Вікіпедія

Список альтернативних назв видів людини розумної

стаття-список у проєкті Вікімедіа

На додаток до біологічної класифікації Людини розумної (Homo sapiens), інші утворені латиною назви для людини як виду були створені для позначення різних аспектів характеристик людини. Деякі з них є іронією на самоприписування дворянства притаманне у виборі sapiens, інші є серйозними пропозиціями щодо того, які людські (культурні) універсалії можна вважати визначальними характеристиками видів, тобто можна говорити про культурологічні види.

Суміш серйозних і насмішкуватих самоназв започаткована Платоном, який з одного боку визначив людину таксономічно як «безпере двоноге»[1], а з іншого, як грец. ζῷον πολιτικόν — лат. zōon politikon, як «політична» або «державо-будівнича тварина» (термін Аристотеля, заснований на діалозі Політик Платона).

Назва латиною Переклад Пояснення / цитати Авторські права / Використання
Animal laborans Тварина, яка працює Частина IV. Робота книги Становище людини містить розділ ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ ТА ANIMAL LABORANS Ганна Арендт.[2]
Animal rationabile (animal rationale) Тварина здатна до раціональності, тварина обдарована розумом «лат. Rationale enim animal est homo — Таж людина — розумна істота.»[3] Луцій Анней Сенека, Карл Лінней 1760, Іммануїл Кант 1798
Animal symbolicum Тварина, яка створює символи «Великі мислителі, які визначали людину як animal rationale, не були емпіриками, вони і не намагалися дати емпіричну картину людської природи. Таким визначенням вони швидше висловлювали основний моральний імператив. Розум — дуже неадекватний термін для всеосяжного позначення форм людської культурного життя в усьому його багатстві та розмаїтті. Але всі ці форми суть символічні форми. Замість того щоб визначати людину як animal rationale, ми повинні, отже, визначити її як animal symbolicum. Саме так ми зможемо позначити її специфічну відмінність, а тим самим і зрозуміти новий шлях, відкритий людині — шлях цивілізації.»[4] Ернст Кассірер 1944
Homo absconditus Людина схована Аналогія до deus absconditus (схований Бог) Хельмут Плеснер[5]
Homo academicus Людина академічна Назва соціологічного дослідження П'єра Бурдьє (Pierre Bourdieu), яке стосується ієрархії та соціальних структур в рамках французьких університетів і коледжів П'єр Бурдьє, 1984
Homo aestheticus Людина естетична Людський сенс естетики, поняття краси, смаку, тенденція до створення і насолодження мистецтвом. Люк Феррі, 1990; Еллен Дессенеякі, 1992[6]
Homo adorans Людина, яка поклоняється / обожнює Людина як агент поклоніння, слуга Бога чи богів.[7]
Homo amans Людина любляча «Припустімо, що Homo sapiens дозволяє собі бути розділеною на Homo faber, яка наповнює творчістю сенс свого існування, на Homo amans, яка наповнює своє життя сенсом, переживаючи, люблячи і надіючись, і на Homo patiens…»[8] Віктор Франкл; Умберто Матурано, 2008
Homo ambitiosus Людина амбітна «Гроші не тільки продукт суспільства, але гроші навіть створюють суспільства, оскільки вони є одним з інструментів, які забезпечують зв'язок людей один з одним. Гроші не виражають так звану економічну природу людини, яка дає зміст і напрямки соціальним процесам, навпаки люди намагаються виділитися серед собі подібних за допомогою грошей. Таким чином Homo oeconomicus світом також не править — він вигадка, а от homo ambitiosus — він єдиний жива реальність.»[9] Вільгельм Герльоф
Homo aquaticus Людина водяна (яка живе у воді, людина-амфібія) Термін для позначення людей, що живуть у воді, згідно з «Теорією (гіпотезою) водяних мавп» Алістера Харді[10]; футуристичне бачення зябрового дихання людей Кусто[11]; нові види людей майбутнього в книзі[12] Дугала Діксона Алістер Харді, Жак-Ів Кусто, Дугал Діксон
Homo balcanicus Людина балканська Історія Східної Європи, Югославії; за аналогією до Homo sovieticus[13]
Homo biologicus Людина біологічна Людина, як істота з еволюційною адаптацією до навколишнього середовища[14]. Чарльз Елворті (Charles Elworthy (scientist)[en])
Homo bulla Людина-бульбашка Варрон свою книгу[15] починає реченням, в якому наводить давньогрецьке прислів'я: «Otium si essem consecutus, Fundania, commodius tibi haec scriberem, quae nunc, ut potero, exponam cogitans esse properandum, quod, ut dicitur, si est homo bulla, eo magis senex.» «Якщо б випала вільна хвилина, Фунданія [дружина Варрона], як слід для тебе це написав би, тому, наскільки зможу, поясню думки поспішаючи, бо як то кажуть, якщо є людина-бульбашка, то тим більше стара людина є такою.» Тобто, на думку Варрона, людина лускає, так легко як мильна бульбашка. Марк Теренцій Варрон
Homo cerebralisatus Людина породжена (започаткована) мозком Маркус Планкенштейнер[16]
Homo clausus Людина замкнута Усталене в соціології поняття для людини, яка замкнена в своєму «внутрішньому світі» «зовнішнім світом». Норберт Еліас в[17] та інших книгах
Homo cooperativus Людина, яка співпрацює Поняття походить з економіки довкілля
Homo creator Людина творча «Homo creator увічнена в її культурному творенні. Тріумфом її творчого потенціалу є культурна творчість. Культурна творчість має набагато ширше охоплення і йде набагато глибше, ніж вважалось раніше.»[18] Міхаель Ландман 1955, Вільгельм Еміль Мюльман 1962
Homo demens Людина божевільна Людина як єдина істота з ірраціональними помилками, мареннями Едґар Морен 1975, Конрад Лоренц
Homo discens Людина-учень, людина, що навчається Людина здатна до навчання та пристосування Генріх Рот. Див. також сайт http://www.homodiscens.com [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.], присвячений теорії пізнання / навчання для викладачів і студентів
Homo ecologicus Людина екологічна Нова екологічна свідомість людства як частина ідеології захисту навколишнього середовища.
Homo patiens Людина, яка страждає «Припустімо, що Homo sapiens дозволяє собі бути розділеною на…, і на Homo patiens, покликання якої — страждати, і тому вона реалізує сенс через страждання.»[8] Віктор Франкл
Homo sacer Людина священна або людина проклята (два основних значення лат. sacer — священний і проклятий) Homo sacer в римському праві — особа поза законом, яку може вбити кожен, але яку не можна принести в жертву. Джорджо Агамбен порівнює сучасне суспільство з концтабором, а прообразом людини вважає Homo sacer. Джорджо Агамбен[19]

Примітки ред.

  1. ↑ Платон визначив людину як двоногу тварину без пір'я і отримав схвалення. Діоген Синопський обскубав курча і приніс його до лекційного залу, кажучи: «Ось людина Платона!», Діоген Лаертський, Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів 6.40
  2. ↑ Hannah Arendt. The Human Condition. Chicago: The University of Chicago Press, 1958. Становище людини. Л.: Літопис, 1999
  3. ↑ L. ANNAEI SENECAE. EPISTULAE MORALES AD LUCILIUM Луцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія. Книга 4, розділ XLI. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 1 січня 2011.
  4. ↑ Ernst Cassirer. An Essay on Man: An Introduction to a Philosophy of Human Culture 1944 (End of Chapter 2 «A Clue to the Nature of Man: the Symbol»). Ернст Кассірер. Есей про людину: Вступ до філософії людської культури (Кінець Розділу 2 «Ключ до природи людини: символ»)
  5. ↑ Siehe Helmuth Plessner: Homo absconditus. In: ders., Gesammelte Schriften VIII, Frankfurt, 1983, S. 353—366; Erik Zyber: Homo absconditus. In: Homo Utopicus. Die Utopie im Lichte der philosophischen Anthropologie. Königshausen & Neumann, Würzburg, 2007 (Trierer Studien zur Kulturphilosophie, Band 15), ISBN 3-8260-3550-X, S. 160ff., Google Bücher: [1]
  6. ↑ Luc Ferry: Homo Aestheticus. L'invention du goût à l’âge démocratique. Editions Grasset & Fasquelle, Paris 1990; englische Ausgabe: Homo aestheticus. The invention of taste in the democratic age. University of Chicago Press, Chicago, 1993, ISBN 0-226-24459-8, Google книги: [2] [Архівовано 22 січня 2016 у Wayback Machine.]; Ellen Dissanayake: Homo aestheticus. Where art comes from and why. University of Washington Press, 1995, ISBN 0-295-97479-6, Google книги: [3] [Архівовано 22 січня 2016 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Alexander Schmemann in 1973, in his book For the Life of the World. This theme is picked up by Dr. James Jordan at the Biblical Horizon Institute, and Dr. Peter Leithart in New Saint Andrews College. Александр Шмеман в 1973 році, в своїй книзі Для життя Світу. Ця тема підхоплена д-ром Джеймсом Джорданом з біблійного інституту Horizon, і д-ром Пітером Лейтхартом з Нью-Сейнт Ендрю Колледж
  8. ↑ а б Viktor Emil Frank. On the theory and therapy of mental disorders. An introduction to Logotherapy and Existential Analysis. Віктор Франкл.Теорія і терапія психічних розладів. Вступ до Логотерапії і Екзистенціального Аналізу. стор. 220, Google книги: [4] [Архівовано 18 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Wilhelm Bernsdorf: Internationales Soziologenlexikon, Bd. 2, Transaction Publishers, 1980, ISBN 3-432-82652-4, стор. 143—144: Wilhelm Gerloff, Google книги: [5] [Архівовано 22 січня 2016 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Alister Hardy's original «Aquatic ape theory» [Архівовано 11 вересня 2010 у Wayback Machine.]; Elaine Morgan. The Aquatic Ape (Елейн Морган. Водяна мавпа), Google книги: [6]
  11. ↑ Geoff Schumacher Jacques Cousteau's ‘Homo aquaticus’ [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Dougal Dixon. Man After Man: An Anthropology of the Future (Дугал Діксон. Людина після людини: Антропологія майбутнього), Google книги: [7]. Людина після людини: Антропологія майбутнього
  13. ↑ Vgl. Petar Dzadzic: Homo Balcanicus, Homo heroicus. BIGZ 1987 (хорватською мовою); Manfred Sapper, Volker Weichsel (Hrsg.): Das Ich und die Macht: Skizzen zum Homo heroicus und Homo sovieticus. (Я і влада: Ескіз Homo heroicus і Homo sovieticus) BWV Berliner-Wissenschaft, 2008 (Osteuropa Berlin, Bd. 12)
  14. ↑ Elworthy, Charles: Homo Biologicus: An Evolutionary Model for the Human Sciences. (Homo Biologicus: еволюційна модель для гуманітарних наук) Duncker & Humblot, Berlin 1993, ISBN 3-428-07749-0, Google книги: [8]
  15. ↑ [9] [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] M. TERENTI VARRONIS. RERUM RUSTICARUM DE AGRI CULTURA. (Дослівно Сільськогосподарські роботи з обробітку землі, загальновживана назва Про сільське господарство)
  16. ↑ Markus Plankensteiner: Homo cerebralisatus. Die Evolution des menschlichen Gehirns. Der Versuch eines Entwurfs. (Homo cerebralisatus. Еволюція людського мозку. Спроба проекту.) Verlag Die Blaue Eule, Essen 1992 (zugleich: Diss. Wien 1991), ISBN 3-89206-483-0.
  17. ↑ Norbert Elias. What is sociology?. Норберт Еліас. Що таке соціологія? Google книги: [10]
  18. ↑ Michael Landmann. Philosophical anthropology. Міхаель Ландман. Філософська антропологія. с. 256. Google книги: [11]
  19. ↑ Giorgio Agamben: Homo Sacer: Il potere soverano e la vita nuda (1995). Джорджо Агамбен. Homo Sacer: Суверенна влада і голе життя.; Quel che resta di Auschwitz. L'archivio e il testimone. Homo sacer. Vol 3 (1998). Рештки Освенціма. Архів і свідок. Homo sacer. Том 3.; Stato di Eccezione. Homo sacer, Vol 2/1 (2003). Надзвичайний стан. Homo sacer, Том 2/1.; Il regno e la gloria. Per una genealogia teologica dell'economia e del governo. Homo sacer. Vol 2/2 (2007). Царство і слава. До богословської генеалогії економіки та уряду. Homo Sacer. Том 2/2.


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_альтернативних_назв_видів_людини_розумної&oldid=40819351