Ґра́ти[1] (від пол. kraty)[2], або реші́тка[3] — перехресно розташовані металеві або дерев'яні прути, планки, штаби. Зазвичай їх використовують як перешкода потраплянню кудись та звідкись людей, звірів або для захисту від сторонніх предметів чи тіл. Окремі види ґрат можуть виконувати деякі інші функції, а також уживатися як прикраса.

Дерев'яні ґрати

Різновидами ґрат є трельяжі (дерев'яні або металеві ґратчасті стінки для рослин), штахети (вид дерев'яної загорожі), грильяж (декоративні дерев'яні ґрати), ажурні ширми, грохоти й колосники (колосникова решітка).

Походження слова ред.

Слово ґрати походить, ймовірно, від пол. kraty (множина від krata). До польської мови, у свою чергу, слово запозичене із староіталійської, де воно писалось як crata. Староіталійське слово походить від лат. cratis («плетінка»)[2].

Решітка є похідним від «решето» (прасл. *rešeto), відомого всім слов'янським мовам. Етимологія слова «решето» остаточно не з'ясована, можливе, походить від прасл. *rěcha («дірка, проріха») — слова з того ж кореня, що й «рідкий» (*rědъkъ)[4][5]. Рішення (з лат. відрізувати, decidere, де de - від, caedere - різати, від латинського кореня запозичення цідити). Споріднені слова решітка і решта.

Також припускають походження від дієслова рішити (яке колись значило «в'язати»), тобто «зв'язане, сплетене». У цьому разі воно споріднене з латис. rekšis («плетінка, решето») і лит. règzti («зв'язувати, плести»)[4][6][5].

Історія ред.

Як свідчить етимологія слів «ґрати» і «решітка», перші решітки (ґрати) були дерев'яними й являли собою плетений пліт із пруття, який використовувався для побудови примітивних осель. Пізніше їх стали виробляти зі заліза та інших металів. Уживати металеві ґрати в архітектурі почали, певно тоді, як з'явилося кам'яне будівництво. Важко уявити собі середньовічні замки без герс на воротах. У теперішній час ґрати широко застосовуються — для безпеки майна (решітки на вікнах та перед дверима в квартирах, приватних будинках, установах), для перешкоджання втечі злочинців (решітки на вікнах та двері-ґрати у поліцейських дільницях, місцях позбавлення волі), а також для багатьох інших цілей, у тому числі для декоративного оздоблення будов та споруд.

Види ред.

Символізм ред.

Загальна символіка ред.

З давніх часів ґрати були найбільш яскравим символом неволі, тюремного ув'язення.

У писанкарстві ред.

На писанках символи «решето», за давніми повір'ями, мають силу оберега від злих духів, відокремлюють добро від зла. Сіткою дуже часто заповнені окремі елементи на писанках — кола, квадрати, трикутники[7].

У християнстві ред.

Решітка представлена також у християнській символіці. Гридирон (ґрати для тортур вогнем) — атрибут Св. Лаврентія, рідше Св. Вікентія Сарагоського. Опускна решітка (герса) — символ надійності та безпеки. У моральному смислі може означати доброчесну та спрямовану на добре діло рішучість, якою слід обзавестися доброму християнинові, щоб запобігти проникненню найпідступнішого та найнебеспечнішого неприятеля.

У геральдиці ред.

Сітка (решітка) — тонкі лінії відмінного від тла кольору у вигляді діагональної сітки. Може бути як прямою, так і косою, часто зображується плетеною, коли показується переплетіння окремих ниток[8].

У хіромантії ред.

У хіромантії решітка на буграх відзначає ті перешкоди, які виникають через якості самої людини. На бугрі Юпітера це зарозумілисть та гордість, на бугрі Сатурна — меланхолія та хворобливість, на бугрі Сонця — марнославство, вередливість, прагнення відомості, на бугрі Меркурія — нестабільність та безпринципність, на бугрі Венери — непостійність у коханні[9].

Інше ред.

  • Зображення решітки із шістьох брусів було у 1927—1941 роках емблемою румунської Залізної гвардії.
  • Китайський ієрогліф, який нагадує решітку з чотирьох ліній, значить «джерело», «криниця», «шахта», «колодязь».

Мовні звороти ред.

  • Садити за ґрати — садити у в'язницю, ув'язнювати.
  • Сидіти за ґратами (бути за ґратами) — сидіти у в'язниці.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Ґрати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. Решітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  5. а б Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов. — М.: Дрофа. Н. М. Шанский, Т. А. Боброва. 2004. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  6. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  7. www.mamynesonechko.in.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  8. www.heraldicum.ru [Архівовано 2016-11-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Символы и знаки http://allsymbols.ru [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)