Яргорів
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2017) |
| Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (квітень 2017) |
Я́ргорів — село в Україні, Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області.
| село Яргорів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Монастириська міська громада |
| Облікова картка | Яргорів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1458 |
| Населення | 532 особи (2014р.) |
| Територія | 2.825 км² |
| Густота населення | 232.57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48331 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°05′50″ пн. ш. 25°02′26″ сх. д. / 49.09722° пн. ш. 25.04056° сх. д.Координати: 49°05′50″ пн. ш. 25°02′26″ сх. д. / 49.09722° пн. ш. 25.04056° сх. д. |
| Водойми | Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції |
34 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Яргорів | |
 Яргорів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташоване на річці Золота Липа, на заході району. Центр Яргорівської сільської ради (до 2020 р.)
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[1]
Населення — 532 особи (2014 р.).
Приблизно до середини XX століття на північ від Яргорова, під горою Зубрик був однойменний хутір. Згодом його мешканці, через велику віддаленість від села (бл. 4-5 км до центру), переселилися до Яргорова.
Географія ред.
Серединою села протікає річка Золота Липа (витікає біля Золочева, а в селі Золота Липа впадає у Дністер), практично ділить село на основних 4 вулиці.
Вище проти течії Золотої Липи — село Коржова, нижче — село Гранітне.
Найвищою вершиною Яргорова є гора Шинтелів.
Цікавим географічним об"єктом, що знаходиться на території села, є водойма, що серед місцевих має назву "Віднеско".
За детальнішою інформацією про село, його пам'ятки, історію та географію можна звертатися до Крижанівського В.[2],сільської бібліотеки (Руда Г.М.).
Гори Деренова та Соколова ред.
Гори Деренова та Соколова розташовані на сході Яргорова і утворюють цікаву панораму, яка вражає ще з першого погляду, коли тільки в'їзджаєш в село. У Яргорові ходить багато цікавого фольклору (віршів, пісень) про дві гори-сестри. "Деренова - Соколова були собі сестри, Деренова й Соколова любились заплестись". Назва гори Деренова походить, очевидно, від дерену, куща, що масово тут поширений, особливо по південно-західних підніжжях Деренови. На північному сході гори на поверхню виходять вапняки, які через довготривале вивітрювання та інші сили природи сильно подрібнився і зрідка місцеві мешканці використовують його для своїх потреб. Варто відзначити, що східна частина має стрімке підніжжя, вапнякові виходи обезліснені, а південна частина гори переходить у своєрідний хребет. Окремим жолобом Деренова відділяється від Соколови.
Гора Соколова знаходиться зліва від Деренови (якщо дивитися із села). Одна із версій назви Соколова походить від того, що у лісах гори гніздилося багато соколів. Ходить також легенда, що ще за древніх часів, коли на Землі жили люди велетні один брат рубав ліс на Деренові, а другий на Соколові. Один попросив у іншого сокиру і той з гори на гору передав братові сокиру.
Зубрик ред.
Гора Зубрик розташована на півночі села і являє собою своєрідний невеличкий хребет, що простягається з півночі на південь на кілька сотень метрів. Західний схил гори дуже крутий і покритий мішаним лісом (сосна, бук, береза). У деяких місцях ґрунт покритий мохом.
Імшина ред.
Імшина — одне з найдовших гірських пасом села Яргорів. Імшина простягається зі сходу на південний захід в сторону села Гранітне. Північний схід хребта стрімкий, покритий лісом. Річка Золота Липа є своєрідною природною перепоною між Імшиною і власне територією села. Серед довгожителів села збереглися свідчення, що саме з боку Імшини на територію Яргорова увірвалися орди татар, що в давнину робили набіги на українські землі. Приблизно посередині Імшини є пологий яр, який називають Провалом (походить від того, що саме тут "провалилися" татари в село).
Також у Яргорові водяться такі місцеві назви окремих місцин: Зогумінки, Ловий Кут, Лушки, Юськів Рів, Засадки, Сасова, Шинтелів, Криміна, Піддовжиків, Громадська Гуща, Відники, Частогруші, Помірки, Юстинин Рів, Ксьонзова Гуща, Підбучина, Жиливузи, Відники, Середній Лан, Ліна, Підліна (2 останні разом із селом Коржова)
Острів на Золотій Липі
Вверх проти течії річки Золота Липа за 1-1,5 км в північному, північно-західному напрямку Яргорова є невеликий острів, який швидше за все утворився тут одразу після меліоративних робіт, що велися ще за часів СРСР. З вигляду має бл. 50-80 м², під час повеней — менше і сформований з нанесеного мулу та піску. Вкритий рослинністю та в основному вербами.
Назва ред.
Назва, за місцевою легендою, походить від слів «Яр горів», бо нібито в давнину, коли татари напали на село, знищили багато людей і їхні статки, розійшовся великий дим. Мешканці сусідніх сіл перепитувалися між собою: «Що сталося? Звідки цей дим?», а їм відповідали: «Це яр горів». Звідси й пішла назва села. Крім легенди, існує інша думка — про походження назви від давньослов’янського імені Яргор.
Історія ред.
Перша писемна згадка — 1458.
Згадується 23 жовтня 1475 року в книгах галицького суду [3].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної[4].
За переказами, в давнину у південній частині сучасного села існувало містечко Скоків, яке було знищено татарами, у західній частині сучасного Яргорова було поселення Відники.
Влітку 1915 року Ягорів перебував у фронтовій смузі між австро-угорською та російською арміями під час Першої світової війни.
В середині XX століття у селі нараховувалося понад 1100 мешканців.
Протягом 1962 — 1966 село належало до Бучацького району.
Приблизно до середини 1990-х рр. на південному-заході в урочищі Шакова Долинка були два окремі господарства.
Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[5].
Пам'ятки ред.
- Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки періодів пізнього палеоліту, трипільської та голіградської культур.
- У селі існувала церква святої Параскевії (1808, яка знаходилась на старому цвинтар і була спалена, а в 1928) побудована нова церква Успіння Пресвятої Богородиці.
- Насипана символічна могила Борцям за волю України (1990-ті), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
- Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення: Яргорівська бучина №1, Яргорівська бучина №2 та Яргорівська бучина №3.
Соціальна сфера ред.
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, селян. спілка «Яргорівська», торговельний заклад.
У селі діє футбольна команда «ФК Яргорів», яка 24 травня 2009 року грала у фіналі кубка Монастириського району проти команди Слобідки (зазнала поразки 1:4). До цього часу футболісти Яргорова виграли у Гончарівки (2:0) і на центральному стадіоні району у команди «Опілля» (Горожанка) з рахунком 3:2.
Відомі люди ред.
- актор і письменник Володимир Бучацький[6]
- актор Лонгин Бучацький.
Рекорд Золотої Липи ред.
Влітку 1957 року на річні Золотій Липі, що протікає серединою Яргорова був зафіксований найбільший паводок в Україні[7] Протягом кілька годин здебільшого на території сусіднього Підгаєцького району випала аномально велика кількість опадів, що спричинило паводок на річках Золота Липа та Коропець.
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ В контакті
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.374, №№3797-3807 (лат.)
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Медведик П. Бучацький Володимир Хрисантович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 208.
- ↑ Гілецький Й.Р. Географія України (фізична з основами загального землезнавства): Підручник для 8 класу – Л.: ВНТЛ-Класика, 2002. – 160 с.
Література ред.
- Черемшинський О. Яргорів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 688. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Кочан, М. Яргорів [Текст] / М. Кочан, В. Уніят, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 89—90 : фот.
