Ямантака (санскр. यमान्तक Yamāntaka/ Ваджрабхайрава[1](тиб. གཤིན་རྗེ་གཤེད་, རྡོ་རྗེ་འཇིགས་བྱེད། (gshin rje gshed; rdo rje 'jigs byed); спрощ.: 大威德金刚; кит. трад.: 大威德金剛; піньїнь: Dà Wēidé Jīngāng; кор. 대위덕명왕 Daewideok-myeongwang; яп. 大威徳明王 Daiitoku-myōō; монг. Эрлэгийн Жаргагчи Erlig-jin Jarghagchi) — ідам і дхармапала, гнівна форма бодгісаттви Манджушрі[1]; божество "руйнівник смерті" буддизму Ваджраяни[2] або ж його сприймають як "переможця володаря смерті"[3]

Ямантака в союзі з дружиною (Яб-юм)

Один з головних ідамів тибетського буддизму, поряд з Хеваджрою, Гух'ясамаджою, Чакрасамварою і Калачакрою, чия практика найбільш поширена в школі Ґелуг.

Іконографія ред.

На тибетських танках Ямантаку зображують з 16-ма ногами, з 34-ма руками, з 9-ма головами (одна з голів — бичача). Всі голови забезпечені 3-ма очима. Його тіло синього кольору з ерегованим членом[4]. Він одягнений в закривавлений плащ із слонової шкіри[5].

Значення імені ред.

тиб. གཤིན་རྗེ་གཤེད་, རྡོ་རྗེ་འཇིགས་བྱེད,གཤིན་རྗེ་གཤེད་, རྡོ་རྗེ་འཇིགས་བྱེད, Вайлі Gshin-rje-gshed, яп. 大威徳明王, Дайтокумео (скор. Дайтоку); кит. 大威德金剛; піньїнь: Dà wēidé jīngāng; монг. Эрлэгийн Жаргагч

«Ямантака» («Винищувач Ями»[1]), або ж у більш розлогій титулатурі «Бхагаван Шрі Ямантака» (श्री भगवान् यमान्तक; «Славний Блаженний вбивця Ями»)[джерело?] — це більш поширене ім'я Ваджрабхайрави (санскр. «Ваджрнострахітливий»; монг. Очир-Аюулгагч).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в Ваджрабхайрава, гнівне втілення бодхісатви Мудрості Манчжушрі [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] Музей Ханенків (20/05/2021)
  2. John Whalen-Bridge; Gary Storhoff (2009). Emergence of Buddhist American Literature, The. State University of New York Press. с. 170. ISBN 978-1-4384-2659-4. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  3. Buswell, Robert Jr; Lopez, Donald S. Jr., ред. (2013). Princeton Dictionary of Buddhism (Yamantaka). Princeton, NJ: Princeton University Press. с. 1020. ISBN 9780691157863.
  4. Изображения Ваджрабхайравы. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  5. Ямантака или Ваджрабхайрава. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.

Література ред.

Посилання ред.

  • Ямантака[недоступне посилання з червень 2021]
  • Жуковська Н. Л. Ямантака [Архівовано 31 липня 2009 у Wayback Machine.] // Буддизм як культурно-історичний феномен. Словник. / Під ред. Н. Л. Жуковської, В. І. Корнєва. М.: Республіка, 1996.