McCartney
McCartney — дебютний сольний альбом британського музиканта Пола Маккартні, випущений у 1970 р.
McCartney | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Студійний альбом | |||||
| Виконавець | Пол Маккартні | ||||
| Дата випуску | 17 квітня 1970 | ||||
| Записаний | листопад 1969 — березень 1970 | ||||
| Жанр |
Софт-рок Поп-рок | ||||
| Тривалість | 35 хв 03 с | ||||
| Мова | англійська | ||||
| Лейбли | Apple/EMI | ||||
| Продюсер | Пол Маккартні | ||||
| Професійні огляди | |||||
| Хронологія Пол Маккартні | |||||
| |||||
Огляд ред.
Майже весь матеріал альбому був записаний у домашній студії звукозапису Маккартні. Пол сам зіграв на всіх інструментах — бас-гітарі, акустичній й електрогітарі, барабанах, фортепіано, органі, мелотроні, іграшковому ксилофоні, «bow and arrows» — і записав інструментальні партії методом багаторазового накладення. Лише в запису вокальних партий йому допомогла дружина Лінда[1].
McCartney характеризується сирим, «невідполірованим» звучанням і здається мінімалістським, особливо у порівнянні з останніми платівками «Бітлз». У композиціях альбому відчувається тяга Пола до ранньої рок-музики — американської («Oo You») i британської, з елементами стилю скіфл («Man We Was Lonely»). Хоча альбом містить кілька не дуже вдалих композицій, на ньому є і такі пісні, як «Junk» (укр. Покидьки), «Every Night» (укр. Щоночі) і «Maybe І'm Amazed» (укр. Напевно, я вражений) — на думку критиків, найкращі пісні альбому[1]. «Maybe І'm Amazed», фортепіанна любовна балада, присвячена Лінді, стала класикою Маккартні й неодноразово виконувалася їм на концертах. Маккартні говорив, що Лінда допомогла йому повірити в себе й побороти депресію через розпад «Бітлз» — саме про це він співає у цій пісні. Вона заняла 338 місце у списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone.
Після випуску альбому Джордж Гаррісон назвав пісні «Maybe І'm Amazed» i «That Would Be Something» «чудовими», а решту — «недурними».
Критики зустріли альбом без ентузіазму, помітивши в ньому свідчення творчої й душевної кризи музиканта. Однак публіка відреагувала інакше — альбом мав комерційний успіх, зайнявши в хіт-параді Великої Британії 2-е місце (на перше місце його не пустив бестселер того часу, альбом Bridge Over Troubled Water гурту Simon and Garfunkel), а в США він 23 травня на три тижні вийшов на перше. За один місяць американський тираж альбому склав один мільйон екземплярів[1].
Фотографія на звороті обкладинки альбому[2], зроблена Ліндою, на якій Пол зображений зі своєю донєю-немовлєю Мері (англ. Mary McCartney, нар. 28 серпня 1969 р.), демонструє наскільки змінилися погляди Маккартні — ще 2 роки тому він різко спростовував будь-які чутки про можливе одруження зі своєю тодішньою подругою Джейн Ешер, а тепер з'явився перед публікою щасливим батьком[1].
Список композицій ред.
Усі пісні написано Полом Маккартні.
- The Lovely Linda — 0:44
- That Would Be Something — 2:39
- Valentine Day — 1:40 (інструментал)
- Every Night — 2:32
- Hot as Sun/Glasses — 2:07
- Junk — 1:55
- Man We Was Lonely — 2:57
- Oo You — 2:49
- Momma Miss America — 4:05
- Первісна назва — «Rock 'n' Roll Springtime».
- Teddy Boy — 2:23
- Написано в 1968 в Індії і записано Бітлз для альбому Let It Be, але не потрапила туди.
- Singalong Junk — 2:35
- Інструментальна версія «Junk».
- Maybe I'm Amazed — 3:51
- Kreen-Akrore — 4:15 (інструментал)
Джерела ред.
- Spitz, Bob (2005) The Beatles, Видавництво «Little Brown», ISBN 0316803529 (англ.)
Посилання ред.
- Інформація про альбом McCartney на фан-сайті «Бітлз» JPGR.co.uk [Архівовано 7 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Рецензія Георгія Старостіна (12/15) [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)