Білгородське князівство

Білгородське князівство
Удільне князівство

1117 – 1207


Столиця Білгород
Мова(и) давньоруська (давньоукраїнська)
Релігія Православ'я
Форма правління монархія
Династія Рюриковичі
Князі
 - 1117-1125 Мстислав Великий
 - 1141-1146 Святослав Ольгович
 - 1161-1171 Мстислав Ростиславич
 - 1171-1194 Рюрик Ростиславич
 - 1194-1203 Ростислав Рюрикович
 - 1206-1207 Мстислав Романович

Білгородське князівство — удільне князівство Київської землі. Столиця — Білгород (нині — Білогородка).

У 991 році великий князь Володимир Святославич заклав на березі річки Ірпінь фортецю і назвав її Білгородом. Білгородське князівство не мало самостійного значення, столиця його служила форпостом на підступах до Києва. Білгород був резиденцією київських князів, притулком під час міжусобиць. У 1117 році Володимир Мономах посадив у Білгороді старшого сина Мстислава.

У 1240 році Білгород був розорений під час монгольської навали на Русь. Після цього ані місто, ані князівство в літописах не згадуються. На сьогодні від них залишилося тільки городище поруч із селом Білогородка.

Список білгородських князів ред.

Білгородські князі
Князь Роки
Мстислав Великий 1117 — 1125
Святослав Ольгович 1141 — 1146
Борис Юрійович 1149 — 1150
Володимир Андрійович
Володимир Мстиславич 1151 — 1154
Мстислав Ізяславич 1159 — 1161
Мстислав Хоробрий 1161 — 1163
Мстислав Ізяславич (вдруге) 1163 — 1167
Мстислав Хоробрий (вдруге) 1167 — 1171
Рюрик Ростиславич 1171 — 1189
Ростислав Рюрикович 1189 — 1203
Гліб Святославич
Мстислав Старий 1206 — 1207

Див. також ред.