Юзеф Потоцький (белзький староста)
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (січень 2020) |
| Юзеф Феліціян Потоцький | |
|---|---|
| пол. Józef Felicjan Potocki | |
| Псевдо | Йосип Потоцький |
| Народився |
невідомо Кристинопіль, Белзьке воєводство |
| Помер |
1723 Кристинопіль, Белзьке воєводство |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Національність | поляк |
| Діяльність | військовий та державний діяч |
| Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, Белзький старостаd, староста Ропчицькийd і великий коронний стражник[d][1] |
| Військове звання | стражник великий короний |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Потоцькі |
| Батько | Фелікс Казимир Потоцький |
| Мати | Христина з князів Любомирських Потоцька |
| Родичі | Станіслав «Ревера» Потоцький (дід), Юзеф Потоцький (кузин) |
| Брати, сестри | Станіслав Владислав Потоцький, Єжи Потоцький і Міхал Потоцький |
| У шлюбі з | Теофіля Тереса Цетнер |
| Діти | Франц Салезій, Антоніна Жевуська |
 | |
Юзеф Феліціян Потоцький (пол. Józef Felician Potocki; пом. 1723) — польський шляхтич гербу Срібна Пилява, військовий і державний діяч Речі Посполитої. Фундатор монастиря оо. василіян у Белзі.[2][3]
Біографія ред.
Другий син Фелікса Казімежа Потоцького.
Під час кампанії 1698 його корогва обороняла від татар Загайці поблизу Підгайців. Із серпня 1702 року — белзький староста (29 лютого 1720 відступив сину). Під час Вальної ради у Варшаві 1710 як белзький посол мав виступ, разом з іншими виступав за лімітування Ради до моменту звільнення з московського поплону Міхала Сервація Вишневецького. Під Винниками війська прихильників Саса (Веттіна) після зайняття ними Замостя в грудні 1715 розбили його відділ.
Мав свою головну резиденцію в Кристинополі. Тут в 1717 році почав будувати мурований костел Святого Духа (до того дерев'яний, закладений його батьком Феліксом). Під час Тарногрудської конфедерації маєтки у Белзькому воєводстві були значно знищені.[4]
3 квітня 1716 р. разом із військом брата Міхала Потоцького захопили Львів, ув'язнили коронного гетьмана Адама Миколая Сєнявського.[5]
Посади: стражник великий коронний з 23 лютого 1720, белзький та ропчицький староста.
Помер в 1723 р., був похований, як і батько, у костелі Святого Духа у Кристинополі.
Сім'я ред.
Був одружений з львівською старостянкою Теофілею Тересою Цетнер (пом. 1741; батько — полковник, львівський староста Ян Цетнер),[6] з якою мав доньку Антоніну — заміжню за волинським воєводою Северином Юзефом Жевуським, сина Францішека Салезія Потоцького. Дружина привнесла як віно маєтність — містечко Губків.[7]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 155. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Белз: фотоальбом / Упорядники О. Бойко, В. Петрик, В. Слободян. — Львів: Літопис, 2004. — 96 с. — С. .
- ↑ згаданий як Феліціян Потоцький
- ↑ Link-Lenczowski A. Potocki Józef Felicjan h. Pilawa (zm. 1723)… — S. 59. (пол.)
- ↑ Link-Lenczowski A. Potocki Józef Felicjan h. Pilawa (zm. 1723)… — S. 58. (пол.)
- ↑ Potoccy (02) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Hubków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 200. (пол.)
Джерела ред.
- Link-Lenczowski A. Potocki Józef Felicjan h. Pilawa (zm. 1723) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 58—59. (пол.)
Посилання ред.
- Józef Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (ID: 2.899.40) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |