Яхмос II (у грецьких джерелах — Амасіс) — п'ятий фараон XXVI династії, правив у 570—526 роках до нашої ери. Останній могутній фараон Єгипту.

Яхмос II
Яхмос II
Частина статуї Яхмоса ІІ
Частина статуї Яхмоса ІІ
Давньоєгипетський фараон
Правління 570–526 роки до нашої ери
Попередник Апрій
Наступник Псамметіх III
Тронне ім'я (преномен)Khnem-ib-re
Той хто обіймає серце Ра вічно[1]
M23L2
raW9mib
Власне ім'я (номен)Ah-mose
Народжений місяцем, або народжений Нейт[1]
G39N5
 
N12msR24zA
G5
smn
n
U1mAa
t
У шлюбі Nakhtubasteraud, Tentkhetad і Ladiced
Діти Нітокріс II, Псамметіх III[2] і Ahmosed
Народився 7 століття до н. е.
Помер 526 до н. е.
Місце поховання Саїс
Династія XXVI династія

Життєпис ред.

За Геродотом походив з простолюду, за сучасними джерелами певно був далеким родичем фараона. За часів Апрія командував лівійськими найманцями, а після поразки єгиптян від киренців і викликаним у військах незадоволенням фараоном та його грецькою гвардією, підняв повстання і був проголошений фараоном.

Хоча Яхмос ІІ прийшов до влади завдяки підтримці єгипетського війська, але до греків він ставився дружньо й навіть сформував із них свою гвардію. Робив щедрі пожертви грецьким храмам.

Протягом чотирьох років воював за трон зі скинутим ним Апрієм і врешті переміг, попри допомогу вавилонян. Впорядкував країну, почав займатися посиленням Єгипту на зовнішньополітичній арені. Збудував великий флот і завоював Крит. Налагодив дружні стосунки з тираном Самоса Полікратом, лідійським царем Крезом, Вавилонією та Спартою. Уклав угоду з Киреною.

Будував нові храми й реконструював багато старих.

Коли стала очевидною перська загроза, почав готуватися до війни, але помер ще до її початку.

Примітки ред.