Назва альбому перекладається як «Шоколадна морська зірка та газована вода зі смаком хот-догу». Перша частина назви, «Chocolate Starfish», є відсиланням на зовнішній вигляд людського ануса. Це пов'язано з тим, що Фред Дерст досить часто чув на свою адресу слово «asshole» (укр.мудак, придурок). Друга частина назви, Hot Dog Flavored Water, є жартівливою; під час гастролей група пересувалась на своєму тур-автобусі, вони зупинялися біля придорожніх супермаркетів, щоб поповнити запаси снеків і часто на прилавках натикалися на воду Crystal Geyser з різними смаками, і Вес Борланд якось пожартував: «Гей, чому вони ще не мають води зі смаком м'яса чи хот-догу?»[8].
Сам Дерст посилається на назву альбому у трьох піснях. Пісня «Livin' It Up», де він заявляє, що «Шоколадна морська зірка - мій приятель, Фред Дерст»[8]. Пісня «Hot Dog», де він говорить своїм недоброзичливцям: «Kiss my starfish, my chocolate starfish» (укр.Поцілуй мою дупу, мою брудну дупу) і пісня «Rollin' (Air Raid Vehicle)», де він згадує «Chocolate Starfish» в початку.
У пісні «Hot Dog» 47 разів зустрічається слово «fuck»; Дерст у тексті вказує на те, що «якщо я скажу «fuck» ще 2 рази, це буде 46 факів у цьому облажаному вірші». Приспів посилається на пісні Nine Inch Nails«Closer», «The Perfect Drug» і «Burn». Дерст сказав, що він був великим шанувальником Nine Inch Nails, які надихнули його музику, хоча фронтмен Nine Inch Nails Трент Резнор у той період негативно відгукувався про Дерста[9]. Рецензенти часто сприймали слова Дерста в «Hot Dog» як образу на адресу Резнора[10][11][12]. Ліричні посилання на музику Резнора призвели до того, що він отримав титул співавтора, який, як сказав Резнор, він схвалив. «Livin' It Up» — семпли «Life in the Fast Lane» американського рок-гурту Eagles. Текст пісні «My Generation» згадує «My Generation» групи The Who і «Welcome to the Jungle» групи Guns N' Roses.
Щоб привернути увагу до випуску альбому, менеджмент гурту The Firm влаштував масштабну вечірку в Playboy Mansion у Південній Каліфорнії в ніч виходу альбому. Гурт показав повногодинний спеціальний випуск на MTV за участю багатьох знаменитостей; такі як Чіно Морено з Deftones, Девід Сільверія з Korn, Марк МакГрат з Sugar Ray, Брендон Бойд з Incubus, Ja Rule тощо[13][14]. Дерст спочатку звернувся до продюсерів MTV зі своєю пропозицією щодо спеціальної програми, у якій вони пізніше дозволили йому бути співведучим на його власне прохання[15].
Chocolate Starfish and the Hot Dog Flavored Water дебютував під номером один у Billboard 200[16], продавши 1 054 511 примірників за перший тиждень після випуску[17][18], причому 400 000 із цих примірників було продано в перший день виходу альбому — найбільший дебютний продаж за перший тиждень для рок-альбому в Сполучених Штатах з тих пір, як Nielsen SoundScan почав відстежувати продажі альбомів у 1991 році. Це також був п’ятий найвищий тижневий продаж дебютних альбомів 2000 року, після альбому ЕмінемаThe Marshall Mathers LP, No Strings Attached’N Sync, Black & BlueBackstreet Boys та Oops!... I Did It AgainБрітні Спірс[19]. За другий тиждень після виходу альбом розійшовся тиражем 392 000 копій[20] і залишився на першому місці в Billboard 200[21]. Альбом також посів перше місце в Canadian Albums Chart[22], продавши 98 707 копій за перший тиждень[23]. Через два місяці після дати випуску альбом отримав 4-кратний платиновий сертифікатАсоціації звукозаписної індустрії Америки (RIAA), а майже через сім місяців після дати випуску він отримав 5-кратний платиновий сертифікат RIAA. У квітні 2002 року альбом отримав 6-кратний платиновий статус RIAA[24]. У жовтні 2001 року він також отримав 6-кратний платиновий статус від Music Canada[25].
«Chocolate Starfish» і «Hot Dog Flavored Water» отримали неоднозначні відгуки від критиків, оскільки Metacritic поставив їм 49 зі 100[26]. Автор AllMusicСтівен Томас Ерлвайн написав: «Саможалість Дарста та монотонна музика видають, що група дуже розбила Chocolate Starfish дуже швидко — це намір створити сиквел за обмежений проміжок часу». Журнал The Rolling Stone Album Guide присудив альбому три зірки з п’яти, тоді як сам журнал дав альбому 3,5 з 5. Читачі Kerrang! визнали його найгіршим альбомом 2000 року, а групу та Фреда Дарста також визнали найгіршим гуртом 2000 року та «Дупою року» відповідно.
*продажі, що базуються лише на сертифікаціях ^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях продажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
