Вікіпедія

56-й десантно-штурмовий полк (РФ)

(Перенаправлено з 56-та окрема десантно-штурмова бригада (РФ))
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 56-та бригада.

56-й гвардійський десантно-штурмовий ордена Вітчизняної війни Донський козачий полк — військове з'єднання Повітрянодесантних військ Росії чисельністю в бригаду. Дислокується у м. Камишин, Волгоградська область.

56-й десантно-штурмовий полк
(з 2021)

56-та окрема десантно-штурмова бригада
(2010—2021)

56-й десантно-штурмовий полк
(1997—2010)

56-та окрема повітрянодесантна бригада
(1992—1997)
рос. 56-й гвардейский десантно-штурмовой ордена Отечественной войны Донской казачий полк
Емблема
Країна Росія Росія
Належність СВ ЗС РФ,
ПДВ РФ (з 2010)
Тип полк
Гарнізон/Штаб м. Феодосія, Автономна Республіка Крим (з 2021)
м. Камишин, Волгоградська область (до 2021)
Війни/битви Карабаська війна,
Перша російсько-чеченська війна,
Дагестанська війна,
Друга чеченська війна
Нагороди Радянська гвардія Орден Вітчизняної війни I ступеня
Звання «Донська»
«козача»
Медіафайли на Вікісховищі

У 90-х брала участь у Першій чеченській війні (1994—1996) і війні в Дагестані (1999).

У 2022 році полк брал участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну.

Історія ред.

Див. також: 56-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада (СРСР)

У жовтні 1992 р. у зв'язку з розпадом СРСР, 56-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада Радянської армії була передислокована в станицю Зеленчуцька Карачаєво-Черекесії. Звідки маршем висунулася на місце постійної дислокації в селище Підгори під містом Волгодонськ Ростовської області. Територія військового містечка була колишнім вахтовим містечком будівельників Ростовської АЕС, розташоване в 3 км від атомної станції.

З грудня 1994 р. до серпня-жовтня 1996 р. зведений батальйон бригади воював в Чечні. 29 листопада 1994 р. в бригаду був відправлений наказ про формування зведеного батальйону і перекидання його в м. Моздок. Артдивізіон бригади брав участь в кінці 1995 р. — початку 1996 р. в операції під с. Шатой. Окремий взвод АГС-17 бригади з березня 1995 р.до вересня 1995 р. в складі зведеного батальйону 7 гв. ПДД брав участь в гірській кампанії в Веденському і Шатойському районах Чечні. За проявлену мужність і героїзм військовослужбовці нагороджені медалями та орденами. У жовтні—листопаді 1996 р. зведений батальйон бригади був виведений з Чечні.

У 1997 р. бригада була переформована на 56-й десантно-штурмовий полк, який увійшов до складу 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії.

У липні 1998 р. наказом Міністра оборони РФ у зв'язку з поновленням будівництва Ростовської АЕС полк почав передислокацію в місто Камишин Волгоградської області. Полк був розміщений в корпусах розформованого в 1998 р. Камишинського вищого військово-будівельного командно-інженерного училища.

19 серпня 1999 р. десантно-штурмовий загін зі складу полку був направлений на посилення зведеного полку 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії і був відправлений літерним військовим ешелоном в Республіку Дагестан. 20 серпня 1999 р. десантно-штурмовий загін прибув в село Ботліх. Надалі брав участь в бойових діях в Республіці Дагестан і в Чеченській Республіці. Батальйонна тактична група полку воювала на Північному Кавказі (місце дислокації — Ханкала).

У грудні 1999 р. підрозділи полку і ДШМГ[ru] ФПС прикривали чеченську ділянку російсько-грузинського кордону.

З 1 травня 2009 р. 56-й гвардійський десантно-штурмовий полк знову став бригадою. А з 1 липня 2010 р. вона перейшла на новий штат і стала іменуватися як «56-та окрема десантно-штурмова бригада (легка)»[1].

Після 11 жовтня 2013 р. знаходиться у підпорядкуванні ПДВ РФ відповідно указу президента Російської Федерації № 776[2].

Російсько-українська війна ред.

Докладніше: Російська збройна агресія проти України (з 2014) та Війна на сході України

3 березня 2022 року, згідно повідомлень у відкритих джерелах, в ході відбиття російського вторгнення в Україну було ліквідовано підполковника Юрія Агаркова, який до 2021 року командував 56-ю окремою десантно-штурмовою бригадою[3][4].

Командири ред.

  • (1990—1995) Сотник Олександр Олексійович
  • (1995—1996) Мишанин Сергій Валентинович
  • (1996—1997) Степаненко Рустам Алієвич
  • Кірсі Павло Валентинович
  • Тимофєєв Ігор Борисович
  • (2012—2014) Лебедєв Олександр Віталійович
  • (з 08.2014) Валітов Олександр Хусайнович

Традиції ред.

Днем народження формування вважається 11 червня 1943 року, коли були сформовані 7-ма і 17-та гвардійські повітрянодесантні бригади.[джерело?]

Прапор ред.

У період з вересня 1979 р. до осені 2013 р. як бойовий прапор бригада використовувала бойовий прапор 351-го гвардійського парашутно-десантного полку 105-ї гвардійської Віденської повітряно-десантної дивізії, на базі якої була сформована[5].

Втрати ред.

З відкритих джерел та публікацій журналістів відомо про деякі втрати 56 одшбр:

Російсько-українська війна ред.

п/п Прізвище, ім'я, по-батькові Звання Дата народження Дата смерті
1. Шаршавов Олексій Васильович[6][7]
(рос. Шаршавов Алексей Васильевич)		 підполковник до 09.03.2022
2. Філатов Роман[8][9]
(рос. Филатов Роман)		 1995 до 11.03.2022
3. Руженський Степан Валерійович[10]
(рос. Руженский Степан Валерьевич)		 1997 до 16.05.2022
4. Жумаєв Йігиталібек[11]
(рос. Жумаев Йигиталибек) 		лейтенант 1991 до 10.09.2022
5. Чашкін Андрій Миколайович[12]
(рос. Чашкин Андрей Николаевич) 		21.07.1989 до 10.09.2022
6. Ковальов Ярослав[13]
(рос. Ковалёв Ярослав) 		єфрейтор 16.09.2022
7. Кусмарцев Олександр Володимирович

(рос. Кусмарцев Александр Владимирович)[14]

старший сержант 10.10.2022

Війна в Сирії ред.

п/п Прізвище, ім'я, по-батькові Звання Дата народження Дата смерті
1. Санчіров Санал Володимирович[15]
(рос. Санчиров Санал Владимирович)		 майор 1979 08.12.2016

Примітки ред.

  1. ↑ Расплескалась синева…. Юрий БОРОДИН. (Газета «Красная звезда») [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Деловая Газета «Взгляд». В состав ВДВ вошли три десантно-штурмовые бригады Сухопутных войск [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ За кожним знищеним російським генералом стоять тисячі ліквідованих солдатів. 03.03.2022, 13:55. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  4. ↑ ЗСУ ліквідували підполковника російської армії. 09.03.2022, 01:22. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  5. ↑ Фотоотчёт встречи ветеранов 56-й бригады 8 февраля 2014 года. [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ 610. Шаршавов Алексей. Telegram. Процитовано 21 березня 2022.
  7. ↑ ВДВ - Никто, Кроме Нас!. https://vk.com (рос.). 2022-25-06. Процитовано 9 серпня 2022.
  8. ↑ 81. Филатов Роман. Telegram. Процитовано 25 липня 2022.
  9. ↑ Когда-то ему хлопали на параде: под Волгоградом похоронят еще одного десантника, погибшего на Украине. v1.ru - новости Волгограда (рос.). 11 березня 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
  10. ↑ Несостоявшийся аграрий, механик-водитель #56одшбр Степан Валерьевич Руженский 1997 г.р. в ходе СВОВУ забрёл в село Правдино Херсонской области и там скончался. twitter (рос.). Процитовано 13 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  11. ↑ На Украине погиб военный из Асбеста. Похороны.. | ЧП | Асбест | VK. vk.com (рос.). Процитовано 13 вересня 2022.
  12. ↑ Уважаемые козинцы! С прискорбием.. | Козинский Сельсовет | VK. vk.com (рос.). Процитовано 13 вересня 2022.
  13. ↑ На Украине погиб десантник из Камышина Ярослав Ковалев.
  14. ↑ 32летний потомственный военный, старший сержант #56одшбр Александр Владимирович Кусмарцев из Камышина Волгоградской обл. в связи с ситуацией исполнял обязанности командира взвода, но всё равно 10/10/22 демилитаризовался. Twitter (укр.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  15. ↑ Санчиров Санал Владимирович 1979-2016

Джерела ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 56 ДШБ

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=56-й_десантно-штурмовий_полк_(РФ)&oldid=40442018