Вікіпедія

Lockheed Martin

Lockheed Martin Corporation (NYSE: LMT) — американська компанія, що спеціалізується в галузі авіабудування, авіакосмічної техніки, суднобудування, автоматизації поштових служб та аеропортової логістики. Штаб квартира — в місті Бетесда (Меріленд), США. У Lockheed Martin працює приблизно 115 000 співробітників по всьому світу, включаючи близько 60 000 інженерів і вчених станом на січень 2022 року[5].

Lockheed Martin Corporation
Тип (NYSE: LMT)
Форма власності корпорація (США)d
Галузь аерокосмічна, електроніка, оборонна
Гасло We never forget who we're working for
Попередник(и) Lockheed Corporation і Martin Marietta
Засновано 1912, як Lockheed Corporation
Штаб-квартира Бетесда, штат Меріленд, США
Ключові особи Роберт Дж. Стівенс, президент та CEO
Продукція C-130 Hercules, F-22 Raptor
Виторг $39,6 мільярдів (2006)
Операційний прибуток (EBIT) ▼8 348 000 000 $ (2022)[2]
Чистий прибуток ▼5 732 000 000 $ (2022)[2]
Активи 50 710 000 000 $ (2020)[3]
Співробітники 130 тис.
Дочірні компанії
  • Lockheed Martin (Australia)d, Lockheed Martin Canadad і Lockheed Martin (United Kingdom)d
    • Член Satellite Industry Associationd[4]
    www.lockheedmartin.com
    Мапа
    CMNS: Lockheed Martin у Вікісховищі

    Створена об'єднанням компаній «Martin Marietta» та «Lockheed Corporation» в 1995 році[6].

    Половина річних продажів корпорації припадає на Міністерство оборони США. Lockheed Martin також є підрядником для Міністерства енергетики США та Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA)[7].

    У 2006 році НАСА повідомило, що за результатами конкурсу обрало компанію Lockheed Martin для виконання проекту повернення на Місяць[8].

    В 2023 році, компанія Lockheed Martin успішно завершила випробування на розрив надувного космічного модуля. Прототип пневматичного космічного житла витримав підвищення тиску до 17,22 атмосфер (1,74 МПа), що приблизно вшестеро вище за розрахунковий робочий тиск, після чого вибухнув. Це вже друге подібне випробування на розрив надувних космічних модулів, успішно проведене Lockheed Martin. Концепція надувного середовища проживання компанії розробляється в рамках програми NASA NextSTEP, метою якої є вдосконалення технологій, що забезпечують тривалі космічні польоти людини за межі низької навколоземної орбіти. Зокрема, NASA планує відправити пілотовану місію Artemis 2 на місячну орбіту наприкінці 2024 року та місію Artemis 3 з висадкою на поверхню Місяця у 2025 році[9].

    C-130 Hercules; у виробництві з 1950, зараз C-130J
    Запуск ракети Локгід Трайдент з підводного човна

    Структура ред.

    Аеронавтика ред.

    • Lockheed Martin Aeronautics, головний підрозділ Локгід Мартін, що виробляє C-130, F-16, F-22, F-35, P-3 Orion та іншу авіаційну техніку.
    • Lockheed Martin Aircraft and Logistics Centers
     
    Lockheed Martin/BAE/Northrop Grumman X-35 (прототип F-35)

    Електронні системи ред.

    • Lockheed Martin Canada
    • Lockheed Martin Maritime Systems and Sensors
    • Lockheed Martin Missiles and Fire Control
    • Lockheed Martin Simulation, Training and Support
    • Lockheed Martin Systems Integration — Owego
    • Lockheed Martin Advanced Technology
    • Sandia National Laboratories

    Інформаційні та глобальні системи ред.

    • Lockheed Martin IS & GS-Civil
    • Lockheed Martin IS & GS-Defense
    • Lockheed Martin IS & GS-Intelligence
    • Lockheed Martin IS & GS-Global
    • Lockheed Martin IS & GS Readiness & Stability
    • Lockheed Martin IS & GS Enterprise Integration
    • Lockheed Martin Orincon
    • Lockheed Martin STASYS
    • Lockheed Martin Technology Ventures

    Космос ред.

    • Lockheed Martin Space Systems

    Інше ред.

    • LMC Properties
    • Lockheed Martin Aircraft Argentina SA (колишня Fabrica Militar de Aviones)
    • Lockheed Martin Enterprise Business Services
    • Lockheed Martin Finance Corporation
    • Lockheed Martin UK

    Спільні підприємства ред.

    • International Launch Services (з Хрунічева , РКК Енергія)
    • Lockheed Martin Alenia Tactical Transport Systems (з Alenia, зараз завершилося)
    • MEADS International (з EADS і MBDA)
    • Space Imaging (46 %)
    • United Launch Alliance (з Боїнгом)
    • United Space Alliance (з Боїнгом)
    • Kelly Aviation Center (з GE і Роллс-Ройсом)
    • Protector USV — безпілотний плавальний засіб з RAFAEL Armament Development Authority і BAE Systems
    • Defense Support Services (DS2) (з Day & Zimmermann)

    Див. також ред.

    Примітки ред.

    1. ↑ Global Research Identifier Database — 2015.
    2. ↑ а б Form 10-K — 2023.
    3. ↑ Lockheed Martin Annual Report 2020
    4. ↑ https://sia.org/about-sia/sia-members-list/
    5. ↑ CEO Speaker Series with James Taiclet of Lockheed Martin. Council on Foreign Relations (англ.). Процитовано 29 липня 2022.
    6. ↑ News, Bloomberg (16 березня 1995). COMPANY NEWS; MARTIN MARIETTA-LOCKHEED MERGER IS APPROVED. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 липня 2022.
    7. ↑ Lockheed Martin Corporation | American corporation | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 29 липня 2022.
    8. ↑ Міл Арсеґа. Локгід Мартін допоможе повернути людину на Місяць//Голос Америки, 5 вересня 2006. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
    9. ↑ Надувний космічний модуль Lockheed Martin підірвали під час тестів на міцність. // Автор: Julia Alexandrova. 10.07.2023

    Посилання ред.

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Lockheed_Martin&oldid=41899139