Юліан Стрийковський (пол. Julian Stryjkowski), справжнє ім'я — Песах Штарк (пол. Pesach Stark, івр. פסח סטרק; нар. 27 квітня 1905(19050427), Стрий8 серпня 1996, Варшава) — польський письменник єврейського походження, журналіст.

Юліан Стрийковський
пол. Julian Stryjkowski
Ім'я при народженні Песах Штарк (пол. Pesach Stark, івр. פסח סטרק)
Псевдонім Юліан Стрийковський
Народився 27 квітня 1905(1905-04-27)[1][2][3]
Стрий, Стрийський повіт, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 8 серпня 1996(1996-08-08)[1][2][3] (91 рік)
Варшава, Республіка Польща
Поховання Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d
Країна  Республіка Польща
Діяльність журналіст, письменник, перекладач
Сфера роботи література
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Мова творів польська
Magnum opus Q9162354?
Членство Асоціація письменників Польщі і Спілка письменників Польщіd
Партія Польська об'єднана робітнича партія і Комуністична партія Західної України
Нагороди
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі медаль «10-річчя Народної Польщі»

CMNS: Юліан Стрийковський у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 27 квітня 1905(19050427) року в хасидській єврейський родині у місті Стрий. Після хедеру, навчався на факультеті польської мови та літератури Львівського університету ім. Яна Казимира. З 1932 року викладав польську мову та літературу у місті Плоцьк. Був учасником сіоністського руху, проте 1934 року вступив до КПЗУ, за що був заарештований польською владою. Після звільнення працював журналістом у Львові. Після першої радянської окупації Львова 1939 року співпрацював із новою владою. Під час Другої Світової Війни був у складі Другого Польського корпусу. Після війни змінив ім'я на Юліан Стрийковський.

 
Могила Ю.Стрийковського на єврейському цвинтарі у Варшаві

1960-ті роки збігаються зі змінами світогляду письменника — він розчарувався у лівих комуністичних ідеях і протестував проти них. Його твори піддають цензурі. Роман Ю. Стрийковського «Аустерія» екранізовано режисером Єжи Кавалеровичем у 1982 році. «Аустерія» хронологічно є третьою частиною тетралогії романів («Голоси в темряві», «Луна», «Аустерія», «Сон Азраїла») про життя галицьких штетлів (єврейські містечка) на межі XIX-XX століть.

Помер 8 серпня 1996 року у Варшаві.

Твори ред.

  • Bieg do Fragalà (1951, роман)
  • Głosy w ciemności (1956, роман)
  • Pożegnanie z Italią (1954, розповіді та есеїстика)
  • Imię własne (1961, розповіді)
  • Czarna róża (1962, роман)
  • Sodoma (1963, драма)
  • Austeria (1966, роман, екранізований Єжи Кавалеровичем у 1982 році, Золотий лев Польського кінофестивалю)
  • Na wierzbach... nasze skrzypce (1974, розповіді)
  • Sen Azrila (1975, роман)
  • Przybysz z Narbony (1978, роман)
  • Wielki strach (1980, автобіографічний роман, виданий в Лондоні; первое видання в Польщі — 1990 року)
  • Tommaso del Cavaliere (1982, роман)
  • Odpowiedź (1982, повість)
  • Martwa fala (1983, розповіді)
  • Król Dawid żyje! (1984, роман)
  • Syriusz (1984, розповіді)
  • Juda Makabi (1986, роман)
  • Echo (1988, роман)
  • Sarna albo Rozmowa Szatana z chłopcem, aniołem i Lucyferem (1992, повість)
  • Milczenie (1993, розповіді)

Джерела ред.

  • «Гебрейський Усе-світ Галичини». Незалежний культурологічний часопис "Ї"/Число 48, 2007, — с. 414-415.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny