Янцзи-хуайхеський говір
Янцзи-хуайхеський говір або говір Цзян-Хуай (спрощ.: 江淮官话; кит. трад.: 江淮官話; піньїнь: jiānghuái guānhuà, чжун'юань ґуаньхуа) — діалект, яким розмовляють мешканці межиріччя Янцзи і Хуайхе на сході Китаю.
| Янцзи-хуайхеський говір | ||
|---|---|---|
 | ||
| Країни | Китайська Народна Республіка | |
| Носії | 67 200 000 (1988)[1] | |
| Класифікація | Сино-тибетські
| |
| Писемність | китайська писемність | |
| Коди | ||
| ISO 639-1 | Відсутній | |
| ISO 639-2 | — | |
| ISO 639-3 | —
| |
| Увага: Ця стаття може містити фонетичні символи МФА в юнікоді. | ||
Належить до східних говорів північного наріччя китайської мови. Наближений до розмовної китайської мови путунхуа.
Поширений в Нанкіні, на півночі провінцій Цзянсу та Аньхой, а також північному заході та сході провінції Хубей. Названий на честь річок Янцзи (Цзянхе) та Хуайхе. Зберігає багато архаїзмів середньовічної китайської мови.
Кількість мовців на 1988 рік становила близько 67,2 мільйонів осіб[1].
Примітки ред.
- ↑ а б 中国语言地图集 / 中国社会科学院和澳大利亚人文科学院合编. — 香港: 朗文出版, 1988.; Language atlas of China / general editors, S.A. Wurm... [et al.]; cartography, Theo Baumann ; produced by the Australian Academy of the Humanities and the Chinese Academy of Social Science in collaboration with, and assisted by, the Department of Linguistics, the Research School of Pacific Studies, the Australian National University. — Hong Kong: Longman, 1988.
Джерела та література ред.
- (англ.) DeFrancis, John (1984). The Chinese Language: Fact and Fantasy. University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-1068-6.
- (англ.) Language atlas of China. — Hong Kong: Longman, 1988.
- (кит.) 中国语言地图集 / 中国社会科学院和澳大利亚人文科学院合编. — 香港: 朗文出版, 1988.