Вікіпедія

HMS London (69)

«Лондон» (69) (англ. HMS London (69) — військовий корабель, важкий крейсер типу «Каунті» однойменного підтипу Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

HMS «Лондон» (69)
HMS London (69)
Британський важкий крейсер «Лондон» на буксирі на річці Тайн. 17 травня 1943
Служба
Тип/клас важкий крейсер типу «Каунті»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь дванадцятий корабель флоту на ім'я «Лондон»[Прим. 1]
Корабельня HMNB Portsmouth, Портсмут
Замовлено 10 жовтня 1925
Закладено 23 лютого 1926
Спущено на воду 14 вересня 1927
Введено в експлуатацію 31 січня 1929
На службі 1929–1950
Статус 3 січня 1950 року проданий на металобрухт
Нагороди 2 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Останній бій лінкора «Бісмарк»
Арктичні конвої
* Конвой QP 1
* Конвой PQ 15
* Конвой PQ 16
* Конвой QP 12
* Конвой PQ 17
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 14
* Конвой QP 15
Війна на Тихому океані
* Операція «Кокпіт»
* Операція «Трансом»
Громадянська війна в Китаї
* Інцидент на Янцзи
Ідентифікація
Девіз «Господь спрямовує нас»
(лат. Domine dirige nos)
Параметри
Тоннаж 9 750 тонн (стандартна)
13 315 тонн (повна)
Довжина 193 м
Ширина 20 м
Висота 6,4 м
Бронювання Пояс: 110-25 мм
Палуба: 34,9-38 мм
Барбет: 25 мм
Гарматні башти: 25 мм
Шпангоут: 25 мм
Артилерійські льохи: 51-111 мм
Технічні дані
Рухова установка 4 × парових турбіни Parsons
8 × парових котлів Admiralty
Гвинти 4
Потужність 80 000 к.с.
Швидкість 31,5 вузлів (58,3 км/год)
Дальність плавання 3 100 миль (5 740 км) на швидкості 31,5 вузлів
12 000 миль (22 000 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж мирний час — 710
воєнний час — 819
Озброєння
Артилерія 8 (4 × 2) 203-мм (8-дюймових) гармат BL 8 inch Mk VIII
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм (21-дюймових) торпедних апаратів
Зенітне озброєння 1928:
8 (4 × 2) 102-мм (4-дюймових) універсальних гармат QF 4 inch Mk V
8 (2 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2
8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50
1937-1941:
6 (6 × 1) 102-мм універсальних гармат Mk V
16 (2 × 8) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2
8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50
Авіація 4 гідролітаки[Прим. 3]

Важкий крейсер «Лондон» був закладений 23 лютого 1926 року на верфі HMNB Portsmouth на військово-морській базі в Портсмуті. 14 вересня 1927 року корабель спущений на воду, а 31 січня 1929 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

«Лондон» виконував завдання у складі різних формувань британського флоту напередодні Другої світової війни, служив у Домашньому флоті та на Середземному морі. З початком світового конфлікту брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої. Особливо відзначився в переслідуванні німецького лінкора «Бісмарк» в Атлантиці.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений двома бойовими відзнаками[1].

Історія служби ред.

1941 ред.

2 серпня 1941 року «Лондон» діяв у далекому океанському ескорті конвою WS 10[Прим. 4]. 31 серпня супровід конвою WS 11[Прим. 5].

28 вересня 1941 року важкий крейсер «Лондон» разом з однотипним «Шропширом» у супроводі есмінців вийшов з однім з перших арктичних конвоїв — конвоєм QP 1 з Архангельська до Скапа-Флоу[Прим. 6].

1942 ред.

29 квітня 1942 року «Лондон» вийшов у супровід конвою PQ 15, що йшов до Росії під командуванням адмірала Д.Тові[Прим. 7].

У травні 1942 року «Лондон» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 8], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[2].

2 вересня 1942 року з Шотландії вирушив конвой PQ 18, що нараховував 39 суден, а 13 вересня з Архангельська — зустрічний конвой QP 14; 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден[Прим. 9] Важкі крейсери «Саффолк», «Лондон» і флагманський «Норфолк» під прапором віце-адмірала С. С. Бонем-Картера входили до складу групи ближнього прикриття обох конвоїв. Групу далекого прикриття становили лінкори «Енсон» і «Герцог Йоркський», легкий крейсер «Ямайка» і 5 есмінців. Крім того, у разі загрози до сил ескорту конвоїв PQ 18 і QP 14 могли підключитися важкий крейсер «Камберленд» і легкий крейсер «Шеффілд», що брали участь в операції з доставки на Шпіцберген постачання. Досить потужний безпосередній ескорт PQ 18 складався з флагманського легкого крейсера «Сцилла», ескортного авіаносця «Евенджер», який вперше вийшов в арктичні води, 20 есмінців і 15 інших кораблів підтримки. Незважаючи на таку потужну охорону, втрати конвою від атак німецьких підводних човнів і авіації склали 13 суден. Конвой QP 14 втратив 4 транспортних судна і есмінець ескорту. Після проводки конвою PQ 18 на трасі полярних перевезень настало затишшя, викликане необхідністю застосування транспортів і сил ескорту в десантній операції в Північній Африці. Тільки взимку 1942/43 року було відновлено рух конвоїв до наступної перерви в березні 1943 року, що тривав до листопада.

17 листопада крейсер вийшов з групою кораблів[Прим. 10][3] для прикриття повернення конвою QP 15, що йшов з Росії. 28 листопада кораблі повернулись до Хваль-фіорда у Рейк'явіку.

1944 ред.

У жовтні 1944 року важкий крейсер «Лондон» включений до оперативної групи № 63.2 (TG63.2) Східного флоту[Прим. 11], що проводила диверсійні та демонстраційні дії на Нікобарських островах, прикриваючи справжню мету — висадку американських військ на острів Лейте.

1945 ред.

19 квітня 1944 року «Лондон» взяв участь у повітряно-морській військовій операції з бомбардування авіаносною авіацією союзників (оперативні групи 69[Прим. 12] та 70[Прим. 13]) важливих цілей — об'єктів нафтової промисловості — на окупованій японськими військами території острову Сабанг (північніше Суматри).

Див. також ред.

Посилання ред.

  • HMS London (69). на uboat.net. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 25 травня 2018. (англ.)
  • HMS London (1927) [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.]

Джерела ред.

Література ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS London (69)
  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
  • Raven, Alan; Roberts, John (1980). British Cruisers of World War Two. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-922-7.
  • Whitley, M J (1995). Cruisers of World War Two: An International Encyclopedia. London: Arms and Armour Press. с. 104 & 109. ISBN 1-85409-225-1.

Примітки ред.

Виноски
  1. ↑ на честь англійської столиці Лондона.
  2. ↑ 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1941), за арктичні конвої (1941—1943).
  3. ↑ Літак типу Fairey Flycatcher (листопад 1930 — січень 1933), згодом Hawker Osprey (травень 1934 — листопад 1936), в подальшому Supermarine Walrus (1936–1939)
  4. ↑ До складу ескорту конвою WS 10 входили: крейсер «Каїр», допоміжний крейсер «Вустершир», есмінці «Вайтхол», «Вінчелсі», «Вітч», «Бродвей», «Гуркха», «Ланс», «Ліджен», «Ісаак Свірз», «Піорун». Важкий крейсер «Лондон» діяв у далекому океанському ескорті.
  5. ↑ До складу ескорту конвою WS 11 входили: крейсер «Каїр», есмінці «Козак», «Хайлендер», «Ліджен», «Лавлі», «Гарланд», «Ісаак Свірз», «Піорун».
  6. ↑ Конвой QP 1 з 14 суден супроводжували: важкі крейсери «Лондон» і «Шропшир», есмінці «Ектів», «Ентоні», «Електра»; траулери й 3 морські тральщики «Альціон», «Харрієр» і «Саламандер».
  7. ↑ Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон», «Вічита» та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: «Бадсворт», «Боудісіа», «Ескапейд», «Фокнор», «Хашлі», «Інглефельд», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Матчлес», «Міддлтон», «Орібі», «Панджабі», «Сомалі», норвезькі «Сент-Олбанс», «Уредд», «Медісон», «Планкетт», «Вейнрайт», «Вілсон», «Веномоус», тральщики, корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення.
  8. ↑ Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
  9. ↑ До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець «Евенджер», 4 важкі крейсери: «Камберленд», «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Ашанті», «Амазон», «Бланкні», «Брахам», «Бульдог», «Ковдрей», «Еко», «Екліпс», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», «Інтрепід», «Імпульсів», «Кеппель», «Маккей», «Марна», «Міддлтон», «Мілн», «Метеор», «Монтроз», «Оклі», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Сомалі», «Тартар», «Вітленд», «Веномос», «Вілтон», «Віндзор», «Вустер».
  10. ↑ До складу ескорту конвою QP 15 входили: крейсери «Саффолк», «Лондон» і «Норфолк», есмінці «Ікарус», «Інтрепід», «Імпульсів», «Фокнор», «Форестер», «Еко», «Міддлтон», «Мушкетер», «Обд'юрет», «Оклі», «Онслот», «Орвелл»; підводний човен «Уредд» та інші британські й радянські кораблі.
  11. ↑ Оперативна група № 63.1: лінійний крейсер «Рінаун»; есмінці британський «Квілліам», австралійські «Квінборо», «Куберон».
    Оперативна група № 63.2: важкі крейсери «Саффолк», «Камберленд» і «Лондон»; есмінці британські «Релентлес» і «Рейдер», австралійський «Норман» та голландський «Ван Гален».
    Оперативна група № 63.3: авіаносці «Індомітебл» і «Вікторіос»; легкий крейсер «Фібі»; есмінці «Велп», «Вейгер», «Вессекс» і «Вейкфул».
  12. ↑ 69-та оперативна група союзного флоту: лінійні кораблі британські «Квін Елізабет» (флагманський корабель адмірала Дж. Сомерсвілля — командувача Східним флотом) та «Веліант», французький «Рішельє»; 5 легких крейсерів: «Ньюкасл», «Найджерія», «Цейлон», новозеландський «Гамбія» та голландський «Тромп»; лідер ескадрених міноносців «Ротергам»; 8 есмінців: «Рейсхорс», «Пенн», «Пітард», «Кіберон», «Нейпір», «Непал», «Нізам» та «Ван Гален».
  13. ↑ 70-та оперативна група союзного флоту: лінійний крейсер «Рінаун» (флагманський корабель віце-адмірала А. Пауера); авіаносці «Ілластріас» та «Саратога»; важкий крейсер «Лондон»; 6 есмінців: «Квіліам», «Квінборо», «Квадрант», «Данлеп», «Каммінгз» і «Феннінг».
Джерела
  1. ↑ а б HMS LONDON — County-type Heavy Cruiser. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  2. ↑ Convoy PQ.16. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 25 травня 2018.
  3. ↑ Convoy QP.15. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 25 травня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=HMS_London_(69)&oldid=35849477