Лондонський з'їзд РСДРП (також — П'ятий з'їзд РСДРП) відбувся 30 квітня (13 травня) — 19 травня (1 червня) 1907 року в Лондоні. На з'їзді було представлено п'ять фракцій: меншовики, більшовики, Бунд, поляки й латиші. Були присутніми 342 делегати від 145 організацій.

Церква Братства на Саутгейт-роуд в Лондоні. Місце засідань п'ятого з'їзду РСДРП 1907 року

Передісторія ред.

Первинно планувалось, що з'їзд відбудеться у Копенгагені, куди делегати прибули у квітні 1907. Однак данський уряд заборонив його проведення. Спроба перенести з'їзд до Швеції чи Норвегії також успіху не мала. Тоді було прийнято рішення про проведення з'їзду в Лондоні.

Видатки на проведення з'їзду склали близько 120 тис. рублів. Делегатам відшкодовувались витрати на дорогу, а під час перебування в Лондоні видавались кошти з розрахунку по 2 шилінги на день. 300 фунтів на проведення з'їзду (1 фунт коштував близько 10 рублів) було отримано від ЦК Соціал-демократичної партії Німеччини, а 1700 фунтів — від англійського промисловця Йосипа Фелса.

Робота з'їзду ред.

Порядок денний ред.

  • Звіт ЦК
  • Звіт думської фракції та її організація
  • Ставлення до буржуазних партій
  • Державна дума
  • Робітничий з'їзд та безпартійні робітничі організації
  • Профспілки та партія
  • Партизанські виступи
  • Безробіття, економічна криза й локаути
  • Організаційні питання
  • Міжнародний конгрес у Штутгарті
  • Робота в армії
  • Різне

Доповіді й дискусії ред.

Вже обговорення питання формування порядку денного виявило глибокі суперечності, що розділяли більшовиків і меншовиків, які були лише формально об'єднані у складі РСДРП.

Зі звітом ЦК доповідачами виступили Мартов (від меншовиків) і Рядовой (від більшовиків).

Постанови ред.

За обговореними питаннями було ухвалено відповідні резолюції та постанови:

  • Інструкція [делегатам з'їзду зі спілкування з пресою];
  • Регламент;
  • Постанова відносно звітів ЦК;
  • Порядок денний з'їзду;
  • Про ставлення до непролетарських партій;
  • Робітничий з'їзд і безпартійні робітничі організації;
  • про Державну думу;
  • До звіту думської фракції;
  • Про національне питання;
  • Про народну демократію;
  • Про ставлення думської фракції до ЦК;
  • Про партизанські виступи;
  • Про професійні спілки;
  • Про роботу в армії;
  • Про об'єднання з вірменською соціал-демократичною робітничою організацією;
  • Про позику;
  • Організаційний статут.

Розкол ред.

Через суперечки між більшовиками й меншовиками обраний на з'їзді ЦК виявився недієздатним. Тому керівництво більшовицькими організаціями узяв на себе «більшовицький центр» на чолі з Леніним.

Цікаві факти ред.

Література ред.

Посилання ред.