Proechimys brevicauda
Proechimys brevicauda (короткохвостий щетинець[1]) — вид гризунів родини щетинцевих, який мешкає в західній Амазонії у південній Колумбії, східному Еквадорі, східному Перу, північній Болівії, а також у верхів'я Ріу Журуа, на заході Бразилії. Цей вид досягає 500 м над рівнем моря біля підніжжя Анд. Проживає в сухих лісах і в змінених людиною лісах, в тому числі з високою щільністю бамбуку, а також на покинутих сільськогосподарських ділянках. У затоплюваних лісах зустрічається менше.
| Proechimys brevicauda | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Щетинцеві (Echimyidae) |
| Підродина: | Echimyinae |
| Триба: | Myocastorini |
| Рід: | Proechimys |
| Вид: | P. brevicauda
|
| Біноміальна назва | |
| Proechimys brevicauda | |
Етимологія ред.
Назва походить від лат. Brevis — «короткий» і cauda — «хвіст», таким чином brevicauda — «короткий хвіст».
Морфологія ред.
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 22,2—24 см, довжина хвоста: 11—16,3 см, довжина задньої стопи: 42—53 мм, довжина вуха: 18—24 мм, маса: 143—386 грам.
Опис. Середніх розмірів голчастий щур, тіло струнке, голова вузька, видовжена. Очі великі, темно-коричневі. Вуха голі або з кількома розкиданими короткими волосками, від темно-сірого до коричневого кольору, розмір відносно невеликий, більше довгі ніж широкі, й підняті виступають над маківкою. Вібриси довгі, деякі сягають вух і плечей. Спинне хутро жорстке і щетинисте, щетини помітніші на середині спини, колір рівномірний темно-червонувато-коричневий з домішками темного волосся. Середня лінія спини, як правило, чорнувата. Боки, як правило, блідіші, від сіро-коричневого до жовтувато-коричневого кольору. Однією з найхарактерніших рис цього виду є наявність бічної смуги рудувато-коричневого волосся, яка простягається через підборіддя, горло і черевну область, охоплюючи весь живіт. Область черева сірувато-червона з білуватим відтінком і добре контрастує з боками. Хвіст на вигляд голий, але насправді тонко вкритий волоссям, малим, тонким і розсіяним, яке дозволяє бачити поверхню хвоста. Середній розмір хвоста менший ніж у інших видів роду. Ноги середнього розміру, від кремового до темно-коричневого кольору, кремезні, з короткими пальцями і довгими товстими кігтями. Каріотип, 2n=28.
Поведінка ред.
Веде нічний, наземних і самітній спосіб життя. Їсть насіння і плоди. Коли їжі вдосталь, може зберігати в своєму помешканні пальмові горіхи та тверді фрукти. У меншій мірі харчується грибами, ніжним листям й, можливо, комахами. День проводить у притулку в порожнинах стовбура, в отворах в землі або серед густої рослинності. Мабуть, не мають вираженого піку розмноження, тому самиці можуть народити в будь-який час року. Середній розмір приплоду — 2 (діапазон від одного до чотирьох).
Загрози та охорона ред.
Серйозних загроз для цього виду немає. Цих гризунів вживає в їжу місцеве корінне населення. Гризун проживає у кількох охоронних районах.
Примітки ред.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела ред.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |