання проблемних питань саме у банківському секторі, який суттєво постраждав від кризи ліквідності, що спостерігалась на світових фінансових ринках. Зокрема, з метою припинення лавиноподібного закриття депозитів фізичними особами НБУ Постановою від № 319 14 жовтня 2008 року заборонив дострокове закриття депозитів як фізичними, так і юридичними особами. Це дозволило припинити швидке вилучення коштів фізичними особами з вітчизняної банківської системи, що ставило останню у вкрай загрозливу ситуацію[7], але в той же час ці самі дії НБУ спричинили вибух серед вкладників багатьох комерційних банків, що ознаменувався початком соціальної кризи.
7
Арбузов Сергій Геннадійович
 
  23 грудня 2010

11 січня 2013
нар. 1976
У 2010 році НБУ очолив Сергій Арбузов. Українська економіка тільки починала оговтуватися від попередньої кризи, тоді як НБУ взявся за стабілізацію гривні, яка невпинно падала, а банківська система була на межі девальвації, що означала негайне зростання споживчих і роздрібних цін на усі товари. Деякою мірою НБУ поліпшив та стабілізував ситуацію в комерційних банках[8].
8
Соркін Ігор В'ячеславович
 
11 січня 2013[9]

24 лютого 2014
нар. 1967
Відправлений у відставку Верховною Радою України 24 лютого 2014 року. За таке рішення проголосували 352 народні депутати[10].
9 Кубів Степан Іванович
 
  24 лютого 2014 — 19 червня 2014 нар. 1962 Перебував на посаді голови Національного банку у період початку російської інтервенції та Кримської кризи.
10 Гонтарева Валерія Олексіївна   19 червня 2014 — 15 березня 2018 нар. 1964 З 11 травня 2017 року перебувала у відпустці, фактично виконував обов'язки голови Нацбанку Яків Смолій. 15 березня 2018 року Верховна рада України звільнила Валерію Гонтареву з посади голови Національного банку України. За відповідне рішення проголосували 342 народні депутати[11]
11 Смолій Яків Васильович   з 15 березня 2018 нар. 1961 Перебував на посаді заступника голови Національного банку України з 25 квітня 2014 року, з 2016 року був першим заступником голови. Фактично виконував обов'язки керівника НБУ з 11 травня 2017 року.[12]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати