M67 (граната)
М67 — американська ручна граната.
| M67 | |
|---|---|
 | |
| Тип | Ручна граната |
| Походження |
 Сполучені Штати Америки |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1968 - нині |
| Оператори | |
| Війни |
Війна у В'єтнамі Війна в Перській затоці Війна в Афганістані (2001—2014) Війна в Афганістані (з 2015) Іракська війна Російсько-українська війна (з 2014) |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | В 1950-х роках |
| Характеристики | |
| Вага | 396,9 г |
| Довжина | 88 мм |
|
| |
| Наповнення | тринітротолуол і гексоген («склад B») |
| Вага наповнення | 184,3 г |
| Потужність вибуху | 25 м |
|
| |
M67 (граната) у Вікісховищі | |
.svg){kind=small}
Опис ред.
| Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Розроблена в 1975 році для заміни застарілої гранати Mk2, що з'явилася ще в роки Першої світової війни.
Вибуховою речовиною є «Композиція В» масою 184 г (пластична композиційна вибухова речовина типу «В»). Маса всієї гранати становить 396,9 г. Корпус гранати виготовлений з важкого металу, який і є осколкоутворювачем. Діаметр гранати 6,35 см, довжина по запалу – 9,22 см.
У гранаті використаний вбудований запал М213, що відрізняється від стандартного наявністю двох запобіжних пристроїв — звичайної чеки з кільцем і дротяної петлі, обмотаною навколо запала, яка утримує важіль. Час вигоряння запалу — 4…5 секунд[1].
Основним чинником ураження М67 є вибухова хвиля, радіусом суцільного ураження 15 м. Осколки мають забійну силу на відстані до 25 м. Граничною дальністю кидка середнього солдата вважається – 40 м.[2]
Існує навчальна граната M69 яка відрізняється кольором — синій з коричневим поясом та тим, що після вигоряння запалу відбувається невеличкий хлопок (як у петарди) з випусканням диму[1].
Перебуває на озброєнні армії США, Канади і практично всіх армій держав НАТО.
Див. також ред.
Посилання ред.
- http://uk.warriors.wikia.com/wiki/M67 [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ а б Ian V. Hogg, ред. (1988). M67 delay fragmentation grenade. Jane's Infantry Weapons 1988-89 (вид. 14-те).
- ↑ Ткачук П.П., Чумакевич В.О., Дробан О.М., Федор Б.С., Євдокімов П.М. Боєприпаси: підручник. — Київ : Вид. дім «СКІФ», 2023. — С. 72. — 266 с. — ISBN 978-966-570-851-3.
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |