Вікіпедія

Список вірменських авторів V—XVIII століть

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Список вірменських авторів V—XVIII століть

  • У списку представлені автори оригінальних твори вірменської писемності V — XVIII століть художнього та історіографічного (деякі філософського та богословського) змісту. 
  • У списку не представлені імена авторів, твори яких не збереглися. 
  • У списку не представлені також 98[1] писемних пам'яток V—IX століть, що мають виключно церковно-релігійне значення.
Месроп Маштоц, винахідник вірменської абети, зачинатель вірменської літератури

Списки вірменських авторів в історії ред.

Один з перших списків вірменських авторів було складено ще в XIII столітті істориком Кіракосом Гандзакеці[2]: 

Історіографи вірменського народу теж залишили багато праць. Наприклад, дивовижний та проникливий Агатангелос (що в перекладі означає посланець добра), який за наказом могутнього та хороброго царя Трдат розповів про обставини та події, що мали місце у вірмен завдяки сповідникові христовому святому Григору Партеву, про дії знамень та вигадок, про чудодійства, про причини освіченості нашої країни вірменської та завершив [свою працю] прекрасною та осяйною розповіддю. Слідом за ним багатющий знаннями, многомудрий серед інших [ істориків] святий муж божий Мовсес Хоренаці виклав історію Вірменії наймудрішим та достохвальним стилем. Почав він з короткої оповіді, сповненої розлогих думок про першу людину, [й далі розповідає] він про події, справи та вчинки багатьох народів, доводить до днів Трдата та святого Григора, а звідти — до кончини вірменського патріарха святого Саака та до плачу по країні нашій вірменській, і на тому кінчає. Після нього святий Єгіше розповідає про подвиг онука святого Саака, Вардана, і сподвижників його, які, сподіваючись на Христа, пожертвували собою і були увінчані Христом; оспівує доблесну загибель святих Йовсепа і його сподвижників, а також в надії на Христа вірменських нахарарів на добровільне ув'язнення у царя [перського], страждання та мучеництво святих Хорена та Абраама, про яких так достовірно розповідає сей дивний осіб. Потім велемовний Лазар Парпеці починає з часу святого Саака та розповідає в тому ж дусі. А після нього — Фавстоса Бузанда, який оповідає про те, що сталося між країною нашою вірменською та персами і через них з нами. І оповідь про Іраклія єпископа Себеоса. І «Історія» чудового чоловіка Корюна. І Хосров. І «Історія» ієрея Гевонда про те, що зробили Магомет і його намісники з усіма країнами, і особливо з нашим народом вірменським. І вардапет Товма, історіограф дому Арцрунідів. І Шапух Багратуні. І владика Ованес, католикос вірмен. І Мовсес Каганкатваці, історіограф Агванка. І єпископ урфінський Ухтанес, який описав відділення грузинів від вірмен через Кюріона. І вардапет Степанос, на прізвисько Асохік. І вардапет Арістакес, прозваний Ластивертці. Й ієрей монастирський Матеос Урхаеці. І Самуел, священик Анійського собору. І потім — проникливий та мудрий вардапет, прозваний Ванаканом. 

Автори V—XVIII століть ред.

V століття ред.

 
сторінка рукопису «Історії Вірменії» Мовсеса Хоренаці

VI століття ред.

VII століття ред.

 
Мозаїка з вірменськими написами, VI — VII століття

VIII століття ред.

IX століття ред.

 
Сторінка з «Лазаревського Євангелія», 887 рік
  • Товма Арцруні  — історик, автор «Історії дому Арцруні» 
  • Амам Аревелці  — релігійно-політичний діяч, автор трактату «запитання про відповіді», духовних гімнів 
  • Анонім  — «Історія св. патріарха Саака та вардапета Маштоца»[20]
  • Аарон Ванандеці  — історик, автор «Історії Хреста Нуне» 
  • Степанос Апаранці  — гімнограф
  • Есаі абу Мусі  — політичний діяч, автор віршів 
  • Анонімний гімнограф — гімнограф[21]

X століття ред.

XI століття ред.

XII століття ред.

XIII століття ред.

XIV століття ред.

XV століття ред.

XVI століття ред.

XVII століття ред.

XVIII століття ред.

Див. також ред.

Література ред.

Збірники творів: 

  • Армянские источники о монголах (Извлечения из рукописей XIII—XIV вв.). — М., 1962
  • Армянская средневековая лирика (Серия «Библиотека поэта». Большая серия. 2-е издание). / Вступ. ст. и сост. Л. М. Мктрчяна. Л., Советский писатель. 1972. 392 стр. 20000 экз.
  • Средневековая армянская поэзия. Москва, Художественная литература, 1981, 400 стр. Н. Гребнев и другие переводчики.
  • Шаракан. Переводы Сурена Золяна. Из армянской поэзии V—XV вв. (Сборник). Издательство «Хорурдаин грох», Ереван, 1990
  • Армянские жития и мученичества V—VII вв. Перевод с древнеармянского, вступительные статьи и примечания К. С. Тер-Давтян, Ереван, 1994

Дослідження:

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ История армянского народа, т. II, стр., 472
  2. ↑ Киракос Гандзакеци. История Армении
  3. ↑ История армянского народа, т., II, стр., 444 {{ref-hy
  4. ↑ Шараканы Месропа Маштоца
  5. ↑ Корюн, «Житие Маштоца»
  6. ↑ а б в г д е Древенармянская поэзия
  7. ↑ Фавстос Бузанд, «История Армении», кн. III Книга IV. ч. I Книга IV. ч. II Книга V. ч. I Книга V. ч. II Книга VI
  8. ↑ Егише. О Вардане и войне армянской. Предисловие Глава 1 Глава 2 Глава 3 Глава 4 Глава 5 Глава 6 Глава 7 Глава 8 Глоссарий. На сайте Восточная литература
  9. ↑ В Армении изданы сочинения Католикоса Иоанна Мандакуни[недоступне посилання з травня 2019]
  10. ↑ Налбандян. Поэзия X — XIII вв.: [Армянская литература]. — 1984
  11. ↑ Мовсес Хоренаци, «История Армении»
  12. ↑ Агатангелос, «История Армении» («История св. Григория и обращения Армении в христианство») . Согласно мнению ряда историков Агатангелос жил в III — IV веках
  13. ↑ Себеос, «История императора Иракла», гл. I — VI гл. VII-XXVIII гл. XXIX-XXXVIII
  14. ↑ Иоанн Мамиконян продолжил «Историю Тарона» Зеноба Глака:Иоанн Мамиконян, «История Тарона» {{ref-hy
  15. ↑ «Армянская География VII века по Р.Х (приписывавшаяся прежде Моисею Хоренскому) », СПб.,1877
  16. ↑ Мовсес Каганкатваци, «История страны Агванк»
  17. ↑ «Плач на смерть великого князя Дживаншира» (Мовсеса Каганкатваци «История страны Агванк» (кн. II, гл.35) ). Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 16 березня 2013.
  18. ↑ Тер-Мкртичян Л. Х. Армянские источники о Палестине V — XVIII вв. М., 1991
  19. ↑ Гевонд, «История Халифов», Часть I Часть II
  20. ↑ «История св. патриарха Саака и вардапета Маштоца»
  21. ↑ История армянского народа, т. III, стр., 355 — 356 {{ref-hy
  22. ↑ Ованнес Драсханакертци, «История Армении»
  23. ↑ Псевдо-Шапух Багратуни. «История анонимного повествователя», часть I часть II
  24. ↑ «Книги скорбных песнопений»
  25. ↑ «Всеобщая история Степаноса Таронского»: файл в формате djvu
  26. ↑ Аристакес Ластивертци, «Повествование вардапета Аристакэса Ластиверци», гл. I-X гл. XI-XX гл. XXI-XXV
  27. ↑ Матеос Урхаеци, Хроника, Вагаршапат, 1898 {{ref-hy
  28. ↑ Киракос Гандзакеци, «История Армении», гл.1-65
  29. ↑ Смбат Спарапет, «Летопись», 951 — 1058 гг. 1059-1102 гг. 1103-1177 гг. 1178-1272 гг.
  30. ↑ Хронографическая история, составленная отцом Мехитаром, вардапетом Айриванкским. СПб. 1869 Второй труд
  31. ↑ Вардан Великий, «Всеобщая история», Часть I Часть II Часть III Часть IV
  32. ↑ Працю помилково приписували Єноку Магакія, див. Енок Макагия, «История народа стрелков»
  33. ↑ Степанос Епископ. «Летопись»
  34. ↑ Стихи Ованеса Тлкуранци
  35. ↑ «История Тимура и его преемников», Часть I Часть II Часть III
  36. ↑ «Житие Товмы Мецопеци»
  37. ↑ Мкртич Нагаш, Суета мира
  38. ↑ В. Акопян, Путевые заметки Мартироса Ерзнкаци, («Вестник» АН Арм. ССР, 1957, № 6) {{ref-hy
  39. ↑ Стихи Наапета Кучака
  40. ↑ Стихи Нагаша Овнатана
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_вірменських_авторів_V—XVIII_століть&oldid=41017794