75-й Венеційський міжнародний кінофестиваль
кінофестиваль
75-й щорічний Венеційський міжнародний кінофестиваль проходив з 29 серпня по 8 вересня 2018 року. Мексиканський режисер Гільєрмо дель Торо очолював журі міжнародного конкурсу фестивалю.[1][2] Фільм Демієна Шазелла «Перша людина» обрано фільмом відкриття фестивалю[3] а фільмом закриття — «Тачка на мільйон» режисера Ніка Гемма.[4][5]
| 75-й Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
|---|---|---|---|
 Офіційний постер 75-го Венеційського кінофестивалю | |||
| Фільм відкриття | «Перша людина» | ||
| Фільм закриття | «Тачка на мільйон» | ||
| Місце проведення | Венеція, Італія | ||
| Головний приз | «Золотий лев» («Рома») | ||
| Заснування | 1932 | ||
| Ведучий | Мікеле Ріондіно | ||
| Дата проведення | 29 серпня — 8 вересня 2018 | ||
| labiennale.org/en/cinema/ | |||
 75-й Венеційський міжнародний кінофестиваль у Вікісховищі
| |||
«Золотого лева» отримав фільм «Рома» режисера Альфонсо Куарона.[6][7]
Перебіг фестивалю ред.
12 лютого 2018 року стало відомо, що головою міжнародного журі 75-й Венеційський міжнародного кінофестивалю стане мексиканський кінорежисер Гільєрмо дель Торо.[1]
25 липня 2018 року на прес-конференції в Римі 75-й Венеційський кінофестиваль оголосив список фільмів, що братимуть участь в основному конкурсі (21 стрічка), а також які ввійшли до спеціальних програм. Фільмом відкриття стала стрічка Демієна Шазелла «Перша людина».[8][9]
6 вересня 2018 року було оголошено, що фільмом закриття фестивалю стане байопік ірландського режисера Ніка Гемма «Тачка на мільйон». 8 вересня на фестивалі відбулася світова прем'єра стрічки[4][5]
8 вересня 2018 відбулося урочисте закриття фестивалю та оголошення переможців конкурсної програми. Головну нагороду за найкращий фільм — «Золотий лев» — отримав фільм режисера Альфонсо Куарона «Рома».[10][6][7]
У останній день фестивалю, 8 вересня, члени журі закликали Росію не допустити смерті у в'язниці українського режисера Олега Сенцова, який 14 травня 2018 оголосив безстрокове голодування в колонії «Білий ведмідь» за полярним колом у Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ з вимогою звільнити усіх українських політв'язнів. Акторка Наомі Воттс, актор і режисер Крістоф Вальц, голова журі кінорежисер Гільєрмо дель Торо та інші члени журі нагадали, що О. Сенцов був «ув'язнений та піддавався тортурам … після судового розгляду, який явно не поважав право на захист».[11]
Журі ред.
- Міжнародний конкурс
Гільєрмо дель Торо, режисер, (голова журі)[1]
Тайка Вайтіті, режисер, актор і сценарист
Крістоф Вальц, актор і режисер
Наомі Воттс, акторка
Ніколь Гарсія, акторка, режисерка
Паоло Дженовезе, режисер і сценарист
Тріне Дюргольм, акторка та співачка
Сільвія Чан, акторка, сценаристка і режисерка
Малгожата Шумовська, режисерка, сценаристка і продюсер
- Програма «Горизонти»
Афіна Рашель Цангарі, режисерка (голова журі)
Майкл Алмерейда, режисер та сценарист- Фредерік Бонно, журналіст
Мохамед Хефзі, кінопродюсер
Елісон Маклін, режисер- Андреа Паллаоро, режисер та сценарист
- Дні авторів
- Йонас Карпіньяно, режисер і сценарист (голова журі)
- Браян Робінсон
- Ріта Фаббрі
Яні Кустрін, ЛГБТ-активіст
Основні програми ред.
Конкурсна програма ред.
Для участі у змаганні міжнародного конкурсу були відібрані наступні фільм:[12][13][9]
Лауреат «Золотого лева» виділений окремим кольором.
Позаконкурсна програма ред.
Наступні фільми були відібрані для участі в позаконкурсній програмі:[14][9]
| Ігрові фільми | |||
|---|---|---|---|
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
| Закатати в асфальт | Dragged Across Concrete | С. Крейг Залер | .svg){kind=small} Канада  США
|
| Народження зірки | A Star Is Born | Бредлі Купер | США
|
| Історія без імені | Una Storia Senza Nome | Роберто Андо |  Італія  Франція
|
| Курортники | Les Estivants | Валерія Бруні-Тедескі | Франція Італія
|
| Мій шедевр | Mi Obra Maestra | Гастон Дюпра |  Аргентина  Іспанія
|
| Один король — одна Франція | Un Peuple et Son Roi | П'єр Шоллер | Франція .svg){kind=small} Бельгія
|
| Натюрморт | La Quietud | Пабло Траперо | Аргентина
|
| Трамвай в Єрусалимі | A Tramway in Jerusalem | Амос Гітай |  Ізраїль Франція
|
| Неігрові фільми | |||
|---|---|---|---|
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
| 1938 Різний | 1938 Diversi | Джорджо Треве | Італія
|
| Акварель | Aquarela | Віктор Косаковський | .svg){kind=small} Велика Британія  Німеччина
|
| Американська дхарма | American Dharma | Еррол Морріс | США Велика Британія
|
| Введення у темряву | Introduzione All'Oscuro | Гастон Солнікі | Аргентина  Австрія
|
| Гітари Кармін-стріт | Carmine Street Guitars | Рон Манн | Канада
|
| Ель Пепе: Верховнt життя | El Pepe: Una Vida Suprema | Емир Кустуриця | Аргентина У  Уругвай Сербія
|
| ІДІЛ, завтра. Загублені душі Мосула | ISIS, Tomorrow. The Lost Souls of Mosul | Франческа Маннокі Алессіо Роменці |
Італія Німеччина
|
| Лист другові в Газі | A Letter to a Friend in Gaza | Амос Гітай | Ізраїль
|
| Монровія, Індіана | Monrovia, Indiana | Фредерик Вайзмен | США
|
| Процес | Process | Сергій Лозниця |  Нідерланди
|
| Твоє обличчя | Ni De Lian | Мін-Лянь Цай |  Китайська Республіка
|
| Спеціальні події | |||
|---|---|---|---|
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
| Вони любитимуть мене, коли я помру | They'll Love Me When I'm Dead (98 хв.) | Морган Невілл | США
|
| Інша сторона вітру | The Other Side of the Wind (122 хв.) | Орсон Веллс | США
|
| Спеціальні покази | |||
|---|---|---|---|
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
| Моя геніальна подруга | My Brilliant Friend | Саверіо Костанцо | Італія Бельгія
|
| Il Diario Di Angela — Noi Due Cineast | Єрвант Джянікян | Італія
| |
Горизонти ред.
Наступні фільми були відібрані для участі в секції «Горизонти»:[15][16]
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
|---|---|---|---|
| Аманда | Amanda | Мікаель Ерс | Франція
|
| День, коли я втратив свою тінь | The Day I Lost My Shadow | Судад Каадан | .svg){kind=small} Сирія  Ліван Франція  Катар
|
| Джинпа | Jinpa | Пема Цеден |  КНР
|
| Енка | L'Enkas | Сара Маркс | Франція
|
| Людина, яка здивувала всіх | Человек, который удивил всех | Наташа Меркулова Олексій Чупов |
 Росія  Естонія Франція
|
| Скат Манта | Manta Ray | Футтіфонг Арунфенг |  Таїланд Франція КНР
|
| На моїй шкірі (фільм відкриття) | Sulla mia pelle | Алессіо Кремоніні | Італія
|
| Оголошення | The Announcement | Махмут Фазіль Коскун |  Туреччина  Болгарія
|
| Плече | Deslembro | Флавіо Кастро |  Бразилія Франція Катар
|
| Пророцтво броненосця | La profezia dell'armadillo | Емануеле Скаріньї | Італія
|
| Раптом одного прекрасного дня | Un giorno all'improvviso | Чиро Д'Еміліо | Італія
|
| Річка | The River | Емір Байгазін |  Казахстан  Польща  Норвегія
|
| Роздягнений | Erom | Ярон Шані | Ізраїль Німеччина
|
| Соні | Soni | Іван Айр |  Індія
|
| Спогади про моє тіло | Memories of My Body | Гарін Нугрохо |  Індонезія .svg){kind=small} Австралія
|
| Тель-Авів у вогні | Tel Aviv on Fire | Самех Зоабі |  Люксембург Франція Ізраїль Бельгія
|
| У ніч на 12 років | La noche de 12 años | Альваро Брехнер | Іспанія Аргентина Франція
|
| Так сказав Чарлі | Charlie Says | Мері Геррон | США
|
| Як я помирав | As I Lay Dying | Мустафа Сайярі |  Іран
|
Автономні та паралельні секції ред.
Міжнародний тиждень критиків ред.
Наступні фільми були відібрані до програми 33-го Міжнародного тижня критиків:[17]
Конкурс ред.
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
|---|---|---|---|
| Адам і Евелін | Adam & Evelyne | Андреас Гольдштейн | Німеччина
|
| М | M | Анна Ерікссон |  Фінляндія
|
| Ми будемо молоді та красиві | Saremo giovani e bellissimi | Летиція Ламартир | Італія
|
| Облава | The Roundup | Хаджуй Кука |  Судан  ПАР Катар Німеччина
|
| Світлі тварини | Blonde Animals | Алексія Вальтер Максим Матрай |
Франція
|
| У вас є ніч | You Have the Night | Іван Салатик |  Чорногорія Сербія
|
| Запис тиші (док.) | Still Recording | Саад аль-Баталь Гіат Аюб |
Сирія Ліван Катар Франція
|
Спеціальні позаконкурсні події ред.
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
|---|---|---|---|
| Дахра (фільм закриття) | Dachra | Абдельхамід Боучак |  Туніс
|
| Тумбад | Tumbbad | Рахі Аніл Барве Адеш Прасад |
Індія  Швеція
|
Венеційська класика ред.
Наступні фільми були відібрані для участі в секції «Венеційська класика»:[18]
Дні авторів ред.
Наступні фільми були відібрані до програми 15-го видання фестивалю у фестивалі «Дні авторів» (італ. Giornate degli Autori):[19]
Конкурс ред.
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
|---|---|---|---|
| Джой | Joy | Судабх Мортезай | Австрія
|
| Домінго | Domingo | Клара Лінгарт, Фелліпе Барбоза | Бразилія Франція
|
| Емма Пітерс | Emma Peeters | Ніколь Пало | Бельгія Канада
|
| Могили без імені | Les tombeaux sans noms | Рітхі Пань |  Камбоджа Франція
|
| Нове місто | Ville Neuve | Фелікс Офур-Лаперр'єр | Канада
|
| Перлина | Pearl | Ельза Аміель | Франція .svg){kind=small} Швейцарія
|
| Просто люблю | C'est ça l'amour | Клер Бюргер | Франція
|
| Три пригоди Брука | Three Adventures of Brooke | Юань Цин | КНР  Малайзія
|
| Хосе | José | Лі Чен |  Гватемала
|
| Continuer | Жоакім Лафосс | Бельгія Франція
| |
| Mafax | Бассам Джарбаві |  Палестина США Катар
| |
| Ricordi? | Валеріо Мієлі | Італія Франція
|
Венеційські ночі ред.
- «Карт-бланш для Стефано Савони»
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
|---|---|---|---|
| Єдиний урок | L'unica lezione | Пітер Марчіас | Італія
|
| Один океан | One Ocean | Енн де Карбуччія | Італія
|
| Театр на роботі | Il teatro al lavoro | Массиміліано Пасифіко | Італія
|
| I villani | Даніеле де Мікеле | Італія
|
Жіночі казки Міу-Міу ред.
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
|---|---|---|---|
| Дочка весільної співачки | The Wedding Singer's Daughter | Хайфаа аль-Мансур | Італія США
|
| Привіт, квартиро | Hello Apartment | Дакота Феннінг | Італія США
|
LUX Prize ред.
До фінального списку претендентів на кінопремію Європейського парламенту LUX Prize, церемонія нагородження якого пройде 14 листопада 2018 року, увійшли наступні фільми:[20][21]
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
|---|---|---|---|
| Гірська жінка: на війні | Kona fer í stríð | Бенедикт Ерлінґссон |  Ісландія Франція  Україна
|
| Стікс | Styx | Вольфганг Фішер | Німеччина Австрія
|
| Зворотня сторона всього | Druga strana svega | Міла Турайлиіч | Сербія Франція Катар
|
Нагороди ред.
Нагороди були розподілені наступним чином:[10]
Офіційна програма ред.
Золотий лев — «Рома», реж. Альфонсо Куарон
- Срібний лев за найкращу режисерську роботу — Жак Одіар за «Брати Сістерс»
- Гран-прі журі «Срібний лев» — «Фаворитка», реж. Йоргос Лантімос
- Кубок Вольпі:
- Найкращий актор — Віллем Дефо за роль у фільмі «Ван Гог. На порозі вічності»
- Найкраща акторка — Олівія Колман за роль у фільмі «Фаворитка»
- «Золота Озелла» за найкращий сценарій — «Балада Бастера Скраггса», реж. Джоел та Ітан Коени
- Спеціальний приз журі — «Соловей», реж. Дженніфер Кент[en]
- Премія Марчелло Мастроянні — Байкалі Ганамбарр за роль у фільмі «Соловей»
- «Лев майбутнього» — нагорода «Луїджі де Лаурентіс» за дебютний фільм — «День, коли я втратив свою тінь», реж. Судет Каадан
- Горизонти
- Найкращий фільм — «Скат Манта», реж. Футтіфонг Арунфенг
- Найкращий режисер — Емір Байгазін за «Річка»
- Спеціальний приз журі — «Оголошення», реж. Махмут Фазіль Коскуна
- Найкраща акторка — Наталія Кудряшова за роль у фільмі «Людина, який здивувала всіх»
- Найкращий актор — Каїс Нашиф за роль у фільмі «Тель-Авів у вогні»
- Найкращий сценарій — Пема Цеден за «Джинпа»
- Приз за найкращий короткометражний фільм — «Подарунок», реж. — Адія Ахмад
- Венеційська класика
- Найкращий відновлений фільм — «Ніч Святого Лоренцо», реж. Паоло та Вітторіо Тавіані
- Найкращий документальний фільм — «Великий Бастер: вшанування», реж. Пітер Богданович
- Венеційська віртуальна реальність
- Найкраща віртуальна реальність (захопливий сюжет) — «Сфери», реж. Еліза Мак-Нітт (США, Франція)
- Найкращий досвід (за інтерактивний контент) — Бадді VR, реж. Чак Че (Південна Корея)
- Найкращий сюжет (за лінійний контент) — «Острів мертвих», реж. Бенджамін Нуель (Франція)
- Спеціальні нагороди
- «Золотий лев» за кар'єру — Ванесса Редґрейв[22] та Девід Кроненберг[23]
- Премія Робера Брессона: Ліліана Кавані[24]
- Премія Френки Соццані: Сальма Гаєк
- Приз Міжнародної конфедерації художнього кіно (SIAE): Маріо Мартоне за його творчу кар'єру та за останній фільм «Капрі-революція»[25]
- Премія П'єтро Б'янкі: Карло Вердоне
- Нагорода Фонду Міммо Ротелла: Джуліан Шнабель та Віллем Дефо за фільм «Ван Гог. На порозі вічності»[26]
Паралельні секції ред.
Наступні нагороди отримали фільми автономних секцій:
- Венеційський міжнародний тиждень критиків[27]
- Нагорода аудиторії Sun Film Group: «Запис тиші», реж. Саад аль-Баталь та Гіат Аюб
- Нагорода кіноклубу Верони: «Світлі тварини», реж. Алексія Вальтер та Максим Матрай
- Маріо Серрандреї — премія готелю Saturnia за найкращий технічний внесок: «Запис тиші», реж. Саад аль-Баталь та Гіат Аюб
- Дні авторів
- Режисерська нагорода GdA: «Справжнє кохання», реж. Клер Бургер[28]
- Нагорода BNL «Народний вибір»: Ricordi?, реж. Валеріо Мієлі[29]
- Нагорода Europa Cinemas Label: «Джой», реж. Судабх Мортезай[30]
- Нагорода Hearst Film Award: «Джой», реж. Судабх Мортезай[31]
Інші паралельні нагороди ред.
Наступні заохочувальні нагороди були присуджені фільмам офіційної програми:
- Приз ФІПРЕССІ:[32]
- Найкращий фільм (головна програма): «Захід Сонця», реж. Ласло Немеш
- Найкращий фільм (інші секції): «Запис тиші», реж. Саад аль-Баталь та Гіат Аюб
- Премія «Зелена крапля»: «Ван Гог. На порозі вічності», реж. Джуліан Шнабель
- Премія Франческо Пазінетті: «Капрі-революція», реж. Маріо Мартоне
- Спеціальні премії найкращому акторові та акторці: Алессандро Боргі та Жасмін Трінка за ролі у фільмі «На моїй шкірі», реж. Алессіо Кремоніні
- «Квір-лев»: «Хосе», реж. Лі Чен (Дні авторів)[33]
- Премія Всесвітньої католицької асоціації з комунікацій (SIGNIS): «Рома», реж. Альфонсо Куарон[32]
- Спеціальна згадка: «22 липня», реж. Пол Грінграсс
- «Золоте левеня»: «Робота без авторства», реж. Флоріан Генкель фон Доннерсмарк[32]
- Приз Союзу середземноморських університетів (UNIMED): «Трамвай в Єрусалимі», реж. Амос Гітай
- Премія «Золотий фільм»:
- Найкращі спеціальні ефекти: Франко Рагуза за «Суспірія»
- Найкраща кравчиня: Катя Швейггль за «Капрі-революція»
- Премія за кар'єру: Ательє Ніколао Стефано Ніколао
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Журі Венеційського кінофестивалю очолить Гільєрмо дель Торо. Детектор медіа. 12 лютого 2018. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ Guillermo del Toro Presidente della Giuria Venezia 75. La Biennale di Venezia (італ.) . 12 лютого 2018. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ First Man di Damien Chazelle film di apertura della 75. Mostra. La Biennale di Venezia (італ.) . 19 липня 2018. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ а б Driven by Nick Hamm is the 75th Film Festival’s closing movie. Biennale Cinema 2018 (англ.) . 8.09.2018. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 8.09.2018.
- ↑ а б Оголошено фільм закриття Венеціанського кінофестивалю. Новое время. 6.09.2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8.09.2018.
- ↑ а б Roma triumphs in Venice, with Guillermo del Toro passing the baton to Alfonso Cuarón. Cineuropa (англ.) . 8.09.2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 9.09.2018.
- ↑ а б «Золотого лева» Венеційського кіфестивалю отримав фільм Альфонсо Куарона/. Детектор медіа. 9 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9.09.2018.
- ↑ Tutti i film della 75. Mostra. La Biennale di Venezia (італ.) . 25 липня 2018. Архів оригіналу за 26.07.2018. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ а б в Camillo De Marco. Venice 2018: A well-rounded panorama of film. Cineuropa (англ.) . 25 липня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ а б Official Awards of the 75th Venice Film Festival. Biennale Cinema 2018 (англ.) . 8.09.2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 9.09.2018.
- ↑ Члени журі Венеційського кінофестивалю закликають звільнити Олега Сенцова. Детектор медіа. 8 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9.09.2018.
- ↑ Biennale Cinema 2018 / Selezione ufficiale. La Biennale di Venezia (італ.) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ Нові Коени, Лантімос і Куарон: оголошено фільми Венеціанського кінофестивалю. Телекритика. 25 липня 2018. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 28.07.2018.
- ↑ Biennale Cinema 2018 / Fuori Concorsole. La Biennale di Venezia (італ.) . Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ Biennale Cinema 2018 / Orizzontie. La Biennale di Venezia (італ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ Vittoria Scarpa. Alessio Cremonini’s On My Skin to open Orizzonti. Cineuropa (англ.) . 25 липня 2018. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ Camillo De Marco. The International Critics’ Week: an observatory for a dynamic brand of cinema. Cineuropa (англ.) . 23.07.2011. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 27.07.2018.
- ↑ Biennale Cinema 2018 / Venezia Classici. La Biennale di Venezia (італ.) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ Vittoria Scarpa. Rithy Panh, Joachim Lafosse and Stefano Savona in the Giornate degli Autori. Cineuropa (англ.) . 24 липня 2018. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ Фільм «Жінка на війні» потрапив до фінального списку претендентів на кінопремію Європарламенту LUX Prize. Детектор медіа. 25 липня 2018. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 27.07.2018.
- ↑ Styx, Woman at War and The Other Side of Everything vie for the LUX Prize. Luxprize.eu (англ.) . 23.07.2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 27.07.2018.
- ↑ Vanessa Redgrave Leone d’Oro alla carriera. La Biennale di Venezia (італ.) . 24 липня 2018. Архів Biennale Cinema 2018 оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 26.07.2018.
- ↑ David Cronenberg Golden Lion for Lifetime Achievement. Biennale Cinema 2018 (англ.) . 6.09.2018. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8.09.2018.
- ↑ Cinema. Il premio Robert Bresson a Liliana Cavani. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Premio SIAE a Martone. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ VENEZIA 75 - Il Premio Fondazione Mimmo Rotella a a Willem Dafoe e Julian Schnabel - CinemaItaliano.info. www.cinemaitaliano.info. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Lissa ammetsajjel by Syrian directors Saeed Al Batal and Ghiath Ayoub wins the Audience Award. sicvenezia. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Claire Burger wins the GDA Director’s Award. giornatedegliautori.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Ricordi? wins the BNL People’s Choice Award. giornatedegliautori.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Sudabeh Mortezai wins Europa Cinemas Venice Label. giornatedegliautori.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Sudabeh Mortezai wins the first Hearst Film Award. giornatedegliautori.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ а б в Sunset wins Venice's FIPRESCI Award. Cineuropa (англ.) . 8.09.2018. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 11.09.2018.
- ↑ Queer Lion Award to "Josè" by Li Cheng. queerlion.it. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 8 вересня 2018.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 75-й Венеційський міжнародний кінофестиваль |
- Офіційний сайт
- Venice International Film Festival — 2018 (Italy) [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] на сайті uniFrance Films