Вікіпедія

Biedronka

мережа дисконтних магазинів в Польщі

Biedronka (пол. сонечко) — мережа з понад 3 000 дисконтних магазинів у понад 1 000 населених пунктів Польщі, що належить компанії «Jerónimo Martins Polska», дочірньому підрозділу португальської групи «Jerónimo Martins». За вартістю польських брендів займає друге місце, поступаючись лише нафтовій компанії «Orlen» (за підсумками 2015 року).[1]

Biedronka
Jeronimo Martins Polska SA
Тип Акціонерне товариство
Галузь роздрібна торгівля
Спеціалізація Роздрібна торгівля
Гасло Щодня низькі ціни (пол. Codziennie niskie ceny)
Засновано 1995
Засновник(и) Маріуш Швітальський
Штаб-квартира Польща вул. Жнивна, 5, Костшин, Великопольське воєводство
Територія діяльності Польща
Продукція дискаунтер
Співробітники понад 55 тис. (2015)
Холдингова компанія Jerónimo Martins
biedronka.pl
CMNS: Biedronka у Вікісховищі

За кількістю магазинів це найбільша іноземна мережа роздрібної торгівлі в Польщі. На середину 2015 року «Biedronka» налічувала понад 2 800 магазинів, в яких працюють понад 55 000 працівників.[2] В 2012 році кожні 36 годин відкривався новий магазин мережі «Biedronka».[3] Станом на 2020 рік — найпопулярніша мережа супермаркетів у Польщі, яка налічує понад 3 000 магазинів.[4]

Історія ред.

Історія мережі бере свій початок з 1994 року, коли Маріуш Швітальський відкрив перший магазин «Biedronka»[5].

У 1997 році група «Jerónimo Martins» придбала мережу з 210 магазинів «Biedronka» в «Elektromis», після чого Швітальський зайнявся новим проєктом — невеликими магазинами біля будинку «Żabka», водночас допомагаючи «Jerónimo Martins» з вибором земельних ділянок для нових магазинів «Biedronka»[6]. На 2012 рік мережа налічувала вже 2000 магазинів[7]. У вересні 2014 року мережа відкрила 2500-й магазин, а в лютому 2019 року — 3000-й магазин[8].

У 2008 році було придбано 120 магазинів німецької мережі «Plus», які перетворено на магазини «Biedronka». У рейтингу щоденника «Rzeczpospolita» «Список 500 найбільших компаній Польщі» «Biedronka» щороку займає вище місце від попереднього. В аналогічному рейтингу, підготовленому тижневиком «Polityka», «Jerónimo Martins Polska SA» посіла 5-е місце[9] у 2009 році та 4-е місце у 2010 році, яке зберегла у 2011 році[10][11][12].

Звинувачення у порушенні прав працівників ред.

 
Картка програми лояльності мережі «Moja Biedronka».

У квітні 2004 року[13][14] у програмі TVN «Uwaga!» показали сюжет, в якому йшлося про те, що працівники мережі «Biedronka» не отримують належні виплати за понаднормовий час і що регулярно підробляються трудові документи, щоб приховати ці порушення. Дані надані Боженою Лопацькою, яка працювала менеджером магазину «Biedronka» в Ельблонзі. Після показу програми було порушено низку позовів проти власників мережі, але лише в окремих випадках вина роботодавця була визнана. Самій Лопацькій апеляційний суд у Гданську призначив компенсацію у 26 000 злотих за 2,5 тис. надгодин[15].

У першій половині 2007 року суди розглянули 27 справ проти JMD. Власники «Biedronka» програли шість, виграли десять справ, а решта справ визнані недійсними[16].

У січні 2009 року Люблінський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу JMD на рішення суду першої інстанції у справі, яку мережа порушила проти Асоціації потерпілих «Wielkie Sieci Handlowe Biedronka» за неправдиві звинувачення, опубліковані в інтерв'ю президента асоціації в регіональному щоденнику «Kurier Lubelski», оголосивши власника комерційної мережі «Biedronka» «через нечесну поведінку (…) не може ефективно вимагати правового захисту своїх прав». Таким чином, він підтримав рішення окружного суду, який відхилив позов JMD, наголошуючи на тому, що звинувачення проти мережі були підтверджені, серед інших під час аудиту, а також в інших рішеннях суду[17].

Окружний суд заявив, що «практично ніколи працівники не працювали відповідно до змін та домовленого робочого часу. Часто працівники з першої зміни залишалися на роботі до 1–2 години наступної, а інколи навіть довше». Окружний суд у Білостоці визнав керівників районів «Biedronka» винними у підбурюванні керівників магазинів: за фальсифікацію обліку робочого часу, постійне порушення прав працівників та зайняття більше робочого часу, передбаченого договором[18].

Оплата банківською карткою ред.

 
Каси самообслуговування, встановлені в магазинах мережі, які приймають тільки безготівкові платежі.

Протягом кількох років з моменту створення загальнонаціональної мережі та набагато пізніше конкуруючих мереж до жовтня 2013 року «Biedronka» не приймала безготівкові платежі, аргументуючи це тим, що плата за банківські послуги та організацію транзакцій зависока (в середньому в Польщі становила 1,7 % та на той час була одними з найвищих в Європі), тож якщо «Biedronka» прийняла половину своїх операцій в електронному вигляді, їй довелося б платити 200—250 млн злотих комісійно щорічно. З іншого боку, витрати, пов'язані з використанням лише готівкових коштів (транспорт, охорона, підрахунок), орієнтовні витрати становили б 0,3-0,4 % доходів[19].

Політика компанії змінилася, коли 21 жовтня 2013 року мережа магазинів «Biedronka» зробила доступною для клієнтів мобільну платіжну систему «iKASA». Завдяки цій платформі люди, які мають рахунок в «Alior Bank» або «Getin Bank», могли здійснювати платежі по телефону в магазинах «Biedronka». Клієнти банку «Pekao» також могли користуватися мобільними платежами в магазинах «Biedronka» на основі системи «PeoPay»[20]. Ситуація змінилася в 2014 році, коли максимальна комісія за розрахунки картками була знижена (до 0,5 %, а потім до 0,2 %)[21]. 16 червня 2014 року «Biedronka» ввела оплату платіжною карткою (VISA, MasterCard). Bank Pekao SA обслуговує готівкові та безготівкові операції мережі «Biedronka»[22].

Цікаві факти ред.

  • Свого часу рекламі мережі посприяв чинний тоді прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, який на слова Ярослава Качинського про те, що Biedronka є магазином для бідних відповів, що сам купує продукти у цих магазинах. За оцінками аналітиків, після цього продажі мережі зросли на 5 %[23].
  • Із 24 по 30 січня 2019 року в мережі проходив Український тиждень, під час якого можна було придбати сало, цукерки Roshen і пиво Оболонь.[24]

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ О.Б. (01.12.2015). Газета «Rzeczpospolita» назвала найдорожчі польські бренди. Polskie Radio S.A. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 02.12.2015.
  2. ↑ Kim jesteśmy - Biedronka (пол.) . Jeronimo Martins Polska S.A. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 18.06.2015.
  3. ↑ О магазинах Biedronka (рос.) . Польский культурно-деловой центр в Калининграде. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
  4. ↑ Biedronka ma już 3000 sklepów. Jeronimo Martins Polska wykonało plan rzutem na taśmę. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.
  5. ↑ Jak Biedronka zmieniła się przez 20 lat funkcjonowania w Polsce (galeria zdjęć). www.dlahandlu.pl. Процитовано 7 травня 2017.
  6. ↑ MCC, Coraz więcej Biedronek, w: Polska Głos Wielkopolski, nr 59/2010, s. 7, ISSN 1898-3154
  7. ↑ Biedronka — 2000 [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.].
  8. ↑ 25 lat temu ruszył pierwszy sklep z szyldem Biedronka! - Handel dystrybucja (пол.). www.portalspozywczy.pl. Процитовано 6 квітня 2020.
  9. ↑ Lista 500 – Polityka.pl. „Polityka”. Процитовано 10 грудня 2009.
  10. ↑ Lista 500 – Polityka.pl. „Polityka”. Процитовано 31 жовтня 2012.
  11. ↑ Link do filmu prezentującego otwarcie Biedronki nr 2000 [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.].
  12. ↑ Biedronka ma już 2500 sklepów w Polsce. Sieć otwiera sklepy według nowego projektu – Handel/dystrybucja. www.portalspozywczy.pl. Процитовано 22 квітня 2018.
  13. ↑ Biedronka: mroczna strona biznesu. 18 квітня 2004. Процитовано 7 травня 2017. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |czasopismo= (можливо, |journal=?) (довідка)
  14. ↑ Współczesne obozy pracy. uwaga.tvn.pl. Процитовано 7 травня 2017. {{cite web}}: Текст «Oficjalna strona programu UWAGA! TVN» проігноровано (довідка)
  15. ↑ Wygrała z Biedronką po czterech latach Gazeta Wyborcza, 18 lipca 2007.
  16. ↑ Biedronka zarabia kokosy [Архівовано 4 травня 2009 у Wayback Machine.] Gazeta Wyborcza, 18 lipca 2007.
  17. ↑ Biedronka nie obroniła się w sądzie [Архівовано 9 липня 2010 у Wayback Machine.], tvn24.pl.
  18. ↑ Nasza-Biedronka.pl — Trochę historii — walka Biedronki z niewygodnymi faktami [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.] W tekście link do odpisu wyroku Sądu Najwyższego IV CSK 290/09 w formacie PDF, strona 5 i 6.
  19. ↑ http://finanse.wp.pl/kat,98674,title,Biedronka-nie-chce-kart-woli-platnosci-mobilne,wid,15221836,wiadomosc.html [Архівовано 17 січня 2013 у Wayback Machine.].
  20. ↑ Biedronka — poligon dla płatności mobilnych — PRNews (Dostęp: 2013-12-02) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] http://biznes.onet.pl/platnosci-mobilne-w-biedronce-od-dzisiaj-za-zakupy,18490,5583809,news-detal [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.].
  21. ↑ Wyborcza.pl. wyborcza.biz. Процитовано 8 січня 2017.
  22. ↑ W Biedronce zapłacisz kartą.
  23. ↑ Agata Piasecka (05.09.2012). W Polsce stanęła 2000 Biedronka. Jak budowała swoją potęgę?. metro.gazeta.pl (поль.) . Agora s.a. Архів оригіналу за 18.06.2015. Процитовано 17.06.2015.
  24. ↑ В СЕТИ BIEDRONKA СТАРТУЕТ УКРАИНСКАЯ НЕДЕЛЯ [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.], Go Poland, 23.01.2019
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Biedronka


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Biedronka&oldid=41942620