Вікіпедія

Railjet

Railjet або скорочено RJ — високошвидкісна залізнична служба в Європі, яка експлуатується Австрійськими федеральними залізницями (ÖBB) і Чеськими залізницями (ČD). Під торговою маркою Railjet Express (RJX) для найшвидших перевезень і Railjet (RJ) для послуг із додатковими зупинками, був представлений у 2008 році. Максимальна експлуатаційна швидкість потягів досягає 230 км/год. Railjet — головний сервіс ÖBB, який працює як на внутрішньому ринку Австрії, так і на міжнародних рейсах до прилеглих великих міст Чехії, Німеччини, Швейцарії, Італії, Угорщини та Словаччини. [1] В липні 2012 р. залізниці було поставлено останній, 51-й поїзд. Виробник поїздів railjet — Siemens Rail Systems.

Railjet
Дата створення / заснування 15 вересня 2008
Логотип
Зображення
Зображення інтер'єру
Коротка назва RJ і rj
Зазвичай використовуваний транспортний засіб ÖBB 1116d, Siemens ES64U4d і Siemens Viaggio Comfort
Країна  Австрія,  Чехія,  Угорщина,  Німеччина,  Словаччина і  Італія
Наступник Q55692047? і Q125350627?
Оператор Австрійські федеральні залізниці і Чеські залізниці
Виробник Siemens
Ширина колії європейська колія
Дорожня карта
Швидкість 64 метр на секунду
Офіційний сайт
Офіційний сайт
CMNS: Railjet у Вікісховищі

Концепція ред.

На відміну від інших залізниць, які використовують як швидкісні поїзди переважно електропоїзди з розподіленою тягою, ÖBB віддало перевагу двонаправленому поїзду з локомотивною тягою.

Railjet складається з окремих вагонів, з'єднаних між собою спеціальним жорстким зчепленням та герметичними переходами[2]. З обох боків поїзда знаходяться звичайні гвинтові зчеплення, які дають можливість під'єднати звичайний локомотив. Один з крайніх вагонів має кабіну керування. З іншого боку приєднується локомотив. Це дає можливість змінювати напрямок руху без перечеплення локомотива. Для поїздів railjet використовуються швидкісні двосистемні локомотиви Siemens ES64U2 «Taurus».

Історія ред.

Замість того, щоб вибирати електропотяги (EMU), такі як ICE 3 Deutsche Bahn, ÖBB обрав високошвидкісні потяги з локомотивною тягою , які могли б буксируватися наявним парком високошвидкісних електровозів Taurus Siemens EuroSprinter. [3] [note 1] Після тендера в лютому 2006 року було оголошено, що Siemens Viaggio Comfort був найкращим проектом, а також найдешевшим. [4] [5] В лютому 2006 року було замовлено 23 одиниці 7-вагонних поїздів, у вересні 2007 року було замовлено ще 44 потяги. [6] Загальна вартість замовлення становила 798 мільйонів євро на 469 пасажирських вагонів. [7]

У вересні 2011 року Siemens домовився про продаж шістнадцяти поїздів Railjet Чеській залізниці; спочатку потяги мали бути виготовлені для незавершеного замовлення для ÖBB, [8] та відбуксовані електровозами Škoda ČD класу 380. [9] У 2012 році Чеські залізниці скасували замовлення. [10] У серпні 2012 року було погоджено скорочене замовлення семи потягів Siemens Viaggio Comfort [11]

У червні 2014 року ÖBB купив решту дев’ять потягів Railjets від Siemens, які планувалося використовувати на маршруті Westbahn між Віднем і Зальцбургом, а також була обладнано для роботи в Італії. [12]

Перший потяг було виготовлено ​​15 вересня 2008 року та виставлена ​​на виставці в Граці, потім InnoTrans наприкінці вересня, а потім на Salzburger Verkehrstage 15 жовтня. [13]:17 Перші поїзди Railjet почали тестування наприкінці 2008 року. [14]

Потяги ред.

 
ÖBB Railjet проходить віадуком Краузельклаузе на залізниці Земмеринг
 
ČD Railjet на шляху до Відня
Див. також: Siemens Viaggio Comfort

Потяг Railjet складається із семи окремих вагонів, які постійно з’єднані герметичними з’єднаннями, але з гвинтовим з’єднаннями на зовнішніх кінцях комплекту вагонів. [15] Два повних комплекти поїздів з двома локомотивами можна запускати як пару, створюючи поїзд із чотирнадцяти вагонів. [16] Найдальший від локомотива вагон виконує роль головного. Кількість вагонів в одному поїзді може бути збільшена до десяти в одній ланці поїзда. [13]:4

З компанією промислового дизайну Spirit Design було укладено контракт на розробку дизайну екстер’єру та інтер’єру [17], було представлено три колірні схеми, а ліврея, яка буде використовуватися, була визначена опитуванням, проведеним австрійським таблоїдом Kronen Zeitung[en]. [18] У 2009 році дизайн railjet здобув нагороду Red Dot. [19] [20]

Локомотиви ред.

Див. також: EuroSprinter

Транспортні засоби Railjet розроблені для приведення в рух у режимі тягни-штовхай стандартними електричними локомотивами, зокрема Siemens ES64U2 і ES64U4 (ÖBB Class 1116 і 1216 Taurus), які вже належать Австрійській федеральній залізниці, але також можуть буксируватися будь-якими іншими електровозами або тепловозами. [13]:7

Перші двадцять три локомотиви ÖBB класу 1116, які використовувалися службою Railjet, мали низку модифікацій: третій пантограф і відповідні системи безпеки поїзда для роботи за межами Австрії (Угорщина, Швейцарія та Чехія), а також сріблясту бортику під бортиком рівня підлоги, надаючи більш обтічний вигляд. Другий набір із двадцяти локомотивів був обладнаний лише для роботи в Австрії та Німеччині й має бічних панелей чи додаткових систем для міжнародної роботи. [18]

Вагони ред.

Кузови вагонів виготовлені з ребристої холоднокатаної сталі, а передня частина кабіни нагадує локомотиви Taurus. [15]

Вагони обладнані дисковими електропневматичними гальмами (по 3 на вісь у візках SF400), [21] а також електромагнітними колійними гальмами і стоянковим гальмом. Головний вагон також має дискові гальма з ручним керуванням. [22]:sec. 2.12–2.12.6 Первинна підвіска візків здійснюється за допомогою гвинтової пружини, а вторинна підвіска — пневматична. [22]:sec. 2.12–2.12.6 Головні вагони позначаються «Afmpz», вагони преміум-класу та бізнес-класу — «Ampz», «бістро» або вагон-ресторан — «ARbmpz», а вагони економ-класу — «Bmpz». [23]

Кузови проміжних пасажирських вагонів перших одиниць були виготовлені Siemens у Мариборі , Словенія. Остаточне складання відбувається на залізничному заводі в Зіммерингу, Відень; перші три потяги були зібрані компанією Siemens, решта — технічними службами ÖBB. [note 2] Вагони виробляє ÖBB Infrastruktur Bau [note 3] за субпідрядом із Siemens. [3]

Siemens є генпідрядником транспортних засобів і продає дизайн вагону під назвою Viaggio Comfort. [28] Гальмівне обладнання постачає Knorr-Bremse, кондиціонери — Liebherr, а двері, з’єднання вагонів, туалети та сидіння виготовляють інші субпідрядники. [3]

Маршрути ред.

Поточна мережа ред.

Станом на грудень 2015 року Railjets ÖBB та ČD обслуговують наступну мережу маршрутів. Показано не всі зупинки, у дужках показано дистанції маршруту, які обслуговують лише деякі поїзди:[29][30]

Деякі послуги обслуговуються двома спільними поїздами, які можуть з’єднуватися та роз’єднуватися у дорозі. Наприклад, потяг, що прибуває з Будапешта, з’єднується з іншим, що прибуває з міжнародного аеропорту Відня на станції Відень-Головний. Вони прямують разом до Зальцбурга (забезпечуючи більшу пасажиромісткість на основному маршруті Відень – Зальцбург), де один відчіплюють та прямує до Мюнхена, а інший прямує до Інсбрука.

Усі Railjets із/до Інсбрука, Брегенца та Цюриха використовують транзитний маршрут Deutsches Eck (Німецький куточок) через Баварію без зупинок, оскільки це найшвидший маршрут між Зальцбургом і західним Тіролем через топографію Австрійських Альп. Deutsches Eck забезпечує для цієї мети спеціальну об’їзну залізницю поблизу Розенгайма.

З грудня 2018 року швидші поїзди Railjet отримали назву Railjet Express (RJX) між Зальцбургом і Віднем і зупиняються лише в Лінці та Санкт-Пельтені, щоб відрізнити їх від поїздів із додатковими зупинками у Феклабруку, Аттнанг-Пухгаймі, Вельсі, Санкт-Валентіні, Амштеттені та Тульн-ан-дер-Донау.

Розвиток ред.

Комерційне сполучення розпочалося 14 грудня 2008 року між Мюнхеном, Віднем і Будапештом [13]:17[22]:11, поступово замінюючи колишнє сполучення EuroCity до вересня 2009 року. З 2011 року потяги курсують до Франкфурт-на-Майні-Головний та Вісбаден-Головний у вихідні дні. Після завершення робіт з удосконалення Західної залізниці, потягти рухаються зі швидкістю 200–230 км/год з 2012 року, час у дорозі між Зальцбургом і Віднем тепер становить приблизно 2 години 20 хвилин. [3] З грудня 2014 року поїзди обслуговують новий вокзал станції Відень-Головний, та курсують через Відень-Майдлінг і тунель Лайнц з 2015 року.

У грудні 2009 року розпочато сполучення між Віднем через Інсбрук до Брегенца та Цюриха. [32] Кількість рейсів між Віднем і Брегенцом/Цюрихом через Зальцбург та Інсбрук було збільшено до кінця 2010 року. [32] [33] Після завершення робіт з удосконалення колії на Західній залізниці у грудні 2012 року тривалість подорожі між Віднем та Інсбруком зараз приблизно 4 години 15 хвилин. З Відень-Головний поїзди також курсують до Віденського аеропорту. З 2011 року поїзди Railjet також курсують Південною залізницею[en] від Відня до Граца та Клагенфурта/Філлаха. У 2013 — 2017 роках потяги також обслуговували Лієнц у Східному Тіролі. Цю послугу замінив міжміський поїзд.

15 червня 2014 року Чеські залізниці урочисто відкрили сполучення Railjet Вінер-Нойштадт — Прага. З грудня 2014 року курсують потяги з Граца через Відень і Брно до Прага-Головна.

З грудня 2016 року нові потяги Railjet замінили інші поїзди InterCity на існуючих маршрутах в Австрії. [1] З грудня 2017 року існуючий маршрут Відень – Філлах було розширено до Венеція — Санта-Лючія через Удіне. [1] [31] Це перше сполучення Railjet з прибережним регіоном.

Послуги до Любляни та/або Загреба обговорювалися з 2010 року, але з тих пір не були реалізовані. [34]

Пасажирські послуги ред.

Потяги Railjet мають три рівні обслуговування; економ, перший та бізнес класи. [13]:10–16

Бізнес-клас має найвищий рівень обслуговування, містить крісла преміум-класу на 16 пасажирів, розташовані в передній частині вагона управління на протилежному кінці потяга до локомотива. План сидінь у стилі «відкритих купе», але відкритого плану та без дверей, і має на меті стати значним покращенням порівняно з попереднім розміщенням першого класу. Камбуз розділяє купе бізнес-класу та першого класу.

Сидіння першого класу займають решту головного вагона, другий вагон і половину третього вагона, де також є місця та зручності для користувачів інвалідних візків. У формі [2+1] передбачено 76 місць. Залишок третього вагона містить ресторан, який забезпечує обслуговування на місці. Решта чотири вагони забезпечують 316 місць економ-класу у формі [2+2], четвертий вагон також містить зону для сімей і дітей. [35]

  •  
    Поїзд railjet на вокзалі Відень-Західний
  •  
    Перший клас
  •  
    Другий клас

Подібні проекти ред.

Посилання ред.

Коментарі ред.

  1. ↑ Класи 1016, 1116 та 1216[4] Eurosprinter типу ES 64 U,однак послуга railjet здійснюватиметься лише мультисистемною версією локомотива класів 1116 і 1216 [3]
  2. ↑ Компанія зі складання, обслуговування, модернізації та ремонту залізничних транспортних засобів, станом на 2010 рік належить ÖBB і Rail Cargo Austria.[24][25]
  3. ↑ З 2009 року назва ÖBB Infrastruktur AG[26][27]

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г kurier.at - "New Railjets from Siemens replace old IC carriages on western tracks" (German) retrieved 18 September 2016
  2. ↑ railjet — technische Kurzbeschreibung (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2013. Процитовано 14 вересня 2012.
  3. ↑ а б в г д Wehinger, Dr Stefan (19 листопада 2007). Railjet to take off next year. Railway Gazette International (англ.). Процитовано 3 січня 2021.  (необхідна підписка)
  4. ↑ а б Siemens wins Railjet order. www.railwaygazette.com. Railway Gazette International. 1 березня 2006. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 1 жовтня 2023.
  5. ↑ Marl, Pettauer, railjet, Slide 7
  6. ↑ Austria orders 44 more Railjet trains. www.railwaygazette.com. Railway Gazette International. 5 жовтня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ ÖBB railjet : Eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖB, Slide 5
  8. ↑ Czech Railways order 16 Railjets from ÖBB master agreement with Siemens, siemens.com, Siemens, 30 September 2011
  9. ↑ CD closes Railjet deal, railwaygazette.com, Railway Gazette International, 3 October 2011, архів оригіналу за 1 September 2017, процитовано 3 October 2011
  10. ↑ Robert Mueller; Jens Hack (27 April 2012), Czech Railways backs off $265 mln Siemens train buy (UPDATE 1), reuters.com, процитовано 8 травня 2012
  11. ↑ Czech Railways finally takes over Railjet train order, railwaygazette.com, 23 серпня 2012, архів оригіналу за 1 вересня 2017, процитовано 1 жовтня 2023
  12. ↑ Reidinger, Erwin (18 June 2014), ÖBB to order more Railjets, архів оригіналу за 31 August 2017, процитовано 18 June 2014
  13. ↑ а б в г д Marl, Pettauer (16 жовтня 2008). Microsoft PowerPoint - pettauer.ppt (PDF). Regionale Schienen. Процитовано 3 січня 2021.
  14. ↑ Raijet on test. railwaygazette.com. Railway Gazette International. 1 вересня 2008. Архів оригіналу за 11 листопада 2011. Процитовано 1 жовтня 2023.
  15. ↑ а б ÖBB Railjet - eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖBB (PDF). 26 вересня 2008. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2014. Процитовано 3 січня 2021.
  16. ↑ Werske, André (2 травня 2009). railjet - Hochgeschwindigkeitszüge der ÖBB in Österreich. Hochgeschwindigkeitszüge (DE) . Процитовано 3 січня 2021.
  17. ↑ Design of railjet comes from Spirit Design. spiritdesign.at. Архів оригіналу за 6 липня 2011.
  18. ↑ а б ÖBB 1016/1116: Railjet. railcolor.net. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 1 жовтня 2023.
  19. ↑ Automobile, Transport und Caravans. red-dot.org (нім.). Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 21 січня 2011.
  20. ↑ Internationaler "Good Design" Award a Spirit Design für ÖBB railjet. perspektive-mittelstand.de (Пресреліз) (нім.).
  21. ↑ ÖBB Railjet - eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖBB (PDF). 26 вересня 2008. с. 29—33. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2014. Процитовано 3 січня 2021.
  22. ↑ а б в István, Szécsey. Bemutatjuk az ÖBB RailJet nagysebességű vonatát (PDF) (угор.). Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2020. Процитовано 3 січня 2021.
  23. ↑ ÖBB Railjet - eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖBB (PDF). 26 вересня 2008. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2014. Процитовано 3 січня 2021.
  24. ↑ ÖBB-Technische Services GmbH. railcargo.at. Архів оригіналу за 6 липня 2011.
  25. ↑ ÖBB-Technische Services GmbH. ts.oebb.at. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 16 січня 2011.
  26. ↑ ÖBB-Infrastruktur AG. investing.businessweek.com. Bloomberg. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012.
  27. ↑ ÖBB-Infrastruktur AG. oebb.at.
  28. ↑ ÖBB Railjet - eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖBB (PDF). 26 вересня 2008. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2014. Процитовано 3 січня 2021.
  29. ↑ oebb.at - ÖBB Railjet: The best train in Austria (German) retrieved 18 September 2016
  30. ↑ oebb.at - Offers and tickets (German) retrieved 18 September 2016
  31. ↑ а б dmm.travel - "From 2017 with Railjet to Venice" (нім.)
  32. ↑ а б Troger-Gruber, Regina (14 листопада 2007). High performance lines in Austria (PDF). Czech Technical University in Prague. Slide 10. Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2017.
  33. ↑ Marl, Pettauer, ÖBB RailJet, Area of Deployment 2010–2014, p.2
  34. ↑ Marl, Pettauer (9 вересня 2008). Area of Deployment railjet 2009-2010 (PDF). Siemens. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011.
  35. ↑ Procurement & Operation of ÖBB railjet, Concerning Aspects of Energy Efficiency (PDF). energy-efficiency-days.org. ÖBB Personenverkehr. The railjet configuration, Slide 4. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Railjet


  Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Railjet&oldid=42048955