Mercyful Fate — данський хеві-метал колектив.

Mercyful Fate
King Diamond, 1999 рік
King Diamond, 1999 рік
Основна інформація
Жанр хеві-метал, спід-метал, прото-блек[1][2]
Роки 1980–1985
1992–наші дні
Країна Данія
Місто Копенгаген
Мова англійська
Лейбл Combat Records
Roadrunner Records
Metal Blade Records
Склад Кінґ Даймонд
Майк Від
Хенк Шерманн
Бйарн Т. Холм
Шарлі Д'Анджело
covenworldwide.org

Mercyful Fate у Вікісховищі

Історія ред.

Формування і перші релізи (1981—1985) ред.

Mercyful Fate була сформована в Копенгагені, Данія в 1981 році, після розпаду гурту Brats. Brats були панк/метал-гуртом, який включав майбутніх учасників Mercyful Fate, вокаліста Кінга Даймонда, і гітаристів Хенка Шермана і Майкла Деннера[3]. Після двох студійних альбомів і декількох змін складу (включаючи додавання Даймонда і відхід Деннера), Даймонд і Шерман почали писати новий матеріал, який був важчим, ніж будь-яка попередня робота Brats[3]. Лейбл звукозапису гурту CBS не був задоволений матеріалом і вимагав, щоб вони припинили співати англійською мовою і стали більш комерційними[3]. В результаті Даймонд і Шерман залишають гурт і формують Mercyful Fate[3]. Після кількох змін складу і напівпрофесійних демо-записів, Mercyful Fate випустили однойменний міні-альбом в 1982 році[4][5]. Цей склад, що складався з Кінга Даймонда, Хенка Шермана, басиста Тімі Хансена, барабанщика Кіма Разза і гітариста Майкла Деннера[6], продовжив записувати перші два студійні альбоми гурту.

У липні 1983 році Mercyful Fate записали свій дебютний альбом на Easy Sound Recording в Копенгагені[7]. Названий Melissa, альбом спродюсовав Генрік Ланд і він вийшов 30 жовтня 1983 на Roadrunner Records[7]. Гітарист Генк Шерман хотів, щоб гурт рушив до комерційнішого звучання, від якого Кінг Даймонд відмовився і оголосив про свій відхід, який привів до розпаду гурту. За час своєї першої каденції колектив значною мірою вплинув на формування сценічного іміджу та філософії блек-металу.

«Mercyful Fate не має звучання блек-метал колективу з котрим більшість людей нині асоціюють блек-метал. Але на ранньому періоді саме вони включили окультні/сатанинські мотиви та елементи артистичної експресії» (Dolgar, Gehenna)[8]

Як зазначав сам Даймонд до зацікавлення сатанізмом його призвели твори ЛаВея.

Після розпаду (1985—1992) ред.

Возз'єднання (1993—1999) ред.

В 1993 році Кінг Даймонд, Генк Шерман, Майкл Деннер і Тімі Гансен возз'єднали Mercyful Fate (барабанщик Кім Разз був замінений Мортеном Нільсеном)[5]. Результатом був альбом In the Shadows, який вийшов 22 червня 1993 через Metal Blade Records[9]. Альбом також включав появу запрошеного музиканта, барабанщика Metallica Ларса Ульріха на треку «Return of the Vampire»[9]. Для туру на підтримку альбому, Мортен Нільсен був замінений барабанщиком Кінга Даймонда Снові Шоу, через травму коліна, яку отримав Нільсен[5]. Басист Тімі Гансен був замінений Шарлі Д'Анджело, оскільки Хансен не хотів брати участь у гастролях[5][10]. 27 червня 1994 гурт випустив Bell Witch, міні-альбом концертних треків, так само як студійні записи In the Shadows[11].

25 вересня 1994 році Mercyful Fate випустили альбом Time, який був записаний і змішаний в Dallas Sound Lab протягом травня-серпня 1994 року[12]. Після випуску альбому, барабанщик Снові Шоу був замінений Бйарн Т. Холм для Time Tour[5]. Холма спочатку попросили приєднатися до Mercyful Fate в 1981 році, але він відмовився через попередні зобов'язання[5]. Гурт провів січень протягом лютого 1996 року, записуючи і змішуючи альбом Dead Again, який вийшов 20 серпня 1996 року[13]. Після випуску альбому, гітарист Майкл Деннер залишив гурт і був замінений Майком Відом[5]. У жовтні 1997 року Mercyful Fate почали записувати альбом Dead Again на Nomad Recording Studio в Керролтоні, Техас[14]. Dead Again вийшов 9 червня 1998[14]. У лютому 1999 року Mercyful Fate почали записувати альбом 9, який вийшов 15 травня 1999 року[15].

Остання діяльність (1999-дотепер) ред.

Стиль і вплив ред.

Mercyful Fate були частиною першої хвилі блек-металу, поряд з іншими гуртами, такими як Venom, Bathory і Hellhammer[16]. Багато з цих гуртів допомогли встановити стиль, на якому майбутні блек-метал виконавці пізніше побудують[16].

Учасники ред.

Поточний склад ред.

Колишні учасники ред.

Сесійні музиканти ред.

Дискографія ред.

Студійні альбоми

Примітки ред.

  1. Mercyful Fate: Melissa - Review. Allmusic. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 9 грудня 2012.
  2. Sharpe-Young, Garry and Born, R. Mercyful Fate. MusicMight. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2009.
  3. а б в г King Diamond interviewed in 1997 (англ.) . YouTube. Архів оригіналу за 10 червня 2014. Процитовано 13 вересня 2013.
  4. Jaschinski, Björn Thorsten. (Листопад 2010). Seziertisch. Rock Hard (282): 28.
  5. а б в г д е ж Mercyful Fate - Band members. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 8 грудня 2012.
  6. Mercyful Fate at KingDiamondCoven.com (англ.) . KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  7. а б Melissa at KingDiamondCoven.com (англ.) . KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  8. Dayal Patterson «Black Metal: Evolution of the Cult»  — Feral House, 2013. — 600 с.: фот. — ISBN 1-936239-75-2
  9. а б In the Shadows at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
  10. Sharlee D'Angelo Interview. About.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 7 січня 2013.
  11. The Bell Witch at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
  12. Time at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
  13. Into the Unknown at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
  14. а б Dead Again at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
  15. 9 at KingDiamondCoven.com. KingDiamondCoven.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
  16. а б Dunn, Sam (2005). Metal: A Headbanger's Journey (motion picture). Seville Pictures.

Посилання ред.