Dicrostonyx groenlandicus
| Dicrostonyx groenlandicus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Dicrostonyx groenlandicus (Traill, 1823) | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Dicrostonyx groenlandicus — вид ссавців підродини Щурові (Arvicolinae), поширений на півночі Північної Америки.
Фізичні характеристики ред.
Довжина голови та тіла 100–157 мм мм, хвоста — 10–20 мм; і вага — 30–112 грам. Має коротке кремезне тіло, вкрите густою шерстю сірого кольору з тонкою чорною смугою вздовж спини і світло-сірим низом. Має невеликі вуха, короткі ноги й дуже короткий хвіст. Має блідо-коричневий комірець на грудях. Узимку хутро стає білим. Має великі копальні кігті на передніх лапах.
Проживання ред.
Країни проживання: Канада (Північно-Західні території, Нунавут, Юкон); Ґренландія, США (Аляска). Займає високі, сухі, скелясті райони влітку і нижні луки взимку.
Поведінка ред.
Риє шляхи під снігом і тунельні системи аж до рівня вічної мерзлоти, хоча тварина також уміє плавати. Ці лемінги активні цілий рік, і вдень і вночі. Вони живляться рослинним матеріалом. Хижаки: сова біла, мартинові, росомаха, песець, ведмідь білий.
Загрози та охорона ред.
Немає відомих загроз для цього виду. У Північній Америці є багато природоохоронних територій, з якими перекривається ареал цього виду.
Джерела ред.
- Cassola F. (2016). Dicrostonyx groenlandicus. iucnredlist.org. The IUCN. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 07.10.2017.
- Poloskey, T. (2000). Dicrostonyx groenlandicus. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 26.01.2018.
- Sharon Chester. The Arctic Guide. — New Jersey : Princeton University Press, 2016. — С. 48. — ISBN 9781400865963.