Щурячі острови (англ. Rat Islands, алеут. Qax̂um tanangis[1]) — група вулканічних островів у Алеутському архіпелазі. Щурячі острови знаходяться на південний захід від Аляски, між островами Булдир та Ближніми островами на захід від них, та Амчитка та Андреянівськими островами на сході.

Щурячі острови
Карта головних островів з групи Щурячих
Карта головних островів з групи Щурячих
Карта головних островів з групи Щурячих
51°46′ пн. ш. 178°34′ сх. д. / 51.767° пн. ш. 178.567° сх. д. / 51.767; 178.567Координати: 51°46′ пн. ш. 178°34′ сх. д. / 51.767° пн. ш. 178.567° сх. д. / 51.767; 178.567
АрхіпелагАлеутські острови
АкваторіяБерингове море
Кількість островів13
Найбільший острівАмчитка
Загальна площа934,594 км²
Найвища точка1221 м
Назва вершиниАнвіль Пік
Населення (2012 рік)0 осіб
КраїнаСША
РегіонАляска
Щурячі острови (США)
Щурячі острови
Щурячі острови
Щурячі острови (Аляска)
Щурячі острови
Щурячі острови
CMNS: Щурячі острови у Вікісховищі

Зальні відомості ред.

 
Щурячий острів
 
Карта західних Алеутських островів та розміщення Щурячих островів:  Киска (7), Мала Киска (8), Сегула (9), Хвостова (10), острів Давидова (11), Малий Ситкін (12), Щурячий (13), Амчитка (14) та Семисопочний (15).

Найбільші острівні групи (з заходу на схід) — Киска, Мала Киска, СегулаЩурячий, Хвостова, Давидова, Малий Ситкін, Амчитка, Семисопочний.  Загальна площа Щурячих островів становить 934,594 км². Острови незаселені.

Острови названі Щурячими капітаном Федором Петровичем Літке 1827 року, під час відвідин Алеутських островів у ході навколосвітньої подорожі, тому що з 1780 року на острові було безліч щурів.[2]  Станом на 2009 Щурячий острів вважається вільним від щурів.[3].

Щурячі острови є сейсмоактивними, оскільки знаходяться на межі Тихоокеанська та Північноамериканської тектонічних плит. У 1965, тут відбувся найбільший зарєєстрований на Щурячих островах землетрус магнітудою 8,7.

Посилання ред.

  1. Bergsland, K. (1994). Aleut Dictionary. Fairbanks: Alaska Native Language Center.
  2. http://www.loe.org/shows/segments.htm?programID=09-P13-00029&segmentID=5
  3. Bergsland, K. (1994). Aleut Dictionary. Fairbanks: Alaska Native Language Center.

Інші посилання ред.