164-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

164-та піхотна дивізія (Третій Рейх); 164. Infanterie-Division
	Емблема 164-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі	27 листопада 1939 — 1 січня 1942
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Роль	піхота
Чисельність	дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Кенігсбрюк
Війни/битви	Друга світова війна; Західний фронт Французька кампанія;
Командування
Визначні; командувачі	генерал-майор Конрад Газе
Знаки розрізнення
Варіант

164-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 164. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. 1 січня 1942 року переформована на фортечну дивізію «Крит».

Історія ред.

164-та піхотна дивізія сформована 27 листопада 1939 року на навчальному центрі «Кенігсбрюк» (нім. Truppenübungsplatz Königsbrück) у 4-му військовому окрузі під час 7-ї хвилі мобілізації вермахту.

На початок Французької кампанії перебувала в резерві головних сил вермахту. 6 червня 1940 року перекинута до Люксембурга, діяла в районі Віандена, Еттельбрюка, Люксембурга. 11 червня з початком другої фази Французької кампанії введена у битву, бої за Шарлевіль, Седан, Ретель, Реймс. Після капітуляції Франції дивізія виконувала окупаційні функції на півночі країни, в районах Вузьє, Седан, Ретель.

У жовтні 1940 року з'єднання передислокували до Остенде для охорони морського узбережжя Бельгії. Але вже у листопаді вивели до Рамбервілле, звідкіля перекинули транспортом на південь Румунії до Джурджу до складу XXX армійського корпусу.

У лютому-березні 1941 року 164-та дивізія перебувала на території Румунії та Болгарії в готовності до вторгнення до Балканських країн.

6 квітня 1941 року з'єднання разом з іншими формуваннями 12-ї армії вторглися до північної Греції, вело бої за Драму, Ксанті. Угруповання німецьких військ (шість дивізій, у тому числі одна танкова, об'єднані у XVIII гірський і XXX армійський корпуси^{[Прим. 1]}) мало велику перевагу у живій силі та техніці над грецькою армією «Східна Македонія». Однак, спираючись на підготовлену на гірському рельєфі лінію укріплень, грецькі війська протягом трьох днів чинили противнику стійкий опір. Але в цей час 2-га німецька танкова дивізія, наступала через югославську Македонію поздовж берегу річки Струмица в обхід Дойранського озера, вийшла в тил грецькій армії «Східна Македонія» і 9 квітня опанувала місто Салоніки. Того ж дня грецькі війська капітулювали.

Німецькі війська на вулицях грецького міста. Квітень 1941

Надалі протягом 1941 року 164-та піхотна дивізія виконувала окупаційні функції на півночі Греції, штаб-квартира дивізії перебувала в Салоніках.

Після операції по захопленню Криту, в листопаді на острів були відправлені 382-й і 433-й піхотні полки 164-ї піхотної дивізії, які пізніше увійшли до складу фортечної дивізії «Крит».

Райони бойових дій ред.

Німеччина (листопад 1939 — травень 1940)
Франція (травень 1940 — січень 1941)
Румунія (січень — березень 1941)
Югославія та Греція (березень — листопад 1941)
Греція (Крит) (листопад 1941 — січень 1942)

Командування ред.

Командири ред.

Оберст Конрад Газе (нім. Konrad Haase) (1 грудня 1939 — 10 січня 1940)
Генерал-майор Йозеф Фольттманн (нім. Josef Folttmann) (10 січня 1940 — 1 січня 1942)

Підпорядкованість ред.

Час	Корпус	Армія	Група армій (округ)	Штаб
1939
27 листопада				Кенігсбрюк
1940
січень				Кенігсбрюк
червень			Резерв ОКХ	Бітбург
липень	XXIII ак	9-та армія	Група армій «A»	Реймс
серпень	XXXXII ак	16-та армія	Група армій «A»	Реймс
листопад	XXIII ак	16-та армія	Група армій «A»	Реймс
грудень	XI ак	1-ша армія	Група армій «D»	Реймс
1941
січень	XXX ак	12-та армія		Румунія
березень	XXX ак	12-та армія		Греція
квітень	XXX ак	12-та армія		Салоніки
17 травня	XVIII ак	12-та армія		Югославія
листопад		12-та армія		Крит
1941
січень	переформування на фортечну дивізію «Крит»	12-та армія		Крит

Склад ред.

Листопад 1939^[1]	Червень 1940
382-й піхотний полк
433-й піхотний полк
	440-й піхотний полк
220-й дивізіон легкої артилерії^[2]	220-й артилерійський полк
	220-й інженерний батальйон
	220-й протитанковий дивізіон
	220-й дивізійний батальйон зв'язку
	220-те дивізійне управління постачання

Див. також ред.

Посилання ред.

164. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 11 листопада 2017. (нім.)
164. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 11 листопада 2017. (англ.)
164. Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 11 листопада 2017. (англ.)
164. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 11 листопада 2017. (італ.)
164. LEICHTE Infanterie-Division (UNIT HISTORY) [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.]

Література ред.

Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 7. Die Landstreitkräfte 131—200. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1173-0, S. 294f.
Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.

Примітки ред.

Виноски

↑ До складу угруповання входили: XVIII гірський корпус (2-га танкова, 5-та та 6-та гірсько-піхотні й 72-га піхотна дивізії), XXX армійський корпус (50-та і 164-та піхотні дивізії).

Джерела

↑ 164. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 11 листопада 2017.
↑ нім. leichte Artillerie-Abteilung 220

[1] До складу угруповання входили: XVIII гірський корпус (2-га танкова, 5-та та 6-та гірсько-піхотні й 72-га піхотна дивізії), XXX армійський корпус (50-та і 164-та піхотні дивізії).

[2] 164. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 11 листопада 2017.

[3] нім. leichte Artillerie-Abteilung 220

[Прим. 1]

[1]

[2]