g-індекс (наукометрія) — це індекс для вимірювання наукової продуктивності, [[Метрики рівня автора |метрика рівня автора]], що розраховується на основі бібліометричних показників. Запропонований в 2006 р. Leo Eggh[1].

Приклад G-index.

Індекс розраховується на основі розподілу цитувань, отриманих публікаціями вченого:

Для даної безлічі статей, відсортованих в порядку зменшення кількості цитувань, які отримали ці статті, G-index це найбільше число, таке що g найбільш цитованих статей отримали (сумарно) не менше g2 цитувань.

В 2008 були виведені найпростіші властвості G-індекса[2]. Наприклад, якщо цитування з слабких статей переносити на сильніші, то G-індекс щонайменше не зменшиться. Згодом були введено узагальнення цієї метрики[3].

Посилання ред.

  1. Egghe, Leo (2006) Theory and practise of the g-index, Scientometrics, vol. 69, No 1, pp. 131—152. doi:10.1007/s11192-006-0144-7
  2. Woeginger, Gerhard J. (2008). An axiomatic analysis of Egghe's g-index. Journal of Informetrics. 2 (4): 364—368. doi:10.1016/j.joi.2008.05.002.
  3. Tol, Richard S.J. (2008). A rational, successive g-index applied to economics departments in Ireland. Journal of Informetrics. 2 (2): 149—155. doi:10.1016/j.joi.2008.01.001.