Вікіпедія

.32 S&W Long

.32 S&W Long, також відомий як 7,65x23 мм,[2] з прямою гільзою, центрального запалення, фланцевий набій ручної зброї, оснований на набої .32 S&W. Його представили в 1896 році для використання в револьвері Smith & Wesson з ручним ежектором. Кольт назвав його .32 Colt New Police в своїх револьверах під цей калібр.[3]

.32 S&W Long
.32 S&W Long (ліворуч) у порівнянні з набоями .32 H&R Magnum та 7,62×38 мм Наган
Тип набою: Револьвер
Країна-виробник:  США
Історія виробництва:
Конструктор: Smith & Wesson
Час створення: 1896
Виготовлялось: 1896–до тепер
Характеристики
Схожий набій .32 S&W
Діаметр фланця гільзи, мм: 9,5
Товщина фланця гільзи, мм: 1,4
Довжина гільзи, мм: 23,4
Довжина набою, мм: 32,5
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
98 gr (6 g) LHBWC 718 ft/s (219 m/s) 112 ft·lbf (152 Дж)
90 gr (6 g) LSWC 765 ft/s (233 m/s) 117 ft·lbf (159 Дж)
85 gr (6 g) JHP 723 ft/s (220 m/s) 99 ft·lbf (134 Дж)
Джерело: Hodgdon [1]

Історія ред.

Набій .32 S&W Long було представлено в 1896 році для першого револьвера компанії з ручним ежектором. Набій .32 Long зробили простим видовженням гільзи набою .32 S&W. Після появи ручного ежектора, револьвери S&W почали випускати саме такої конструкції. В 1896 набій споряджали димним порохом. В 1903 ручний ежектор отримав нову конструкцію. Набій залишився незмінним, але його почали споряджати бездимним порохом з приблизно таким самим тиском.[3]

Перебуваючи на посаді комісара поліції Нью-Йорка Теодор Рузвельт зробив стандартною поліційною зброєю револьвер Colt New Police. Тоді ж набій прийняли на озброєння кілька північно-східних поліцейських департаментів США.[4] Набій .32 Long добре відомий як надзвичайно точний набій. Саме тому Теодор Рузвельт обрав цей набій щоб покращити точність стрільби офіцерів поліції Нью-Йорку. Компанія Кольта назвала набій .32 S&W Long - .32 "Colt's New Police", одночасно переводячи револьвери Colt New Police з набою .32 Long Colt. Функціонально набої схожі, але набій .32 NP мав кулю з пласким носом у той час як куля набою .32 S&W Long мала круглий ніс.[3]

 
Згори: Iver Johnson Safety Automatic* Знизу: Colt Police Positive -обидва розроблені під набій .32 Smith та Wesson Long/ Colt New Police* Автоматичний значить, що при відкриванні пістолета відбувається автоматична екстракція набоїв.

Сучасність ред.

В США, зазвичай, старі револьвери створені під цей калібр. Використовувати набій перестали використовувати у невеликих револьверах через використання більш ефективних для самооборони набоїв .38 S&W Special.[3]

Набій .32 S&W Long є популярним серед учасників змагань ISSF 25m centerfire pistol, які використовують високоточні цільові пістолети від таких виробників, як Pardini,[5] Morini,[6] Hämmerli,[7] Benelli,[8] та Walther,[9], але ці набої мають кулі з пласкою головною частиною.[10] Спортивний варіант револьверу Manurhin MR 73, також відомий як MR 32, також розроблений під набій .32 S&W Long.[11]

Револьвер IOF .32 випускали під це набій збройні фабрики в Індії для цивільних власників.[12]

 
Сучасні високошвидкісні набої .32 S&W Long/Colt New Police.

Взаємозамінність ред.

За своїми параметрами набій .32 S&W Long схожий на коротший набій .32 S&W та на довші .32 H&R Magnum і .327 Federal Magnum. Коротким набоєм .32 S&W можна стріляти зі зброї під набій .32 S&W Long; а набій .32 S&W Long можна використовувати в зброї під набій H&R та Federal magnum; хоча більші набої не можна використовувати в зброї під короткий та менш потужний набій.[13]

Набої .32 S&W Long та .32 Long Colt не є взаємозамінними.[3] Хоча деякий час широко писали, що вони взаємозамінні, насправді використовувати в зброї яка для них не створена небезпечно.[3]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ .32 S&W Long data at Hodgdon. Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 28 серпня 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  2. ↑ Revolver 0.32 (7.65 mm x 23). Ordnance Factory Board. Архів оригіналу за 19 липня 2006. Процитовано 23 листопада 2018.
  3. ↑ а б в г д е Barnes, Frank C. (2009). Cartridges of the World: A Complete and Illustrated Reference for Over 1500 Cartridges. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 283—284. ISBN 1-4402-1330-5. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 23 листопада 2018.
  4. ↑ ".32 Colt Police Positive Special [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.]" by Mike Cumpston at GunBlast.com
  5. ↑ Hogg, Ian V.; Walter, John (29 серпня 2004). Pistols of the World. David & Charles. с. 127. ISBN 0-87349-460-1.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Hogg, Ian; Walter, John (29 серпня 2004). Pistols of the World. David & Charles. с. 152—153. ISBN 0-87349-460-1.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ Lee, Jerry (18 грудня 2013). 2014 Standard Catalog of Firearms: The Collector's Price & Reference Guide. Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 998. ISBN 978-1-4402-3716-4.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Hogg, Ian; Walter, John (29 серпня 2004). Pistols of the World. David & Charles. с. 30. ISBN 0-87349-460-1.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Shideler, Dan (28 лютого 2011). Gun Digest Book of Semi-Auto Pistols. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 152. ISBN 1-4402-2439-0.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ Sweeney, Patrick (24 жовтня 2011). Reloading for Handgunners. Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 47, 141. ISBN 1-4402-1774-2.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ McNab, Chris (2004). The Great Book of Guns: An Illustrated History of Military, Sporting, and Antique Firearms. Thunder Bay Press. с. 191. ISBN 1-59223-304-X.
  12. ↑ Walker, Robert E. (2013). Cartridges and Firearm Identification. CRC Press. с. 317. ISBN 978-1-4665-8881-3. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 23 листопада 2018.
  13. ↑ Treakle, John W. (May 2011). .32 H&R Mag. Cartridge Compatibility. Technical Questions & Answers. American Rifleman. 159 (5): 42. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 25 січня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=.32_S%26W_Long&oldid=41937856