Вікіпедія

43-тя ракетна армія (СРСР)

43-тя ракетна армія (СРСР)

43-тя Червонопра́порна раке́тна а́рмія (43 РА, в/ч 35564) — військове об'єднання в складі Ракетних військ стратегічного призначення СРСР, що існувало у 1960—1991 роках. Штаб армії був розміщений у м. Вінниця, а війська армії дислокувалися здебільшого на території Української РСР. На початку 90-х армія мала на озброєнні 176 міжконтинентальних ракетних комплексів, що загалом несли 1272 ядерних бойових зарядів.

43-тя ракетна армія
На службі 1960 — 2002
Країна  СРСР →  Україна
Вид  Радянська армія
Тип РВСП
Чисельність армія
Штаб м. Вінниця, вул. Червоноармійська
Війни/битви Карибська криза
Нагороди Орден Червоного Прапора
Командування
Визначні
командувачі		 генерал-полковник авіації
Г. М. Тупіков

Історія ред.

Створення ред.

Згідно з Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року, 24 квітня 1960 року було прийняте рішення про створення перших оперативних об'єднань ракет середньої дальності на заході СРСР з одночасним скороченням управлінь повітряних армій АДД, що підлягали переформуванню. На території України на базі частин 43-ї повітряної армії розпочалось формування частин ракетних військ стратегічного призначення.

1 вересня 1960 р. 43-тя ракетна армія була створена, до неї увійшли: 19-та ракетна дивізія (Хмельницький), 33-тя (Мозир, Гомельська обл.), 35-та (Орджонікідзе), 37-ма (Волинська обл.), 43-тя (Сумська обл.), 44-та (м. Коломия), 46-та (Первомайськ), 50-та (Білокоровичі, Житомирська обл.).

Штаб армії розмістився у місті Вінниця, війська армії дислокувалися на території 20-ти областей трьох союзних республік СРСР: Української, Російської, Білоруської[1]. Командувачем армією призначений генерал-полковник авіації Георгій Тупіков.

Наприкінці 1960 року для бойового забезпечення 43 РА сформована 15-та окрема змішана авіаційна ескадрилья в с. Калинівка. Одночасно з 15 озае була сформована 8-ма окрема рота аеродромно-технічного забезпечення.[2]

Розформування ред.

Станом на січень 1994 року, на бойовому чергуванні і спеціальних сховищах ремонтно-технічних баз знаходилося 1272 ядерних бойових блоків. У період з 1994 по 1996 роки знято з ракет і виведено з бойового чергування 144 бойових частини ракет, знижена ступінь готовності 1140 ядерних блоків[3].

30 жовтня 2001 року вибухом була знищена остання шахтна пускова установка (ШПУ) міжконтинентальної балістичної ракети РС-22 (за класифікацією НАТО — SS-24). Центральну бойову стартову позицію уніфікованого командного пункту 309-го ракетного полку 46-ї ракетної дивізії 43-ї ракетної армії з надземним обладнанням і допоміжними механізмами ракетного комплексу «ОС» (одиночний старт) збережено в робочому стані й переобладнано в музей РВСП[4].

20 серпня 2002 року після прощання з Бойовим прапором, 43-тя ракетна армія припинила своє існування[5].

Бойовий склад ред.

1961 ред.

1975 ред.

1990 ред.

Інші об'єкти ред.

Об'єкти «С»:

Озброєння ред.

На початок 1994 року на озброєнні 43-ї ракетної армії, у складі якої перебувало дві ракетні дивізії (19-та Хмельницька і 46-та Первомайська), було 176 ракетних комплексів типу «ОС» («Окремий старт»), що мали на озброєнні 130 ракет класу РС-18 Стілет (SS-19) та 46 ракет класу РС-22 Скальпель (SS-24). Перші несли по 6 ядерних боєголовок (загалом 780), а СС-24 — по 10 (460). Разом 1240 БЧ, всього ж на озброєнні перебувало 1272 ядерних боєголовок[8].

Командувачі армією ред.

Нагороди ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ [43-тя ракетна армія на территоріï Украïни(рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 28 вересня 2017. 43-тя ракетна армія на территоріï Украïни(рос.)]
  2. ↑ Авиация РВСН. www.vif2ne.org. Форум сайта www.airforce.ru. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Музей ракетних військ стратегічного призначення (рос.). Архів оригіналу за 21 листопада 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.
  5. ↑ [Ракетный щит державы (43-я ракетная армия) (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012. Ракетный щит державы (43-я ракетная армия) (рос.)]
  6. ↑ 26-й арсенал РВСП. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 5 жовтня 2017.
  7. ↑ ДЕСЯТИЛІТЬ: ДЕРЖАВИ, ЗБРОЯ, КОМАНДИРИ[недоступне посилання]
  8. ↑ Армия: между наковальней и молотом. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 17 квітня 2022.

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=43-тя_ракетна_армія_(СРСР)&oldid=41385469