Вікіпедія

Jadrolinija

хорватське підприємство

Ядролінія (хорв. Jadrolinija) — хорватська державна судноплавна компанія, головним завданням якої є сполучення численних хорватських островів із материком шляхом здійснення регулярних перевезень пасажирів і вантажів. Компанія здебільшого експлуатує автомобільні пороми на внутрішніх маршрутах уздовж узбережжя Хорватії та міжнародних шляхах через Адріатичне море в Італію (до портів в Анконі та Барі).[1] Найбільший морський пасажирський перевізник країни (станом на 2015).

Jadrolinija
хорв. Jadrolinija
Тип бізнес і підприємство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь вантажний транспорт
Гасло Odmor počinje na brodu!
(Відпочинок починається на судні!)
Засновано 1947
Штаб-квартира Рієка
Продукція пором
Власник(и) Уряд Республіки Хорватії
jadrolinija.hr​(хор.)
CMNS: Jadrolinija у Вікісховищі

Історія ред.

Заснована в Рієці 20 січня 1947 року постановою уряду Федеративної Народної Республіки Югославії під назвою «Jadranska linijska plovidba». Їй тоді було надано 41 корабель, але більшість з них не була готова до негайної роботи.

Її попередницею була пароплавна компанія «Jadranska plovidba d.d.» із Сушака, яка виникла 1922 року як правонаступниця різних менших судноплавних компаній, які діяли уздовж узбережжя Хорватії з 1872 року.[2] Тоді новоутворене пароплавство отримало в розпорядження 79 кораблів. Проте навігацію утруднювала та обставина, що частина узбережжя все ще перебувала під італійською окупацією. Так, навіть у 1923 році пароплави відходили не зі Сушака, а з Бакара, який сполучався із Загребом залізницею через Шкрлєво. 1 червня 1923 року з Бакара було встановлено перші регулярні морські маршрути, серед них — дві швидкісні лінії в Далмацію: Бакар—Котор і Бакар—Меткович, де судна курсували двічі на тиждень. Після 1924 року «Jadranska plovidba» ввела і чотири щотижневі прибережні маршрути, призначені головним чином для туристів, які почали повертатися в Адріатику після Першої світової війни: Сушак—Котор, Сушак—Меткович, Спліт—Дубровник та пасажирсько-вантажна лінія Сушак—Котор. За межі держави пароплави ходили за такими напрямками: Сушак—Патри (раз на тиждень), Сушак—Трієст—Пірей—Салоніки (двічі на тиждень) і Меткович—Трієст (раз на тиждень).

Упродовж Другої світової війни «Jadranska plovidba d.d.» із Сушака втратила 41 судно загальною водотоннажністю 18 638 реєстрових тонн, зустрівши кінець війни лише з 13 кораблями загальною тоннажністю 4 587 реєстрових тонн.

Під час війни Хорватії за незалежність «Ядролінія» перш за все зосередилася на евакуації громадян із постраждалих від війни місцевостей. Попри те, що інтенсивність ведення війни не була однаковою у різних районах, морське сполучення пожвавилося повсюди. У проміжку з 1991 по 1995 рік компанія втратила багато суден, як і чудових моряків, відкриваючи лінії з огляду на потреби населення навіть там, де це було майже неможливо.

Поточний стан ред.

«Jadrolinija» оперує флотом у 55 суден: трьома великими поромами під назвами «Дубровник», «Марко Поло» і «Задар», які використовуються на дальніх і міжнародних маршрутах, 37 меншими поромами, залученими до місцевого пасажирського сполучення, вісьмома катамаранами, одним гідробусом і п'ятьма традиційними кораблями. Загальна вантажопідйомність флоту становить 3600 транспортних засобів і 27 540 пасажирів. 2007 року «Ядролінія» перевезла загалом 9,4 мільйона пасажирів та 2,4 мільйона автомобілів.[3]

У 2014 році її кораблі перевезли 9 981 949 пасажирів і 2 530 414 транспортних засобів.[4]

Плавзасоби і маршрути ред.

Корабель Збудований Надійшов
на службу		 Напрямок
Adriana 1990 1998 Спліт—Хвар—Вела Лука—Убле
Bartol Kašić 1989 1989 Вела Лука—Убле
Biokovo 2009 2009 Спліт—Рогач
Bol 2005 2008 Брестова—Порозина
Brestova 1985 1999 Малий Лошинь
Cres 2005 2005 Кралєвиця
Dubravka 1991 2001 Малий Лошинь—Сусак—Уніє—Мартинщиця—Црес—Рієка
Dubrovnik 1979 1996 Дубровник—Барі; Бар—Барі
Hanibal Lucić 1993 1994 Дубровник—Лопуд—Шипан—Суджурадж
Hrvat 2007 2007 Спліт—Супетар
Ilovik 2006 2007 Валбиска—Мераг
Jadran 2010 2010 Задар—Преко
Judita 1990 2001 Корчула—(Приградиця)—Хвар—Спліт
Juraj Dalmatinac 2007 2007 Спліт—Старий Град/Спліт—Супетар
Karolina 1989 2004 Спліт—Бол—Єлса
Kijevo 1997 1997 Біоград—Ткон
Korčula 2007 2008 Спліт—Вела Лука—Убле
Laslovo 1997 1997 Дрвеник—Сучурай
Lastovo 1969 1978 Задар—Іст—Олиб—Силба—Премуда—Малий Лошинь
Lošinjanka 1969 1969 Шибеник—Зларин—Капріє—Жир'є
Lubenice 1989 1998 Прапратно—Собра
Marjan 2005 2005 Спліт—Супетар
Marko Polo 1973 1988 Спліт—Анкона
Mate Balota 1988 1988 Задар—Іж—Рава—Мала Рава
Novalja 1991 2004 Рієка—Раб—Новаля
Olea 1981 1991 Ремонт Пунат
Pelješčanka 1971 1971 Макарська—Сумартин
Petar Hektorović 1989 1999 Спліт—Вис
Postira 1963 1963 Дубровник—Колочеп—Лопуд—Суджурадж—Шипанська Лука
Premuda 1957 1957 Малий Лошинь—Веле Сракане—Уніє—Іловик—Сусак—Малий Лошинь
Prizna 1970 1991 Призна—Жиглєн
Silba 1990 1998 Задар—Молат—Іст
Sis 1974 1997 Задар—Преко
Ston 1997 1997 Дрвеник—Сучурай
Supetar 2004 2004 Призна—Жиглєн
Sveti Juraj 1980 1991 Задар—Ривань—Сеструнь—Зверинаць—Молат
Sveti Krševan 2004 2004 Оребич—Домінче
Šoltanka 1971 1971 Трогір—Сегет-Доній—Дрвеник-Малий—Дрвеник-Велий—Спліт
Tijat 1955 1955 Шибеник—Зларин—Првич-Лука—Шепурине—Водиці
Tin Ujević 2002 2003 Спліт—Старий Град/Спліт—Супетар
Valun 1983 1998 Спліт—Супетар
Vladimir Nazor 1986 1986 Малий Лошинь
Zadar 1993 2004 Задар—Анкона

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ The Rough Guide to Croatia. Rough Guides Limited. 1 березня 2016. с. 56. ISBN 978-0-241-27047-9.
  2. ↑ Jubileji velikih riječkih brodara: Jadroliniji slavlje, Jugoliniji lumin tuge. Novi list (хорватською) . 21 січня 2012. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 15 липня 2013.
  3. ↑ Jadrolinija (польською) . Promy.pl. Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2016.
  4. ↑ Merrigan, Justin (Autumn–Winter 2015). Fleet growth and renewal for Croatian stalwart. Cruise&Ferry.net. Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 31 грудня 2015.

Література ред.

  • «Nacrt za povijest Jadrolinije», Marica Njegovan (хор.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Jadrolinija&oldid=41947931