Ямало-Ненецький автономний округ

Ямало-Ненецький автономний округ
рос. Ямало-Ненецкий автономный округ ; Ямалы-Ненёцие автономной ӈокрук;
Прапор Ямало-Ненецького автономного округу	Герб Ямало-Ненецького автономного округу
Країна	Росія
Фед. округ	Уральський
Адмін. центр	Салехард
Глава	Артюхов Дмитро Андрійович
Дата утворення	10 грудня 1930
Оф. вебсайт	yanao.ru
Географія
Координати	67°15′ пн. ш. 74°40′ сх. д. / 67.250° пн. ш. 74.667° сх. д.
Площа	750 300 км² (5-й)
• внутр. вод	10,1 %
Часовий пояс	MSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність	▲544 444 (72-й) (2020)
Густота	0,71 осіб/км²
Оф. мови	російська і ненецька мова
Економіка
Економ. район	Західно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2	RU-YAN
ЗКАТО	71 140
Суб'єкта РФ	89
Телефонний	(+7)
Карти
	;
	Ямало-Ненецький автономний округ у Вікісховищі

Яма́ло-Не́нецький автоно́мний о́круг (рос. Яма́ло-Не́нецкий автоно́мный о́круг; ненец. Ямалы-Ненёцие автономной ӈокрук) — суб'єкт Російської Федерації (у складі Тюменської області), входить до складу Уральського федерального округу.

Адміністративний центр округу — місто Салехард.

Межує з Ненецьким автономним округом, Республікою Комі, Ханти-Мансійським автономним округом, Красноярським краєм (Таймирським районом)

Утворений 10 грудня 1930.

У Ямало-Ненецькому автономному окрузі за даними на 2017 рік майже 24 % працівників заробляють більше 100 тисяч російських рублів в місяць. ЯНАО займає перше місце в рейтингу рівня зарплат в регіонах Росії.

Географія ред.

Округ розташований на півночі в арктичній зоні Західносибірської рівнини, в центрі Крайньої Півночі Росії, північна частина округу за Полярним колом. Займає велику площу в 769 тис. км², що майже на третину перевищує територію Франції.

Найпівнічніша материкова точка автономного округу знаходиться на 73° північної широти, 800 км за Північним Полярним колом. Більше половини округу розташована за Полярним колом, невелика частина його території розташована на східному схилі Уральського хребта. На території округу міститься півострів Ямал. Омивається водами Карського моря. Включає острови: Білий, Оленячий, Шокальського та ін^[1].

Клімат ред.

Клімат континентальний, визначається наявністю багаторічної мерзлоти, близькістю холодного Карського моря, великою кількістю заток, річок, боліт і озер. У цілому для округу характерна тривала зима сувора, довга (до 8 місяців), часто бувають заметілі. Пересічна температура січня —24… —25° С^[1]. Сильні вітри, невелика величина сніжного покриву. Літо коротке, прохолодне. Пересічна температура липня від +3,6°… +10,Г (на півночі) та + 14°… +15° (на півдні)^[1]. Опадів 220—420 мм на рік. Майже повсюди поширена багаторічна мерзлота. Середньорічна температура повітря негативна, на Крайній Півночі вона досягає −10° С. Мінімальні температури взимку опускаються до −59° С. Влітку, в липні, можуть підвищуватися на всій території до +30° С.

Часті магнітні бурі, що супроводжуються полярним сяйвом.

Територія округу розташовується в основному в трьох кліматичних зонах: арктичній, субарктичній і зоні північної (тайгової) смуги Західносибірської низовини. Клімат арктичної частини характеризується тривалою, холодною і суворою взимку з сильними бурями, морозами і частими завірюхами (найнижча температура: −59° З), малою кількістю опадів, дуже коротким літом (50 днів), сильними туманами.

Субарктична зона займає південну частину Ямальського півострова. Тут клімат більш континентальний: опади у вигляді дощів, літо до 68 днів. Клімат північної (тайгової) смуги Західносибірської низовини різко континентальний, середня температура тут вище, літо тепле і вологе (до 100 днів).

Рельєф ред.

Рельєф території округу переважно рівнинний, вкритий тундрою чи лісотундрою з безліччю озер і боліт. На заході округу схили Полярного Уралу (висота до 1472 м), тягнеться на 200 км^[1].

Гідрографія ред.

Водні ресурси регіону відрізняються багатством і різноманітністю. Вони включають: узбережжя Карського моря, численні затоки і губи, річки, озера, болота і підземні води. Берегова лінія дуже порізана, далеко в суходіл вдаються Обська, Байдарацька та Гиданська губи (затоки), між ними — півострови Ямал та Гиданський^[1]. Обська губа — затока Карського моря, є однією з найбільших морських заток російської Арктики, її площа — 44000 км².

На території округу розташовано близько 300 тис. озер і 48 тис. річок, найбільшими з яких є Об і її гирло, а також річки Надим, Таз і Пур. Річка Об, одна з найдовших в Росії, тече в межах округу двома могутніми рукавами. Наявність озер, більшість з яких льодовикового походження, — одна з характерних рис ландшафту Ямало-Ненецького АО. Підземні води характеризуються величезним артезіанським басейном площею 3 млн км², що включає запаси термальних вод.

Ґрунти ред.

Ґрунти в північній частині тундрові глейові й болотні, на півдні переважно глейово-підзолисті та підзолисто-болотні^[1].

Корисні копалини ред.

Корисні копалини: залізна руда, природний газ, нафта, руди рідкісних металів, буре вугілля, будівельні матеріали.

Регіон займає одне з провідних місць в Росії за запасами вуглеводнів, особливо природного газу. На території округу розташовані такі родовища:

Історія ред.

На території Ямало-Ненецького АО знайдено фрагменти орнаментованої кераміки кінця З — початку 2-го тисячоліття до н. е. Збереглися художні вироби 4—1 століть до н. е., виконані в традиціях «звіриного стилю» (різьблені рукоятки з кістки, прикрашені візерунком бронзові застібки тощо). Тепер у народно декоративно-ужитковому мистецтві поширені різьблення на дереві, на рогу, аплікація з хутра, виготовлення ювелірних прикрас^[1].

З 1187 року земля ненців і хантів була захоплена новгородцями, а після розгрому Новгорода Москвою в 1478 р. ці землі переходять під владу Московського князівства. Експансія Москви на ненців і хантів відбувається і по сьогоднішній день, впливаючи на зникнення культури, мови і самоідентичності народів ненців і хантів.

Ямало-Ненецький автономний округ утворений (спочатку як національний) у складі Уральської області 10 грудня 1930 року. Пізніше входив в Обсько-Іртишську й Омську області, а з 14 серпня 1944 року округ включений до Тюменської області. З 1977 року має статус автономного, а з 1992 року, після підписання Федеративного договору, ЯНАО став повноправним суб'єктом РФ.

Населення ред.

Населення — 538 тис. 600 осіб (2007). Густота населення — 0,7 осіб/км² (2007), питома вага міського населення — 85,0 % (2007).

Національний склад округу: росіяни (61,7 %), українці (9,7 %), ненці (5,9 %), татари (5,6 %), ханти (1,9 %), азербайджанці (1,8 %), башкири (1,7 %), білоруси (1,3 %), комі (1 %), молдовани (0,9 %) (перепис 2010 року)^[2].

Етнічні групи	1939		1959		1970		1979		1989		2002		2010¹
Етнічні групи	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%
Ненці	13 454	29,3 %	13 977	22,4 %	17 538	21,9 %	17 404	11,0 %	20 917	4,2 %	26 435	5,2 %	29 772	5,9 %
Ханти	5 367	11,7 %	5 519	8,9 %	6 513	8,1 %	6 466	4,1 %	7 247	1,5 %	8 760	1,7 %	9 489	1,9 %
Комі	4 722	10,3 %	4 866	7,8 %	5 445	6,8 %	5 642	3,6 %	6 000	1,2 %	6 177	1,2 %	5 141	1,0 %
Селькупи	87	0.2 %	1 245	2,0 %	1 710	2,1 %	1 611	1,0 %	1 530	0,3 %	1 797	0,4 %	1 988	0,4 %
Росіяни	19 308	42,1 %	27 789	44,6 %	37 518	46,9 %	93 750	59,0 %	292 808	59,2 %	298 359	58,8 %	312 019	61,7 %
Українці	395	0,9 %	1 921	3,1 %	3 026	3,8 %	15 721	9,9 %	85 022	17,2 %	66 080	13,0 %	48 985	9,7 %
Татари	1 636	3,6 %	3 952	6,3 %	4 653	5,8 %	8 556	5,4 %	26 431	5,3 %	27 734	5,5 %	28 509	5,6 %
Інші	871	1,9 %	3 065	4,9 %	3 574	4,5 %	9 694	6,1 %	54 889	11,1 %	71 664	14,1 %	74 625	14,3 %
¹ 17,517 жителів не вказали власну національну приналежність.^[3]

Національний склад по районам за даними Всеросійського перепису населення 2010 року:^[4]

	росіяни	українці	ненці	татари	ханти	азербайджанці	башкири	білоруси	комі
м. Губкінський	61,5 %	12,2 %	0,1 %	7,1 %	0,0 %	1,0 %	3,5 %	2,5 %	0,0 %
м. Лабитнангі	72,3 %	9,9 %	1,4 %	2,9 %	1,1 %	1,1 %	0,7 %	1,7 %	1,8 %
м. Муравленко	58,2 %	12,1 %	0,1 %	9,7 %	0,3 %	4,4 %	3,8 %	2,1 %	0,0 %
м. Новий Уренгой	65,7 %	11,0 %	0,1 %	5,1 %	0,1 %	2,0 %	1,7 %	1,1 %	0,1 %
м. Ноябрськ	66,2 %	12,4 %	0,0 %	6,8 %	0,0 %	2,9 %	2,3 %	1,5 %	0,0 %
м. Салехард	65,0 %	6,2 %	3,0 %	9,0 %	3,3 %	0,6 %	0,6 %	0,8 %	2,7 %
м. Надим	75,1 %	9,1 %	1,3 %	5,1 %	0,2 %	0,8 %	1,1 %	1,1 %	0,3 %
м. Тарко-Сале	63,6 %	8,1 %	5,0 %	5,6 %	0,5 %	1,2 %	1,2 %	1,6 %	0,7 %
Красноселькупський район	54,8 %	6,0 %	1,2 %	3,6 %	0,7 %	1,0 %	1,8 %	1,3 %	0,4 %
Надимський район	71,6 %	9,2 %	4,1 %	5,0 %	0,2 %	1,5 %	1,1 %	1,0 %	0,7 %
Приуральський район	41,7 %	5,6 %	20,6 %	2,0 %	16,3 %	0,6 %	0,6 %	0,5 %	6,1 %
Пуровський район	62,0 %	8,8 %	6,7 %	4,3 %	0,7 %	1,3 %	1,2 %	1,4 %	0,5 %
Тазівський район	30,5 %	4,8 %	54,2 %	3,1 %	0,2 %	1,0 %	0,4 %	0,5 %	0,1 %
Шуришкарський район	28,8 %	1,6 %	1,8 %	1,3 %	44,9 %	-	0,1 %	0,4 %	18,0 %
Ямальський район	22,5 %	2,4 %	64,4 %	2,9 %	2,2 %	0,1 %	0,2 %	0,4 %	0,4 %

Ямало-Ненецький округ та Україна ред.

Через велику частку українців (перш за все зі сходу України) та татар у населенні, яка ставала ще більшою у компактних поселеннях нафтовиків, округ отримав жартівливу назву «Татаро-Донецький»^[5].

Адміністративний поділ ред.


Округи, міський округ	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2018)	Населення, осіб (2021)	Центр	Населені пункти
Красноселькупський район	106758,99	6384	6204	5916	5789	Красноселькуп	4
Надимський район	99792,40	69413	66530	64288	66938	Надим	11
Приуральський район	64971,29	15546	14995	15366	9860	Аксарка	14
Пурівський район	108796,95	47667	51280	51792	36569	Тарко-Сале	8	10
Тазівський район	133896,20	15600	16537	17235	17723	Тазовський	9
Шуришкарський район	54740,91	9559	9814	9423	9084	Мужі	26
Ямальський район	148726,53	14918	16310	16779	16067	Яр-Сале	10
Губкінський міський округ	72,20	20407	23335	27930	33273	Губкінський	1
Лабитнангський міський округ	161,11	27333	26936	26122	30532	Лабитнангі	1
Муравленківський міський округ	91,76	35926	33391	32427	29233	Муравленко	1
Новоуренгойський міський округ	112,20	94456	104107	114837	107251	Новий Уренгой	1
Ноябрський міський округ	191,00	102949	110620	106930	100188	Ноябрськ	1
Салехардський міський округ	1017,68	37035	42845	49502	47983	Салехард	2

Найбільші населені пункти ред.

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2018)	Населення, осіб (2021)
1	Новий Уренгой	94456	104107	114837	107251
2	Ноябрськ	96440	110620	106930	100188
3	Салехард	36827	42544	49214	47910
4	Надим	48701	46611	44594	45973
5	Губкінський	20407	23335	27930	33273
6	Муравленко	35926	33391	32427	29233
7	Лабитнангі	27304	26936	26122	25501
8	Тарко-Сале	18517	20398	21442	19900
9	Пангоди	10868	10805	10954	11132

Економіка ред.

Провідні галузі господарства^[1]:

газодобувна (видобування газу на родовищах Медвежому, Уренгойському, Вингапуровському, Похромському та ін.),
нафтодобувна (видобування нафти на родовищах Холмогорському, Суторминському та ін.),
рибна (2 рибокомбінати і 5 рибозаводів у Салехарді, Тазівському та Новому Порту).
лісова і деревообробна промисловість.
підприємства будівельних матеріалів.

Ямало-Ненецький автономний округ — один з головних районів оленярства колишнього СРСР, а тепер Російської Федерації (у 1982 році поголів'я оленів налічувало 372 тис. голів), хутрового промислу та кліткового звірівництва (блакитний песець, сріблясто-чорна лисиця, кольорові норки)^[1].

Транспорт ред.

Судноплавство на Обі, Обській і Тазівській губах, Надиму, Тазу, Пуру. Велике транспортне значення має Північний морський шлях, автомобільне та повітряне сполучення. Від 1984 року будується залізниця Сургут — Новий Уренгой. У Салехарді, Надимі, Новому Уренгої, Ноябрську споруджено аеропорти. Діють 9 трансконтинентальних газопроводів з Медвежого та Уренгойського родовищ; газопровід Уренгой — Помари — Ужгород^[1].

Культура ред.

У 1914 році на території теперішнього Ямало-Ненецького АО налічувалося лише 3 початкові школи, а вже у 1981—1982 навчальному році в окрузі діяло 75 загальноосвітніх шкіл, в яких вчилось 38 тис. учнів, 4 професійно-технічних училища з понад 1 тис. учнів, 5 середніх спеціалізованих навчальних заклади (1,3 тис. учнів)^[1]. За часів СРСР було створено 87 масових бібліотек з фондом понад 1 млн одиниць зберігання, 73 клубні заклади, 165 кіноустановок, споруджено окружний краєзнавчий музей в Салехарді, 5 палаців піонерів і школярів, станція юних техніків, станція юних туристів, клуб юних моряків, 7 спортивних шкіл та 9 філіалів^[1].

Виходили окружні газети «Красный Север» (російською і ненецькою мовами). Було створено окружний комітет по телебаченню і радіомовленню для передач ненецькою, хантийською та російською мовами. За допомогою системи «Орбіта-3» був налагоджений прийом першої програма Центрального телебачення. Вствновлено 8 телеустановок космічного зв'язку типу «Москва» для прийому 2 московської програми. В найвіддаленіших населених пунктах встановлено 20 малих телестанцій типу «Екран-4М». В райцентрах створено редакції районного мовлення.^[1]

Джерела ред.

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
↑ (рос.) Федеральная служба государственной статистики (2011). Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1. [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.]
↑ Всеросійський перепис населення 2010 року. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 19 липня 2012.
↑ Итоги::Ямалстат. yamalstat.gks.ru. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
↑ Андрей ГАЦЕНКО. Сибирское Эльдорадо, или Добро пожаловать в Татаро-Донецкий округ! // КП в Украине. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 31 липня 2015.

Література ред.

(рос.) Атлас Ямало-Ненецкого автономного округа. — Омск : ФГУП «Омская картографическая фабрика», 2004. — 304 с.
(рос.) Чалая И. П., Шульгин П. М. Историко-культурные и природные территории Архангельской области и Ненецкого автономного округа. — М. : Институт Наследия, 2003. — 118 с.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ямало-Ненецький автономний округ

Адміністрація Ямало-Ненецького автономного округу (рос.)
Ямало-Ненецький автономний округ в довіднику-каталозі «Уся Росія» (рос.)
Все, що Ви хочете знати про Ямало-Ненецький автономний округ [Архівовано 5 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Про Ямал (рос.)

Карське море	Карське море
Ненецький автономний округ Республіка Комі		Красноярський край
Ханти-Мансійський автономний округ — Югра	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра

[УРЕ-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[2010Census-2] (рос.) Федеральная служба государственной статистики (2011). Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1. [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.]

[3] Всеросійський перепис населення 2010 року. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 19 липня 2012.

[4] Итоги::Ямалстат. yamalstat.gks.ru. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.

[5] Андрей ГАЦЕНКО. Сибирское Эльдорадо, или Добро пожаловать в Татаро-Донецкий округ! // КП в Украине. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 31 липня 2015.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]