Ярослав Святополкович
Яросла́в Святопо́лчич (ст.-укр. Ӕрославъ Ст҃ополчь; бл.1072 — 1123) — волинський князь (1100—1118) з династії Рюриковичів, син великого князя київського Святополка II Ізяславича.
| Ярослав Святополкович | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1100 — 1118 | |||
| Попередник: | Мстислав Святополкович | ||
| Наступник: | Роман Володимирович | ||
| Ім'я при народженні: | Іван | ||
| Народження: | бл.1072 | ||
| Смерть: |
Травень 1123 Володимир | ||
| Рід: | Рюриковичі | ||
| Батько: | Святополк Ізяславич | ||
| Мати: | NN[d][1] | ||
| Шлюб: | Арпада | ||
| Діти: | В'ячеслав, Юрій, Софія, Прибислава | ||
Біографія ред.
У 1100 році відбувся Витичівський з'їзд на якому волинського князя Давида Ігоровича було позбавлено уділа за осліплення Василька Ростиславича. У вільному князівстві Святополк Ізяславич посадив свого сина Ярослава. У 1102 році Святополк досяг угоди з Володимиром Мономахом за якою Ярослав мав князювати у Новгороді, проте місцеві бояри відмовили великому князю.
1112 року Ярослав Святополчич здійснив успішний похід проти ятвягів[2].
Після смерті Святополка у 1113 році Ярослав продовжував княжити на Волині. У 1117 році Володимир Мономах викликав з Новгорода свого старшого сина Мстислава Великого і посадив його у Білгороді-Київському. Ці дії викликали розрив Ярослава Святополчича волинського з дядьком і тестем, оскільки[3], він тлумачив цей крок як знак того, що Київ, на який претендував Ярослав, після смерті Мономаха буде переданий Мстиславу.
У 1118 році Володимир Мономах в союзі з Ростиславичами вигнав Ярослава Святополковича з Волині й посадив на його місце свого сина, Романа Володимировича, а після смерті останнього в 1119 році — Андрія Володимировича.
В 1123 році Ярослав здійснив спробу повернути собі отчину, проте в ході облоги Володимира був вбитий.
Сім'я ред.
Був тричі одружений. Перша дружина — дочка угорського короля Владислава I Святого; друга — Софія, дочка польського князя Владислава I Германа; третя дружина — Рогнеда, дочка великого князя київського Мстислава Володимировича.
Діти:
- В'ячеслав Ярославич (? — після 1127) — князь клецький;
- Юрій Ярославич (?—1167) — князь турівський, від нього походили всі пізніші турово-пінські князі;
- Софія (?—1158) — дружина мінського князя Ростислава Глібовича.
За гіпотезою Баумгартена дочкою Ярослава від Мстиславни була:
- Прибислава — з 1136 року дружина західнопоморського князя Ратибора І.
Примітки ред.
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ ПСРЛ, Т. 2, Стб. 273; Літопис руський... С. 169.
- ↑ Пресняков А. Е. Княжое право в Древней Руси. Лекции по русской истории. Киевская Русь. — М.: Наука, 1993
Бібліографія ред.
Джерела ред.
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.2. III. Ипатьевская летопись. Санкт-Петербург, 1843.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Київ: Дніпро, 1989.
Монографії, статті ред.
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
Довідники ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярослав Святополкович
| Попередник Мстислав Святополкович |
|
Князь володимирський 1100-1118 |
|
Наступник Роман Володимирович |