Hierodula
| Hierodula | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Hierodula — багатий видами рід богомолів Старого Світу. Основний ареал охоплює Південно-Східну Азію та Австралію[1].
Опис ред.
Великі богомоли, зазвичай види мають зелені та бурі морфи. Голова широка, фасеткові очі округлі, виступають не сильно. Передньогруди з ввиразним звуженням. На передніх стегнах по 4 зовнішніх та дискоїдальних шипів. Надкрила в самиць і самців вкривають черевце до кінця, або навіть довше. Задні крила прозорі. Церки циліндричні або конічні.[2]
Спосіб життя ред.
Хижі комахи, що полюють з засідки в кроні дерев, чагарників, високої трав'яної рослинності.
Таксономія ред.
Рід виділений 1878 року німецьким ентомологом Германом Бурмайстером. Назва роду походить від «ієродула», служник храму або храмова проститутка в Стародавній Греції.
Типовий вид — Hierodula membranacea Burmeister.
Містить більше 100 видів, через що потребує термінової таксономічної ревізії.
Різноманіття та біогеографія ред.
Види роду поширені в Південній Азії, Східний Азії та Австралазії. В Європі єдиний вид — H. transcaucasica, відомий з півдня України (Крим, Херсонська область) та Росії (Північний Кавказ).
У 2020 році було повідомлено про виявлення іншого виду, східноазійського H. patellifera на півдні Франції принаймні з 2013 року[3], а також на півночі Італії[4].
Значення для людини ред.
Низку видів роду Hierodula вживають у їжу в деяких країнах Азії. Зокрема, богомолів H. coarctata їдять у штаті Нагаленд Індії. Богомоли та оотеки H. patellifera використовуються у їжу в Китаї та як засіб народної медицини в Японії, Кореї та Китаї. У китайській традиційній медицині також готують засоби з імаго H. saussurei. Богомолів H. sternosticta споживають на островах Тробріанд.[5]
Деякі види зображено на марках, зокрема H. venosa та H. patellifera[6].
Галерея ред.
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Battiston R.; Massa B. (2008). The Mantids of Caucasus (Insecta, Mantodea) (PDF). Atti Acc. Rov. Agiati. VIII (B): 5—28. Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2016. (англ.)
- ↑ Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 107. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2019.(англ.)
- ↑ Moulin, Nicolas (2020). When Citizen Science highlights alien invasive species in France: the case of Indochina mantis, Hierodula patellifera (Insecta, Mantodea, Mantidae). Biodiversity Data Journal. 8. doi:10.3897/BDJ.8.e46989. ISSN 1314-2828.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.) - ↑ Battiston, Roberto; Amerini, Rachele; Di Pietro, William; Guariento, Luis Alessandro; Bolognin, Luca; Moretto, Enzo (2020). A new alien mantis in Italy: is the Indochina mantis Hierodula patellifera chasing the train for Europe?. Biodiversity Data Journal. 8. doi:10.3897/BDJ.8.e50779. ISSN 1314-2828.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.) - ↑ Jun Mitsuhashi (19 грудня 2016). Edible Insects of the World. CRC Press. с. 65–. ISBN 978-1-315-35088-2. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 11 серпня 2018.(англ.)
- ↑ Baltazar, E. H., Gómez, B. Los Mantodea en la filatelia (Insecta: Dictyoptera) // Dugesiana. — 2019. — Т. 26, вип. 2. — С. 71-76. Архівовано з джерела 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.(ісп.)
Джерела ред.
- Рід Hierodula в базі даних богомолів [Архівовано 11 серпня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 107. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2019.(англ.)