Quercus canariensis
| Quercus canariensis | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus canariensis Willd., 1809 | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Quercus mirbeckii Durieu | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus canariensis (дуб канарський, дуб андалузький, дуб алжирський[1]) — вид рослин з родини Букові (Fagaceae); поширений у західному Середземномор'ї; попри видову назву на канарських островах відсутній.
Опис ред.
Це високе дерево, яке виростає до 30 м заввишки[2]. Стовбур до 1 м в діаметрі; крона широка. Кора чорнувата. Гілочки сіро-зелені, спочатку густо запушені, потім гладкі й голі. Листки 6–18 × 3–9 см; напіввічнозелені, від овальних до овально-еліптичних; молоде листя волохате; доросле листя тьмяного темно-зеленого кольору, зверху без волосся, гладке знизу з волосками вздовж середньої жилки; більш-менш глибоко лопатеві з короткими зубчастими або підгострими часточками; ніжка листка 10–25 мм, темно-рожева, спочатку запушена, скоро гола; зимові листки частково зелені, частково коричневі. Чоловічі сережки завдовжки 4–8 см, оцвітина з 6 ланцетними частками. Жіночі квітки поодинокі, оцвітина з 6 короткими часточками. Жолуді 2.5–3.5 см, яйцювато-циліндричні; на короткій ніжці 0.5–1 см; в кластерах по 2–3, закриті на 1/3 чашкою, дозріває за один рік[3][4].
Це швидкорослий вид. Досягає 300 років і більше. Цвіте в період з лютого по травень[2][4][3].
Поширення ред.
Поширення: пн. Алжир, Марокко, Туніс, пд. Португалія, сх. і пд. Іспанія[5][6][7].
Найкраще росте на захищених ділянках на вологих ґрунтах, уздовж річок або в долинах. Вид росте в змішаних лісах, що складається з інших видів дуба, таких як Quercus ilex і Quercus suber. Зростає в гірських масивах, таких як Кадіс в Іспанії, гори Атлас в Марокко та Сьєрра-де-Мончік в Португалії. Там, де вид був заведений, він може гібридизуватися з Quercus robur[2].
Використання ред.
Вид використовується як декоративний елемент в межах Європи, а також Австралії, де його висаджують в парках, садах і вздовж вулиць. Вид використовується для його деревини для отримання бочок, човнів та на залізниці[2].
Загрози й охорона ред.
Загрозою є торгівля деревиною й вид уразливий до лісових пожеж. У майбутньому виду, напевно, загрожує зміна клімату через сприйнятливість до посухи. Існує занепокоєння щодо зменшення виду в Іспанії та фрагментація. У Португалії вид локально уражений плантаціями евкаліпта. Загрози для виду в межах Північної Африки невідомі, однак, ймовірно, загрози аналогічні[2].
В Андалусії та Іспанія вид має статус VU, в межах Європи має статус NT[2].
Галерея ред.
-
плоди -
суцвіття -
листки
Примітки ред.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ а б в г д е Gorener V., Harvey-Brown Y., Barstow M. (2017). Quercus canariensis. The IUCN. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 06.06.2020. (англ.)
- ↑ а б Oaks of the World. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 20.08.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora Vascular. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 20.08.2020. (ісп.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 20.08.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 20.08.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 20.08.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |