Príncipe de Asturias (R-11)
«Прінсіпе де Астуріас» (ісп. Príncipe de Asturias (R-11)) — легкий авіаносець ВМС Іспанії
| «Прінсіпе де Астуріас» | ||
|---|---|---|
_during_Dragon_Hammer_92.jpg) | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | легкий авіаносець | |
| Держава прапора |  Іспанія
| |
| Належність | ВМС Іспанії | |
| Корабельня | «Empresa Nacional Bazán», Ферроль | |
| Закладено | 8 жовтня 1979 року | |
| Спущено на воду | 22 травня 1982 року | |
| Введено в експлуатацію | 30 травня 1988 року | |
| Статус | виведений зі складу флоту 6 лютого 2013 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 16 700 тонн | |
| Довжина | 195,9 м | |
| Ширина | 24,3 м | |
| Осадка | 9,4 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 газотурбінні двигуни LM2500 потужністю 34 300 кВт (46 000 к.с.) | |
| Швидкість | 26 вузлів | |
| Автономність плавання | 6 500 миль на 20 вузлах | |
| Екіпаж | 763 чоловіки | |
| Озброєння | ||
| Ракетне озброєння | 4 x 20-мм ЗАК «Мерока» | |
| Авіація | 12-17 літаків, 6-10 вертольотів | |
Історія створення ред.
Авіаносець «Прінсіпе де Астуріас» був замовлений флотом 29 травня 1977 року для заміни авіаносця Dédalo. Закладений 8 жовтня 1979 року на верфі «Empresa Nacional Bazán», м.Ферроль. Спущений на воду 22 травня 1982 року, вступив у стрій 30 травня 1988 року. Спочатку корабель отримав назву «Almirante Carrero Blanco», але вона була відхилена з політичних мотивів. Пізніше пропонувались назви «Lepanto», «España», «Dédalo» та «Canarias», але врешті за тиждень до спуску на воду була присвоєна назва «Прінсіпе де Астуріас».
Початкова вартість будівництва корабля оцінювалась у 74 млн. дол., але реально вона склала 369 млн. дол.
Конструкція ред.
Авіаносець «Прінсіпе де Астуріас» був розроблений на базі американського проекту SCS (англ. Sea Control Ship) 1970-х років, який, проте, так і не був реалізований.
Польотна палуба має розміри 175,3 x 29 м і в носовій частині завершується трампліном довжиною 46,5 м з кутом підйому 12°. Ангар одноярусний, розмірами 109 x 22 м, з якого літаки подаються на польотну палубу двома літакопідйомниками - носовим (18 x 9 м) та кормовим (10 x 15 м). Вантажопідйомність кожного - 29 т, час підйому літака - 30 с.
Силова установка складається з двох газотурбінних двигунів LM2500 потужністю 46 000 к.с., які через редуктор працюють на один вал та 5-лопасний гвинт. В режимі малого ходу (4,5 вузла) в режимі пошуку підводних човнів є ще один малий висувний гвинт, який приводиться в рух двома електричними двигунами потужністю 1 600 к.с.
Авіаносець може нести до 29 літальних апаратів (літаків та вертольотів) - 17 в ангарі та 12 на палубі. Зазвичай це 6-12 літаків McDonnell Douglas AV-8B Harrier II, 6-10 вертольотів протичовнової оборони Sikorsky SH-3 Sea King та 2-4 вертольоти РЕБ Bell 212.
Озброєння корабля складається з чотирьох 20-мм ЗАК «Мерока».
Радіоелектронне обладнання - бортова інформаційна управляюча система Tritán NTDS, радар SPS-52C для контролю за повітряним простором, радар SPS-55A для контролю за морською поверхнею, навігаційна система URN-25 (Tacan), система управління авіацією SPN-35A, система РЕБ FMC SRBOC Mk 36.
Історія використання ред.
Після вступу у стрій авіаносець неодноразово брав участь в навчаннях та бойових операціях. Під час війни в Перській затоці у 1991 році разом з британськими, французькими, німецькими та італійськими кораблями брав участь в операції Cadex '91-1 у Середземному морі. У 1994 році брав участь в миротворчій операції UNPROFOR у складі оперативної групи 81-01 в Адріатиці.[1]
У 2005 році корабель взяв участь у церемонії, присвяченій 200-річчю Трафальгарської битви.
Оскільки річна вартість експлуатації корабля та групи його спроводу становила близько 100 млн. євро, а вартість модернізації - близько 400 млн. євро, що було нереальним внаслідок важкого економічного становища, то 6 лютого 2013 року авіаносець був виключений зі складу флоту[2][3]..
Авіагрупа була перебазована на новий іспанський авіаносець «Хуан Карлос I».
Примітки ред.
- ↑ Príncipe de Asturias, el buque que se batió contra Nelson y fue portaaviones. 5 de diciembre de 2012.
- ↑ Flash Traffic: Farewell SPS Principe de Asturias. The Navy. Navy League of Australia. 75 (2): 16—17. April 2013. ISSN 1322-6231.
- ↑ The Former Spanish Navy Flagship Vessel Is A Victim of Bugetary Cuts. Murcia Today. 6 лютого 2013. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 12 березня 2016.
Література ред.
- Robert Gardiner, ed. (1995). Conway's All the World's Fighting Ships, 1947 - 1995. Annapolis: Naval Institute Press. p. 105. ISBN 1557501327.
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А.Е.Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. - Москва: Омега,2006 — 256 с.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Príncipe de Asturias (R-11)
