Вікіпедія

Garamond

Garamond — сімейство гарнітур, які використовуються з XVI століття та були винайдені Клодом Гарамоном чи базуються на його працях. Garamond використовується в книгодрукуванні частіше за будь-який інший шрифт[2].

Garamond
Стиль італійсько-французька антиква старого стилю[1]
Класифікація Антиква
Дата створення 1530
Дизайнер Клод Гарамон
CMNS: Garamond у Вікісховищі

Сьогодні, коли мова йде про Garamond, ця назва позначає не один шрифт, а цілу групу шрифтів — шрифти типу Garamond. Garamond справив настільки сильний і довготривалий вплив на вигляд антикви та курсивних шрифтів, що нові шрифти подібного характеру виникали аж до XVII століття включно.

Відтак, наразі дуже важко відрізнити репліки від оригінального шрифту. Напевне, найвідоміший приклад такої плутанини трапився в Парижі на Всесвітній виставці 1900 року під час показу нібито оригінальних шрифтових матриць Garamond з колекції Французької королівської друкарні[fr], які згодом виявилися працями седанського шрифтаря Жана Жаннона та використовувалися як приклади для деяких шрифтів сімейства Garamond, які використовуються сьогодні.

Застосування ред.

 
Приклади варіантів шрифту, які відомі завдяки поширеності в операційних системах: MS-Windows (Monotype) і Apple (Bitstream)

Практично кожна значима шрифтярська компанія має власну версію шрифту Garamond в асортименті — часто створену видатними типографами нашого часу (Berthold-Garamond: Гюнтер Герхард Ланге; Adobe Garamond: Роберт Слімбах, Sabon-Antiqua: Ян Чихольд; Sabon Next: Жан-Франсуа Поршез, Amsterdamer Garamond: М. Ф. Бентон/Т. М. Кліленд, Garamond Classico: Франко Луїн, Simoncini Garamond: Франческо Сімончіні, ITC Garamond Handtooled: Едвард Бенгет). Деякі шрифти Garamond взагалі не мають нічого спільного з оригінальним шрифтом, крім назви (наприклад Monotype Garamond, який базується на працях Жана Жаннона, також ITC Garamond, створений Тоні Стеном).

 
Фрагмент текста в Stempel Garamond (угорі) та в Adobe Garamond (знизу) в детальному порівнянні

У професійному середовищі шрифт Stempel Garamond (від D. Stempel, сьогодні в бібліотеці Linotype) має репутацію найнаближенішого до оригіналу. За ствердженням D. Stempel AG, при розробці Stempel Garamond його шаблонами слугували оригінали Garamond:

  Новий варіант нашого Garamond, створений 1925 року, заснований на працях різбаря печаток, шрифтоливарника та друкаря Клода Гарамона (1480–1561), а саме з періоду його зрілої творчості 1540 року.
Оригінальний текст (нім.)
Der 1925 abgeschlossene Neuschnitt unserer Garamond beruht auf Drucken des Stempelschneiders, Schriftgießers und Druckers Claude Garamond (1480–1561), und zwar aus dessen reifen Schaffensjahren um 1540.
  

— [3]

Нові варіанти шрифту, випущені між 1925 і 1932 роками, були створені під керівництвом Рудольфа Вольфа[4]. На зображенні з порівнянням шрифтів Stempel Garamond використовує старіші форми, особливо це помітно в «a».

Після переведення Stempel Garamond у цифровий формат, більшість лігатур була прибрана.

 
Вільний варіант EB Garamond Георга Дуффнера та його колег

Шрифт EB Garamond («Egenolff-Berner Garamond») є вільним за ліцензією SIL Open Font License. Цей проєкт Георга Дуффнера намагається максимально відтворити шрифти Клода Гарамона (антиква) і Роберта Гранжона (курсив). Основою для цього слугують сканування зразків шрифту від Egenolff-Berner з 1592 року. Оскільки це проєкт для ширкого загалу, крім Дуффнера над його створенням працювало багато людей, зокрема Октавіо Пардо, який доповнив товсте накреслення. Найактуальніші копії EB Garamond можна вільно використовувати Google Fonts[5] чи завантажити як файли OTF чи TTF у репозиторії Октавіо Пардо[6].

Оригінали ред.

Деякі повні зразки оригінального друку, матриці та відливи збереглися до наших днів і зберігаються в музеї Плантена-Моретуса в Антверпені та в Національній друкарні Франції в Парижі.

Класифікація ред.

  • За стандартом DIN 16518, Garamond належить до II групи («антиква Французького Ренесансу»)
  • За матрицею Байнерта належить до групи 1, підгрупа «антиква Французького Ренесансу»

Література ред.

  • Ed Cleary, Erik Spiekermann, Jürgen Siebert: Fontbook. 2 Bände. Berlin [Fontshop] 1993 (Band 1) ISBN 3-930023-00-8, 1995; (Band 2), ISBN 3-930023-01-6. (нім.)
  • Alber Kapr: Schriftkunst. Geschichte, Anatomie und Schönheit der lateinischen Buchstaben. K. G. Saur Verlag, München, New York/London/Paris 1983, ISBN 3-598-10463-4 (нім.)
  • A. F. Johnson: Type Designs. London 1959. (англ.)
  • Friedrich Friedl, Nicolaus Ott, Bernhard Stein (Hrsg.): Typography when–who–how, Typographie wann — wer — wie, Typographie quand — qui — comment. Könemans, Köln, 1998, ISBN 3-89508-473-5. (нім.)
  • Schriftgießerei D. Stempel (Hrsg.): Altmeister der Druckschrift. Frankfurt am Main 1940. (нім.)
  • Jan Tschichold: Leben und Bedeutung des Schriftschneiders Jakob Sabon. in: Günter Bose, Erich Brinkmann (Hrsg.) Jan Tschichold: Schriften 1925—1974. Zwei Bände. Band 2. Berlin 1992 (Neuauflage bei Hermann Schmidt Verlag Mainz), ISBN 3-922660-36-3, S. 330—335. (нім.)
  • Paul Beaujon [d. i.: Beatrice Warde]: The 1621 Specimen of Jean Jannon, Paris and Sedan, designer and engraver of the charactères de l'Université. London 1927. (англ.)
  • Robert Bringhurst: The Elements of Typographic Style. ISBN 0-88179-205-5. (англ.)
  • Walter Bergner: Grundlagen der Typografie. Fachbuchverlag, Leipzig 1990, ISBN 3-88013-395-6. (нім.)
  • Anne Cuneo: Garamonds Lehrmeister. Vollst. Taschenbuchausg. München: Knaur 2006, ISBN 3-426-63268-3. (нім.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Garamond

Примітки ред.

  1. ↑ Класифікація - Довідник ParaType (рос.)
  2. ↑ Klopp-Verlag: [Архівовано [Дата відсутня], у www.klopp-buecher.de]
  3. ↑ Musterkartei DIN 16507 der D. Stempel AG. (нім.)
  4. ↑ Klingspor-Museum [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.] (PDF).(нім.)
  5. ↑ EB Garamond [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.] на Google Fonts.
  6. ↑ EB Garamond [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.] у репозиторії Октавіо Пардо.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Garamond&oldid=35620631