Вікіпедія

The Golden Age of Grotesque

The Golden Age of Grotesque («Золота Доба Гротеску») — п'ятий студійний альбом американського рок-гурту Marilyn Manson, виданий лейблами Nothing Records та Interscope Records 13 травня 2003 р. Платівка стала останнім релізом, у записі якого взяв участь гітарист Джон 5. Реліз став золотим в Австралії, Франції, Німеччині, Швейцарії та Великій Британії. Альбом посів 1-шу сходинку чарту Billboard 200, розійшовшись накладом у 118 тис. проданих копій за перший тиждень, що лише на 1 тис. більше за результат попередньої роботи Holy Wood (In the Shadow of the Valley of Death), яка дебютувала на 13-му місці.[9] The Golden Age of Grotesque став найменш успішним релізом за тиражем проданих копій за перший тиждень серед альбомів, що посіли 1-ше місце чарту в 2003. За інформацією MTV Spain, наклад платівки по всьому світу становить 4 млн.[10] На відміну від США, наразі в Європі альбом є найуспішнішим релізом за всю кар'єру колективу.

The Golden Age of Grotesque
Студійний альбом
Виконавець Marilyn Manson
Дата випуску 5 травня 2003
Записаний 2002-2003
Doppelherz Studio
(Голлівуд, Каліфорнія)
The Mix Room
(Бербанк, Каліфорнія)
Жанр Індастріал-метал, електро-індастріал
Тривалість 57:32
Мова англійська
Лейбл Nothing, Interscope
Продюсер Мерілін Менсон
Тім Шьольд
Хронологія Marilyn Manson
Сингли з The Golden Age of Grotesque
  1. «mOBSCENE»
    Випущений: 22 квітня 2003
  2. «This Is the New Shit»
    Випущений: 1 вересня 2003
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
Allmusic 4/5 зірок[1]
Alternative Press 8/10 зірок[2]
BBC Music (позитивна)[3]
Entertainment Weekly (B-)[4]
The Guardian 3/5 зірок[5]
Q 3/5 зірок[6]
Rolling Stone 3/5 зірок[7]
Drowned in Sound 7/10 зірок[8]

У номері британського рок-журналу Kerrang! за 2007 оприлюднили інформацію, що The Golden Age of Grotesque мав стати останнім альбомом групи. Платівка отримала неоднозначні та позитивні відгуки від авторитетих музичних критиків.

Запис ред.

 
Логотип альбому

У листопаді 2001 Менсон зазначив через свій сайт MarilynManson.com, що п'ятий студійний альбом матиме гітарне звучання, заперечивши заяви про відхилення гурту в бік електронної музики. Він також повідомив про роботу з Джої Джордісоном, барабанщиком Slipknot, над реміксом треку «The Fight Song» та співпрацю з Тімом Шьольдом над саундтреком фільму «Оселя зла». 29 травня 2002 Шьольд став офіційним учасником колективу, оскільки Твіґґі покинув його склад через творчі розбіжності.[11]

Більшість пісень на платівці написано Менсоном, Шьольдом та Джоном 5. Реліз характеризується елетронним звучанням, яке багато оглядачів пов'язують з індастріал-групою KMFDM, до складу якої у минулому входив Шьольд. У січні 2008 в інтерв'ю фан-сайту The Heirophant фронтмен розповів, що більшість партій клавішних і синтезаторів записав саме він, а не Мадонна Вейн Ґейсі. За його словами, на ранніх стадії роботи останній був мало зацікавленим в записі. У червні 2002 він навіть відмовлявся відвідувати студійні сесії, про які його повідомив менеджмент.[12]

У травні 2002 Менсон почав співпрацювати з австрійським й ірландським митцем Ґотфрідом Гельнвайном над оформленням альбому та іншими проектами.[13] 14 лютого 2003 на сайті колективу з'явилося «The Mechanism of Desire» (укр. «Механізм бажання»), 2-хвилинне відео, офіційна презентація ери The Golden Age of Grotesque. У ролику присутній гурт у новому одязі, що нагадує костюми нацистських військових оркестрантів часів Другої світової війни. Відео містить кадри з крупним планом обличчя Менсона. У ролику також знялася Діта фон Тіз, тодішня дівчина фронтмена. У відео можна почути голос Альфреда Хічкока й трек «Baboon Rape Party».

До обмеженого видання увійшов DVD з «Doppelherz» (укр. «Подвійне серце»), 25-хвилинним сюрреалістичним короткометражним фільмом Менсона, який продовжує ідеї вищезгаданого ролику.[14] Стрічка містить потік свідомості, записаний фронтменом у 2002, покладений на повторюваний інструментал «Thaeter».

Концепція й тематика ред.

  «Уява — необхідність, і я не думаю, що це є чимось поганим. Я можу вигадати якісь образи, як я це робив з Гельнвайном. Вони були непристойними, забороненими, але я можу навести набагато гірший образ, його можна побачити на CNN і це реальність. Тому нас не можуть піддати цензурі. Це реальний світ. Але, на мою думку, це поганий посил дітям, які дорослішають».[15]  

Під час запису лідер гурту перебував під враженням від 1930-их, зокрема періоду донацистської Німеччини часів Веймарської республіки.[16] Візуальна (зокрема оформлення релізу) та музична тематика платівки запозичена з книги Мела Ґордона 2000 р. «Хтива паніка: еротичний світ веймарського Берліна» (англ. «Voluptuous Panic: The Erotic World of Weimar Berlin»). Менсон подзвонив автору й спитав чи не подаватиме він позов за використання матеріалу. Ґордон запевнив, що цього не станеться й заявив, що він розцінює існування альбому, записаного під впливом його академічного видання, як комплімент.[17]

The Golden Age of Grotesque представляє еволюцію Менсона від митця («Thaeter») до товару ["Obsequey (The Death of Art)"]. Альбом містить два лейтмотиви. Перший — думка рокера про життя на повну та припущення, що майбутнього немає.[18] Другий — пародія на опінію про те, що життя на повну призводить до тупого нігілізму. Тексти пісень містять безліч історичних та культурних посилань (Пітер Пен, Адольф Гітлер, Оскар Вайльд, Мікі Маус). Також фронтмен часто використовує гру слів, каламбури та двозначності (наприклад, «gloominati», «scabaret sacrilegends», «vivi-sex symbol», «cocaingels», «mOBSCENE», «vodevil», «para-noir»).

Реклама ред.

12 травня 2003 у лосанджелеському клубі The Key Club відбулась вечірка, приурочена до виходу альбому. 16 травня Менсон з'явився на шоу «Джиммі Кіммел наживо!», де перед юрбою фанів гурт виконав «mOBSCENE» та «This Is the New Shit». У Мексиці вийшов промо-фільм «Ґротескний вечір з Меріліном Менсоном» (англ. «A Grotesque Evening with Marilyn Manson»).

На «mOBSCENE», «This Is the New Shit» та «(s)AINT» зняли відеокліпи. Через цензуру останнє відео з'явилося лише на делюкс-виданні компіляції Lest We Forget: The Best Of.

 
Виступ наживо в 2003 р.

Grotesk Burlesk Tour ред.

Grotesk Burlesk Tour став восьмим туром колективу за підтримки Interscope Records. Він тривав з 11 квітня 2003 по 3 січня 2004 й відбувався у 8 етапів. Колектив відвідав Євразію, Японію, Північну Америку й дав 105 концертів з 109 запланованих.[19] Більшу частину вбрання пошив французький модельєр Жан-Поль Ґотьє.[20][21]

Сцена нагадувала про класичні водевілі та бурлески 1930-их. Дві танцівниці, одягнені у бурлескні костюми тих часів, були під час «mOBSCENE» та «Sweet Dreams (Are Made of This)», грали на фортепіано «The Golden Age of Grotesque» й на флор-томі «Doll-Dagga Buzz-Buzz Ziggety-Zag». Вони також виконували роль сіамських близнюків протягом «Para-noir». В останньому випадку фронтмена піднімали на 12 м, подібно до того, як це робилося під час туру Guns, God and Government Tour (пісня «Cruci-Fiction in Space»). Під час «The Fight Song» Менсон стояв на подіумі із загримованим під негра обличчям та поліцайським кашкетом у стилі Альґемайне СС чи вухами Мікі Мауса на голові. Під час «The Dope Show» він носив видовжені руки, розроблені Руді Кобі, якими він розмахував під час маршування сценою. Наприкінці кожного виконання треку «The Golden Age of Grotesque» фронтмен грав на саксофоні.

Список пісень ред.

Автор слів: Мерілін Менсон (крім «Tainted Love»).

#НазваАвтор музикиТривалість
1.«Thaeter»Ґейсі, Менсон, Шьольд1:14
2.«This Is the New Shit»5, Менсон, Шьольд4:20
3.«mOBSCENE»5, Менсон3:25
4.«Doll-Dagga Buzz-Buzz Ziggety-Zag»5, Менсон, Шьольд4:11
5.«Use Your Fist and Not Your Mouth»5, Менсон3:34
6.«The Golden Age of Grotesque»5, Менсон4:05
7.«(s)AINT»5, Менсон, Шьольд3:42
8.«Ka-boom Ka-boom»5, Шьольд4:02
9.«Slutgarden»5, Менсон4:06
10.«♠»54:34
11.«Para-noir»5, Ґейсі, Менсон, Шьольд6:01
12.«The Bright Young Things»54:19
13.«Better of Two Evils»5, Ґейсі, Менсон, Шьольд3:48
14.«Vodevil»5, Шьольд4:39
15.«Obsequey (The Death of Art)»Менсон, Шьольд1:34
Бонус-треки
#НазваАвторТривалість
16.«Tainted Love»Ед Кобб3:24
17.«Baboon Rape Party»Менсон, Шьольд2:41
18.«Paranoiac» (Японський бонус-трек; ремікс «Para-noir»)5, Ґейсі, Менсон, Шьольд3:57

Чартові позиції ред.

Альбому ред.

Чарт (2003) Найвища
позиція
Австралія 5
Австрія 1
Валлонія 1
Велика Британія 4
Данія 6
Ірландія 7
Іспанія 7
Італія 1
Канада 1
Нідерланди 14
Німеччина 1
Нова Зеландія 16
Норвегія 4
Польща 18
Португалія 4
США 1
Угорщина[22] 28
Фінляндія 8
Фландрія 4
Франція 2
Швейцарія 1
Швеція 4
Японія[23] 5

Синглів ред.

Сингл Чарт (2003) Найвища
позиція
mOBSCENE Австралія[24] 31
Австрія 15
Валлонія[25] 1
Велика Британія 13
Данія 7
Ірландія 27
Італія 9
Канада[26] 7
Нідерланди 84
Німеччина 20
Нова Зеландія 32
Норвегія 20
США[27] 5
US Hot Mainstream Rock Tracks 18
US Modern Rock Tracks 26
Угорщина 6
Фінляндія 16
Франція 61
Швейцарія 6
Швеція 18
Сингл Чарт (2003) Найвища
позиція
«This Is the New Shit» Австралія[28] 31
Австрія 24
Велика Британія 29
Ірландія 50
Німеччина 25
Франція 75
Швейцарія 44
Швеція 59

Сертифікації ред.

Країна Організація Сертифікація Наклад Фактичний наклад
Австралія ARIA Золотий 35 тис. —
Австрія IFPI Золотий 10 тис. —
Велика Британія BPI Золотий 100 тис. —
Німеччина BVMI Золотий 250 тис. —
США RIAA —[A] — 526 тис.
Франція SNEP Золотий 100 тис. 120 тис.
Швейцарія IFPI Золотий 20 тис. —

Примітки

  • A^ Станом на листопад 2008 у США альбом продав достатню кількість копій, щоб отримати золотий статус від RIAA, проте цього поки що так і не сталося.

Історія виходу ред.

Реґіон Дата Лейбл Формат Каталог
Мексика 5 травня 2003 Interscope Records CD 9800078
Німеччина 12 травня 2003 Interscope Records CD —
Північна Америка 13 травня 2003 Interscope Records CD 37002
Велика Британія 13 травня 2003 Interscope Records CD 9800065
Австралія 19 травня 2003 Interscope Records CD 9800065
Японія 17 червня 2003 Interscope Records CD UICS 1050

Учасники ред.

  • Мерілін Менсон — вокал, мелотрон, клавішні, саксофон, продюсер
  • Джон 5 — гітара, фортепіано, оркестровка
  • Тім Шьольд — бас-гітара, гітара, акордеон, клавішні, продюсер, програмування ударних
  • Мадонна Вейн Ґейсі — синтезатор, клавішні
  • Джинджер Фіш — барабани
  • Чак Бейлі, Джефф Бернс — асистенти звукоінженера
  • Том Бейкер — мастеринг
  • Джон Блейн — перукар
  • Росс Ґарфілд — барабанний технік
  • Лілі та Пет — вокал на «mOBSCENE» і «Para-noir»
  • Бен Ґроссе — співпродюсер, звукоінженер, зведення
  • Марк Вільямс — A&R
  • Ґотфрід Гельнвайн — оформлення

Посилання ред.

  1. ↑ Allmusic Review Allmusic.com. Retrieved 2011-02-10.
  2. ↑ Alternative Press. Jul 2003 issue. с. 117.
  3. ↑ BBC Music Review [Архівовано 12 лютого 2011 у Wayback Machine.] BBC.co.uk. Retrieved 2011-02-10.
  4. ↑ Greer, Jim (May 16, 2003 issue). The Golden Age Of Grotesque Review. Entertainment Weekly. с. 72. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 14 березня 2012.
  5. ↑ The Guardian Review [Архівовано 15 червня 2009 у Wayback Machine.] Guardian.co.uk. Retrieved 2011-02-10.
  6. ↑ Q magazine. June 2003 issue. с. 103.
  7. ↑ Walter, Barry (6 травня 2003). Rolling Stone Review. RollingStone.com. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 22 листопада 2010.
  8. ↑ Price, Dale (20 травня 2003). Drowned In Sound Review. Drowned in Sound. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 12 березня 2011.
  9. ↑ Manson Golden at Number One [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.] RollingStone.com. Retrieved 2011-02-10.
  10. ↑ Biografía de Marilyn Manson [Архівовано 21 квітня 2010 у Wayback Machine.] MTV.es. Retrieved 2011-02-03.
  11. ↑ METEOR SHOWERS AND LAP DANCE. MarilynManson.com. Marilyn Manson. November 2001.
  12. ↑ Marilyn Manson files countersuit against ex-bandmate Stephen Bier. SIDE-LINE.com. 25 грудня 2007. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 14 лютого 2008.
  13. ↑ Marilyn Manson Shocking New Images Revealed. Kerrang!. Bauer Media Group (941). 8 лютого 2003.
  14. ↑ The Golden Age of Grotesque [Limited Edition]. Amazon. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 листопада 2010.
  15. ↑ {{cite web|url=http://www.helnwein-music.com/article1924.html [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] |title=Interview with Marilyn Manson The Golden Age |publisher=Helnwein-music.com |date= |accessdate=2011-12-08
  16. ↑ Winwood, Ian (23 березня 2002). Paranoia, Jail Sentences, September 11 and Kittens?. Kerrang!. Bauer Media Group.
  17. ↑ The RU Sirius Show » Show #49: The Hipster Whores of Weimar Germany: Mel Gordon pt. 2. Rusiriusradio.com. 20 червня 2006. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
  18. ↑ Marilyn Manson. Iomusic News. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 25 січня 2008.
  19. ↑ Grotesk Burlesk (tour). Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2011.
  20. ↑ For The Record: Quick News On Marilyn Manson And Jean Paul Gaultier, Bone Crusher, Cam'ron, Pearl Jam, Jimi Hendrix & More. MTV News. 28 квітня 2003. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 12 березня 2011.
  21. ↑ Fashion Rocks Red Carpet. Style Magazine. Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 12 березня 2011.
  22. ↑ Search for Marilyn Manson in the Artist field. Mahasz. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 1 вересня 2011.
  23. ↑ Marilyn Manson album sales ranking. Oricon. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 22 червня 2012.
  24. ↑ mOBSCENE Chart Statistics [Архівовано 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.] aCharts.us. Retrieved 2011-02-10.
  25. ↑ mOBSCENE Chart Statistics II. Hung Medien. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 3 лютого 2011.
  26. ↑ Allmusic Charts & Awards [Архівовано 5 грудня 2011 у Wayback Machine.] Allmusic.com. Retrieved 2011-01-05.
  27. ↑ Billboard Hot 100 Single Sales Chart [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] Books.Google.ie. Retrieved 2011-08-25.
  28. ↑ This Is The New Shit Chart Statistics [Архівовано 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.] aCharts.us. Retrieved 2011-02-10.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Golden_Age_of_Grotesque&oldid=41727393